Постанова

від 07.03.2023 по справі 2-275-07

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/403/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №2-275-07 Категорія: на ухвалу Годік Л.С. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І.секретар Попова М.В.

учасники справи:

стягувач (скаржник) ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

орган ДВС Уманський РВ ДВС,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2022 (суддя в суді першої інстанції Годік Л.С.) про відмову у задоволенні скарги стягувача ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Уманського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргоюпро захист цивільних прав та інтересів,визнання дій Уманського РВ ДВС в особі начальника відділу Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. незаконними та зобов`язання їх вчинити дії по виконанню рішення суду. В обґрунтування скаргизазначив, що29.05.2007 Уманським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 2-275-2007 про стягнення на його користь із ОСОБА_2 боргу в сумі 492 825,66 грн., за яким Уманським ВДВС було відкрито виконавче провадження №46242277.

Із 2007 по 2020 роки виконавче провадження безпідставно зупинялось, закривалось та за цей час державним виконавцем стягнуто лише 20 000 грн. із загальної суми боргу. Керівництво відділу та державний виконавець умисно не виконують рішення суду та перешкоджають його виконанню. Натомість боржник має у власності частину житлового будинку та земельну ділянку, площею 0,17 га, на які можливо звернути стягнення.

Вважає, що безпідставно тривалим умисним невиконанням рішення суду, що набрало законної сили, йому заподіяно моральної шкоди.

Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши вимоги скарги, ОСОБА_1 просив суд:

- скасувати постанову головного державного виконавця Уманського ВДВС від 29.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу як неправомірну та зобов`язати головного державного виконавця Рибак Л.В. здійснити примусове виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 23.03.2007 у справі №2-275-07 відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження»;

- визнати дії та бездіяльність Уманського ВДВС в особі начальника відділу Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. неправомірними;

- стягнути з Уманського управління державної казначейської служби України м. Умань, з Державного бюджету України моральну шкоду в сумі 368 394 грн., завдану йому під час здійснення виконавчого провадження з 2007 по 2020 роки;

- зобов`язати та надати дозвіл начальнику Уманського ВДВС Кольцовій О.В. та головному державному виконавцеві Рибак Л.В. підготувати необхідні документи для продажу будинку, що належить боржнику на праві власності та земельної ділянки, площею 0,17 га, для обслуговування житлового будинку відповідно до документів на право власності будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

УхвалоюУманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2022 у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, щоборжник неодноразово ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, отримав детальну відповідь від начальника РВДВС про рух виконавчого провадження та проведені в його рамках заходи направлені на стягнення боргу із ОСОБА_2 . Державний виконавець діяв в межах наданих йому законом повноважень та у спосіб, визначений ЗУ «Про виконавче провадження», при цьому порушень прав чи інтересів учасників виконавчого провадження допущено не було.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, скаржник подав 09.06.2022 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив скасуватиухвалуУманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2022, ухваливши нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, щосуд першої інстанціїне надав належної оцінки доводам скаржника щодо бездіяльності державного виконавця при виконанні виконавчого листа №2-275-2007 від 29.05.2007, а також його ухилення від належного здійснення виконавчого провадження за вимогами ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, ОСОБА_1 наголошує на тому, що державний виконавець безпідставно не направив на реалізацію частину будинку, земельну ділянку, площею 0,17 га, та транспортні засоби, що належать боржникові. Як наслідок, виконавець дійшов неправильного висновку про відсутність майна в межах суми боргу, що належить боржнику на праві власності, на яке можливо звернути стягнення, та необґрунтовано повернув виконавчий документ стягувачу. Тривалим невиконанням виконавчого провадження стягувачу завдано моральної шкоди, яку він просить стягнути на свою користь.

У відзиві на апеляційну скаргу Уманський РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ),посилаючись на те, що апеляційна скаргастягувача є безпідставною та необґрунтованою,просив залишити її без задоволення, а ухвалуУманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2022 - залишитибез змін.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 25.01.2023 по результатам розгляду касаційної скарги стягувача скасовано попередню постанову апеляційного суду від 23.08.2022 в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, асправу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2022 та постанову Черкаського апеляційного суду від 23.08.2022 в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Отже предметом апеляційного перегляду у даній справі, враховуючи вказівки постанови Верховного Суду від 25.01.2023, є висновки суду першої інстанції щодо вирішення вимог скарги стягувача про скасування постанови державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що Уманським міськрайонним судом Черкаської області 29.05.2007 видано виконавчий лист № 2-275-2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 492 825,66 грн., на підставі якого відкрито виконавче провадження №46242277.

Уманським ВДВС надано відомості про рух вказаного виконавчого провадження, у тому числі, інформацію з бази даних ЄДРВП та АСВП вчинені виконавцем дії щодо боржника та його майна.

У житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані малолітні ОСОБА_3 , 2010 року народження, та ОСОБА_4 , 2018 року народження, які є онуками боржника і дітьми дочки боржника

ОСОБА_5 , яка також зареєстрована за вказаною адресою.

На вимогу виконавця від 02.03.2020 та 22.06.2020 про надання дозволу на реалізацію частини житлового будинку АДРЕСА_1 повідомлено, що в даному випадку не передбачено надання згоди органом опіки та піклування.

29.10.2020 постановою головного державного виконавця Уманського ВДВС Рибак Л.В. у виконавчому проваджені №46242277 виконавчий документ повернуто стягувачу та зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів майно в межах суми боргу, що належить боржнику на праві власності та на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. Дозвіл на звернення стягнення на належну боржнику частину будинку органи опіки та піклування не дали, оскільки в даному будинку зареєстровані малолітні діти. Офіційна інформація про працевлаштування боржника та відкриті ним рахунки у банківських та фінансових установах відсутня.

Стягувач у справі вважає, що через неефективні та неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб ДВС у відповідному виконавчому провадженні про стягнення суми заборгованості на його користь, виконавчий документ фактично не був виконаний та його повернуто стягувачеві без належних підстав, з приводу чого до суду подано скаргу.

Зазначене питання має таку правову регламентацію.

Відповідно до вимог статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення викладені у статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 1291Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Відповідно дочастини першої статті 1ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії(частина перша статті 18ЗУ «Про виконавче провадження»).

Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі № 619/562/18 зазначив, що належним доказом вжиття усіх передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю1291Конституції України.

У даній справіУманським міськрайонним судом Черкаської області 29.05.2007 видано виконавчий лист №2-275-2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 492 825,66 грн., на підставі якого Уманським ВДВС було відкрито виконавче провадження.

Боржник ОСОБА_2 впродовж тривалого часу добровільноне виконує рішення суду всправі №2-275-2007 та примусове повне виконання якого наразі не забезпечено органами ДВС, що обумовило звернення з цією скаргою до суду.

При цьому зміст листів Уманської РДА, наданих на вимогу державного виконавця щодо можливості проводити погашення заборгованості перед стягувачем за рахунок реалізації житлової нерухомості боржника, в якій зареєстровані та проживають неповнолітні особи, свідчить про те, що цим органом перевірка наявності підстав для надання (або відмову у наданні) дозволу на передачу нерухомого майна на реалізацію не проводилась, зокрема, не було з`ясовано чи використовується спірний будинок для проживання зареєстрованих в ньому дітей, не була встановлена відсутність у власності батьків, які зобов`язані забезпечити своїх дітей житлом, іншого нерухомого майна придатного для проживання.

Указане залишилось поза оцінкою державного виконавця, який помилково вважав, що орган опіки та піклування вважав за неможливе проводити стягнення за рахунок нерухомого майна боржника.

Крім того, державний виконавець, як і суд першої інстанції, не надав належної оцінки доводам скаржника щодо наявності у власності боржника рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, зокрема, транспортний засіб Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ПР 01 Фермер, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Крім того, слід врахувати, що за змістом частини першої статті 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_6 , зокрема, вказував, що боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , який має бути учасником цієї справи.

Натомість суд першої інстанції, в порушення приписів статті 450 ЦПК України, розглянув скаргу без повідомлення боржникау виконавчому провадженні ОСОБА_2 , що за приписами п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням приписів процесуального права.

З урахуванням викладеного ухвала суду першої інстанції від 26.05.2022 в частині, що переглядається в апеляційному порядку, має бути скасована, а вимоги скарги стягувача про скасування постанову головного державного виконавця Уманського ВДВС від 29.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов`язання головного державного виконавця Рибак Л.В. здійснити примусове виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 23.03.2007 у справі №2-275-07 відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», визнання дій та бездіяльності Уманського ВДВС в особі начальника відділу Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. неправомірними мають бути задоволені.

При здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні за виконавчим листом Уманського міськрайонного суду Черкаської області №2-275-2007 від 29.05.2007 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 492 825,66 грн. органам ДВС слід перевірити у визначений 18ЗУ «Про виконавче провадження» спосіб можливість звернення стягнення на стверджуване рухоме майно боржника, зокрема, транспортний засіб Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ПР 01 Фермер, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Також мають бути вжиті дії щодо належного отримання дозволів органу опіки та піклування на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в разі їх необхідності, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

При вчиненні виконавчих дій органам ДВС слід враховувати, що статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду, а згідно статті 1291Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Таким чином без ефективного виконання судових рішень втрачається мета здійснення судочинства та судового захисту прав, свобод та інтересів особи.

Одночасно в апеляційного суду не має правових підстав для задоволення вимог скарги стягувача про зобов`язання начальника Уманського ВДВС Кольцової О.В. та головного державного виконавця Рибак Л.В. підготувати необхідні документи для продажу будинку, що належить боржнику на праві власності, та земельної ділянки, площею 0,17 га, для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , адже це буде необґрунтоване втручання суду у компетенцію державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження.

Так відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як диспозитивність.

Указані правові норми, з одного боку, покладають на державного виконавця обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а з іншого боку - наділяють державного виконавця певними дискреційними повноваженнями щодо самостійного визначення видів і обсягу виконавчих та інших процесуальних дій, а також строків їх вчинення.

Суд при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень, виконуючи завдання цивільного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим законом, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, тобто, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завдання цивільного судочинства при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Враховуючи викладене вище та згідно положень ст.376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2022 у даній справі в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, частково задовольнивши вимоги апеляційної скарги у справі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 447 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.05.2022 у цивільній справі за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Уманського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - ОСОБА_2 , в частині вирішення вимог про скасування постанови державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу, визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, - скасувати.

Вимоги скарги стягувача ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність задовольнити частково.

Визнати дії та бездіяльність посадових осіб Уманського ВДВС- неправомірними.

Скасувати постанову головного державного виконавця Уманського ВДВС від 29.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов`язати головного державного виконавця Рибак Л.В. здійснити примусове виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 23.03.2007 у справі №2-275-07 відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

У задоволенні решти вимог скарги стягувача ОСОБА_1 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 08.03.2023.

Суддя-доповідач

Судді