Постанова

від 10.03.2023 по справі 185/3914/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2817/23 Справа № 185/3914/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Городничої В.С.,

суддів Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіні», про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ПАТ «Універсал Банк» правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з вищезазначеним позовом (т. 1 а.с. 2-4), в якому просило суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ТОВ «Ларіні» суму заборгованості за кредитним договором № BL13948 229 205,07 грн та судовий збір у сумі 3 438,09 грн посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № BL 7880/2 від 11.08.2008 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у сумі 199 336,24 грн, строком до 01.08.2013 року.

Відповідно до договору позичальник зобов`язалась прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах зазначених у Договорі.

11.08.2008 року в забезпечення виконання зобов`язань позичальником за вищевказаним кредитним договором укладено договір поруки, поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларіні», яке згідно договору поруки № BL 7880-П1, поручилось перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

05.08.2009 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал банк» був укладений кредитний договір (кредит з відстроченням) № BL 7880/1.

В якості забезпечення виконання позивальником зобов`язання за кредитним договором № BL 7880/1, між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Ларіні» був укладений договір поруки № BL 7880/1-П.

16.09.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір № BL 7880/2.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору від 16.09.2011 року між банком та ТОВ «Ларіна» укладено договір поруки № BL 7880/2-П.

Протягом дії кредитного договору ОСОБА_1 не належним чином виконувала умови кредитного договору.

Станом на станом на 02.03.2016 року виникла заборгованість на загальну суму 229 205,07 грн, яка складається з заборгованості по сумі кредиту - 147 243,62 грн, в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту 120 327,89 грн; відсотки за користування кредитом - 44 133,46 грн; підвищені відсотки - 37 827,99 грн.

В добровільному порядку суму заборгованості за кредитом відповідачі не сплачують, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні», про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні» на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року в розмірі 229 205,07 грн, яка складається з заборгованості по сумі кредиту (в тому числі прострочена) 147 243,62 грн; відсотків за користування кредитом 44 133,46 грн; підвищених відсотків 37 827,99 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1 719,04 грн.

Стягнуто з ТОВ «Ларіні» на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1 719,04 грн (т. 1 а.с. 211-212).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2021 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2016 року скасовано та призначено справу до розгляду (т. 3 а.с. 39).

У жовтні 2021 року АТ «Універсал Банк», який є правонаступником ПАТ «Універсал Банк», що підтверджується витягом зі Статуту (т. 3 а.с. 112-115) звернувся до суду із заявою про заміну процесуального правонаступника АТ «Універсал Банк» на ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (т. 3 а.с. 128-130).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року залучено до участі у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні», про стягнення заборгованості ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (т. 3 а.с. 182-183).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні», про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні» на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року в розмірі 229 205,07 грн, яка складається з заборгованості по сумі кредиту (в тому числі прострочена) 147 243,62 грн; відсотків за користування кредитом 44 133,46 грн; підвищених відсотків 37 827,99 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» судовий збір в розмірі 1 719,04 грн.

Стягнуто з ТОВ «Ларіні» на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» судовий збір в розмірі 1 719,04 грн (т. 4 а.с. 216-219).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також на те, що суд першої інстанції належним чином не з`ясував усі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не в повному обсязі дослідив надані сторонами докази по справі у зв`язку з чим просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит Капітал», яке є правонаступником ПАТ «Універсал Банк» відмовити в повному обсязі (т. 4 а.с. 230-234).

ТОВ «ФК «Кредит Капітал» скористалось своїм правом та подало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (т. 5 а.с. 17-22).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається із ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1-3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Судом встановлено, що 11.08.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір № BL 7880 (кредит без відстрочення). Відповідно до умов договору банк зобов`язався надати позичальнику 150 000 грн (п. 1.1. Договору) строком до 01.08.2013 року (п. 1.2.2. Договору). Позичальник зобов`язалася повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах що встановлені Графіком повернення згідно Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.2.2. Договору). За користування кредитними коштами в межах строку користування встановлена відсоткова ставка 31,95% річних (п. 1.3.1. Договору). За користування кредитними коштами понад строк кредитування встановлена процентна ставка 63,9% річних (підвищена ставка) (п. 1.3.1. Договору) (т. 1 а.с. 23-32, т. 4 а.с. 59-67).

11.08.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Ларіні» в особі Попової Н.Г., яка діє на підставі протоколу та довіреності (т. 1 а.с. 131-132, т. 4 а.с. 152), укладено договір поруки №BL 7880 П1 відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору № BL7880від 11.08.2008р.(п.1.1.Договору)(т. 1 а.с. 105-107, т. 4 а.с. 97-99).

15 червня 2009 року ВАТ «Універсал Банк» було надіслано вимогу ОСОБА_1 про погашення протягом тридцяти днів виниклої заборгованості у розмірі 160 196,00 грн, яка складається з: 21 318,35 грн прострочена заборгованість за кредитом; 137 173,27 грн строкова сума заборгованості за кредитом; 1 704,38 грн проценти нараховані за користування кредитними коштами (т. 4 а.с. 202), яка була отримана ОСОБА_1 20.06.2009 року (т. 4 а.с. 203).

05.08.2009 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № BL 7880/1 (кредит без відстрочення), відповідно до якого позичальник отримала від банку кредитні кошти в сумі 163 099,74 грн (п. 1.1. Договору) строком до 01.08.2014 року (п. 1.2.2. Договору). Плата за кредит передбачена у розмірі та в строки визначені у графіку погашення (п. 1.2.2. Договору). За користуваннякредитними коштамиу періодз 05.08.2009р.по 31.07.2010р.встановлена відсотковаставка 22%річних (п.1.3.1.Договору).Починаючи з01.08.2010р.встановлена відсотковаставка 30%річних (п.1.3.1.1.Договору).За користуваннякредитними коштамипонад строккредитування уперіод з05.08.2009р.по 31.07.2010р.встановлена відсотковаставка 44%річних підвищена ставка(п.1.3.2.Договору).Починаючи з01.08.2010р.встановлена відсотковаставка 60%річних підвищена ставка(п.1.3.2.1.Договору).Цільове призначення кредиту погашення заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором № BL 7880 від 11.08.2008 року (п. 1.4. Договору) (т. 1 а.с. 33-44, т. 4 а.с. 68-79).

05.08.2009 року між ПАТ «Універсал Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ларіні» в особі керівника Попової Н.Г., яка діє на підставі Статуту (т. 1 а.с. 74-95, т. 4 а.с. 130-150, 155) укладено договір поруки № BL 7880/1-П, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору № BL 7880/1 від 05.08.2009р. (п. 1.1. Договору) (т. 1 а.с. 96-98, 108-110, т. 4 а.с. 100-102).

16.09.2011 року між ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № BL 7880/2, відповідно до умов якого позичальник отримала кредитні кошти в сумі 199 336,24 грн (п. 1.1. Договору) строком до 01.09.2016 року (п. 1.2.2. Договору). Плата за кредит передбачена у розмірі та в строки визначені у графіку погашення (п. 1.2.2. Договору). За користування кредитними коштами у період з 16.09.2011р. по 31.08.2012р. встановлена відсоткова ставка 7% річних (п. 1.3.1. Договору). За користування кредитними коштами понад строк кредитування у період з 01.09.2012р. по 31.08.2013р. встановлена відсоткова ставка 12% річних (п. 1.3.1.1. Договору). Починаючи з 01.09.2013р. встановлена відсоткова ставка 25% річних (п. 1.3.1.2. Договору). За користування кредитними коштами у період з 16.09.2011р. по 31.08.2012р. встановлена відсоткова ставка 14% річних підвищена відсоткова ставка (п. 1.3.2. Договору). За користування кредитними коштами понад строк кредитування у період з 01.09.2012р. по 31.08.2013р. встановлена відсоткова ставка 24% річних підвищена відсоткова ставка (п. 1.3.2.1. Договору). Починаючи з 01.09.2013р. встановлена відсоткова ставка 50% річних підвищена відсоткова ставка (п. 1.3.2.2. Договору). Цільове призначення кредиту погашення заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором № BL 7880/1 від 05.08.2009 року (п. 1.4. Договору) (т. 1 а.с. 45-61, т. 3 а.с. 193-209, т. 4 а.с. 80-96).

ПАТ «Універсал Банк» виконало взяті на себе зобов`язання та перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 199 336,24 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 1124261UAH000363/210996 від 16.09.2011 року (т. 1 а.с. 13) та випискою по рахунку ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 135-196).

16.09.2011 року між ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником ВАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Ларіні» в особі заступника директора Попова В.В., що діє на підставі довіреності (т. 4 а.с. 168), укладено договір поруки № 7880/2-П відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору № BL 7880/2 від 16.09.2011 року (т. 1 а.с. 99-104, 111-117, т. 3 а.с. 210-215, т. 4 а.с. 103-108).

20.09.2011 року між ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про припинення зобов`язань за кредитним договором № BL 7880/2 від 16.09.2011 року (прощення боргу з відстрочкою сплати платежів за Графіком), яким сторонами визнано станом на 20 вересня 2011 року загальний розмір заборгованості за основним договором (№ BL 7880/2 від 16.09.2011 року) - 199 491,28 грн (п. 1. Угоди). Позичальник зобов`язалась в період з 20.09.2011 року до 01.09.2014 року включно сплатити Банку грошову суму 199 694,77 грн у порядку передбаченому умовами Угоди (п. 2.1. Угоди) (т. 1 а.с. 62-65, т. 4 а.с. 110-112).

18.09.2013 року між ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про припинення зобов`язань за Кредитним договором № BL 7880/2 від 16.09.2011 року (прощення боргу з відстрочкою сплати платежів за ОСОБА_3 ). Відповідно до умов угоди сторони визнали, що станом на 18.09.2013 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за основним договором (№BL 7880/2 від 16.09.2011 року) становить 176 180,02 грн (п. 1. Угоди). Позичальник зобов`язалась в період з 18.09.2013 року по 01.09.2016 року включно сплатити кредитору грошову суму в розмірі 105 708,01 грн у порядку визначеному умовами Угоди (п. 2.1. Угоди) (т. 1 а.с. 66-69, т. 4 а.с. 116-118).

Відповідачем ОСОБА_1 умови кредитного договору № BL 7880/2 від 16.09.2011 року виконувалися не належним чином, у зв`язку з чим, станом на 02.03.2016 року утворилась заборгованість 229 205,07 грн., яка складається з: 147 243,62 грн заборгованості по сумі кредиту, в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту 120 327,89 грн; 44 133,46 грн відсотків за користування кредитом; 37 827, 99 грн підвищених відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (т. 1 а.с. 133-134).

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні», про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні» на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року в розмірі 229 205,07 грн, яка складається з заборгованості по сумі кредиту (в тому числі прострочена) 147 243,62 грн; відсотків за користування кредитом 44 133,46 грн; підвищених відсотків 37 827,99 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1 719,04 грн.

Стягнуто з ТОВ «Ларіні» на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1 719,04 грн (т. 1 а.с. 211-212).

ТОВ «ФК «Кредит Капітал» неодноразово зверталось із заявами про заміну сторони виконавчого провадження (т. 1 а.с. 219-221), (т. 2 а.с. 1-3), (т. 2 а.с. 131-132) та (т. 2 а.с. 185-186), які ухвалами Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року та від 01 грудня 2020 року повернуто заявнику без розгляду (т. 1 а.с. 227, т. 2 а.с. 156) та ухвалами Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено (т. 3 а.с. 53-54).

До вищевказанихзаяв ТОВ«ФК «КредитКапітал» булонадано:Договір відступленняправа вимоги№ UB-OP/17-018від 14.03.2017року (т.2а.с.4-12,133-141,191-194);Інформаційний витягз реєструБоржників додоговору відступленняправа вимоги№ UB-OP/17-018від 14.03.2017року (т.2а.с.13);Виписку зЄдиного державногореєстру юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань (т.2а.с.14-15,144,197);Витяг зреєстру борговихзобов`язань від14.03.2017року Додаток№ 1до договорувідступлення прававимоги №UB-OP/17-018від 14.03.2017року (т.2а.с.142,195)та Платіжнедоручення №2від 14.03.2017року (т.2а.с.143,196).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2021 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2016 року скасовано та призначено справу до розгляду (т. 3 а.с. 39).

У жовтні 2021 року АТ «Універсал Банк», який є правонаступником ПАТ «Універсал Банк», що підтверджується витягом зі Статуту (т. 3 а.с. 112-115, 146-149) звернувся до суду із заявою про заміну процесуального правонаступника АТ «Універсал Банк» на ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (т. 3 а.с. 94-96, 128-130).

До заяви АТ «Універсал Банк» додано: Договір відступленняправа вимоги№ UB-OP/17-018від 14.03.2017року (т.3а.с.97-105,131-139);Акт приймання-передачіреєстру борговихзобов`язань від14.03.2017року додоговору відступленняправа вимоги№ UB-OP/17-018від 14.03.2017року (т.3а.с.106,140);Витяг зреєстру борговихзобов`язань від14.03.2017року Додаток№ 1до договорувідступлення прававимоги №UB-OP/17-018від 14.03.2017року (т.3а.с.107-109,141-143);Меморіальний ордер№ 2від 15.03.2017року (т.3а.с.110,144);Довідку вих.№2946від 28.09.2021року (т.3а.с.111)та Довідкувих.№3430від 19.10.2021року (т.3а.с.145).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року залучено до участі у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні», про стягнення заборгованості ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (т. 3 а.с. 182-183).

У відповідності до вимог ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц (№ 61-17489св20) вказано, що «процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами. Проте, процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах».

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України, дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (гл. 73 ЦК України).

Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання не сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України унормовано, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 та 3 ст. 656 ЦК України).

Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов`язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред`явив позов (ч. 3 ст. 620 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що в силу різних причин законодавцем не виключається можливість укладення декількох договорів відступлення права вимоги (купівлі-продажу чи міни, дарування факторингу). При цьому, допустимо виокремити дві відмінні ситуації:

(1) цедент (первісний кредитор) укладає з різними цесіонаріями (новими кредиторами) декілька договорів відступлення щодо права вимоги, про відступлення подільного права різним цесіонаріям окремих частин права вимоги;

(2) цедент (первісний кредитор) укладає з різними цесіонаріями (новими кредиторами) декілька договорів відступлення щодо одного й того ж права вимоги. У такій ситуації, як правило цедент діє недобросовісно і відступає право вимоги різним суб`єктам. У разі якщо теж саме право вимоги відступлене первісним кредитором (цедентом різним цесіонаріям (новим кредиторам), належним новим кредитором (цесіонарієм) буде вважатися та особа, для якої відступлення відбулося раніше. Тобто право вимоги у разі «подвійного відступлення» переходить до того цесіонарія стосовно якого розпорядчий правочин вчинений раніше (чи настала відкладальна (суспензивна) обставина раніше).

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договір про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

До заяви про заміну правонаступника у даній справі АТ «Універсал Банк» (первісний кредитор) додано: Договір відступлення права вимоги № UB-OP/17-018 від 14.03.2017 року (т. 3 а.с. 97-105, 131-139); Акт приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань від 14.03.2017 року до договору відступлення права вимоги № UB-OP/17-018 від 14.03.2017 року (т. 3 а.с. 106, 140); Витяг з реєстру боргових зобов`язань від 14.03.2017 року Додаток № 1 до договору відступлення права вимоги № UB-OP/17-018 від 14.03.2017 року (т. 3 а.с. 107-109, 141-143); Меморіальний ордер № 2 від 15.03.2017 року (т. 3 а.с. 110, 144); Довідку вих. №2946 від 28.09.2021 року (т. 3 а.с. 111) та Довідку вих. №3430 від 19.10.2021 року (т. 3 а.с. 145).

ОСОБА_1 не спростовано презумпцію правомірності договору відступлення права вимоги № UВ-ОР/17-018 від 14.03.2017 року. Вимога про визнання такого правочину недійсним стороною не пред`являлась, суди такі вимоги не вирішували, ОСОБА_1 не посилалась на обставини нікчемності договору й суд їх не встановив, а отже, умови договору відступлення права вимоги № UВ-ОР/17-018 від 14.03.2017 року підлягають застосуванню під час вирішення цієї справи.

14.03.2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № UВ-ОР/17-018 (Далі Договір) (т. 3 а.с. 131-139, 216-224, т. 4 а.с. 190-194).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Цедент передає (відступає) належне йому Право вимоги до Боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі боргових зобов`язань, а Цесіонарій приймає Право вимоги та зобов`язується сплатити Цеденту Купівельну ціну в розмірах, порядку та строки/терміни, вказані в цьому Договорі. Реєстр боргових зобов`язань наведений у Додатку № 1 до цього Договору та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 1.2. цього ж Договору, відступлення права вимоги за Кредитними договорами, вказаними в п. 1.1. цього Договору, здійснюється в повному обсязі (за винятком випадків, передбачених цим Договором) та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги за Кредитними договорами, включаючи, зокрема: не повернутого вчасно тіла кредиту; нарахованих та не сплачених вчасно (прострочених) процентів за користування кредитами, комісій, пені та штрафів.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Права вимоги за Кредитними договорами, вказаними в пункті 1.1. цього Договору, вважаються відступленими Цедентом Цесіонарію з моменту підписання Сторонами Договору, Акта приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань та перерахування Цесіонарієм на користь Цедента у повному обсязі Купівельної ціни, зазначеної у пункті 4.2. цього Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, з моменту відступлення Права Вимоги Цедент вибуває з будь-яких правовідносин, які склались між ним (Цедентом) і Боржником, в частині переданого Цесіонарію права вимоги, при цьому Цедент в таких правовідносинах/договорах замінюється Цесіонарієм, як правонаступником передбачених Кредитними договорами прав та обов`язків Цедента.

Відповідно до п. 3.3. Договору, з моменту відступлення Прав вимоги Цесіонарій заміщає Цедента у правовідносинах, які склались між Цедентом і Боржниками, з якими укладено Кредитні договори, вказані в Реєстрі боргових зобов`язань до цього Договору, та Право вимоги за якими було відступлено. Цесіонарій набуває прав грошових вимог Цедента за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

У відповідності до пункту 4.1. Договору, сторони домовились, що на дату укладення Сторонами цього Договору загальна Купівельна ціна складає 380 227,44 грн без урахування ПДВ.

Платіжним дорученням № 2 від 14.03.2017р. ТОВ ФК «Кредит-Капітал» сплатило цю суму ПАТ «Універсал Банк» (т. 3 а.с. 226, т. 4 а.с. 201).

Згідно акту приймання передачі Реєстру боргових зобов`язань від 14.03.2017 року до договору відступлення права вимоги № UВ-ОР/17-018 від 14.03.2017 року, Цедент передав, а Цесіонарій прийняв згідно з вимогами п. 3.1. Договору, Реєстр боргових зобов`язань від 14.03.2017 року (т. 3 а.с. 140, т. 4 а.с. 195).

Відповідно до Реєстру боргових зобов`язань від 14.03.2017 року, в пункті 1856 зазначено: боржник - ОСОБА_1 ; номер Кредитного договору: BL 7880; Дата укладання Кредитного договору: 16.09.2011р.; Загальний розмір заборгованості Боржника за Кредитним договором: 231 224,63 грн (т. 3 а.с. 225, т. 4 а.с. 194 зворот, 200).

Колегія суддів оцінивши надані сторонами докази та встановивши обставини у справі, приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про обгрунтованість та доведеність позовних вимог оскільки ПАТ «Універсал Банк» відступило ТОВ ФК«Кредит-Капітал»право вимоги за кредитним договором від 16 вересня 2011 року № BL 7880/2, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 та солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Ларіні» заборгованості у розмірі 229 205,07 грн, яка складається з заборгованості по сумі кредиту (в тому числі прострочена) 147 243,62 грн; відсотків за користування кредитом 44 133,46 грн; підвищених відсотків 37 827,99 грн.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що недоведеним є як факт набуття ТОВ ФК«Кредит-Капітал»права вимоги за кредитним договором № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , а також і факт набуття ТОВ ФК«Кредит-Капітал»права вимоги за договором поруки № BL 7880/2-П від 16 вересня 2011 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Ларіні», оскільки згідно наданих доказів наявних в матеріалах справи видно, що ТОВ ФК«Кредит-Капітал»набуло право вимоги за кредитним договором № BL 7880, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , який на момент перегляду даної справи в апеляційній інстанції є припинений на підставі укладення між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору №BL 7880/1, цільове призначення якого погашення заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором № BL 7880 від 11.08.2008 року (п. 1.4. Договору) (т. 1 а.с. 33-44, т. 4 а.с. 68-79), а доказів набуття права вимоги за Договором поруки № BL 7880/2-П від 16 вересня 2011 року матеріали справи взагалі не містять.

Надані АТ «Універсал Банк» Довідки вих. №2946 від 28.09.2021 року (т. 3 а.с. 111) та вих. №3430 від 19.10.2021 року (т. 3 а.с. 145) в яких зазначено, що даною довідкою АТ «Універсал Банк» зазначає та підтверджує, що правильним є: Кредитний договір № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року в Реєстрі боргових зобов`язань від 14.03.2017р., який є Додатком № 1 до Договору відступлення права вимоги № UВ-ОР/17-018 від 14.03.2017 року, проте, колегія суддів вважає, що вказаний доказ не є належним та допустимим, оскільки п. 11.2. Договору відступлення права вимоги № UВ-ОР/17-018 від 14.03.2017 року чітко визначено порядок внесення змін до Договору, а саме шляхом укладання Сторонами договору Додаткової угоди, проте, будь-яких Додаткових угоди щодо внесення змін до Реєстру боргових зобов`язань від 14.03.2017р., який є Додатком № 1 до Договору відступлення права вимоги № UВ-ОР/17-018 від 14.03.2017 року, матеріали справи не містять.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю доказів переходу від ПАТ «Універсал Банк» до ТОВ ФК«Кредит-Капітал»прав вимоги за кредитним договором № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року та договором поруки № BL 7880/2-П від 16 вересня 2011 року, які є предметом розгляду у даній справі, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність та необгрунтованість позовних вимог ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , ТОВ «Ларіні», про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на те, що поданий ПАТ «Універсал Банк» позов (т. 1 а.с. 2-4) містить посилання, які суперечать наданим до позову доказам, а саме: позивач обґрунтовує свій позов тим, що відповідно до кредитного договору № BL 7880/2 від 11.08.2008 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у сумі 199 336,24 грн, строком до 01.08.2013 року. Разом з тим, як видно з матеріалів справи кредитний договір № BL 7880/2 між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено 16.09.2011 року, а не 11.08.2008р., як зазначено в позові.

Крім того, в прохальній частині позову ПАТ «Універсал Банк» просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ТОВ «Ларіні» суму заборгованості за кредитним договором № BL13948, однак, копію такого договору до позову не надає, а надає інший кредитний договір, який є предметом розгляду у даній справі, при цьому, ПАТ «Універсал Банк» не усунув вказані неточності шляхом подання уточненого позову та/або заяви про зміну предмету позову, що також свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Посилання суду першої інстанції в своїй ухвалі від 09.12.2021 року про залучення до участі у даній справі ТОВ «ФК «Кредит Капітал», як правонаступника ПАТ «Універсал Банк» (т. 3 а.с. 182-183) на те, що позивач звертаючись до суду з позовом у тексті позову посилається на кредитний договір № ВL7880 від 11.08.2008 року, кредитний договір №ВL7880/2 від 05.08.2009 року, кредитний договір ВL7880/2 від 16.09.2011 року, договір поруки ВL7880/2-П від 16.09.2011 року. Дані кредитні договори додані до матеріалів справи. З викладеного можливо зробити висновок про помилковість зазначення у прохальній частині позову вимоги про стягнення з відповідача 2 заборгованості за кредитним договором №ВL13948, є лише припущеннями суду без підтвердження будь-якими доказами, що є порушенням норм процесуального права, оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач в своєму позові не посилається на кредитний договір № ВL7880/2 від 05.08.2009 року, а також не ставив вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВL13948 лише з відповідача 2 - ТОВ «Ларіні», вказане підтверджується змістом обґрунтувань позову та позовних вимог зазначених в прохальній частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» є недоведеними та необгрунтованими, а доводи апеляційної скарги підтверджують помилковість висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України враховуючи те, що апеляційна скарга була задоволена, а також те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 564346 від 09.08.2019р. Та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (т. 4 а.с. 237), тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на користь держави судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 5 157,12 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року скасувати з ухваленням нового рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіні», про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» на користь держави судовий збір у сумі 5 157,12 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова