Постанова

від 08.03.2023 по справі 910/17376/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/17376/19

Провадження № 6139/2022

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Банаська О.О., Картере В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022

у складі колегії суддів: Андрієнка В.В. (головуючий), Шапрана В.В., Буравльова С.І.,

та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022

у складі судді Демидова В.О.

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта"

до Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Одеської міської ради

про стягнення шкоди у розмірі 123 531,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав для відшкодування збитків, доведеність наявності усіх елементів деліктного зобов`язання та відповідного підтвердження позивачем цих елементів господарсько-правової відповідальності доказами.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

2. Рішенням виконкому Ленінської райради депутатів трудящих від 02.02.1953 № 71, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 21.02.1953 № 209, Одеському обласному управлінню Міністерства зв`язку відведено вільну земельну ділянку площею до 1 га в районі Слобідки за дитячою лікарнею під будівництво автогаражу.

3. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 21.05.1959 № 402 Транспортній конторі Одеського обласного управління зв`язку відведено додаткову земельну ділянку площею 0,51 га, в районі Червоної Слобідки за радіостанцією, по межі земельної ділянки відведеної Транспортній конторі Управління зв`язку; зобов`зано керівника Транспортної контори обласного управління зв`язку: скласти проект забудови ділянки на підставі Архітектурно-планувального завдання Управління Головного архітектора міста; погодити генплан ділянки, проект будівель і благоустрою із зацікавленими відомствами у встановленому порядку; надати на погодження технічну документацію: почати будівництво в ІІІ-му кварталі 1959 року, закінчити будівництво у встановлені строки; здійснити будівництво міських підземних та надземних інженерних мереж у відповідності до технічних вимог, які будуть видані Управлінням Головного архітектора міста.

4. На підставі вказаного рішення Управлінням Головного архітектора міста було здійснено відведення відповідної земельної ділянки Транспортній конторі Одеського обласного управління зв`язку, про що складено акт від 18.07.1959.

5. 01.07.2008 рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2009, у справі № 16/5-08-35 за позовом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Одеської дирекції до Одеської міської ради про визнання права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерства транспорту та зв`язку України, до Одеської міської ради про визнання права власності, зокрема, задоволено позов Міністерства транспорту та зв`язку України і визнано право власності за Державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля 2, які складаються з будівель під літ. "А" площею 995,7 кв.м, літ. "В" площею 52,5 кв.м, літ. "Г" площею 409,5 кв.м, літ. "Д" площею 108,4 кв.м, літ. "Е" площею 110,2 кв.м, літ. "Ж" площею 1456,0 кв.м, літ. "З" площею 22,3 кв.м, літ. "И" площею 14,6 кв.м, літ. "К" площею 93,2 кв.м, літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс та майно, позначене в технічному паспорті за №№ 1-8 - огорожа, за № 1 - мостіння.

6. Листом від 14.12.2009 ПП "ВИРА" звернулося до начальника представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з проханням розпочати оформлення документації, необхідної для викупу ПП "ВИРА" у територіальної громади міста Одеса в особі Одеської міської ради індивідуально визначеного нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності, а саме: нежитлових будівель загальною площею 218,6 кв.м та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.

7. Рішенням Одеської міської ради від 22.01.2010 № 4961-V "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішення Одеської міської ради" внесено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, зокрема, нежитлові будівлі загальною площею 218,6 кв.м та споруди, вул. Пестеля, 2, з визначенням способу та умов продажу - викуп ПП "ВИРА" за грошові кошти.

8. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2010 № 474 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" затверджено перелік об`єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м. Одеси, згідно якого за № 21 було визначено будівлі загальною площею 218,6 кв.м та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.

9. 25.10.2010 на підставі вказаного рішення Одеською міською радою було видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та автозаправну станцію, відповідно до якого посвідчено, що об`єкт, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, який складається з будівель літ. "Д" - котельної, літ. "Е" - боксу, загальною площею 218,6 кв.м, ІІ - автозаправної станції, відображених у технічному паспорті від 18.11.2009, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності.

10. 25.10.2010 згідно з вказаним свідоцтвом Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" здійснено реєстрацію прав власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові будівлі та автозаправну станцію за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, про що здійснено запис № 2544 в книзі: 12ог-35.

11. 02.11.2010 між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (продавець) та ПП "ВИРА" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П. за реєстраційним № 706, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових будівель та автозаправної станції, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, та в цілому складаються з будівель літ. "Д" - котельної, літ. "Е" - боксу, загальною площею 218,6 кв.м, основною площею 196,2 кв.м, ІІ - автозаправної станції, №№ 1, 2, 8 - огорожа, відображених у технічному паспорті від 18.11.2009, та розташовані на земельній ділянці, площею 5 112 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні та належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, документи на яку не оформлені, сформовано кадастровий номер 5110137300:07:003:0033.

12. Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 706 об`єкт купівлі-продажу відчужено за ціною у розмірі 868 028,40 грн.

13. 08.11.2010 між ПП "ВИРА" (продавець) та ТОВ "АРЕС-ІВ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. за реєстраційним № 4918, відповідно до якого продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, та в цілому складаються з будівель літ. "Д" - котельної, літ. "Е" - боксу, загальною площею 218,6 кв.м, основною площею 196,2 кв.м, ІІ - автозаправної станції, №№ 1, 2, 8 - огорожа, відображених у технічному паспорті від 18.11.2009, та розташовані на земельній ділянці, площею 5 112 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні ПП "ВИРА" та належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, документи на яку не оформлені, сформовано кадастровий номер 5110137300:07:003:0033.

14. Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 4918 об`єкт купівлі-продажу відчужено за ціною у розмірі 920 000 грн.

15. 18.11.2010 між ТОВ "АРЕС-ІВ" (продавець) та ПАТ "Концерн Галнафтогаз" було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та автозаправної станції, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Красовською А.В. за реєстраційним № 9658, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлові будівлі та автозаправну станцію, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, буд. 2, загальною площею 218,6 кв.м, до складу яких входять: котельня, позначена за планом земельної ділянки - "Д", площею 108,4 кв.м; бокс, позначений за планом земельної ділянки - "Е", площею 110,2 кв.м; автозаправна станція, позначена за планом земельної ділянки - "ІІ"; огорожа, позначена за планом земельної ділянки - "№№ 1, 2, 8", та знаходяться на земельній ділянці площею 5 112 кв.м, якій присвоєно кадастровий номер 5110137300:07:003:0033.

16. Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 9658 об`єкт купівлі-продажу відчужено за ціною у розмірі 11 520 000 грн.

17. 03.07.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області проведено реєстрацію права власності Держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на об`єкт нерухомого майна - автобаза зв`язку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 682448351101, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля 2, що складаються з: літ "А" площею 995,7 кв.м, літ. "В" площею 52,5 кв.м, літ. "Г" площею 409,5 кв.м, літ. "Д" площею 108,4 кв.м, літ. "Е" площею 110,2 кв.м, літ. "Ж" площею 1 456,0 кв.м, літ. "З" площею 22,3 кв.м, літ. "И" площею 14,6 кв.м, літ. "К" площею 93,2 кв.м, літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс.

18. Рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 № 7057-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,5112 га, за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель та автозаправної станції та надання її в оренду Публічному акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:07:003:0033), площею 0,5112 га, за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2; надати ПАТ "Концерн Галнафтогаз" вказану земельну ділянку в оренду терміном на 10 років.

19. 21.10.2015 державним реєстратором Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI, здійснено реєстрацію комунальної власності територіальної громади міста Одеса в особі Одеської міської ради на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137300:07:003:0033, площею 0,5112 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, земельна ділянка 2.

20. 01.04.2016 між Одеською міською радою (орендодавець) та ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 709, відповідно до якого передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 5110137300:07:003:0033, площею 0,5112 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.

