Рішення

від 28.02.2023 по справі 577/990/21

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/990/21

Провадження № 2/577/280/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Потій Н.В.

за участі секретаря Подейко Т.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

Адвокат Рижов С.Є., який діє від імені ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 в якому просить визнати недійсним заповіт померлого ОСОБА_5 , складений та посвідчений 16.08.2016 секретарем Юрівської сільської ради; стягнути на користь позивача витрати, пов`язані з розглядом справи.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Листом від 01.02.2021 приватний нотаріус повідомила позивача про те, що 01.02.2021 була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_5 та повідомила про існування заповіту не на користь позивача. Зі змісту заповіту вбачається, що 16.08.2016 ОСОБА_5 на випадок своєї смерті, все рухоме і нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що він за законом матиме право і що буде належати йому на момент смерті заповів ОСОБА_3 . У заповіті вказано, що заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_5 і власноручно підписаний ним у присутності секретаря Юрівської сільської ради - Руденко В.О. о 9:00 год. Зазначає, що 13.08.2014 в зв`язку з гангреною нижніх кінцівок заповідачу - ОСОБА_5 було ампутовано праву ногу. ОСОБА_5 мав першу групу інвалідності з дитинства, пов`язану з бойовими діями в період Великої Вітчизняної Війни, потребував постійного стороннього догляду, йому рекомендовано лікування хірурга, терапевта і окуліста, протез правої нижньої кінцівки, взуття, милиці, коляска кімнатна. 09.10.2014 безтерміново присвоєна перша група інвалідності, в тому числі по причині ампутації правої нижньої кінцівки. На думку позивача, ОСОБА_5 не міг прибути в приміщення Юрівської сільської ради для складання заповіту. Відомості про вчинення заповіту поза приміщенням Юрівської сільської ради, зазначення яких передбачено п. 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування в посвідчувальному написі на заповіті і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій відсутні. Отже, заповіт був складений в приміщенні Юрівської сільської ради. Проте, через відсутність правої нижньої кінцівки та інших фізичних вад, померлий не мав змоги прибути до приміщення Юрівської сільської ради для складання заповіту і заповіт не міг бути прочитаний ним уголос і підписаний ним у присутності секретаря Юрівської сільської ради - Руденко В.О. Померлий - ОСОБА_5 жодного разу не бачив секретаря Юрівської сільської ради - ОСОБА_6 і вони не були знайомі за життя ОСОБА_5 . У заповіті не вказано документ, за яким секретар Юрівської сільської ради встановила особу заповідача за заповітом від 16.08.2016, що є порушенням п. 2.3. Порядку та ст. 43 Закону України «Про нотаріат». Викладені обставини свідчать, що заповіт ОСОБА_5 від 16.08.2016 складений та посвідчений секретарем Юрівської сільської ради за відсутності ОСОБА_5 . Позивач зазначає, що з метою захисту прав та законних інтересів в суді вона уклала з адвокатом Рижовим С.Є. договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 1767- Р/21 від 26.02.2021. Повноваження за вказаним договором підтверджуються ордером серії ВМ № 1013388 від 26.02.2021. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 25000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 у відзиві на позов у задоволенні позову прохав відмовити, мотивуючи тим, що заповіт складено 16.08.2016 року в с. Юрівка Конотопського району Сумської області о 09 год., на заповіті є підпис ОСОБА_5 . Докази того, що підпис не належить спадкодавцю, позивачем не надані. Заповіт посвідчено секретарем Юрівської сільської ради, що не оспорюються позивачем. Сам по собі факт наявності у заповідача захворювань або ампутація нижньої кінцівки та рекомендації щодо лікування у терапевта та окуліста не є достатнім доказом його неспроможності розуміти значення своїх дій та або керувати ними і не спростовує презумпцію психічного здоров`я. Проти стягнення витрат на правничу допомогу заперечує за необґрунтованістю (а.с. 55 - 58 Т. № 1).

ІІ. Заяви, клопотання учасників сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що померлий батько ОСОБА_5 заповіту не складав, а заповіт складала мати. ОСОБА_5 був інвалідом І групи, не мав ноги, самостійно не пересувався і потребував сторонньої допомоги. Із 2000 року батько проживав у неї в АДРЕСА_1 , помер теж в м. Суми. Оскаржуваний заповіт було укладено за наполяганням брата ОСОБА_3 . Стверджує, що батько заповіту не укладав, замість нього мати пішла в сільську раду, де і було укладено заповіт від імені батька ОСОБА_3 . У кримінальному провадженні призначено експертизу за фактом підробки підписів від імені ОСОБА_5 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування. Порушення кримінальних проваджень за завідомо неправдиві покази свідка і підробку заповіту є очевидним фактом злочинів. У кримінальному провадженні призначено відповідну експертизу. Наразі досудове розслідування триває. ОСОБА_5 не пересувався і жодних підписів у документах, зокрема у договорах оренди землі самостійно не ставив, замість нього документи оформляла дружина. ОСОБА_4 також отримувала пенсію замість чоловіка ОСОБА_5 . Зі слів батька, їй відомо, що пай на земельну ділянку батько хотів заповісти своїй дружині ОСОБА_4 , а секретар уклала заповіт на все майно.

Представник позивача адвокат Рижов С.Є. у судовому засіданні 30 серпня 2021 року позов підтримав і прохав його задовольнити з тих підстав, що секретар сільської ради, посвідчуючи заповіт ОСОБА_5 взагалі не пересвідчилася в тому чи міг він вчинити таку нотаріальну дію, чи міг написати документ. Вважає, що ОСОБА_3 шантажував батька, умовив здійснити обмін будинку у АДРЕСА_2 . Вважає, що заповіт підроблений, оскільки ОСОБА_5 за станом здоров`я не міг прибути в сільську раду, а за місцем його проживання секретар сільської ради не виїздив, бо інакше була б інша форма заповіту. Рукописний текст в заповіті від імені ОСОБА_5 зроблено не ним, а іншою особою, а тому волевиявлення ОСОБА_5 на укладення заповіту було відсутнім. У заповіті не вказано документ на підставі якого було посвідчено особу заповідача ОСОБА_5 . Останній був відсутній у приміщенні сільської ради, заповіту не підписував і не читав його.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засідання 30 серпня 2021 року проти задоволення позову не заперечувала. Пояснила, що син ОСОБА_7 попрохав батька укласти на його користь заповіт на земельну ділянку і на будинок. Оскільки вони побоювалися сина, враховуючи, що її чоловік ОСОБА_5 мав 85 років, не мав ноги і хворів, вона умовила чоловіка укласти цей заповіт. Потім самостійно пішла в сільську раду у с. Юрівка, де попрохала секретаря ОСОБА_6 написати від імені ОСОБА_5 заповіт на користь сина ОСОБА_7 . ОСОБА_6 погодилася, оформила заповіт, після чого дала їй вказівку написати у заповіті текст про те, що заповіт прочитано вголос, а з метою уникнення помилок, писати текст по одній букві. Текст у заповіті вона написала під диктовку ОСОБА_6 . Потім секретар ОСОБА_6 віддала їй цей документ (заповіт), щоб його підписав ОСОБА_3 . Вона віднесла заповіт додому, де ОСОБА_5 його підписав, але прочитати не зміг через хворобу очей (катаракту). Потім вона віднесла заповіт у сільську раду. В Журналах в сільській раді вона ніяких підписів не ставила.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засідання 30 серпня 2021 року позов не визнав і прохав відмовити в його задоволенні. Суду пояснив, що батько мав 46 років стажу, працював депутатом і був освічений. У заповіті почерк батька, у 89 років батько мав гарний зір і читав без окулярів. На укладення заповіту була лише воля батька.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засідання 30 серпня 2021 року позов не визнала і прохала відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов. Вважала за можливе закінчувати розгляд справи за відсутності свідка ОСОБА_8

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 01 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено о 13:00 год 27 квітня 2021 року (а.с. 17 Т. №1).

27 квітня 2021 року, за клопотанням представника позивача адвоката Рижова С.Є. про участь у справі в режимі відеоконференції, проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 01 червня 2021 до 11 год (а.с. 51, 59 Т. №1), а в подальшому, 05 травня 2021 року, постановлено ухвалу про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 60 Т. №1).

01 червня 2021 року, у зв`язку з витребуванням інформації щодо місця знаходження спадкового нерухомого майна, підготовче судове засідання відкладено до 11:00 год 18 червня 2021 року (а.с. 71 Т. №1).

18 червня 2021 року та 01 липня 2021 року, у зв`язку із неявкою позивача і її представника адвоката Рижова С.Є, який клопотав про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю в кримінальному провадженні, проведення підготовчого розгляду справи було відкладено (а.с. 73, 81, 90 -91 Т. №1).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 04 серпня 2021 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду на 10:00 год 30 серпня 2021 року, задоволено клопотання про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 (а.с. 103 Т. №1).

30 серпня 2021 року у судовому засідання заслухано вступне слово сторін, їх представників та третьої особи, після чого, у зв`язку із неявкою свідків, у судовому засіданні оголошено перерву до 14:00 год 14 вересня 2021 року (а.с. 182-184 Т. №1),

14 вересня 2021 року судом постановлено ухвалу про привід свідка ОСОБА_6 (секретаря сільської ради, яка посвідчила заповіт),та оголошено перерву в судовому засіданні до 22 вересня 2022 року до 15:00 год (а.с. 115, 185 Т. №1).

22 вересня 2021 року судом постановлено ухвалу про повторний привід свідка ОСОБА_6 , а також про привід свідка ОСОБА_8 , у зв`язку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 14:00 год 25 жовтня 2021 року (а.с. 149, 186 Т. №1)

25 жовтня 2021 року допитано свідка ОСОБА_6 , після чого, у зв`язку із не виконанням приводу свідка ОСОБА_8 , оголошено перерву у судовому засіданні до 09:30 год 23 листопада 2021 року (а.с. 187-189 Т. №1). Окрім того, скеровано листа на адресу начальника Конотопського РВП з проханням письмово повідомити причини невиконання приводу свідка ОСОБА_8 (а.с. 178 Т. №1).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 23 листопада 2021 року, за клопотанням позивача, у справі призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с. 192-194 Т. №1).

13 грудня 2021 року, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу суду від 23.11.2021, цивільну справу витребувано Сумським апеляційним судом (а.с. 212 Т. № 1), а 16.12.2021 її надіслано до суду апеляційної інстанції (а.с. 215 Т. №1).

19 січня 2022 року Сумським апеляційним судом апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Конотопського міськрайонного суду від 23 листопада 2021 року без змін (а.с.245-246 Т. №1). Після апеляційного перегляду, справа повернулася до Конотопського міськрайонного суду Сумської області 25 січня 2022 року (а.с. 249 Т. №1).

27 січня 2022 року ухвалу Конотопського міськрайонного суду від 23 листопада 2021 року про призначення почеркознавчої експертизи надіслано до Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса (а.с. 250 Т. №1).

02 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 повідомила суд про припинення договору з адвокатом Рижовим С.Є. з 22.12.2021. При цьому всі офіційні повідомлення по справі № 577/990/21 просила направляти за адресою АДРЕСА_3 , Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 1 Т. №2).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 23 листопада 2021 року відмовлено (а.с. 8-9 Т. №2).

15 лютого 2022 року до суду надійшло клопотання судового експерта № 2978 від 08.02.2022 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а також повідомлено про надіслання позивачу рахунку вартості робіт для проведення експертизи (а.с. 17-19 Т. №2), у зв`язку з чим ухвалою суду від 17.02.2022 року провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 10:00 год 21 лютого 2022 року (а.с. 20 Т. № 2).

Ухвалою суду від 21.02.2022 року клопотання експерта задоволено та, з метою забезпечення явки ОСОБА_4 до суду для відібрання експериментальних зразків її почерку, судове засідання відкладено до 10:00 год 10 березня 2022 року (а.с. 30-31 Т. № 2).

10 березня 2022 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці. Чергове судове засідання призначено на 04 травня 2022 року о 10 год. (а.с. 34 Т. №2).

03 травня 2022 року на електронну адресу суду, з електронної пошти Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява ОСОБА_1 з проханням перенести судове засідання призначене на 04.05.2022 року на інший день у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф в Україну (а.с. 35, а.с. 35 на звороті Т. №2). Вказане клопотання позивача було задоволено, а судовий розгляд відкладено до 31 травня 2022 року до 10:00 год (а.с. 36 Т. №2).

20 травня 2022 року на запит Сумського апеляційного суду цивільну справу № 577/990/21 (номер провадження 2/577/15/22) надіслано до суду апеляційної інстанції (а.с. 60 Т. №2).

31 травня 2022 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням справи в апеляційному суді (а.с. 104 а Т.№2).

17 червня 2022 року до Конотопського міськрайонного суду надійшло повідомлення Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса про залишення без виконання ухвали суду від 23.11.2021 про призначення експертизи у зв`язку із несплатою рахунку вартості робіт по проведенню експертизи, судово-почеркознавчу експертизу знято з провадження (а.с. 105 Т. №1).

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2022 року, постановлену у даній справі, залишено без змін (а.с. 75-76 Т. №2).

11 серпня 2022 року Сумським апеляційним судом постановлено ухвалу, якою відмовлено в прийнятті додаткового судового рішення за заявою ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним (а.с. 98 Т. №2).

23 серпня 2022 року цивільна справа надійшла до Конотопського міськрайонного суду Сумської області (а.с. 100 Т. № 2). Чергове судове засідання у справі призначено о 10:30 год 05 вересня 2022 року (а.с. 112 Т. №2).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 26 серпня 2022 року виправлено описку в ухвалі суду від 17 лютого 2022 року про поновлення провадження у справі (а.с. 111 Т. №2).

05 вересня 2022 року, у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення позивача про дату, час та місце проведення розгляду справи, судове засідання відкладено до 09:00 год 22 вересня 2022 року (а.с. 113 Т. №2).

22 вересня 2022 року о 09:00 год, 03 жовтня 2022 року о 14:00 год та 13 жовтня 2022 року о 14:00 год, позивач, будучи належним чином повідомленою про про дату, час та місце проведення розгляду справи, до суду не з`явилася, причини неявки не повідомила (а.с. 118, 123, 127 т. №2).

04 жовтня 2022 року на адресу позивача надіслано листа з роз`ясненням права на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ст. 212 ЦПК України (а.с. 125 Т. №2).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с. 130 - 131 Т. №1).

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2022 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 202-204 Т. №2).

09 лютого 2023 року цивільна справа надійшла до Конотопського міськрайонного суду (а.с. 214 Т. №2).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2023 року судовий розгляд справи призначено на 13:00 год 28 лютого 2023 року (а.с. 215 Т. №2).

20 лютого 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Потій Н.В. (а.с. 217-219 Т. №2). 20 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Потій Н.В. передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеного у порядку ст. 33 ЦПК (а.с. 223 Т. №2) та виправлено описку в ухвалі суду від 20.02.2023 року (а.с.224-225 Т. №2).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 22 лютого 2023 року, постановленою під головуванням судді Семенюк І.М., заяву ОСОБА_1 про відвід судді Потій Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним залишено без задоволення (а.с. 229 Т. №2).

22 лютого 2023 року задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі із Сумським апеляційним судом о 13:00 год 28 лютого 2023 року (а.с. 236 Т. №2).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про одруження, 07 лютого 1954 року ОСОБА_5 , 1931 року народження, уклав шлюб з ОСОБА_9 , 1934 року народження, після укладення шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_10 (а.с. 42 Т. №1).

ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 (а.с. 44 Т. №1).

Згідно свідоцтва про одруження, 03.09.1988 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклав шлюб з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після укладення шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_13 , а дружини ОСОБА_13 (а.с. 44 Т. №1).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 920286 від 19.09.2014 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 має І групу інвалідності по ОРА безтерміново і потребує постійного стороннього догляду. 29.09.2014 року рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: лікування хірурга, окуліста, протез правої н/кінцівки, взуття, милиці, коляска кімнатна (а.с. 8 Т. №1).

Відповідно до дубліката посвідчення, виданого 09 жовтня 2014 року ОСОБА_5 є інвалідом І групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни безтерміново (а.с. 9 Т. №1).

Випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 1252 КЗ СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни підтверджується, що ОСОБА_5 з 23 липня по 06 серпня 2020 перебував на стаціонарному лікуванні, виписаний додому в задовільному стані (а.с. 10 Т. №1).

Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 89 років в м. Суми (а.с.5 Т. №1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,6194 га кадастровий номер 5922084100:03:001:0402, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Карабутівської сільської ради Конотопського району Сумської області (а.с. 82-84 Т. №1).

Як вбачається з копії заповіту, посвідченого 16 серпня 2016 року секретарем Юрівської сільської ради Конотопського району Сумської області Руденко В.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 95, 16 серпня 2016 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , який постійно проживав без реєстрації в АДРЕСА_2 , уклав заповіт яким все своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що він матиме право, і що буде належати йому на момент смерті, заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 7 Т. №1).

У Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Юрівської сільської ради під № 95 внесено запис про реєстрацію 16.08.2016 року заповіту ОСОБА_5 , особу якого встановлено на підставі паспорту (а.с. 173-174 Т. № 1).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 01.02.2021 року підтверджується чинність заповіту ОСОБА_5 , посвідченого секретарем Юрівської сільської ради Конотопського району Сумської області 16.08.2016 року за № 95 (а.с. 31 Т. №1).

01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кишенок Л.П., на підставі заяви ОСОБА_3 , заведено спадкову справу № 6/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 (а.с. 25 - 47 Т. №1).

01 лютого 2021 року за вих. № 20/02-14 приватний нотаріус Кишенок Л.П. надіслала спадкоємцю першої черги за законом ОСОБА_1 письмове повідомлення про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та повідомила про існування заповіту не на її користь. (а.с. 6 Т. №1).

01 лютого 2021 року за вих. № 18/02-14 приватний нотаріус Кишенок Л.П. надіслала ОСОБА_4 спадкоємцю першої черги за законом та як непрацездатній особі за віком, яка має право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України, письмове повідомлення про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та повідомила про існування заповіту не на її користь. (а.с. 35 Т. №1).

08 лютого 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - кожна звернулася до приватного нотаріуса Кишенок Л.І. із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 38-39, 40 Т. №1).

Відповідно до довідки Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області ОСОБА_5 , 1931 року народження проживав без реєстрації в АДРЕСА_2 з 2011 року по серпень 2020 року. Разом з ним проживала дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 (а.с. 75 Т. №1).

Згідно довідки Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області ОСОБА_5 , 1931 року народження, похований в с. Нехаївка Конотопського району Сумської області (а.с. 76 Т. №1).

Відповідно до довідки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світанок 105» № 39 від 04.09.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 27 липня 2000 року, але фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 2000 року до часу його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 139 Т. №1).

Згідно довідки Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно погосподарської книги за 1996-2000 р. № 4 о/р № НОМЕР_1 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_5 . Вибув в м. Суми 07 березня 2000 року. Житловий будинок, що належав ОСОБА_5 на даний час розібраний (а.с. 148 Т. №1).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022205450000227 від 02 липня 2022 року вбачається, що при оформленні спадщини ОСОБА_1 виявлено факти підробки підпису її батька ОСОБА_5 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування, а саме Юрівської сільської ради Конотопського району Сумської області. Правова кваліфікація ч.1 ст. 358 КК України (а.с. 210 Т. № 2).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022205450000489 від 23 листопада 2022 року вбачається, що ухвалою Сумського апеляційного суду у справі №577/1323/22, провадження № 11-сс/816/263/22 від 07.11.2022, зобов`язано внести відомості про кримінальне правопорушення згідно заяви ОСОБА_1 від 07.02.2022 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_3 щодо початку досудового розслідування з приводу надання завідомо неправдивих показів як свідків у суді. Правова кваліфікація ч.1 ст. 384 КК України (а.с. 211 Т. № 2).

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні 25 жовтня 2022 року суду пояснила, що у 2016 році працювала секретарем Юрівської сільської ради і посвідчувала заповіт укладений ОСОБА_5 16 серпня 2016 року. Заповіт був оформлений в сільській раді. ОСОБА_5 привіз син, але під час оформлення заповіту в сільській раді вона була з ОСОБА_5 один на один. На складення цього заповіту була воля ОСОБА_5 , який власноруч підписав цей заповіт. Перед підписанням заповіту, ОСОБА_5 прочитав його вголос, про що письмово зазначив у заповіті. Особу ОСОБА_5 вона встановила за паспортом. Відомості про паспорт в заповіт не вносяться, вносить лише ідентифікаційний номер.

V. Норми права.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. (стаття 1234 ЦК України).

Крім того, ст. 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту: заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина перша та друга статті 1257 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 203 ЦК України, для чинності правочину, зміст самого правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.2-4 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє (ч.2, ч.4 ст. 207 ЦК України).

Стаття 204 ЦК України презюмує презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною або сторонами вимог встановлених частинами першою (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), третьою (вільність волевиявлення учасників правочину та відповідність його їх внутрішній волі), пятою (реальність настання правових наслідків, що обумовлені ним) ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2018 року в справі № 756/14304/15-ц (провадження № 61-11896св18) зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 1257 ЦК України та вказано, що «для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що «нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: «визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

VІ. Оцінка суду.

Вислухавши сторони та їхніх представників, допитавши свідка, дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Судом встановлено, що заповіт складений 16.08.2016 року ОСОБА_5 в Юрівській сільській раді, відповідає вимогам закону щодо його форми, а саме він викладений у вигляді письмового документу, підписаний власноруч заповідачем, що підтверджено показами свідка ОСОБА_6 .Зазначений заповіт посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування. Особу заповідача встановлено за паспортом, що вбачається із запису під № 95 від 16.08.2016 у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Юрівської сільської ради. Належних та допустимих доказів про невідповідність заповіту внутрішній волі заповідача, позивачем не надано. Отже, було дотримано порядок посвідчення заповіту, зокрема послідовно вчинено всі необхідні для цього дії. Позивачем не доведено порушень вимог закону щодо посвідчення заповіту.

Суд зауважує, що внесення відомостей до ЄРДР не підтверджують факт вчинення секретарем Юрівської сільської ради підробки підпису заповідача та завідомо неправдивих показів свідка, враховуючи, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Крім того, судом були вжиті всі можливі заходи для проведення в цій цивільній справі судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 23 листопада 2021 року самеза клопотанням позивача (а.с. 192-194 Т. №1), проте експертизу не було проведено у зв`язку із несплатою рахунку вартості робіт по проведенню експертизи, що з точки зору ст.109 ЦПК України, є ухиленням позивача від її проведення (а.с. 105 Т. №1). З огляду на викладене у сукупності, в задоволенні позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VІІ. Судові витрати.

28 лютого 2023 року ОСОБА_1 надіслала до суду заяву в якій, керуючись ст. 141 ЦПК України, прохала відшкодувати судові витрати на професійну правничу допомогу, судовий збір, витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 50000 грн., відшкодувати моральну шкоду позивачу в розмірі 120 000 грн., відшкодувати моральну шкоду третій особі ОСОБА_4 - 120000 грн. (а.с. 241 Т. №2).

З ордеру серії ВМ № 1013388 від 26.02.202 виданого адвокатом Рижовим С.Є. вбачається, що адвокат Рижов С.Є. на підставі договору про надання правової допомоги № 1767-Р/21 від 26 лютого 2021 року, надає правничу допомогу ОСОБА_1 у Конотопському міськрайонному суді (а.с. 4 Т. № 1).

Згідно із додатком до договору № 1767-Р/21 від 26 лютого 2021 року вартість послуг адвоката становить: аналіз чинного законодавства та дослідження практики застосування відповідних норм права 6000 грн; аналіз наданих клієнтом документів 6000 грн.; складання процесуальних документів - 8000 грн.; представництво інтересів клієнта в кожному судовому засіданні - не менше 1500 грн. за засідання, а в разі тривалості судового засідання більше 1 години, наступний час оплачується щохвилинно з розрахунку 1500 грн/год. (а.с. 66).

Згідно розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, наданих представником позивача адвокатом Рижовим С.Є. загальна вартість розміру витрат на правничу допомогу становить 21500,00 грн. (а.с. 67 Т. №1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні. Крім того, моральна шкода не входить до судових витрат, передбачених ст. 133 ЦПК України. Вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена після початку розгляду справи по суті, а тому в задоволенні цієї вимоги слід також відмовити.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).

Представник відповідача: Адвокат Дерев`янко Олена Валентинівна, поштова адреса: м. Конотоп, вул. М.Сусло, 21а.

Третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).

Повне рішення суду складено 09 березня 2023 року.

Суддя Потій Н. В.