Постанова

від 08.03.2023 по справі 260/1840/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1840/22 пров. № А/857/17072/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (суддя Плеханова З.Б., м. Ужгород)у справі № 260/1840/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській областіпро визнання протиправним рішення та зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

в травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року залучено до участі в справі в якості співвідповідачаГоловне управління ПФУ у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що маючи необхідний стаж роботи для призначення пенсії за віком, позивач звернувся 08 квітня 2022 рокудо Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 3138 та відповідними документами на призначення пенсії за віком. Однак, ГУ ПФУ в Закарпатській області рішенням № 071750007412 від 12.04.2022 р.відмовив у призначенні пенсії. Зазначивши, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі «Вперед» з 12.04.1986 р. по 01.09.1987 р. у зв`язку з відсутністю даних про кількість відпрацьованих трудоднів, членство у колгоспі та встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві,період роботи кочегаром МТФ с.Гайдош в радгосп-заводі «Червона Зірка» з 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р., оскільки запис про звільнення завірений слабким відтиском печатки, що унеможливлює ідентифікувати підприємство. Також не було враховано період роботи в ПАТ «Лігобуд» (Код ЄДРПОУ 25273532).

Позивачне погоджується із рішенням пенсійного органу про відмову у призначені пенсії, оскільки зазначає, що відповідач неправомірно не врахував відомості, що містяться в трудовій книжці позивача період роботи в колгоспі «Вперед» з 12.04.1986 р. по 01.09.1987 р. та період роботи кочегаром МТФ с. Гайдош в радгосп-заводі «Червона Зірка» з 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного судувід 20 жовтня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ у Львівській областіпро відмову у призначенні пенсії № 071750007412 від 12.04.2022.

Зобов`язано Головне управління ПФУ у Львівській області врахуватистраховий стаж ОСОБА_1 за період роботив колгоспі "Вперед" з 12.04.1986 р. по 01.09.1987 р, період роботи кочегаром МТФс. Гайдош в радгоспі-заводі "Червона Зірка" з 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р. період роботи ПАТ "Лігодуб" з 01 жовтня 2008 по 01.06.2013 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2022 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного судувід 18 листопада 2022 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року по справі № 260/1840/22в наступній редакції:

"Зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області врахуватистраховийстаж ОСОБА_1 за період роботи в колгоспі "Вперед" з 12.04.1986 р. по 01.09.1987 р, період роботи кочегаром МТФс. Гайдош в радгоспі-заводі "Червона Зірка" з 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р. період роботиПАТ "Лігобуд" з 01 жовтня 2008 по 01.06.2013 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2022 року."

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин справи.

Апеляційні вимоги обгрунтовані тим, що згідно поданої 08.04.2022 року заяви за № 3138, до якої долучено документи про стаж відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки страховий стаж його становить 26 років 6 місяців 2 дні, замість 29 років, т.я. позивачу не враховано період його роботи в колгоспі «Вперед» з 12.04.1986 р. по 01.09.1987 р.. Позивачем не було додано трудову книжку колгоспника, не була надана довідка про відпрацьовані трудодні в колгоспі " Вперед", період роботи кочегаром МТФ с. Гайдош в радгосп-заводі «Червона Зірка» з 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р., оскільки в трудовій книжці запис про звільнення завірений слабим відтиском печатки.

Право на пенсійну виплату позивач набуде після досягнення 63-річного віку, з 11.01.2025.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарга та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ч.1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 квітня 2022 року через веб-портал Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області позивач звернувся із заявою (встановленого взірця) про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІУ), додавши пакет документів, зокрема: трудову книжку, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, військовий квиток, диплом, довідка про стаж.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) відмовлено у призначенні пенсії за віком, про що винесено рішення № 071750007412 від 12.04.2022 року.

До страхового стажу не зарахованоперіоди роботи: - в колгоспі "Вперед" з 12.04.1986 - 01.09.1987, у зв`язку з відсутністю даних про кількість відпрацьованих вихододнів, членство у колгоспі та встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві; - з 05.10.1987 року по 15.04.1988 року, оскільки запис про звільнення завірений слабким відтиском печатки,

Головне управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом № 0700-0201-8/14680 від 22.04.2022р. повідомлено позивача про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки, страховий стаж роботи становить 26 років 6 місяців 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до п. 1-3 ст. 26 Закону № 1058-ІУ .

Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 :

- № 15, 12.04.1986 року - прийнятий в колгосп "Вперед" каменщиком в будівельну бригаду 4 розр. Наказ № 5 від 07.12.86; - № 16, 01.09.1987 року - звільненийу зв`язку з закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 29 КЗпП РСФСР. Наказ № 12 від 01.09.87; - № 17, 05.10.1987 Совхоз "Червона зірка". Прийнятий кочегаром МТФ с. Гайдош. Наказ № 277 від 05.10.87; - № 18, 15.04.1988. Звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП УССР. Наказ № 55 від 15.04.88; - № 25, 01 жовтня 2008 року прийнятий на посаду арматурника - бетоняра 3- го розряду ПАТ «Лігобуд». Наказ № 346-к від 30.09.08 - № 28, 01.06.2013 року звільнений за згодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП України. Наказ № 43-к від 03.06.2013.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.02.2015 року по справі № 308/5599/14ц стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» (Код ЄДРПОУ 25273532, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 60А) на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 1717,63 грн. Стягнуто з ПАТ «Лігобуд» (Код ЄДРПОУ 25273532, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 60А) на користь позивача 20 286,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно довідки № 83/1 від 10.05.2006 року, виданої Корпорацією «ЗАКАРПАТВИНПРОМ» Ужгородське районне агропромислове об єднання радгосп - завод «Червона-Зірка» підтверджується факт того, що позивач дійсно працював в радгосп - заводі «Червона-зірка» з 05.10.1987 р., наказ № 227 від 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р., наказ № 55 від 15.04.1988 р. кочегаром МТФ с. Гайдош,

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсійний орган неправомірно не зарахував до страхового стажу позивача періоди його роботи в колгоспі "Вперед" з 12.04.1986 р. по 01.09.1987 р, період роботи кочегаром МТФ с. Гайдош в радгоспі-заводі "Червона Зірка" з 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р. період роботи ПАТ "Лігобуд" з 01 жовтня 2008 по 01.06.2013 року.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначаєЗакон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IУ від 09.07.2003.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (стаття 8 Закону № 1058-ІУ)

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-УІІІ від 03.10.2017 починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсій за віком мають особи після досягнення 60 років та при наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-ІУ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зістаттею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення"основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок був урегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162 та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58), що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пунктом 3 вищезазначеного Порядку завідсутностітрудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутнінеобхіднізаписиабомістятьсянеправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердженнятрудовогостажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики,письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установі, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а тому й не може впливати на його особисті права. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в трудовій книжці міститься запис про роботу період роботи ПАТ "Лігобуд" з 01 жовтня 2008 по 01.06.2013 року, однак відповідачем даний період не зарахований у страховий стаж, а мотиви не зарахування оскаржуване рішення не містить.

Відповідно до ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пенсійний орган неправомірно не зарахував до страхового стажу позивача періоди його роботи в колгоспі "Вперед" з 12.04.1986 р. по 01.09.1987 р; період роботи кочегаром МТФ с. Гайдош в радгоспі-заводі "Червона Зірка" з 05.10.1987 р. по 15.04.1988 р.; період роботи ПАТ "Лігобуд" з 01 жовтня 2008 по 01.06.2013 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що повноважним органом для обрахунку та призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії за умови, що таких дій не вчинив відповідач.

Таким чином, у спірних правовідносинах суд вправі зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 08 квітня 2022 року, з врахуванням зазначених вище періодів страхового стажу позивача.

Враховуючи наведене вище, у спірних правовідносинах колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст. 26 Закону № 1058-ІУ, з врахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу описаних періодів роботи позивача та прийняти відповідно рішення.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 рокуу справі № 260/1840/22, - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула