Постанова

від 07.03.2023 по справі 2-о-53/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-о-53/11

Провадження № 22-ц/801/74/2023

Категорія: 105

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.,

з участю секретаря судового засідання Обертун Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі в справі ОСОБА_1 адвоката Кугутюка Олександра Васильовича

на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 червня 2011 року, ухвалене під головуванням судді Ковганича С.В.,

в справі №2-о-53/11

за заявою прокурора Тульчинського району (заявник) в інтересах Держави в особі Тульчинської райдержадміністрації,

за участі Холодівської сільської ради, відділу Держкомзему в Тульчинському районі (заінтересовані особи)

про визнання спадщини відумерлою, -

встановив:

Короткий зміст вимог заяви

Прокурор Тульчинського району звернувся в суд з заявою в інтересах держави в особі Тульчинської райдержадміністрації про визнання відумерлою спадщини, обґрунтовуючи вимоги тим, що проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено явні порушення вимог земельного законодавства України при використанні земель, земельних ділянок (паїв) громадян на території Холодівської сільської ради. Зокрема, було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Холодівка Тульчинського району померла громадянка ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 2,4 га, яка знаходиться за межами с. Холодівка на території Холодівської сільської ради, та право власності на яку встановлено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІН-ВН № 053583 від 22 січня 2003 року.

З моменту смерті спадкодавця минув понад один рік, спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні, заповідального розпорядження на її майно, в тому числі на земельну ділянку у виконкомі Холодівської сільської ради не зареєстровано, а тому її віднесено в реєстр відумерлої спадщини по Холодівській сільській раді, про що свідчить лист з Холодівської сільської ради.

З урахуваннямнаведених обставинпросив визнативідумерлою спадщинуна майно земельнучастку (пай),посвідчену актомна правовласності наземельну ділянку (пай) серії ІІІ-ВН № 053583 від 22.01.2003 року, реєстраційний номер 84, виданим на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,4 га вартість якої становить 24 130 грн. зарахувати до земель комунальної власності Холодівської сільської територіальної громади, Тульчинського району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 червня 2011 року заяву задоволено. Визнано відумерлою спадщину на майно - земельну ділянку площею 2,40 га посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ ВН № 053583, реєстраційний №84, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передано до комунальної власності територіальної громади Холодівської сільської ради майно - земельну ділянку площею 2,40 га посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІВН № 053583, реєстраційний №84.

Стягнуто з Холодівської сільської ради до державного бюджету судові витрати з оплати судового збору в сумі 8,50 грн. та 30 грн. інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

11 листопада 2022 року, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кугутюка О.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тульчинського районного суду від 01.06.2011 і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 прийняв спадщину, вступивши в оперативне управління та користування майном.

Зазначає, що надана суду Холодівською сільською радою інформація щодо відсутності у померлої ОСОБА_2 спадкоємців не відповідає дійсності.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду 01 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2022 року ініційовано питання про відновлення Тульчинським районним судом Вінницької області втраченого (знищеного) провадження в цій цивільній справі, з урахуванням акту «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду», погодженого ЕПК Державного архіву Вінницької області та протоколу №10 від 10.11.2020.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 18 січня 2023 року втрачене (знищене) судове провадження в цивільній справі №2-о-53/11 відновлено в частині повного тексту рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 червня 2011 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Кугутюк О.В. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити.

Представник Вінницької обласної прокуратури Кавун О.І. суду пояснила, що час розгляду справи судом першої інстанції відомості про спадкоємців були відсутні, проте з огляду на те, що на даний час встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є спадкоємцем ОСОБА_2 покладається на розсуд суду.

Інші учасники справи повідомлені про дату, час і місце судового засідання до суду не з`явилися, заяви про його відкладення з поважних причин не подала, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що Холодівська сільська рада звернулася до прокурора Тульчинського району про визнання спадщини після смерті ОСОБА_2 відумерлою.

За життя ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2,4 га, яка знаходиться за межами с. Холодівка на території Холодівської сільської ради, право власності на яку встановлено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ВН № 053583 від 22 січня 2003 року.

Згідно з повідомленням Холодівської сільської ради ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповіддю Тульчинської державної нотаріальної контори №501/01-16 від 14 травня 2011 року підтверджено, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалась.

За ОСОБА_2 об`єктів нерухомого майна на праві приватної власності не зареєстровано, що підтверджується копією інформаційної довідки Тульчинського МБТІ.

Як свідчить лист завідувача ВАТ Філії-Вінницького обласного управління Тульчинського ТВБВ №10001/03 на ім`я ОСОБА_2 немає відкритих діючих рахунків.

Згідно з довідкою Холодівської сільської ради №442 від 01 червня 2011 року у померлої ОСОБА_2 по книзі реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай по КСП про право власності на майновий пай не зареєстровано.

Позиція апеляційного суду

Відповідно дочастин першої,другої тап`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Задовольняючи заяву прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку у встановленому законом порядку та у встановлений законом строк ніхто не прийняв, а тому наявні підстави для визнання спадщини відумерлою і її передачі територіальній громаді.

Проте апеляційний суд вважає такі висновки суду помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

На час відкриття спадщини такого правового інституту як визнання спадщини відумерлою не існувало, тобто така заява подається лише у випадку, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року та не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право на спадкування.

У випадку ж відкриття спадщини до 01 липня 2013 року до спірних відносин підлягають застосуванню норми матеріального закону, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою. В разі, коли після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходило до держави. Тому визнавати спадщину відумерлою в судовому порядку за таких обставина немає ані необхідності, ні законних підстав.

Системне тлумачення частини другої статті 549, частини першої статті 555 ЦК УРСР та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що в ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися.

Оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою.

Разом з тим, надані Холодівською сільською радою відомості про відсутність в ОСОБА_2 спадкоємців, складених заповітів, права на майновий пай члена КСП також не відповідають дійсності, оскільки 11 вересня 1987 року ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений якраз у виконкомі Холодівської сільської ради і не було змінено чи скасовано до її смерті (а.с. 14).

У володінні ОСОБА_1 також перебувають оригінали правовстановлючих документів на майно, що належало ОСОБА_2 : державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН № 053583, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ ХХІІ № 000380.

При цьому ОСОБА_1 стверджує, що вважається таким, що прийняв спадщину на підставі ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР у зв`язку з фактичним вступом в управління або володіння спадковим майном.

Відомості про те, що спадкоємець ОСОБА_1 відмовився від спадщини після смерті ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, між особами, які беруть участь у справі, виник спір щодо майнових прав на земельну ділянку та інше спадкове майно.

Такого ж висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові 23 вересня 2020 року у справі № 539/44/18 (провадження № 61-7002св19).

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

З огляду на зміст положень статті 4, частини четвертої статті 394, статті 335 ЦПК України заінтересованими будуть ті особи, відносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки, отже, вони мають матеріально-правову заінтересованість.

Верховний Суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір.

Враховуючи прийняття спадщини ОСОБА_1 між ним та Тульчинською районною державною адміністрацією (її фінансовим органом) виник спір щодо спадкового майна.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 червня 2011 року не відповідає нормам цивільного процесуального закону, оскільки за умови наявності спору про право між Тульчинською районною адміністрацією та ОСОБА_1 питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі в справі ОСОБА_1 адвоката Кугутюка Олександра Васильовича задовольнити частково.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 червня 2011 року скасувати, а заяву прокурора Тульчинського району в інтересах Держави в особі Тульчинської райдержадміністрації, за участі заінтересованих осіб - Холодівської сільської ради, відділу Держкомзему в Тульчинському районі про визнання спадщини відумерлою, - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б. Войтко

М.В. Матківська