21. 12.06.2018 державним реєстратором Одеської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості", на підставі наказів Міністерства інфраструктури України від 16.02.2017 № 56 "Про припинення УДППЗ "Укрпошта" в результаті його перетворення у ПАТ "Укрпошта" та створення ПАТ "Укрпошта" та від 05.07.2017 № 240 "Про затвердження Акта передавання майна до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", проведено реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" на об`єкт нерухомого майна - автобаза зв`язку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 682448351101, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля 2, що складаються з: літ. "А" площею 995,7 кв.м, літ. "В" площею 52,5 кв.м, літ. "Г" площею 409,5 кв.м, літ. "Д" площею 108,4 кв.м, літ. "Е" площею 110,2 кв.м, літ. "Ж" площею 1 456,0 кв.м, літ. "З" площею 22,3 кв.м, літ. "И" площею 14,6 кв.м, літ. "К" площею 93,2 кв.м, літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс та майно, позначене в технічному паспорті за №№ 1-8 - огорожа, за № 1 - мостіння.

22. 20.08.2019 між ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (замовник) та ТОВ "Креатив-Інжиніринг" (підрядник) було укладено договір підряду № КГНГ/125-08-19, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати увесь комплекс підготовчих робіт (демонтаж існуючих будівель та споруд) для спорудження АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, автомийкою самообслуговування і АГЗП за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2.

23. 28.09.2019 за заявою директора Центра управління нерухомістю та інфраструктурою Одеської дирекції АТ "Укрпошта" про те, що невстановлені особи самовільно демонтують огорожу та нежилі споруди на території, яка розташована на вул. Пестеля, 2 в м. Одесі, було внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за № 12019161470001310.

24. 30.09.2019 за № 20-173/19 директор Одеської дирекції АТ "Укрпошта" звернувся до Хмільницького відділення поліції Малиновського ВП ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 194, 197-1, 206-2 ККК України, відповідно до якої повідомив про те, що 28.09.2019 біля 8 години ранку групою невідомих осіб було здійснене захоплення частини території та двох виробничих приміщень (літери Д та Е) Цеху перевезення пошти Одеської дирекції АТ "Укрпошта" (автобаза зв`язку) за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, При цьому було зруйновано огорожу території та об`єкти під літерами Д та Е.

Подання до суду позову.

25. Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про стягнення шкоди у розмірі 123 531,42 грн.

26. Звернувшись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що внаслідок протиправних дій АТ "Концерн Галфантогаз" було знищено належне йому майно, яке перебувало на балансі Цеху перевезення пошти Одеської дирекції АТ "Укрпошта", розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, 2, як на ділянці, належній АТ "Укрпошта", а тому просить суд стягнути вартість знищеного майна як відшкодування збитків.

Судові рішення у справі.

27. Справа судами розглядалася неодноразово.

28. Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.

29. Суди попередніх інстанцій свої рішення мотивували тим, що позивачем не доведено позовні вимоги в частині наявності у нього порушеного права на знищене майно. Крім того, у матеріалах справи відсутні також належні докази щодо фактичного існування, належності позивачу та подальшого спричинення будь-якої шкоди та/або захоплення ємностей та/або складу пального, вартість яких позивачем включено до позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

30. 02.12.2022 Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 910/17376/19 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Крім того, ставить питання про постановлення окремої ухвали щодо вчинення Одеською міською радою завідомо незаконних дій щодо визнання права комунальної власності на державне майно.

