Вирок

від 22.06.2010 по справі 1-485/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-485/10

ВИРОК

Іменем України

22 червня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.В.

з участю прокурора Яценка В.І.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кишинів Республіки Молдова, громадянина України, молдаванина, без освіти, вдівця, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 20.12.2009 року, знаходячись в кафе на території центрального залізничного вокзалу в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном, вступив в попередню змову з ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Реалізуючи свій злочинний умисел, невстановлена слідством особа орендувала АДРЕСА_2 та замовила по Інтернет - магазину ноутбук, з доставкою на вказану адресу.

21.12.2009 року, приблизно о 21 год., до АДРЕСА_2 прибув курєр ОСОБА_5, який доставив замовлений ноутбук, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою та спільно із ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на ОСОБА_5, під час якого ОСОБА_2 приставив до грудей ОСОБА_5 ніж та почав погрожувати його застосуванням, тобто насильством, яке є небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу. Злякавшись дій ОСОБА_2, потерпілий став відступати від нього назад та впав на диван. В цей час ОСОБА_3, натягнувши шапку на очі потерпілого та діючи з метою подолання можливого опору, звязав останньому скотчем ноги та руки. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволоділи чужим майном, що належить ТОВ «Фотос», а саме ноутбуком марки «Соні», вартістю 24190 гривень. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 обшукав верхній одяг ОСОБА_5 та заволодів належним потерпілому мобільним телефоном марки «Нокіа 3120с» вартістю 800 гривень. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залишивши потерпілого ОСОБА_5 в квартирі, покинули місце вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_2 01.02.2010 року, приблизно о 17 год., знаходячись в приміщенні посольства Польщі, що по вул. Ярославів Вал, 12 в м. Києві, випадково познайомився із невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, якій повідомив, що втратив паспорт громадянина України на своє імя та посвідчення водія. З метою підробки документів, що видаються чи посвідчуються установою і які надають права, ОСОБА_2 вступив в попередню змову із невстановленою слідством особою. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підроблення документів з метою їх подальшого використання, він передав невстановленій слідством особі дві фотокартки з власним зображенням та 200 доларів, чим сприяв, шляхом надання засобів, підробці документів, а саме: паспорта громадянина України та посвідчення водія, з метою подальшого їх використання.

02.02.2010 року, приблизно о 12 год. ОСОБА_2, знаходячись поблизу вказаного посольства, зустрівся з невстановленою особою, яка передала йому паспорт громадянина України НОМЕР_1 на імя ОСОБА_6, виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Вінницькій області, 30.12.2004 року та посвідчення водія НОМЕР_2 на прізвище ОСОБА_6, з вклеєними фотокартками із зображенням ОСОБА_2

03.02.2010 року, приблизно о 16 год. 50 хв. ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Драгоманова, 29 в м.Києві, був зупинений працівниками міліції, яким для посвідчення своєї особи, предявив підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_1 на імя ОСОБА_6, виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Вінницькій області, 30.12.2004 року та посвідчення водія НОМЕР_2 на прізвище ОСОБА_6, з вклеєними фотокартками з його зображенням, які в подальшому у нього були вилучені.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю і показав, що обставини вчинення інкримінованих йому злочинів повністю відповідають тим обставинам, які викладені в постанові про притягнення його як обвинуваченого та в обвинувальному висновку. З приводу вчинення розбійного нападу повідомив, що приїхав до м. Києва з Миколаївської області 20 грудня 2009 року та на вокзалі познайомився із двома чоловіками, на імя ОСОБА_6 та ОСОБА_10. Вони йому запропонували заробити гроші у сумі 200 доларів. Згідно домовленості, він повинен був взяти ножа і сховатися до ванної кімнати, а коли до квартири зайде курєр із коробкою, вийти із ножем та допомогти забрати товар. Згідно домовленості ОСОБА_6 відкрив двері чоловіку, який привіз товар. Коли чоловік зайшов до кімнати, він вийшов із ножем з ванної, підійшов до цього хлопця та приставив ніж до грудей. ОСОБА_6 звязав хлопця скотчем, щоб той не вийшов з квартири. Потім він з ОСОБА_6 забрали в хлопця коробку, в якій був ноутбук. Крім цього, він забрав у чоловіка з кишені мобільний телефон. Ноутбук вони віднесли ОСОБА_10 та отримали за це по 200 доларів.

З приводу використання підроблених документів пояснив, що він стояв у черзі за візою у посольстві Польщі. Розговорився із чоловіком на імя ОСОБА_7 та розповів, що загубив своє посвідчення водія, яке йому дуже необхідне, оскільки він збирався їхати на роботу до Польщі. Цей чоловік запропонував йому зробити посвідчення за 200 доларів. Він погодився та надав йому дві фотокартки. Коли забирав в ОСОБА_7 посвідчення водія, взнав, що той також виготовив паспорт з його фотографією на імя ОСОБА_6. Передав ОСОБА_7 гроші та забрав у нього посвідчення та паспорт. Через деякий час його зупинили працівники міліції та виявили вказані підроблені документи. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, судом за згодою учасників судового розгляду, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники і які ніким не оспорюються.

Тому, суд обмежився при проведенні дослідження доказів допитом підсудного, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного.

Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, а також у підробленні документів, які видаються чи посвідчуються установою і які надають права, з метою використання їх, як підроблювачем, так і іншою особою, вчинені за попередньою змовою групою осіб та у послідуючому використанні завідомо підроблених документів, в зв'язку з чим його дії кваліфікує відповідно за ч.2 ст.187, ч.2 ст.358 КК України.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, обставини справи, особу підсудного, а саме те, що ОСОБА_2 на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також те, що потерпілий ОСОБА_5 просить суд його суворо не карати.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.187 та ч.2 ст.358 КК України у вигляді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного до набрання вироку законної сили залишити без змін утримання під вартою.

Цивільний позов, заявлений представником ТОВ «Фотос» ОСОБА_8 на суму 24190 гривень, задовольнити повністю.

Питання про речові докази вирішити відповідно до положень ст.81 КПК України.

Судові витрати, повязані з проведенням експертиз, згідно ст.93 КПК України, покласти на засудженого.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.299, ст.ст.323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- по ч.2 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі строком на сім років,

- по ч.2 ст.358 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді позбавлення волі строком на сім років.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набранням вироку законної сили слід залишити без змін утримання під вартою в Київському СІЗО №13 Центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

Початок відбуття покарання ОСОБА_2 обраховувати з 22.06.2010 року. Відповідно до положень ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 строк його перебування під вартою, з 22.02.2010 року (затримання в порядку ст..115 КПК України) по 21.06.2010 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фотос», р/р 26009202305101 в Станко-будівній філії ВАТ «КБ «Експобанк» м. Київ, МФО 322421, код ЄДРПОУ 32597791 24190 (двадцять чотири тисячі сто девяносто) гривень .

Речові докази по справі:

- паспорт громадянина України НОМЕР_1 на імя ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та посвідчення водія НОМЕР_2 на імя ОСОБА_6 (Т.2 а.с. 31), відрізок липкої стрічки «скотч», розміром 101х38 мм, з трьома слідами рукавички (Т.1 а.с.47), чотири шматки липкої стрічки «скотч», виявлені та вилучені 21.12.2009 року СОГ у присутності понятих під час огляду місця події, а саме квартири АДРЕСА_2 які упаковані в один поліетиленовий пакет з надписом «НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, речові докази», (Т.1 а.с. 62), закупочний акт від 16.01.2010 року (Т.1 а.с.186-187), які зберігаються в матеріалах кримінальної справи, зберігати там же;

- ніж, упакований в поліетиленовий пакет, скріплений печаткою «Для пакетів» Печерського РУ, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (Т.1 а.с. 60), знищити;

- ключ від вхідних дверей, який передано на зберігання під розписку власниці квартири ОСОБА_9 (Т.1 а.с.64), залишити їй же, як законній власниці;

- мобільний телефон марки «Нокіа 3120с», в корпусі сірого кольору, ІМЕІ: 354849\02\039802\2, який передано для зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 (Т.1 а.с.186-187), залишити йому, як законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, повязані з проведенням експертиз: в розмірі 730 (сімсот тридцять) гривень 15 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (УДК у Київській області р/р №352260002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018); в розмірі 2280 (дві тисячі вісті вісімдесят) гривень 31 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (ГУДКУ у Київській області р/р №31253272210699 код 25575285, МФО 821018).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, протягом 15 днів з моменту проголошення.

Суддя