Ухвала

від 09.03.2023 по справі 742/3068/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 742/3068/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/122/23 Категорія - ст. 254 КК України. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

сторін кримінального провадження

обвинуваченого ОСОБА_6

його захисника адвоката ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8 ( в режимі відео конференції)

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №142014270000000284 від 10 грудня 2014 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року,

щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Семидуби Голованівського району Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого головою ФГ «Флора ФПВ», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_6 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України, та виправданий за відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що будучи головою фермерського господарства «Флора ФПВ», код ЄДРПОУ 21393593, у постійному користуванні якого перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 7424185000:06:000:0319 загальною площею 49,01 га, що на території Малківської сільської ради Прилуцького району, з лютого 2015 року по листопад 2017, всупереч вимогам пунктів а, б та ґ ч.1 ст. 96 Земельного Кодексу України, відповідно до яких користувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, організував та допустив систематичне видобування кустарним способом нафтопродуктів з підземних вод в південній частині та центрі території земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 7424185000:06:000:0319, що на території Малківської сільської ради Прилуцького району на площі близько 12 га., а саме: буріння з цією метою численних лунок глибиною близько 5-8 м з вийняттям ґрунту з відповідної глибини на поверхню та подальшим перемішуванням в ході сільськогосподарського обробітку з верхнім орним шаром ґрунту, що спричинило порушення структури ґрунту в частині зниження вмісту гумусу та рухомих форм фосфору і калію та тривале зниження його родючості на центральній частині вказаних вище земель, що розташовані на відстані близько 300 метрів від південно-західного краю ділянки протяжністю близько 120 метрів, точну площу яких не встановлено.

Виправдовуючи ОСОБА_6 за пред`явленим обвинуваченням суд вказав, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 254 КК України, є злочином з матеріальним складом. Для того, щоб судити , що ОСОБА_6 організував та допустив систематичне видобування нафтопродуктів з підземних вод на земельній ділянці площею близько 12 га, необхідно було порівнювати склад ґрунту на час передачі ділянки в користування і склад ґрунту на час незаконного видобутку нафтопродуктів, чого не було зроблено. Стороною обвинувачення не сформульована об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України. Аргументи сторони захисту, що керосин видобували сторонні особи, на яких користувач землі скаржився, фотографував, нічим не спростовані, так само як і те, що на земельній ділянці здійснювали роботи по моніторингу землі для виявлення вуглеводів ПП «Зірка», «Валдай+», «Екоенергопром», «Миротворець», «СНГ-Плюс» і здійснювали буріння лунок та відбір керосину, при цьому дозвіл на такі роботи видавали органи влади, не питаючи користувача землі сільськогосподарського призначення дозволу.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, повторно дослідити висновки інженерно-екологічної експертизи, експертизи з дослідження об`єктів ґрунтового походження, протокол відібрання зразків ґрунту від 06.11.2019, протоколи огляду місця події, протоколи слідчих експериментів за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та інші документи. За результатами апеляційного розгляду ухвалити новий вирок,яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на підставі ст.ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Погоджується з висновком суду в тій частині, що ОСОБА_6 дійсно є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України, був проінформований про незаконний видобуток вуглеводнів на земельній ділянці ФГ «Флора ФПВ», тим самим дозволив іншим особам забруднювати земельну ділянку неродючими геологічними породами з нижніх шарів ґрунту. Однак, суд безпідставно визнав недопустими ряд доказів, які були надані стороною обвинувачення, надавши їм невірну оцінку.

Аналіз змісту проведених під час досудового розслідування експертиз вказує, що найгірші встановлені агрохімічні показники ґрунту саме в тому місці, де оглядами було виявлено найбільшу концентрацію лунок для добування керосину, тоді як в пробах 1, 4, 5, що знаходяться ближче до південного краю земельної ділянки, показники залишились на рівні з 1983 роком, при тому, що показники у пробах 6, 7, які відібрані з земель у північній частині ділянки, у порівнянні з 1983 роком покращились. Також, досліджені під час судового розгляду висновки експертиз чітко вказують на причину погіршення родючості ґрунту через порушення його структури - це видобування нижніх геологічних порід ґрунту та перемішування його з верхнім родючим шаром, що відповідає характеру встановленої на землях фермерського господарства незаконної діяльності з видобутку вуглеводнів у період, вказаний в обвинуваченні.

Вказані в обвинуваченні землі фермерського господарства, згідно досліджених висновків судових експертиз мають тривале зниження родючості ґрунту й погіршення його структури. Крім того, рядом оглядів земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ФГ «Флора ФПВ», які кілька разів здійснювались у період з 2015 по 2017 роки, зафіксовано, що найбільша концентрація свердловин, а отже і видобування неродючих геологічних порід на поверхню, мала місце у центральній частині земельної ділянки фермерського господарства ближче до південно-західного краю, тобто на землях, які виявилися погіршеними, як порівняно з суміжними, так і порівняно з даними за 1983 рік, що є підтвердженням причинно-наслідкового зв`язку між цією діяльністю та суспільно-небезпечними наслідками.

На думку прокурора, суд необґрунтовано та штучно обмежив доказування у кримінальному провадженні, не надавши при цьому належної оцінки наданим доказам обвинувачення, що призвело до прийняття невірного по суті рішення.

Крім того, прокурор вважає,що суд безпідставно поклав в обґрунтування прийнятого рішення, надані стороною захисту докази, які не можуть бути визнані належними та такими, що спростовують пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення.

Так, суд послався на відеозапис та фотознімки невідомого походження, які начебто були виготовлені обвинуваченим, в той же час зображена на них місцевість не відповідає зовнішньому вигляду місцевості на ділянці фермерського господарства обвинуваченого. Також суд послався на показання обвинуваченого про те, що після отримання ділянки він займався викорчовуванням коріння дерев, які залишились від колгоспного саду, щоб раніше був на цій ділянці, що на думку суду могли погіршити родючість ґрунтів, але відповідно до даних Вікіпедії, - пар, тобто поле не зайняте посівами, це ефективний агротехнічний засіб, застосування якого збільшує врожаї.

Той факт, що зразки ґрунту для проведення судових експертиз відібрані в листопаді 2019 року, а не у 2017 році не послаблює докази обвинувачення, оскільки станом на 06.11.2019, згідно протоколу відібрання зразків ґрунту та доданого відеозапису, видно, що негативну діяльність з буріння лунок на цю дату було вже певний час припинено, вказану в обвинуваченні частину поля було на зиму виорано після посіву культур. Тобто, незважаючи на те, що вже якийсь час тривало відновлення властивостей ґрунту, все одно його якості та структура виявились погіршеними.

Наголошує на тому, що змінений обвинувальний акт містить вказівку на площу забруднених земель це близько 12 га та вказано на земельні ділянки в числі цих земель в межах локалізації двох відібраних проб ґрунту, де було встановлене тривале погіршення родючості та порушення структури ґрунту. Попри те, що площа земель, де настали описані в диспозиції ст. 254 КК України наслідки, кількісно не визначена, це не позбавляє суд можливості констатувати настання цих наслідків в певній частині земель та не свідчить про відсутність об`єктивної сторони кримінального правопорушення інкримінованого обвинуваченому.

Висновок суду про те, що кримінальне №12015270210000139 було закрите 23 липня 2016 року і подальше досудове розслідування у ньому не могло здійснюватись, не відповідає фактичним обставинам, а висновок про недопустимість здобутих після 23 липня 2016 року доказів є порушенням кримінального процесуального закону, оскільки постанова про закриття кримінального провадження була винесена лише відносно одного з двох епізодів кримінальних правопорушень, що підтверджується витягом з ЄРДР, де викладені дві фабули обвинувачення, і лише за одним обвинуваченням провадження було закритим.

Протоколи огляду місця події від 23.11.2016 та 16.05.2017 в сукупності з іншими доказами підтверджують масовий характер буріння свердловин на землях фермерського господарства, їх локалізація поряд з тимчасовими господарськими спорудами та сільськогосподарською технікою в місці, де встановлене тривале погіршення родючості ґрунту та порушення його структури. Під час огляду 16 травня 2017 року встановлено, що ОСОБА_11 особисто за допомогою трактора з культиватором перемішав неродючий пісок з орним шаром, що підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між бурінням лунок та тривалим погіршенням родючості ґрунту.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час слідчих експериментів підтвердили факти буріння свердловин ручним способом та причетність до цього саме ОСОБА_6 , найманим робітником якого був ОСОБА_9 .

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, вирок суду є незаконним та невмотивованим, а зроблені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам, до яких суд прийшов істотно порушивши положення кримінального процесуального закону.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник адвокат ОСОБА_7 просив залишити її без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року без зміни як такий, що постановлений з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законів, його висновки відповідають встановленим під час судового розгляду обставинам та тим дослідженим доказам, які були отримані з дотриманням вимог КПК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, вказував на незаконність та необґрунтованість судового рішення в частині виправдання ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України та просив ухвалити новий вирок,обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти доводів сторони обвинувачення та просили вирок суду залишити без змін, повторно дослідивши матеріали кримінального провадження, які просив дослідити прокурор, а також матеріали справи, які надавала сторона захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Стаття 254 КК України у редакції Закону України № 270-У1 від 15 квітня 2008 року передбачала відповідальність за безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.

Відповідно об`єктивна сторона цього злочину характеризується наявністю трьох обов`язкових ознак: а) діяння (дія або бездіяльність) - без господарське використання земель; б) суспільно небезпечні наслідки - тривале зниження або втрата їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; в) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Малодівицької сільської ради № 29 від 08 грудня 1992 року, рішення Прилуцької районної ради Чернігівської області від 2 грудня 1998 року, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного акту на право користування земельною ділянкою та статуту фермерського господарства «Флора-ФПВ», об`єктивно доведеним є той факт, що засновником фермерського господарства «Флора-ФПВ» є ОСОБА_6 і у його постійному користуванні знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 7424185000:06:000:0319 площею 48,01га, що відповідає державному акту від 16 грудня 1999 року.

Саме на ділянці, переданій фермеру ОСОБА_6 , раніше знаходилася залізнична гілка і трубопровід по якому переливалося пальне для заправки літаків, втрати нафтопродукту потрапляли в землю, під якою утворилося так зване природне блюдце. Забруднені ділянки землі були видно візуально за кольором і специфічним запахом, пояснювала допитана в якості свідка державний інспектор ОНПС Державної екологічної інспекції ОСОБА_12 .

Також інспектор підтвердила, що на цій ділянці землі проводили роботи по зачищенню ґрунтів ПП «Валдай» , ПП «Зірка» та інші фірми.

Таким чином, першочергове забруднення землі сільськогосподарського призначення відбулося під час потрапляння нафтопродуктів в землю в такій кількості, що земля змінила свій колір і стало можливим видобування керосину.

Висновок експерта КНДІСЕ від 09.11.2017 № 2973/17-48 свідчить про те, що при видобуванні нафтопродуктів з підземних вод на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ФГ «Флора ФПВ» відбуваються негативні зміни ґрунтового покриву, в тому числі збільшується обсяг забрудненого верхнього родючого шару, погіршується його якість та знижується родючість. У той же час експерт вказує, що видобування нафтопродуктів з підземних вод, зменшує обсяги забруднення земель, оскільки забруднення земель-це накопичення не лише в ґрунтах, але і в ґрунтових водах речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних та якісних змін ( том 1 а. с.155-158).

Відібрані зразки ґрунту із земельної ділянки, яка перебуває у користуванні обвинуваченого, були предметом дослідження Харківського НДІСЕ ім. Засл. Проф.. М. С. Бокаріуса, висновки якого вказують на те, що відбувалося зниження родючості ґрунту та порушення його структури внаслідок антропогенної діяльності людини. Це може пояснюватися тим, що відбувалося перемішування нижніх шарів ґрунту з верхнім орним шаром, оскільки вниз по профілю ґрунту відбувається зниження гумусу так і поживних речовин ( том 3 а. с.118-125).

Судова інженерно-екологічна експертиза від 27.01.2022 року № 2229/21-48 показала, що знижений вміст гумусу та рухомих форм фосфору і калію в об`єктах №2 №3 в порівняння з об`єктами №6-№7 ( зразками ґрунту, відібраного з ділянки, яку використовує обвинувачений) в порівнянні з даними, актуальними станом на 1983-1984 роки, може пояснюватися тим, що відбувалося перемішування нижніх шарів ґрунту з верхнім орним шаром ( том 4 а. с.8-13).

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою обвинуваченому ОСОБА_6 був виданий 29 грудня 1998 року, через 14 років після одержання актуальних даних про кількість гумусу, форм фосфору і калію.

Зразки ґрунту для дослідження експертів відбиралися в місці буріння лунок, де ділянка землі була забруднена нафтопродуктами в підземних водах, ще до передачі її в користування обвинуваченому.

Доводи обвинуваченого, що він вживав усіх заходів з метою запобігти видобутку керосину і псування землі, нічим не спростовані. Так само як і те, що він передав керування фермерським господарством ОСОБА_13 Звільнив трьох охоронців, які допускали видобуток керосину, переорював, зроблені лунки в землі.

З протоколу проведеної негласної слідчої дії, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, стосовно ОСОБА_13 вбачається, що останній у розмовах з опонентами веде мову про видобуток керосину на полі, яке належить «діду».

В ході проведення слідчого експерименту 16 лютого 2018 року свідок ОСОБА_9 вказав на місце на даній земельній ділянці на якому з його слів взимку 2015 року знаходилася тимчасова споруда, що належала підприємству «Флора ФПВ», керівником якої є ОСОБА_6 та вказав місце, де він в грудні 2015 року видобував керосин. Після цього свідок ОСОБА_9 показав учасникам слідчої дії з яких саме лунок він видобував керосин (т. 2, а.п.128-134).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 фактично підтвердили, що вони працювали на полі, яке належить ОСОБА_6 і видобували з лунок керосин за що отримували кошти, при цьому, свідок ОСОБА_15 вказував, що його на роботу для видобутку керосину, окрім інших осіб, також возив і ОСОБА_6 .

Показання свідка ОСОБА_17 підтверджують ті обставини, що на полі біля кладовища він бачив багато людей і пізніше йому повідомили, що там видобувають керосин.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011, приписів статей 7, 86 та ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть лише фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства; перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини у кримінальному процесі та ухвалення справедливого рішення у справі.

Європейський суд з прав людини під час вирішення питання щодо справедливості судового розгляду в цілому враховує, серед іншого, й спосіб отримання доказів. За практикою цього Суду (рішення від 6 грудня 1988 року в справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії») саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Саме сторона обвинувачення зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим.

Відповідно до положень ст. 92 КПК України у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі й допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

З огляду на те, що земельна ділянка, на якій проводився видобуток керосину була забруднена задовго до передачі її в користування обвинуваченого, вміст гумусу і структура ґрунту змінювалися не тільки внаслідок забруднення нафтопродуктами, обсяг забрудненого верхнього родючого шару визначений лише приблизно, видобування нафтопродуктів з підземних вод зменшувало обсяги забруднення земель, оскільки забрудненням є і накопичення у ґрунтових водах речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних та якісних змін, висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_6 об`єктивної сторони кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи, зібраним та перевіреним у судовому засіданні доказам, яким суд надав належну оцінку.

Перевіривши, в межах повноважень, наданих ст. 404 КПК України, обставини, встановлені під час кримінального провадження, колегія суддів вважає, що місцевим судом виконані вимоги ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості вироку, тому будь-які підстави, передбачені ст. 409 КПК України для його скасування, на чому наполягає сторона обвинувачення, чи зміни, відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2022 року, яким ОСОБА_6 визнаний невинуватим та виправданий за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 254 КК України, без змін.

Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20