31. Касаційна скарга обґрунтована:

тотожністю поняття "склад пального", зазначеного у позовній заяві, що відповідає інвентарній карті з однієї сторони, та "навісу" у Витягу з ДРРПНМ від 15.06.2018 - з іншої;

достатності зазначення в інвентарних картах загальної площі котельні "Д" та майстерні № 2 "Е" для визначення їх тотожності об`єктам, зазначеним у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2018;

недослідження судами першої та апеляційної інстанцій пояснень, наданих фізичними особами у межах кримінального провадження;

безпідставність висновків судів щодо відсутності оцінки вартості спірного майна з огляду на наявність у матеріалах справи звіту про оцінку;

відсутність реагування судів на клопотання про постановлення окремої ухвали;

ненадання оцінки всім укладеним правочинам як нікчемним;

безпідставність висновків судів щодо належності спірної земельної ділянки місцевій громаді.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

32. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" надійшов відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта", в якому з посиланням на правильність застосування судами норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

33. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

34. Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, відхиляються доводи касаційної скарги про недослідження судами першої та апеляційної інстанцій пояснень, наданих фізичними особами у межах кримінального провадження, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

36. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що позивачем не доведено позовні вимоги в частині наявності у нього порушеного права на майно. Крім того, у матеріалах справи відсутні також належні докази щодо фактичного існування, належності позивачу та подальшого спричинення будь-якої шкоди та/або захоплення ємностей та/або складу пального, вартість яких позивачем включено до позовних вимог.

37. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції та зауважує, що доводи касаційної скарги не спростовують їх обґрунтованості.

38. Так, згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

39. Положеннями статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

40. Оскільки позивач просив суд стягнути з відповідачів збитки (майнову шкоду), то судова колегія відзначає, що відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

41. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

42. Ураховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач, звертаючись із даним позовом до суду, зокрема, має надати належні докази на підтвердження права власності на зруйновані (захоплені) об`єкти, довести факт наявності завдання шкоди майну, про яке він зазначає в позовній заяві, докази щодо руйнування (захоплення) об`єктів, про які йдеться в позові, та обставин такого руйнування (захоплення), а також довести на підставі належних, достовірних, допустимих та вірогідних доказів розмір заподіяної шкоди, так само як і довести протиправну поведінку відповідача стосовно скоєння руйнування (захоплення), причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача. При цьому під час встановлення цих обставин, зокрема, щодо причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, необхідно брати до уваги пояснення як позивача, який вважає, що відповідні об`єкти, яким завдано руйнування (захоплення) належать йому на праві власності, так і твердження відповідача про те, що він вважає себе власником цих об`єктів та на підтвердження цих обставин подає відповідні докази.

43. Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого відповідно до приписів статті 13 ГПК України полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

44. Статтею 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

45. Вищенаведене свідчить про те, що на суд покладено обов`язок вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб у межах заявленого предмету позову, що визначає і коло питань, які підлягають розв`язанню. У справі щодо відшкодування шкоди за знищене майно питання законності виділення земельної ділянки не охоплюється предметом позову.

46. Водночас, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 902/156/22, від 25.01.2022 у справі № 916/2675/15, від 23.11.2021 у справі № 910/9761/20, від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16, від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18, від 28.01.2020 у справі № 912/653/19, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 19.06.2019 у справі № 910/19581/16, від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15.).

47. При цьому слід зауважити, що згідно з частиною другою статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Тож характер відносин, що виникають з приводу відшкодування шкоди, завданої майну позивача у цій справі, вимагає від зацікавленої особи вчинення активних дій по доведенню суду обставин наявності усіх елементів господарсько-правової відповідальності. Це досягається збором та витребуванням відповідних доказів у порядку, встановленому статтею 74 ГПК України, відповідальність за що, перш за все, лежить на зацікавленій стороні.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ "Концерн Галнафтогаз" станом на 28.09.2019 на підставі Договору купівлі-продажу № 9658 є власником нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель та автозаправної станції, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, буд. 2, загальною площею 218,6 кв.м, до складу яких входять: котельня, позначена за планом земельної ділянки - "Д", площею 108,4 кв.м; бокс, позначений за планом земельної ділянки - "Е", площею 110,2 кв.м; автозаправна станція, позначена за планом земельної ділянки - "ІІ"; огорожа, позначена за планом земельної ділянки - "№ 1, 2, 8", та знаходяться на земельній ділянці площею 5112 кв.м, якій присвоєно кадастровий номер 5110137300:07:003:0033.

49. Також встановлено, що відповідач є користувачем земельної ділянки площею 0,5112 га, за адресою: м. Одеса, вул. Пестеля, земельна ділянка 2, кадастровий номер 5110137300:07:003:0033, на підставі Договору оренди землі від 01.04.2016.

50. Зазначені правовстановлюючі документи є чинними, не оскаржені та не скасовані у передбаченому законом порядку.

51. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

52. Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

53. Тобто, презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

54. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 № 910/22113/17, від 07.07.2021 у справі № 40/5005/7101/2011, від 30.06.2021 у справі № 910/3140/19, від 23.06.2021 у справі № 913/344/20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц).

55. Судами встановлено, що відповідач наполягав, що дії його представників з підготовчих робіт на орендованій АТ "Концерн Галнафтогаз" земельній ділянці вчинені на підставі належним чином оформлених документів (містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 10.11.2017 № 01-06/191, повідомлення за № ІУ 010183090512 ПАТ "Концерн Галнафтогаз" про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованого ДАБІ 05.11.2018, дозволу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 10.09.2019 № 1760), які також, у свою чергу, є чинними, не оскарженими та не скасованими в передбаченому законом порядку.

56. При цьому під час судового розгляду справи позивач не спростував зазначених доводів відповідача.

57. Суди попередніх інстанцій, враховуючи чинність та законність всіх правовстановлюючих документів відповідача на нерухоме майно та земельну ділянку, а також державної реєстрації речових прав на таке майно в передбаченому законодавством порядку, з огляду на презумпцію правомірності правочину, дійшли вірного висновку, що дії з підготовчих робіт, що вчинені представниками відповідача на орендованій АТ "Концерн Галнафтогаз" земельній ділянці щодо майна, що належить йому на праві власності, на підставі вказаних чинних документів, є такими, що відповідають законодавству та не можуть вважатись доведеною належним чином протиправною поведінкою.

58. Крім того, як встановлено судами, об`єкт нерухомості "Автобаза зв`язку" за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пестеля, буд. 2 (що складається з: літ. "А" - 995,7 кв.м; літ. "В" - 52,5 кв.м; літ. "Г" - 409,5 кв.м; літ. "Д" - 108,4 кв.м; літ "Е" - 110,2 кв.м; літ. "Ж" - 1456 кв.м; літ. "З" - 22,3 кв.м; літ. "И" - 14,6 кв.м; літ. "К" - 93,2 кв.м; літ. "Б" - навіс, літ. "Л" - навіс та майно, позначене в технічному паспорті за №№ 1-8 - огорожа, за № 1 - мостіння), що належить на праві приватної власності АТ "Укрпошта" (позивачеві) на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2008 у справі № 16/5-08-35, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2015, реєстраційний номер 682448351101.

59. Водночас, об`єкт нерухомості "нежитлові будівлі та автозаправна станція" за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пестеля, буд. 2, загальною площею 218,6 кв.м, основною площею 196,2 кв.м (що складається з: котельні, позначеної за планом земельної ділянки - "Д", площею 108,4 кв.м, боксу, позначеного за планом земельної ділянки - "Е", площею 110,2 кв.м, автозаправної станції, позначеної за планом земельної ділянки - "ІІ", огорожі, позначена за планом земельної ділянки - "№ 1, 2, 8"), що станом на 28.09.2019 належить на праві приватної власності АТ "Концерн Галнафтогаз", зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.10.2010, реєстраційний номер 31864875. 03.01.2019 відомості про право власності на вказаний об`єкт нерухомості було внесено в Державний реєстр речових прав, об`єкту нерухомості присвоєно реєстраційний номер 1736932851101.

60. Тобто, належні позивачу та відповідачу об`єкти нерухомості мають різні реєстраційні номери.

61. Як визначено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

62. При цьому відповідно до частини другої статті 13 цього ж Закону на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

63. Положеннями статті 15 цього Закону унормовано, що реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

64. Аналіз викладеного свідчить, що хоча зазначені об`єкти нерухомості і розташовані за однією адресою, проте вони є різними індивідуально визначеними об`єктами нерухомості з різними індивідуальними характеристиками (до складу нерухомого майна відповідача входить, зокрема, автозаправна станція) та реєстраційними номерами.

65. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 зробила висновок, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (п. 7.12 постанови).

66. У зв`язку з викладеним вище, суди вірно відзначили, що позивачем не надано належних доказів того, що у його власності станом на 28.09.2019 перебували об`єкти, про руйнування та захоплення яких він заявляв у позовній заяві та вартість яких включено в ціну позову. Тобто, позивачем не доведено наявності у нього порушеного права на зазначені об`єкти.

67. Також не є доведеним розмір шкоди, яку, за твердженням позивача, йому заподіяно.

68. Зокрема, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

69. Окремо слід зауважити, що розмір збитків визначається на підставі достеменно встановленого факту знищення індивідуально визначеного майна, належного позивачеві, чого не було встановлено судами у цій справі.

70. Судова колегія відзначає, що законодавством установлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, і має бути визначено внаслідок незалежної оцінки та зазначено у звіті про оцінку збитків. Позивачем до матеріалів справи не надано такого звіту.

71. Судами вірно вказано, що довідка від 19.11.2019, видана Одеською дирекцією АТ "Укрпошта", про залишкову вартість певних об`єктів, а також окремі сторінки зі звіту про оцінку нежитлових будівель станом на 25.09.2007, надані позивачем, не є належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами розміру заподіяної шкоди у справі. Цим спростовуються доводи скаржника про безпідставність висновків судів щодо відсутності оцінки вартості спірного майна з огляду на наявність у матеріалах справи звіту про оцінку.

72. Оскільки позивачем не доведено позовні вимоги в частині його порушеного права на майно, у тому числі не надано належних доказів того, що у його власності станом на 28.09.2019 перебували об`єкти, про руйнування та захоплення яких він заявляє в позовній заяві та вартість яких включено в ціну позову, не доведено факту наявності завдання шкоди саме майну, зазначеному у позовній заяві, доказів факту його руйнування (захоплення) та обставин такого руйнування (захоплення), а також не надано належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів щодо розміру заподіяної шкоди, так само як і не доведено протиправної поведінки АТ "Концерн Галнафтогаз" стосовно скоєння руйнування (захоплення), причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, тобто не доведено наявності елементів складу цивільного правопорушення, обов`язок щодо доведення яких лежить саме на позивачеві, то суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

73. Доводи про ненадання оцінки всім укладеним правочинам як нікчемним та про безпідставність висновків судів щодо належності спірної земельної ділянки місцевій громаді не є предметом доказування у справах про відшкодування збитків та не впливають на вищевикладені висновки судів.

74. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що його намагання довести суду ідентичність земельних ділянок позивача та відповідача є спором у сфері земельних відносин та підлягає розгляду судами за умови подання позивачем відповідного позову, а не в межах розгляду деліктних відносин.

75. Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).

76. За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем у цій справі наявності його порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, Верховний Суд вважає правомірним рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

77. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

78. Стосовно доводів скарги про необхідність постановлення окремої ухвали щодо вчинення Одеською міською радою завідомо незаконних дій щодо визнання права комунальної власності на державне майно, судова колегія їх відхиляє з огляду на таке.

79. Відповідно до положень статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

80. При цьому Верховний Суд вважає, що в цьому випадку постановлення судом окремої ухвали є похідним судовим рішенням від первісного судового акта (вирішення спору по суті).

81. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення без змін оскаржених судових рішень про відмову в задоволенні позову та не встановив порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб у частині, що стосується предмету позову, та з питань, які б випливали із заявленого предмету позову та які необхідно розв`язати, враховуючи визначений позивачем предмет позову, то відповідно не має підстав для постановлення окремої ухвали у цій справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

82. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

83. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення у справі № 910/17376/19 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

84. У зв`язку з тим, що судова колегія відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 910/17376/19 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере