ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 525/113/22 Номер провадження 22-ц/814/2180/23Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О. В.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку Easy Con цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Юрія Володимировича
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2022 року у складі судді Прасол Я. В.
у цивільній справі за позовом законного представника неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту не проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини,
в с т а н о в и в:
У лютому 2022 року ОСОБА_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання її такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мар`янівка Миргородського (колишнього - Великобагачанського) району Полтавської області помер ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я малолітньої ОСОБА_1 .
Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,90 га, що розташована на території колишньої Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320284300:00:001:0067.
У встановленому порядку ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом подання заяви до Великобагачанської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини через свого законного представника ОСОБА_2 , на підставі якої державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори Уманцем М. В. заведена спадкова справа № 18/21 від 18.02.2021.
Проте, постановою нотаріуса від 08.07.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в цілому на спадкове майно, у зв`язку з тим, що спадщину після смерті останнього фактично прийняла дружина покійного ОСОБА_3 шляхом спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця, яка має право на обов`язкову частку у спадщині.
Зазначала, що відповідач ОСОБА_3 була лише зареєстрована за однією адресою із спадкодавцем ОСОБА_4 , але фактично не проживала за місцем реєстрації з 2007 року і до часу відкриття спадщини, а ОСОБА_4 проживав разом з ОСОБА_5 та вів з нею спільне господарство.
Тому вважає, що реєстрація відповідача за місцем проживання спадкодавця не є свідченням прийняття спадщини.
Посилаючись на викладене, просила суд встановити факт непроживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, визнавши ОСОБА_3 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач звернулася за захистом свого порушеного права у спосіб, що не відповідає спірним правовідносинам.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко Ю. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час судового розгляду справи позивачем було доведено належними і допустимими доказами факт непроживання відповідача разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вважає безпідставними посилання суду на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 360/2312/16-ц та від 21 жовтня 2020 року у справі № 592/7860/17, оскільки у вказаних постановах встановлено інші фактичні обставини справи ніж у цій справі.
Вказує, що встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки від нього залежить реалізація позивачем права на спадщину за заповітом, а саме вона зможе отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на все спадкове майно, яке їй було заповідане.
Наголошує, що право відповідача на спадщину позивачем не оспорюється.
Вважає, що встановлення факту непроживання відповідача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а отже неприйняття спадщини, є достатнім та ефективним способом захисту цивільного інтересу позивача.
Звертає увагу на те, що отримавши від відповідача заяву про визнання позову, суд мав би ухвалити рішення про задоволення позову або постановити ухвалу про відмову у прийнятті відмови від позову, проте суд продовжив розгляд справи по суті та не прийняв вказану заяву до уваги.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мар`янівка, Великобагачанського району, Полтавської області, помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.12.2020 (а. с. 4).
Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до статті 1218 ЦК України увійшло право спадкодавця на земельну ділянку площею 4,90 га на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320284300:00:001:0067, підтверджене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №002030 від 20.07.2006 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0006733802021 від 28.04.2021 (а. с. 6, 7-8).
20 серпня 2020 року ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого усе належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та зареєстрований у реєстрі за № 226 (а. с. 49).
18 лютого 2021 року ОСОБА_2 , як законний представник малолітньої дочки ОСОБА_1 , подала до Великобагачанської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини на підставі заповіту після смерті ОСОБА_4 (а. с. 42).
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради № 67 від 17.02.2021 ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав у селі Мар`янівка, з ним на момент смерті була зареєстрована дружина ОСОБА_3 (а. с. 10).
Постановою в.о. в порядку заміщення державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Уманця М.В. № 347/02-31 від 08.07.2021 було відмовлено ОСОБА_2 , яка діє як законний представник малолітньої дочки ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у цілому на спадкове майно, у зв`язку з наявністю іншого спадкоємця ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину шляхом спільного проживання з померлим на день смерті (а. с. 9).
Згідно довідки Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради № 2184/0305 від 23.07.2021 ОСОБА_4 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично з 2007 року проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ним проживала ОСОБА_5 , з якою вони вели спільне господарство (а. с. 11).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що спосіб захисту, який обрала позивач щодо встановлення факту постійного не проживання відповідача за місцем відкриття спадщини та визнання її такою, що не прийняла спадщину, не передбачений вимогами статті 16 ЦК України та Книги шостої ЦК України «Спадкове право» та є неналежним.
Вказаний юридичний факт підлягає встановленню при вирішенні спадкового спору, а не як окрема позовна вимога.
Разом з тим, суд не звернув увагу на відсутність між сторонами спору, оскільки відповідач ОСОБА_3 05.07.2022 через засоби поштового зв`язку подала до суду письмову заяву від 27.06.2022 про визнання позову та підтвердила, що дійсно спадщину після ОСОБА_4 вона не приймала і наміру такого не мала і не має, та не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 (а. с. 70).
За своїм змістом така заява відповідача, якому належить право на будь-якій стадії провадження у справі визнати позов, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, зважаючи на те, що заява ОСОБА_3 від 27.06.2022 була прийнята судом, мала процесуальні наслідки, передбачені статтею 206 ЦПК України, але не була судом розглянута, що призвело до помилкового вирішення справи.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно абзацу першого частини першої статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Право на спадкування здійснюється шляхом прийняття або не прийняття спадщини спадкоємцями.
Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Згідно підпункту 1.13 пункту 1 глави 10 розділу II, підпунктів 3.21., 3.22. пункту 3 глави 10 розділу ІІ, підпунктів 4.9., 4.11., 4.12., 4.15., 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місцепроживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місцяпроживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо).
По справі встановлено, що згідно довідки виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області № 67 від 17.02.2021 на момент смерті ОСОБА_4 разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка як спадкоємець першої черги за законом, яка має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, вважається такою, що «автоматично» прийняла спадщину померлого.
Разом з тим, встановлено, що фактично на час відкриття спадщини відповідач ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 не проживала та спадщини останнього не приймала та такого наміру не мала.
Завданням цивільного судочинства відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статей 15, 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом, звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Способи захисту цивільних прав визначені частиною другою статті 16 ЦК України, відповідно до абзацу дванадцятого якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оскільки юридичне значення у справі має саме факт неприйняття спадщини ОСОБА_4 відповідачем ОСОБА_3 , від чого залежить обсяг спадкових прав неповнолітнього спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 , в іншому, ніж в судовому порядку встановити такий факт неможливо, та за відсутності спору між сторонами щодо права на спадщину, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим встановити такий факт.
За вказаних обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Юрія Володимировича - задовольнити.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2022 року - скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Позов законного представника ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Встановити юридичний факт неприйняття ОСОБА_3 спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2023 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 109412939 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Бутенко С. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні