Постанова

від 08.03.2023 по справі 640/16295/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 березня 2023 року

справа № 640/16295/21

адміністративне провадження № К/990/3221/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Пасічник С. С.,

розглянув касаційну скаргу адвоката Нагалка Ярослава Ярославовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року в частині (судді Горяйнова А.М., Безименна Н.В., Шелест С.Б.)

у справі №640/16295/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020»

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування наказів, -

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у місті Києві № 4055-п від 19 травня 2021 року «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020», визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у місті Києві № 4196-п від 21 травня 2021 року «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд, приймаючи постанову від 22 листопада 2022 року, дійшов до висновку про відсутність підстав для розподілу між сторонами витрат, понесених позивачем за наслідками апеляційного розгляду справи, адже вони не підтверджені у встановленому законом порядку.

27 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року в частині відмови у розподілі понесених позивачем витрат у справі №640/16295/21.

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України у поєднанні з пунктом 1 частини другою статті 353 Податкового кодексу України. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми частини четверної статті 134, частин сьомої та дев`ятої статті 139 КАС України, без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 7 липня 2021 року у справі №910/12876/19, від 28 грудня 2022 року у справі №640/18402/19, від 19 вересня 2020 року у справі №910/420119, від 2 листопада 2020 року у справі 922/3548/19, від 13 жовтня 2020 року у справі №911/688/19, від 12 жовтня 2022 року у справі №916/2598/19, від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, від 14 листопада 2019 року у справі 826/15063/18. Крім того, скаржник посилається на неповне дослідження судом апеляційної інстанції доказів, зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права під час дослідження доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, справу витребувано з суду першої інстанції.

1 березня 2023 року справа №640/37534/21 надійшла до Верховного Суду.

Обставини, які обґрунтовують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу

Позивач на підтвердження наданих адвокатом послуг правової допомоги у суді апеляційної інстанції надав: договір про надання правничої допомоги від 1 квітня 2019 року, додаткову угоду №б/н від 1 липня 2022 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 23 вересня 2022 року.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № б/н від 1 липня 2022 року, для виконання доручення Клієнта, пов`язаного з наданням правової допомоги, вказаної в пункті 1 цієї Додаткової угоди, адвокат зобов`язується:

- підготувати та подати до Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року по адміністративній справі №640/16295/21;

- брати участь у судових засіданнях в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року по адміністративній справі № 640/16295/21;

- у разі виникнення необхідності у ході розгляду в Шостому апеляційному адміністративному суді апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року у адміністративній справі № 640/16295/21, від імені Клієнта підготувати та подати до суду відповідні клопотання, заяви, письмові пояснення або інші процесуальні документи;

- підготувати та подати до Шостого апеляційного адміністративного суду, від імені Клієнта, клопотання про стягнення з Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на користь Клієнта, понесених останнім витрат на правову допомогу пов`язаних із розглядом апеляційної скарги.

Пунктом 3 Додаткової угоди № б/н від 1 липня 2022 року визначено, що сторони погодили розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 даної Додаткової угоди у розмірі 25000,00 гривень.

Пунктом 4 зазначеної Додаткової угоди передбачено, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 10 календарних днів, з дня винесення Шостим апеляційним адміністративним судом за результатами розгляду апеляційної скарги, а тому на час винесення судом апеляційної інстанції строк для оплати послуг адвоката ще тривав.

Так, згідно з зазначеною угодою, сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту (позивачу) становить 25000,00 гривень.

Доводи учасників справи

Скаржник зазначає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року не відповідає вимогам процесуального закону в частині відмови у стягненні 25 000,00 грн витрат, понесених Товариством на професійну правничу допомогу у адміністративній справі № 640/16295/21, оскільки суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази понесення позивачем витрат на правову допомогу та не встановив відсутності з боку відповідача клопотання (з відповідними доказами) про зменшення витрат на правову допомогу, відсутність якого позбавляло можливості Шостого апеляційного адміністративного суду вмішуватись в розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу і відповідно відмовляти в їх стягненні.

По-друге, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції застосував положення частин четверної статті 134, частин сьомої та дев`ятої статті 139 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 7 липня 2021 року у справі №910/12876/19, від 28 грудня 2022 року у справі №640/18402/19, від 19 вересня 2020 року у справі №910/420119, від 2 листопада 2020 року у справі 922/3548/19, від 13 жовтня 2020 року у справі №911/688/19, від 12 жовтня 2022 року у справі №916/2598/19, від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, від 14 листопада 2019 року у справі 826/15063/18.

Представник Товариства наголошує на тому, що у розумінні положень частин четверної, шостої та сьомої статті 134, частин сьомої та дев`ятої статті 139 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат. В свою чергу, клопотань щодо зменшення витрат оплату правничої допомоги та клопотань про відмову у розподілі судових витрат між сторонами, Головним управлінням ДПС у місті Києві до суду апеляційної інстанції не подавалось.

В постанові Шостого апеляційного адміністративного суду не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань суд виходив, відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, які фактично понесені позивачем. Так, за позицією позивача, суд за власною ініціативою та на власний розсуд, не дослідив у повному обсязі надані докази, а також не зазначив, які з вимог, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України, не були дотримані при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Представник Товариства просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у адміністративній справі № 640/16295/21 в частині відмови у стягненні 25000,00 гривень витрат, понесених Товариством на професійну правничу допомогу - скасувати та направити справу у відповідній частині для продовження розгляду. У решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача Товариства судові витрати, понесені останнім у зв`язку з касаційним оскарженням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у адміністративній справі №640/16295/21.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що опис робіт, які фактично виконано адвокатом, не наведено в акті приймання-передачі наданих послуг від 23 вересня 2022 року. Згідно з цим актом, адвокат надав позивачу послуги з правничої допомоги, які полягають у підготовці відзиву на апеляційну скаргу та вартість зазначеної послуги не зазначена. Крім того, розмір гонорару у розмірі 25000,00 гривень визначений за комплекс послуг, натомість адвокатом було виконано лише частину робіт, обумовленою додатковою угодою від 1 липня 2022 року. Враховуючи викладене та те, що гонорар адвоката за виконання зазначеної частини робіт не було обумовлено додатковою угодою від 1 липня 2022 року, не визначено в акті приймання-передачі наданих послуг від 23 вересня 2022 року, а тому підстави для розподілу витрат між сторонами відсутні.

Касаційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки суду апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції зазначив, що гонорар адвоката за виконання зазначеної частини робіт не було обумовлено додатковою угодою від 01 липня 2022 року, не визначено в акті приймання-передачі наданих послуг від 23 вересня 2022 року і суд не наділений повноваженнями самостійно визначати вартість таких послуг, а тому колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для розподілу між сторонами витрат, понесених позивачем за наслідками апеляційного розгляду справи, адже вони не підтверджені у встановленому законом порядку.

Правове регулювання

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (в редакції чинній на час ухвалення рішення)

Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Позиція Верховного Суду

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

На підтвердження надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу, останній надав суду договір про надання правничої допомоги від 1 квітня 2019 року, додаткову угоду №б/н від 1 липня 2022 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 23 вересня 2022 року, рахунок на оплату від 22 листопада 2022 року №61.

В розумінні частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань суд виходив, відмовляючи у задоволенні розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 гривень, які фактично понесені позивачем. Зокрема, не проаналізовано, як фіксований розмір адвокатського гонорару за надання правничої допомоги впливає на обсяг наданих адвокатом послуг та кількість витраченого часу на надання такої допомоги.

Колегія суддів погоджується з доводами заявника касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції застосував загальні фрази, без оцінки конкретних обставин справи, не надав достатні та чіткі пояснення, чому необхідно відмовити у розподілі витрат на оплату послуг адвоката, а також не зазначив, які з вимог, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України, не були дотримані при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Крім того, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та не надавав клопотання про відмову у розподілі судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції (в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, понесених Товариством) не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним статтею 242 КАС України, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 640/16295/21 в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, та направлення справи в цій частині до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Нагалка Ярослава Ярославовича, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020» задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року скасувати в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, справу № 640/16295/21 направити на новий судовий розгляд у відповідній частині до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

С. С. Пасічник