Рішення

від 28.02.2023 по справі 914/2268/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 Справа № 914/2268/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Бондаренко А. О., розглянувши матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Львів

про стягнення безпідставно збережених коштів. Ціна позову 913575,41грн.

За участю представників:

від позивача: Петрівська Марія Миколаївна-представник;

від відповідача: Рожик Василь Миколайович, Котовщиков Роман Анатолійович, Мальченко Ірина Василівна представники.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівської міської ради до Дочірнього підприємства «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 913575,41грн.

Ухвалою суду від 21.09.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 18.10.2022р. Ухвалою суду від 18.10.2022р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.11.2022р. Ухвалою суду від 22.11.2022р. відкладено підготовче засідання на 06.12.2022р. Ухвалою суду від 06.12.2022р. відкладено підготовче засідання на 20.12.2022р. Ухвалою суду від 20.12.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2023р. В судовому засіданні 24.01.2023р. оголошено перерву до 28.02.2023р.

17.10.22р. відповідачем подано відзив вх.№2125/22 від 17.10.22р. в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити та застосувати строки позовної давності. 27.10.22р. позивачем подано відповідь на відзив за вх.№22327/22 від 27.10.2022р. в якому просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі. 28.10.2022р. відповідачем подано заяву за вх.№3521/22 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної податкової служби у Львівській області яке судом розглянуто та відмовлено в його задоволенні у зв`язку із необґрунтованістю підстав визначених ст.50 ГПК України, щодо залучення третьої особи. Через канцелярію суду позивач 30.11.2022 подав клопотання про долучення документів за вх. № 24583/22 та заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 3936/22 в якій позивач у зв`язку із стягненням частини заборгованості в сумі 271931,46 грн. рішеннями Львівського окружного адміністративного суду у справах №380/8624/20, № 380/962/21 та № 380/321/22 та просить стягнути з відповідача 641 643,95грн. безпідставно збережених коштів та повернути судовий збір пропорційно до розміру зменшення позовних вимог. Дана заява за вх. № 3936/22 прийнята судом, та позовні вимоги розглядаються із врахуванням поданої заяви. Через канцелярію суду відповідач 08.12.2022 подав клопотання про долучення доказів за вх. № 25335/22.

В судове засідання 28.02.2023р. представник позивача явку забезпечив, надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2023р. явку забезпечив, надав пояснення у справі, заперечив проти позовних вимог.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою Львівської міської ради від 11.01.2001 № 906 залишено Гідрогеологічному підприємству "Укргеокаптажмінвод" Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілки України "Укрпрофоздоровниця" в тимчасовому достроковому користуванні на умовах оренди терміном до 11.01.2006р. земельну ділянку №1 площею 1,1518 га кадастровий номер:4610137200:07:011:0079 на вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові для обслуговування складських і адміністративних будівель та споруд, гаражів, в тому числі земельну ділянку площею 0,7733 га в межах червоних ліній без права капітального будівництва (д/о №245 Кн.2-5). Ухвал Львівської міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки №1 площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733 га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 по вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові не приймалося.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.06.2022р. № 302331618 майновий комплекс загальною площею 2835,8 кв.м. (реєстраційний номер майна: 1277082) на вул. О. Бахматюка, 22 м. Львові перебуває у приватній власності Дочірнього підприємства «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ: 13828203).

Станом на день подання позову, документів, які свідчать про право користування відповідача земельною ділянкою №1 площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 на вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові відсутні.

Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 27.08.2021 року було проведено обстеження земельних ділянок на вул. О. Бахматюка, 22 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові, яким встановлено, що Дочірнє підприємство «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ: 13828203) фактично використовує земельну ділянку № 1 площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 для обслуговування майнового комплексу на вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. За результатами зазначеного обстеження складено акт від 27.08.2021 р. № 77 та вимогу від 01.12.2021 № 77.

Позивач зазначає, що з моменту виникнення права власності на майно у відповідача виник обов`язок не лише оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, а й сплачувати орендну плату за користування нею. Однак, відповідач зазначені обов`язки не виконав. З огляду на викладене, Дочірнє підприємство «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», як фактичний користувач земельної ділянки на вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.07.2022 № 32-13-0.91-1629/15-22 виданого відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079) становить 10 982 873,72 грн. Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.07.2019 року по 30.06.2022 року.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1675 від 26.07.2012 «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові» затверджено Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові.

Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові. Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року.

Згідно з п. 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку, розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах). Відповідно до п.п. 7.16.1 п.7.16 Розділу 7 Порядку орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування нежитлових будівель/споруд, складів, тощо встановлюється на підставі ухвали міської ради про передачу ділянки в оренду у розмірі від 3 до 6 відсотків від нормативної грошової оцінки, якщо коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки (Кф) становить 1,2.

Відповідно до розрахунку, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання Дочірнім підприємством «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», земельною ділянкою комунальної власності №1 площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733 га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 по вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові за період 01.07.2019 року по 30.06.2022 року без документів, які підтверджують право користування становить 913 575, 41 гривень.

Позивач зауважує, що ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси місцевого самоврядування. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету. Недоотримання коштів у розмірі орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Відтак, внаслідок неотримання коштів місцевим бюджетом за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати порушуються інтереси територіальної громади м. Львова.

У відповіді на відзив за вх. № 22327/22 позивач зазначив, що із згаданих відповідачем у відзиві податкових декларацій вбачається, що відповідачеві нарахована сума земельного податку за кожен календарний рік за земельну ділянку площею 11518.00 кв. м., що спростовує твердження позивача, що здійснювалась плата за ставкою орендної плати. Крім того, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували оплату за вказаними податковими деклараціями.

Позивач зауважує, що кошти, які зазначає відповідач за трьома рішеннями Львівського окружного адміністративного суду, стосуються тільки вибіркових періодів за 2019, 2020, 2021 роки, а період 2022 року вказаними рішеннями взагалі не оскаржувався і не стосується зазначеної відповідачем суми коштів.

З урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 ПК України позивач зазначає, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм. У спорі про стягнення з відповідача як фактичного користувача земельної ділянки комунальної власності, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити власнику земельної ділянки за користування нею, належним позивачем є міська рада, яка є власником земельної ділянки та має право отримувати плату за її використання. Відповідач у цьому випадку зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 27 квітня 2021 року при розгляді справи № 922/2378/20.

Відповідач не є власником земельної ділянки №1 площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733 га) з кадастровим номером: 4610137200:07:011:0079 по вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові та не може бути постійним землекористувачем, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

Тому, посилання відповідача, щодо того що він був звільнений у березні 2020 року від плати за землю з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-ІХ є спростованими.

Щодо нарахування орендної плати за землю у м. Львові, позивач зазначає, що таке нарахування здійснено на підставі інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.07.2022 № 32-13-0.91-1629/15-22 виданого відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, відповідно до якої нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079) становить 10982873, 72 грн.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» пунктом 1 затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові, згідно з п. 7.3 розділу 7 якого, розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах). Відповідно до пункту 7.5. підпункту 7.5.1. розділу 7 Порядку річний розмір орендної плати встановлюється: у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано у пунктах 7.6-7.16 Порядку.

Стосовно тверджень відповідача викладених у відзиві про те, що позивачем пропущено частину строку позовної давності щодо плати за землю за період липень-серпень 2019 року відповідач зазначив, що згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Водночас, Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020. Таким чином, вищевказаним законом трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, продовжено на строк дії карантину, відтак, щодо вимог позивача за вищевказаний період даний строк не сплинув.

Заявою за вх. № 3936/22 позивач зменшив позовні вимоги з урахуванням стягнутих рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року у справі № 380/8624/20, від 15.04.2021 року у справі № 380/962/21 та від 18.03.2022 справі № 380/321/22 сум в загальному розмірі 271 931, 46 грн. та просив суд стягнути з відповідача 641 643, 95 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності № 1 площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733 га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 по вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові, 9624,66 грн. сплаченого судового збору та повернути на користь Львівської міської ради 4 078,97 сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 242 від 06 вересня 2022р.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача 641 643, 95 грн. (із врахуванням заяви за вх. № 3936/22 про зменшення розміру позовних вимог) безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності № 1 площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733 га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 по вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові.

Клопотанням за вх. № 24583/2 позивач долучив до матеріалів справи лист Головного управління ДПС у Львівській області від 10.02.2022 № 1.8-3708-24 та дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про Дочірнє підприємство «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за вх. № 21251/22 заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на наступні обставини.

Відповідач зазначає, що ним дійсно використовується вищезгадана земельна ділянка, якій у 2020 році присвоєно кадастровий номер 4610137200:07:011:0079.

Згідно зі ст.ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідач зазначає, посилаючись на приписи п. 1.1 ст. 1, п. 41.1.1 статті 41 та п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України оскільки плата за землю, у тому числі заявлена у позовній заяві орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є місцевим податком, органами стягнення зі сплати податків є податкові органи, а не органи місцевого самоврядування, а відтак належним позивачем у даній справі повинен бути саме податковий орган, а не Львівська міська рада.

Як вказує відповідач, місцевий податок у вигляді плати за землю адмініструється та конт ролюється податковими органами, у даному випадку Головним управлінням Держа вної податкової служби у Львівській області. Розмір вказаного податку зазначається у податкових деклараціях з плати (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Відповідно до Податкової декларації Укргеокаптажмінводу за 2019 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2019 розмір плати за земельну ділянку площею 11518 кв.м (1,1518 га) становить за 2019 рік 103 546,82 грн (8628,90 грн в місяць), нормативна грошова оцінка 1 кв. м - 866,85 грн, ставка орендної плати - 1%. Тобто за зазначений у позовній вимозі період 2019 року з 01.07.2019 п 31.12.2019 розмір плати за земельну ділянку згідно декларації становить 103 546,82 /2 = 51 773,41 грн.; відповідно до Податкової декларації Укргеокаптажмінводу за 2020 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.04.2020 розмір плати за Земельну ділянку площею 11518 кв.м (1,1518 га) становить за 2020 рік 94 917,92 грн, ставка орендної плати - 1% (за березень 2020 рік плата за землю не підлягала нарахуванню та не сплачува лася на підставі п. 52-4 Підрозділу 10 (Інші перехідні положення) Податкового ко дексу України); відповідно до Податкової декларації Укргеокаптажмінводу за 2021 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 06.04.2021 розмір плати за Земельну ділянку площею 11518 кв.м (1,1518 га), кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079, становить за 2021 рік 99 844,93 грн, ставка орендної плати - 1%.; відповідно до Податкової декларації Укргеокаптажмінводу за 2022 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 23.03.2022 розмір плати за Земельну ділянку площею 11518 кв.м (1,1518 га), кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079, становить за 2022 рік 109 829,89 грн, ставка орендної плати - 1%. Тобто за зазначений у позовній вимозі період 2022 року з 01.01.2022 року по 30.06.2022 розмір плати за земельну ділянку згідно декларації становить 109 829,89/2= 54 914,95 грн. Разом згідно податкових декларацій за період з 01.07.2019 по 30.06.2022 року розмір плати складає 301 451,21 грн.

При цьому, відповідач зазначає, що ним було частково сплачено плату за земельну ділян ку, що підтверджується платіжним дорученням № 149 від 26.07.2019 на суму 8 628,90 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 109 від 03.10.2019 на суму 17 257,80 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 156 від 29.11.2019 на суму 8 100,00 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 188 від 27.12.2019 на суму 10 500,00 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 373 від 21.10.2020 на суму 97 879,90 грн з призначенням платежу «погашення податкового боргу згідно документу 3588/9/13-01-51-08 від 17.12.2019» та меморіальним ордером № LO413RFW5S від 13.04.2021 року на суму 69 500,00 грн з призначенням платежу «за судовим рішенням 380/8624/20».

Таким чином, як зазначає відповідач, твердження позивача, що відповідач не виконував обов`язку з плати за землю спростовуються вищезазначеними документами.

Відповідач вказує, що у зв`язку з невчасним внесенням плати за земельну ділянку Головне управління ДПС у Львівській області тричі зверталося до Львівського окружного адміністративного суду про стягнення коштів за податковим боргом, так6 1) рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року у справі № 380/8624/20 позов було задоволено (з урахуванням зменшення позовних вимог) та стягнуто з відповідача 69 500,00 грн. Як стверджує відповідач, до вказаних 69 500,00 грн входять і 51 773,41 грн плати за землю за період з 01.07.2019 по 31.12.2019. ;2) рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 року у справі № 380/962/21 позов було задоволено та стягнуто з Відповідача кошти у розмірі 203 019,78 грн, з яких 116 759,68 грн плати за спірну земельну ділянку; 3) рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 справі № 380/321/22 позов було задоволено та стягнуто з відповідача 103 398,37 грн плати за землю. Таким чином, за трьома рішеннями Львівського окружного адміністративного суду вирішено стягнути з Укргеокаптажмінводу плати за земельну ділянку за період з 01.07.2019 по 30.06.2022 року 271 931,46 грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ, пункт 52-4 Підрозділу 10 (Інші перехідні положення) Податкового кодексу України викладено у такій редакції: «Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року». Таким чином, відповідач вважає, що він був звільнений у березні 2020 року від плати за землю, а тому позовні вимоги про стягнення коштів за березень 2020 року, підлягають відмові з цієї підстави.

Додатково відповідач зазначив, що відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивачем заявлено позовні вимоги за період з 01.07.2019 по 30.06.2022 року. Оскільки позовна заява датована 02.09.2021 року, додатки завірені 16.09.2022 року, позовна заява подана до канцелярії суду 20.09.2022 року, що підтверджується електронним доказом - інформацією на веб-сайті Господарського суду Львівської області, то на думку відповідача позивачем пропущено позовну давність щодо вимог за липень та серпень 2019 року, відтак, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Відповідач, клопотаннями за вх. № 24714/22 вх. № 25335/22 долучив до матеріалів справи копії правовстановлюючих до кументів, копії рішень Львівського окружного адміністративного суду та копію платіжної інструкції № 796 АТ «Приватбанк» від 02.12.2022 про сплату відповідачем 20 632,59 грн орендної плати за земельну ділянку.

Обставини, встановлені судом.

Ухвалою Львівської міської ради від 11.01.2001р. № 906 вирішено залишити Гідрогеологічному підприємству Укргеокаптажмінвод Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця в тимчасовому строковому користуванні на умовах оренди терміном на 5 років земельну ділянку площею 1,1518 га на вул. Бахматюка, у м. Львові для обслуговування складських і адміністративних будівель та споруд, гаражів, в тому числі земельну ділянку площею 0,7733 га в межах червоних ліній без права капітального будівництва.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Львів ( назва юридичної особи - Гідрогеологічне підприємство Укргеокаптажмінвод Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця) є юридичною особою код ЄДРПОУ 13828203, місцезнаходження 79058 м. Львів вул.Цехова,11а.

На підставі ухвали Львівської міської ради від 11.01.2001р. № 906 10.08.2001 року Львівською міською радою (Орендодавець) та Гідрогеологічним підприємством Укргеокаптажмінвод Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця( код ЄДРПОУ 13828203) (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 245, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі Ухвали 12-тої сесії 3-го скликання від 11 січня 2001 року за № 906 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 11518 кв.м. За приписами п. 2.1 договору оренди земельна ділянка передається в оренду з метою обслуговування несільськогосподарського використання для обслуговування складських і адміністративних будівель та споруд, гаражів за адресою: м.Львів, вулиця Бахматюка, 22 (двадцять два). Згідно із п. 2.2 Договору Договір укладається терміном на 5 (п`ять) років строком до першого січня 2006 року. По закінченні терміну Договору Орендар має переважне право на поновлення Договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Копія ухвали та договору оренди земельної ділянки № 245 від 21.08.2001 року долучені позивачем до позовної заяви. Доказів поновлення договору оренди земельної ділянки не представлено.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №306415660 від 02.08.22р., зареєстровано 29.05.2003 року право колективної власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційний № 1277082 за юридичною особою код ЄДРПОУ 13828203, адреса власника м. Львів, вул. Цехова,11а, найменування «Укрпрофоздоровниця» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України на будівлі та споруди майнового комплексу Дочірнього Підприємства "Гідрогеологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" вцілому загальною площею 2835,8 кв. м. за адресою Львівська обл., м. Львів, вулиця Бахматюка О., будинок 22 на підставі свідоцтва про право власності, №ЛР0147, 13.03.2003, виданого Личаківською райадміністрацією Львівської міської ради згідно розпорядження №186 .

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №306415660 від 02.08.22р., 29.05.20р. зареєстровано податкову заставу, обтяжувач Головне Управління ДПС у Львівській області, щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним № 1277082 на будівлі та споруди майнового комплексу Дочірнього Підприємства "Гідрогеологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" в цілому загальною площею 2835,8 кв. м. за адресою Львівська обл., м. Львів, вулиця Бахматюка О., будинок 22, боржник Дочірнє підприємство «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Львів (код ЄДРПОУ 13828203).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку наданої на запит 25.08.2021р., земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:07:011:0079, місцезнаходження м. Львів, вул. О Бахматюка,22 загальною площею 1.1518 належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання для обслуговування складських і адміністративних будівель та споруд, гаражів.

27.08.2021р. спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування за участю представників управління земельних ресурсів, Личаківської районної адміністрації проведено обстеження земельних ділянок на вул.О.Бахматюка,22 у м. Львові та суміжних з ними земельних ділянок, про що за результатами проведеного обстеження складено Акт обстеження земельних ділянок на вул.О.Бахматюка,22 у м. Львові та суміжних з ними земельних ділянок від 27.08.2021 №77 .

Відповідно до Акту обстеження земельних ділянок на вул.О.Бахматюка,22 у м.Львові та суміжних з ними земельних ділянок №77 від 27.08.2021р. встановлено, що земельна ділянка №1 площею 1,1518га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 на вул. О Бахматюка,22 у м.Львові перебуває в комунальній власності Львівської міської ради відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; фактично використовується ДП "Гідрологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 13828203) для обслуговування майнового комплексу; відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.08.2021р. №271675287 майновий комплекс загальною площею 2835,8кв.м. (реєстраційний номер майна 1277082) на вул.О.Бахматюка, 22 у м.Львові перебуває в власності ДП "Гідрологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 13828203), вказана земельна ділянка ухвалою Львівської міської ради від 11.01.2001 №906 залишена Гідрогеологічному підприємству Укргеокаптажмінвод Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця в тимчасовому строковому користуванні на умовах оренди терміном до 11.01.2006 для обслуговування складських і адміністративних будівель та споруд, гаражів без права капітального будівництва (договір оренди від 21.08.2001 №245 Кн.2-5); ухвал Львівської міської ради щодо продовження терміну оренди земельної ділянки №1 площею 1,1518га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733га) за кадастровим номером 4610137200:07:011:0079 на вул.О.Бахматюка,22 у м.Львові не приймалося. Станом на дату складання акта документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою №1 площею 1,1518га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733га) за кадастровим номером 4610137200:07:011:0079 на вул.О.Бахматюка,22 у м.Львові, відсутні. Також, за результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці №1 площею 1.1518га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 на вул.О.Бахматюка,22 у м.Львові здійснюється господарська (підприємницька) діяльність, а саме здача приміщень в оренду для цехів обробки деревини, виробництва бетонних виробів.

01.12.21р. Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель складено вимогу реєстраційний №77, якою ДП "Гідрологічне підприємство "Укргеокаптажмінвод" ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зобов`язано до 31.12.21р. вжити заходи, щодо оформлення права користування (оренди) земельною ділянкою комунальної власності №1 пл.1,1518га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 на вул.О.Бахматюка,22 у м. Львові, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснювати використання земельної ділянки згідно до цільового призначення.

08.12.2021р. відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель скеровано ДП «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» копію акту від 27.08.2021 №77 та вимоги від 01.12.2021 №77 із супровідним листом № 24-вих-114526 від 02.12.2021 року, що підтверджується копією списку № 5234 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 08.12.2021р. (згідно з датою, вказаною на поштовому штемпелі).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області № 32-13-0.91-1629/15-22 від 08.07.2022р. кадастровий номер земельної ділянки 4610137200:07:011:0079; місце розташування земельної ділянки: м. Львів, вул. Бахматюка О., буд. 22; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення земельної ділянки: 11.02; площа земельної ділянки м2: 11518; нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 10982873,72грн; коефіцієнт Кф 1,2.

Ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності нарахування орендної плати за землю у м.Львові.

Пунктом 7.16.1 Порядку встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування нежитлових будівель/споруд, складів тощо встановлюється на підставі ухвали ЛМР про передачу земельної ділянки в оренду від 3 до 6% від нормативної грошової оцінки землі, якщо коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки (Кф) становить 1,2.

Враховуючи вищезазначене, позивачем проведено нарахування відповідачу плати за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.07.2019 року по 30.06.202 року в загальному розмірі 913 575,41 грн.

Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області листом від 31.01.22р. №1280/5/13-01-04-04 у відповідь на лист Львівської міської ради №24 вих.114753 від 03.12.21р., ДП "Гідрологічне підпрємство "Укргеокаптажмінвод" ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ЄДРПОУ 13828203) станом на 31.12.21р. використовує земельну ділянку кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 площею 1,1518 по вул.О.Бахматюка,22 у м.Львові без правовстановлюючих документів. Термін дії договору оренди з підприємством закінчився у 2006 році. Відповідно до даних ІС «Податковий блок», підприємство за вищезазначену земельну ділянку з моменту закінчення терміну дії договору оренди по 2017рік нараховувало та частково сплачувало орендну плату за землю, починаючи з 2018 року по 2021 рік- земельний податок.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вх.21251/22 від 17.10.22р. визнає факт використання спірної земельної ділянки кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079, та в підтвердження зокрема даних обставин долучив податкові декларації з плати за землю за 2019р., 2020р., 2021р., 2022р., копії платіжних доручень № 149 від 26.07.2019 на суму 8 628,90 грн. з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 109 від 03.10.2019 на суму 17 257,80 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 156 від 29.11.2019 на суму 8 100,00 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 188 від 27.12.2019 на суму 10 500,00 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб»; № 373 від 21.10.2020 на суму 97 879,90 грн з призначенням платежу «погашення податкового боргу згідно документу 3588/9/13-01-51-08 від 17.12.2019» та меморіальним ордером № LO413RFW5S від 13.04.2021 року на суму 69 500,00 грн з призначенням платежу «за судовим рішенням 380/8624/20» та рішення Львівського окружного адміністративного суду за позовом Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Дочірнього підприємства «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 13.01.2021 року у справі № 380/8624/20, від 15.04.2021 року у справі № 380/962/21 та від 18.03.2022 справі № 380/321/22, якими зокрема стягнено з відповідача заборгованість з податку на нерухоме майно, земельного податку та орендної плати. Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями позовних заяв Головного управління Державної податкової служби у Львівській області та рішень Львівського окружного адміністративного суду.

Рішеннями Львівського окружного адміністративного суду за позовом Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Дочірнього підприємства «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 13.01.2021 року у справі № 380/8624/20, від 15.04.2021 року у справі № 380/962/21 та від 18.03.2022 справі № 380/321/22 стягнуто з відповідача заборгованість з плати за землю в загальному розмірі 271 931, 46 грн.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, та позивач просить стягнути відповідача 641 643, 95 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 1,1518 га (в тому числі в межах червоних ліній площею 0,7733 га) кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 по вул. О. Бахматюка, 22 у м. Львові, зокрема із врахуванням стягнення з відповідача у тому числі плати за користування спірною земельною ділянкою, рішеннями Львівського окружного адміністративного суду № 380/8624/20, від 15.04.2021 року у справі № 380/962/21 та від 18.03.2022 справі № 380/321/22 в загальному розмірі 271 931, 46 грн.

В процесі розгляду спору, після відкриття провадження у справі, відповідачем здійснено часткову оплату боргу в розмірі 20 632,59 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 796 АТ «Приватбанк» від 02.12.2022року з призначенням платежу « 101;13828203; орендна плата з юридичних осіб»

Оцінка суду.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюючи владні управлінські функції при прийнятті рішень щодо земель державної та комунальної власності мають діяти виключно у порядок та спосіб визначений законом.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із введенням у дію 01.01.2002р. нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 Земельного кодексу України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002р. перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України.

Разом з цим 01.01.2013р. набув чинності Закон України № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», за змістом пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у пункті 6 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» у разі, якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками".

За змістом пункту 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, Земельного кодексу України і пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, ЛМР є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту м. Львів, і момент державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Цьому висновку відповідає також положення пункту 9 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI: державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється в порядку, встановленому законом, що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому, за умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ст.83 ЗК України).

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 28 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, емфітевзис, суперфіцій, сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, емфітевзис, суперфіцій, сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Зважаючи на викладене, державна реєстрація права власності територіальної громади на належну їй земельну ділянку проводиться після її сформування та одночасно з державною реєстрацією права власності покупця чи права користування орендаря.

У постанові від 05.08.2022р. у справі №922/2060/20 Верховний Суд відзначив, що: за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Крім цього, не здійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду, користувача земельною ділянкою від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

У даному випадку судом встановлено та відповідачем визнається факт користування спірною земельною ділянкою кадастровий номер: 4610137200:07:011:0079 за адресою м.Львів, вул.Бахматюка,22, про що зазначено у відзиві, без оформлення права користування чи права власності, та підтверджується долученими до справи доказами, зокрема податковими деклараціями відповідача, доказами часткової оплати за користування спірною земельною ділянкою у заявлений позивачем період, Актом обстеження земельних ділянок на вул. О.Бахматюка,22 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові №22 від 27.08.2021р. і т.ін.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016р. затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), який застосовується з 01.01.2017р. Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548 (додаток 1 Порядку).

При цьому, пунктами 271.1.1 та 271.1.1.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п.289.1 ст.289 ПК України).

Статтею 13 Закону України Про оцінку земель регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України Про оцінку земель).

Частиною 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Ухвалою ЛМР від 25.05.2017р. № 1995 затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю. Пунктом 7.16.1 Порядку встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, надані для обслуговування нежитлових будівель/споруд, складів тощо встановлюється на підставі ухвали ЛМР про передачу земельної ділянки в оренду від 3 до 6% від нормативної грошової оцінки землі, якщо коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки (Кф) становить 1,2.

Згідно із витягом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 32-13-0.91-1629/15-22 від 08.07.2022р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,1518га (кадастровий номер 4610137200:07:011:0079) становить 10 982 873,72 грн. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання такої земельної ділянки становить 1,2. З огляду на вищенаведене, правомірним є нарахування позивачем плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки.

Щодо твердження відповідача про неврахування позивачем норм податкового законодавства при розрахунку недоотриманих коштів, суд зазначає наступне.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Отже, законодавець розмежовує поняття земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20 відзначила, що якщо землекористувач сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, використовує її без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, а також підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20).

Оскільки, відповідач не є власником, чи постійним користувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 922/2378/20 від 27 квітня 2021 року вказано, що з урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 ПК України зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України". Отже, власники і землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, права постійного користування земельною ділянкою, тому, оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог пунктів 287.1 ст. 287 ПК України відсутні обов`язки на стягнення у судовому порядку податкових зобов`язань зі сплати земельного податку.

Законом України від 02.04.2020р. № 540 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) пункт 52-4 Підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України викладено у новій редакції: Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем пропущено позовну давність щодо вимог за липень та серпень 2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого триває в даний час і на момент пред`явлення цього позову до суду.

Додатково суд зазначає, що Законом України від 15.03.2022р. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на вищенаведене, строк загальної позовної давності у три роки був продовжений на весь період дії карантину та воєнного стану згідно із п.12 та п.19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим застосування строку позовної давності в цій частині позовних вимог є необґрунтованим.

Суд також зазначає, що сам факт несплати підприємством за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату Львівською міською радою майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини виправдане очікування щодо отримання можливості ефективного використання права власності. При цьому, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Перевіривши поданий розрахунок безпідставно збережених коштів (із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог до 641 643, 95 грн.), судом встановлено, що він виконаний без урахування положень ст. 52-4 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу Перехідні положення Податкового Кодексу України. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку, що підставними є нарахування в розмірі 616 682,87 грн безпідставно збережених коштів.

В процесі розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 20 632,59 грн після відкриття провадження у справі, тому, в цій частині належить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою відповідачем не представлено .За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент прийняття рішення складає 596 050,28грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в частині стягнення 596050,28грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню, в частині стягнення 20 632,59грн., провадження у справі належить закрити у зв"язку із оплатою. В решті позовних вимог належить відмовити у зв`язку із необґрунтованістю їх нарахування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Закрити провадження у справі №914/2268/22 в частині стягнення 20632,59грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (79058, Львівська обл., м.Львів, вул.Цехова, будинок 11А, ідентифікаційний код 13828203) на користь Львівської міської ради (79008, м.Львів, площа Ринок, 1; ідентифікаційний код: 04055896) 596050,28грн безпідставно збережених коштів та 8940,75 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 09.03.2023р.

Суддя Іванчук С.В.