Ухвала

від 08.03.2023 по справі 359/2421/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 березня 2023 року

м. Київ

справа № 359/2421/15-ц

провадження № 61-2571ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року перший заступник прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» (далі - ДП «Бориспільське лісове господарство»), звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування земельних ділянок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2015 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Бориспільське лісове господарство», відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2016 року касаційну скаргу заступника прокурора Київської області відхилено, а рішення Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2016 року, рішення Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року та рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2015 року задоволено частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2016 року, рішення Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2016 року та рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Бориспільське лісове господарство», відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року касаційну скаргу заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Бориспільське лісове господарство», задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року в частині позовних вимог першого заступника керівника прокуратури Київської області, в інтересах Держави Україна в особі ДП «Бориспільське лісове господарство», до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування земельних ділянок на користь держави залишено без розгляду.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року в частині позовних вимог першого заступника керівника прокуратури Київської області, в інтересах Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, скасування рішень про державну реєстрацію права власності змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року в частині позовних вимог першого заступника керівника прокуратури Київської області, в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Бориспільське лісове господарство», залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року в частині позовних вимог першого заступника керівника прокуратури Київської області, в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок - без змін.

У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Бориспільське лісове господарство», на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 22 лютого 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції представник прокуратури отримав 07 лютого 2023 року, що підтверджується наданими доказами.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заступником керівника Київської обласної прокуратури пропущено з поважних причин, його можливо поновити.

Однак, касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки згідно з актом Управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2023 року № 233, касаційна скарга надійшла до суду без документу щодо сплати судового збору, зазначеного у додатку до неї. Тобто, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 218 грн.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування чотирьох вимог немайнового характеру (щодо визнання недійсними розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2018 року № 1469-1478 та від 02 лютого 2010 № 81-82; визнання недійсними державних актів серії ЯЗ № 348364 від 12 вересня 2011 року та серії ЯЗ № 348362 від 12 вересня 2011 року) та вимоги майнового характеру (щодо витребування восьми земельних ділянок).

При поданні позову за вимоги немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 974,40 грн (1 218 грн * 0,2) * 4 = 974,40 грн).

Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову (вартість восьми спірних земельних ділянок) станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру (витребування земельних ділянок),заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.

Отже, заступнику керівника Київської обласної прокуратури необхідно самостійно визначити і доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимог майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового

збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при

поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Як визначено у частині третій статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Касаційна скарга підписана заступником керівника Київської обласної прокуратури Ігорем Грабцем, проте заявник до касаційної скарги не додав доказів на підтвердження того, що Ігор Грабець обіймає посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Згідно з Положенням про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 24 квітня 2020 року № 200, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду належно оформлений документ, що підтверджує повноваження заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця, який підписав касаційну скаргу.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у прохальній частині касаційної скарги заявник просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року в частині позовних вимог першого заступника керівника прокуратури Київської області, в інтересах Держави Україна в особі ДП «Бориспільське лісове господарство», до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування земельних ділянок на користь держави залишено без розгляду.

За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити заступнику керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», строк на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство», на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець