Постанова

від 12.04.2023 по справі 640/16295/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16295/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивна Логістика 2020" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у місті Києві № 4055-п від 19 травня 2021 року «Про забезпечення проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020», визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у місті Києві № 4196-п від 21 травня 2021 року «Про поновлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд, приймаючи постанову від 22 листопада 2022 року, дійшов до висновку про відсутність підстав для розподілу між сторонами витрат, понесених позивачем за наслідками апеляційного розгляду справи, адже вони не підтверджені у встановленому законом порядку.

08 березня 2023 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу адвоката Нагалки Я.Я. в інтересах ТОВ «Дивна Логістика 2020» задоволено, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року скасовано в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, справу № 640/16295/21 направлено на новий судовий розгляд у відповідній частині до суду апеляційної інстанції.

Підставою для повторного розгляду клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 06.10.2022 при розгляді апеляційної скарги зазначено необхідність суду апеляційної інстанції проведення аналізу того, як фіксований розмір адвокатського гонорару за надання правничої допомоги впливає на обсяг наданих адвокатом послуг та кількість витраченого часу на надання такої допомоги.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 06 квітня 2023 року.

Відповідач письмових заперечень щодо клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 06.10.2022 не подавав, що не перешкоджає розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши справу у відповідній частині та дослідивши матеріали справи, колегія суддів виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ «Дивна Логістика 2020» користувалося послугами Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека», зокрема, правничою допомогою адвоката Нагалки Я.Я.

06.10.2022 представник позивача звернувся до суду із клопотанням (вх.№43665) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач на підтвердження наданих адвокатом послуг правової допомоги у суді апеляційної інстанції надав: договір про надання правничої допомоги від 1 квітня 2019 року, додаткову угоду №б/н від 01 липня 2022 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 23 вересня 2022 року.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № б/н від 01 липня 2022 року для виконання доручення Клієнта, пов`язаного з наданням правової допомоги, вказаної в пункті 1 цієї Додаткової угоди, адвокат зобов`язується:

- підготувати та подати до Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року в адміністративній справі №640/16295/21;

- брати участь у судових засіданнях в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року по адміністративній справі № 640/16295/21;

- у разі виникнення необхідності у ході розгляду в Шостому апеляційному адміністративному суді апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року у адміністративній справі № 640/16295/21, від імені Клієнта підготувати та подати до суду відповідні клопотання, заяви, письмові пояснення або інші процесуальні документи;

- підготувати та подати до Шостого апеляційного адміністративного суду від імені Клієнта клопотання про стягнення з Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на користь Клієнта, понесених останнім витрат на правову допомогу пов`язаних із розглядом апеляційної скарги.

Пунктом 3 Додаткової угоди № б/н від 1 липня 2022 року визначено, що сторони погодили розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 даної Додаткової угоди у розмірі 25 000,00 гривень.

Пунктом 4 зазначеної Додаткової угоди передбачено, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 10 календарних днів, з дня винесення Шостим апеляційним адміністративним судом за результатами розгляду апеляційної скарги, а тому на час винесення судом апеляційної інстанції строк для оплати послуг адвоката ще тривав.

Відтак, згідно з зазначеною угодою, сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту (позивачу) становить 25 000,00 гривень.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України, передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин першої-п`ятої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність у матеріалах справи відповідного заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Водночас, колегія суддів вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховує вищезгадані норми КАС України, згідно яких розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом акцентується увага на критеріях об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката та пропорційність витраченого часу, обсягу виконаних робіт та наданих послуг.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанови від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів приходить до висновку, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд все ж оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи їх необхідність, виходячи з принципу їх співмірності.

За такого правового регулювання, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи, керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи, суті виконаних послуг.

Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, висновки Верховного Суду з даного питання, колегія суддів вважає, що розмір заявлених представником позивача до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

При цьому, колегією суддів враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з актом виконаних робіт від 23.09.2022 надані послуги зводились виключно до формування відзиву на апеляційну скаргу, який за обсягом складає 19 аркушів та являє собою розлогий опис обставин справи, встановлених судом першої інстанції (а.с102-106), доводи апеляційної скарги відповідача та цитування позицій Верховного Суду (а.с.113-115), Великої Палати Верховного Суду, постанов Кабінету Міністрів України, Податкового кодексу України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» колегія суддів враховує під час вирішення такого питання та не вбачає підстав для відступу від нього.

З огляду на це, колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивач безумовно набув право на відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, але заявлена ним сума 25 000,00 грн не є співмірною зі складністю цієї справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, реально необхідним на виконання таких робіт (надання послуг) і ціною позову.

Ураховуючи наведене, колегія судів дійшла висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок апелянта, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з апелянта становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що справедливим і співмірним відшкодуванням вищевказаних витрат буде сума 5 000,00 грн., яка підлягає розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене у сукупності, враховуючи висновки касаційної інстанції у даній справі, а також, фактичний об`єм виконаної роботи адвоката та її складність, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю "Дивна Логістика 2020" у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 241, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання представника позивача адвоката Нагалки Ярослава Ярославовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 06.10.2022 задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткову постанову у справі № 640/16295/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивна Логістика 2020" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивна Логістика 2020" (код ЄДРПОУ 41737583) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк