Вирок

від 10.03.2023 по справі 345/3998/18

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/3998/18

Провадження № 1-кп/345/11/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2023 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого лікарем-анестезіологом відділення анестезіології та інтенсивної терапії коммунального закладу «Центральна района лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області», громадянина України, раніше не судимого ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті хворого ОСОБА_9 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.05.2014 о 21.45 год. у приймальне відділення комунального закладу «Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області» доставлений машиною центру екстреної допомоги ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом: «Набряк Квінке». При надходженні до лікарні оглянутий черговим терапевтом та встановлено попередній діагноз: гострий набряк невиясненої етіології. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я о 21.55 ОСОБА_9 госпіталізовано у відділення анестезіології та інтенсивної терапії вказаного лікувального закладу та черговим лікарем анестезіологом ОСОБА_3 після огляду встановлено діагноз: «Гострий набряк гортані невідомої етіології. Внаслідок отруєння невідомої етіології», та «Гострий набряк гортані невідомої етіології. Гострий епіглотіт?». При цьому ОСОБА_3 , займаючи відповідно до наказу № 172-К від 01.09.1986 посаду лікаря-анастезіолога відділу анестезіології та реанімації комунального закладу «Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області», являючись спеціалістом вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «Анастезіологія», тобто будучи відповідно до ст.74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 медичним працівником зі спеціальною освітою, а також, маючи відповідно до своєї посадової інструкції № 714, затвердженої головним лікарем Калуської ЦРЛ, обов`язки по сприянню охороні та зміцненні здоров`я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, наданні своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги громадянам у разі нещасного випадку та інших екстремальних ситуаціях, в порушення протоколу надання медичної допомоги хворим з стенозом гортані, затвердженої наказом МОЗ України від 24.03.2009 № 181, неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого ставлення до них.

Незважаючи на те, що характер скарг хворого (скаржився на біль у горлі, ускладнене дихання, нестачу повітря, біль при ковтанні, посилене слиновиділення) та виявлення набряку надгортанника, давали підстави для негайного виконання трахеостомії (або конікотомії) з метою надійного забезпечення прохідності дихальних шляхів та недопущення розвитку асфіксії, замість проведення трахеотомії чи конікотомії хворому ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , розпочав введення медикаментозних препаратів, в тому числі протинабрякової та протиалергійної дії (дексаметазон, гідрокортизон, дімедрол). При цьому, можливість збереження життя хворого залишалась, при умові ретельного спостереження за перебігом його стану під час цього заходу і негайного проведення трахеостомії (або конікотомії) при відсутності позитивного ефекту відразу після введення вказаних препаратів. Однак, з 2200 до 2310 належне лікарське спостереження за хворим в цей період не велося, про що свідчить відсутність записів про зміни в стані хворого ОСОБА_9 під впливом лікування протягом вказаного періоду часу в медичній карті.

Внаслідок недооцінки лікарем-анастезіологом ОСОБА_3 важкості стану хворого о 23.15 год. наступила клінічна смерть ОСОБА_9 .

Після зупинки дихання та серцевої діяльності ОСОБА_9 лікарем-анастезіологом ОСОБА_3 розпочато реанімаційні заходи та після 23.15 год. проведено трахеотомію (конікотомію), однак вжиті заходи виявились неефективними та о 23.55 12.05.2014 констатовано біологічну смерть ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті хворого ОСОБА_9 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що являється лікарем-анастезіологом Калуської ЦРЛ. О 12.05.2014 о 21.40 год. в реанімаційне відділення поступив хворий ОСОБА_9 .. В той день він знаходився на чергуванні у вказаному відділі. Разом із ним на чергуванні були лікар ОСОБА_10 .. При обстеженні хворого було встановлено, що сатурація, тиск хворого був у нормі, ОСОБА_9 скаржився на утруднене дихання. Ним хворому були введені гормональні препарати. Було оформлено листок лікарських призначень та проведено лабораторні обстеження. Дав вказівку про негайний виклик ургентного ЛОР - лікаря ( ОСОБА_11 ). За динамікою стану хворого спостерігав черговий персонал відділення АІТ. Проводився постійний моніторинг життєво важливих функцій даного пацієнта. Постійно оглядав ОСОБА_9 з інтервалом 10 хвилин. О 23.10 хвилин стан хворого різко погіршився. Наступив апноїтичний криз. Була проведена спроба інтубації. Провів процедуру конікотомії , а саме проколов зону конічної зв`язки кількома товстими голками. Негайно провів відновлення прохідності дихальних шляхів, практично виконав один із видів коніктомії. Негайно розпочав непрямий масаж серця. Нажаль реанімаційні заходи, які тривали 45 хвилин, виявилися неефективними і у ОСОБА_9 наступила біологічна смерть. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_9 до поступлення в Калуську ЦРЛ займався самолікуванням та вживав невстановлені медичні препарати, що призвело до погіршення його стану та до негативних наслідків. Оскільки він діяв суворо дотримуючись вимог протоколу надання медичної допомоги хворим затвердженим наказом МОЗ України від 24.03.2009 р. №181, №34 від 15.01.2014 року , посадової інструкції лікаря-анестезіолога та Положення про відділення анестезіології та інтенсивної терапії, винним у настанні смерті ОСОБА_9 себе не вважає, тому просить його виправдати в інкримінованому йому стороною обвинувачення кримінальному правопорушенні.

Захисник в судовому засіданні вказав, що як під час досудового розслідування справи так і під час судового слідства стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України. Зокрема, у відповідності до висновку експерта № 84 від 17.04.2015 року Дніпропетровського Бюро СМЕ встановлено, що смерть ОСОБА_9 настала від гнійно-некротичного абсцедуючого ларингіту, ускладненого механічною асфіксією та набряком гортані. Згідно протоколу надання медичної допомоги хворим із стенозом гортані тактика лікування хворого обрана правильно, але не в повному обсязі: не з вини ОСОБА_3 хворий не був оглянутий отоларингологом. Надання невідкладної допомоги було розпочато негайно при надходженні пацієнта до реанімаційного відділення, був проведений комплекс клінічних і лабораторних досліджень, які відповідають вимогам Протоколу надання медичної допомоги з стенозом гортані. Враховуючи ступінь вираженості запального процесу в гортані, термін розвитку паталогічних змін(3-5 днів до надходження у лікувальний заклад), виникнення інших запальних змін, запізнє звернення за наданням медичної допомоги, не дає можливості встановити причинний зв`язок настання смерті ОСОБА_9 наданням медичої допомоги лікарями в реанімаційному відділення Калуської ЦРЛ.

Відповідно до висновку КЗ КОР «Київського обласного бюро судово-медичних експертиз» за №114\К обстеження, медична допомога та спроба забезпечення прохідності дихальних шляхів ОСОБА_9 лікарями реанімаційного відділення КЗ «ЦРЛ Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області» надавалося у відповідності з протоколами надання медичної допомоги, затвердженими Наказами МОЗ України від 24.03.2009 року №181та від 15.01.2014 року № 34 - причинно-наслідкового зв`язку між діями вказаних медичних працівників та настанням смерті хворого - не вбачається.

Згідно Висновку КУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичних експертиз » за №70-к від 23.12.2021 року тактика лікування була правильна і відповідала встановленому діагнозу, організація лікувального процесу була достатня і своєчасна, судово-медична комісія констатує відсутність причинного зв`язку між наданням медичної допомоги лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ і настанням смерті ОСОБА_9 ..Судово-медична експертна комісія не вбачає порушень діючих на той час нормативних документів (вищеперераховані) лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ, зокрема лікарем - анестезіологом ОСОБА_3 ..

Крім того згідно висновку судово-медичної експертизи ГО «Асоціація анестезіологів України» від 30.06.2017 року, обстеження та лікування хворого були обрані правильно, у відповідності до чинних протоколів надання допомоги при стенозі гортані, затверджених Наказом МОЗ України від 15.01.2014 року, а тому причинно-наслідкового зв`язку між наданням медичної допомоги і настанням смерті не має.

Інші наявні в матеріалах справи експертні висновки на яких ґрунтується обвинувачення його підзахисного, а саме: № 418/15 від 20.02.2017, №104/18 від 02.05.2018 року є неналежними та недопустимими доказами та повністю спростовані вищевказаними висновками. Тому, на підставі наведеного просить ОСОБА_3 по пред`явленому обвинуваченню визнати невинуватим у зв`язку з недоведенністю у його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України та виправдати його.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 11.05.2014 до неї в гості в м. Калуш приїхав брат ОСОБА_9 , який протягом 28 років проживав у Німеччині. 12.05.2014 близько 13.00 год. їй зателефонував брат і повідомив, що його болить горло і він хотів би звернутись до лікаря. Вона зателефонувала до своєї знайомої, яка працює у районній лікарні і домовилась, щоб вона відвела його до лікаря-лора. Оскільки цього дня лікаря не було, брата так і ніхто не оглянув. Цього ж дня додому вона прийшла о 20.00 год., де брат повідомив, що його болить горло. Також він вдома прийняв таблетку від горла «Трахісан», і вона дала спрей від горла «Хлорофіліпт», який він мав прийняти через годину після таблетки. Близько 20.30-20.45 год. брат зібрався іти до свого знайомого, однак повернувся близько 21 год. і сказав, що йому погано і у нього із рота тече слина. Після цього вона викликала швидку медичну допомогу, яка приїхала приблизно через 5 хв. та госпіталізувала брата у лікарню. Вона поїхала з ним також. Доставивши брата у прийомний покій Калуської СШМНД фельдшер швидкої допомоги неодноразово ходив у реанімаційне відділення по реаніматолога і чергова з прийомного покою телефонувала у реанімаційне відділення, однак ніхто не піднімав трубки і ніхто не надавав допомогу брату. В прийомний відділ Калуської ЦРЛ брата доставили о 21.30 год. і у зв`язку з тим, що протягом тривалого часу не було лікаря вона зателефонувала до знайомого, якого попросила допомогти і через деякий час прийшла із реанімаційного відділення жінка із медперсоналу, яка покликала брата, наскільки вона зрозуміла це був черговий терапевт. Через 20-30 хв. із реанімаційного відділення вийшов реаніматолог ОСОБА_3 і повідомив, що у брата «рожеві дужки горла», вони його капають і все буде добре. Вона залишилась чекати біля реанімації і приблизно через 1,5 год. із реанімаційного відділення вийшла медсестра, яка сказала, щоб купити ампулу «Тавегілу» і вологі серветки і сказала, що брат дуже панікує. Близько 00.10 год. їй повідомили, що брат помер, пояснили, що у брата горло було стиснуте і не можна було вставити трубку. На її думку, до смерті її брата ОСОБА_9 призвело неналежне виконання лікарем анестезіологом ОСОБА_12 своїх професійних обов`язків, а тому вважає, що обвинуваченого слід покарати суворо. Крім того просить задовільнити цивільний позов та стягнути з комунального закладу «Центральна района лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 11 905, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 300 000, 00 грн. та судові витрати в розмірі 25 819, 69 грн..

Представник потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю підтримав позицію прокурора та потерпілої щодо обставин обвинувачення. Вина обвинуваченого повністю доведена доказами по кримінальному обвинуваченню, показами потерпілої, показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , показаннями експертів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , висновками експертизи №418, №104. Вважає, що покази свідків працівників Калуської ЦРЛ не слід брати до уваги, оскільки метою їх є не нашкодити свому колезі, обвинуваченому по справі. Висновок Вінницького обласного бюро СМЕ МОЗ спростовується іншими доказами в сукупності, оскільки як вказала експерт ОСОБА_16 в посадових обов`язках лікуючого лікаря прямо вказано обов`язок проводити процедуру конікотомії, якщо це необхідно для попередження негативних наслідків для пацієнта. Обвинувачений ОСОБА_3 є лікарем реаніматологом, а тому наявність критичного стану хворого ОСОБА_18 зобов`язувало його провести трахеотомію чи конікотомію. Вважає, що обвинуваченого ОСОБА_3 слід визнати винним за ч. 1 ст.140 КК України, призначити йому покарання в межах санкції даної статті та звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України. Цивільний позов його довірительки ОСОБА_6 до КЗ «Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області» підтримав та просить задоволити повністю.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні позову не визнала з тих підстав, що обвинувачений ОСОБА_3 діяв у відповідності до відповідних методик та наказів, згідно з якими процедури трахеотомії чи конікотомії не входить в коло його повноважень та він не є спеціалістом у тій сфері, а тому не міг гарантувати якісного проведення вищевказаних процедур, що б могло нашкодити пацієнту. Ці процедури уповноважений виконувати лікар ЛОР. Крім того хворий ОСОБА_19 перебував у стабільному стані, за час очікування ЛОРа хворий знаходився під постійним наглядом медперсоналу, був підключений до всіх апаратів, які визначали показники його стану. У даному випадку лікар ОСОБА_3 діяв професійно, зробив все, що входило до його посадових обов`язків. На підставі наведеного просить у задоволенні цивільного позову відмовити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що він є завідуючим відділенням анестезіології Калуської ЦРЛ та при поступленні хворого ОСОБА_18 його у відділенні не було, а тому про обставини лікування останнього йому відомо з документів. Йому відомо, що лікуванням хворого ОСОБА_18 займався лікар ОСОБА_3 . Лікування хворого ОСОБА_18 було неефективним, внаслідок чого останній помер. Лікарі-анастезіологи для невідкладного забезпечення прохідності дихальних шляхів повинні проводити конікотомію. Спочатку проводиться медикаментозне лікування стенозу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що працює лікарем-терапевтом приймального покою Калуської ЦРЛ. Згідно графіку чергувань вона чергувала 12.05.2014. В цей день о 21.45 на приймальне відділення ЦРЛ був доставлений СШМД хворий ОСОБА_9 з діагнозом «Набряк Квінке». Її викликали на приймальне відділення, де вона оглянула даного хворого. Він скаржився на болі у горлі, затруджене дихання, відчуття нестачі повітря, слиновиділення, біль у горлі при ковтанні, хворий був збуджений. Встановлено попередній діагноз: Гострий набряк гортані невиявленої етіології.

В її присутності, хворому поставили фліксую і почали вводити гормон. Хворого вона оглядала в приймальному відділенні в санітарній кімнат приблизно 5 хв. . Після огляду хворого ОСОБА_9 так як його загальний стан був важкий із приймального покою вона відвела його у відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де черговим був лікар-анестезіолог ОСОБА_3 , якому вона передала хворого ОСОБА_9 , доповівши про його стан. Хворого ОСОБА_9 підключили до всіх моніторів. Всі показники були при цьому у межах норми. Однак стан хворого був поганий, ОСОБА_3 оглянувши його сказав, що тут щось не те та ми викликали лікаря ЛОРа. Медсестра у присутності лікаря ОСОБА_3 вводила хворому ліки. Через певний час прийшов лікар ЛОР, який провів огляд ОСОБА_9 ..

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона працює лікарем анестезіологом Калуської ЦРЛ та, що з 12 на 13 травня 2014 року вона згідно графіку чергувань здійснювала чергування у відділенні анестезії та інтенсивної терапії . Прийом хворого ОСОБА_9 здійснював лікар ОСОБА_3 . Вона в той час знаходилась в операційному відділенні. Коли вона зайшла в реанімаційне відділення, хворий ОСОБА_9 скаржився на посилене слиновиділення, задишку і біль в горлі. Пацієнт з нею розмовляв, він був підключений до усіх моніторів, які є у відділенні. Всі показники були в межах норми. Оглянувши хворого, ОСОБА_3 сказав, що це або інфекція, або алергія, і викликали лікаря ЛОРа. Медсестра під наглядом лікаря внутрішньовенно вводила ліки. На якийсь час вона відлучилась, застала хворого напівсидячого на ліжку. Тоді з ОСОБА_3 пішли в лікарську. Через деякий час їх покликали медсестри. Хворий стояв, був збуджений, його вклали в ліжко, хворому стало гірше. ЛОР ОСОБА_11 прийшов тоді, коли вживались реанімаційні заходи. Хворого лікували медикаментозно протягом години, трубку почали вставляти під час реанімації. При поступленні хворого не було 4 стадії стенозу, у нього був доступ повітря, не було показів для проведення конікотомії. Хворий був під постійним спостереженням медичних сестер.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що ОСОБА_9 є його добрим знайомим. 12.05.2014 вони зустрілись та вирішили відвідати сауну. ОСОБА_9 сказав, що його болить горло, він після обіду ходив до лікаря, однак той був відсутній. Вони купили в аптеці якісь ліки у виді спрею, назва та склад яких йому не відомо. ОСОБА_9 вживав те лікарство два рази, після чого пішов додому. Через незначний час він перетелефонував ОСОБА_9 та запитав як його стан здоров`я. Той відповів, що не стало легше і він викликав швидку медичну допомогу. Згодом йому повідомили, що ОСОБА_9 помер.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги. В той день, він разом із лікарем ОСОБА_25 виїжджали на виклик до хворого ОСОБА_26 .. Останній скаржився на біль в горлі та утруднене дихання. Лікарем було виставлено попередній діагноз « ОСОБА_27 » та, за її призначенням, ним були зроблені хворому ін`єкції «дектаматезон» в передпліччя. Вирішили, що хворому необхідна термінова госпіталізація. Доставляли хворого в лікарню близько 7 хв. Йому ставало важче розмовляти, практично не міг говорити. На час госпіталізації стан був середньої важкості, однак погіршився стан його здоров`я в приймальному покої. Викликали лікаря. Він прибув приблизно 20-30 хв..

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона працює лікарем швидкої медичної допомоги. Прибувши на виклик до хворого ОСОБА_9 , який скаржився на біль у горлі. Казав, що горло боліло його день перед тим. На супутні захворювання не вказував. Вони його оглянули та виявили ОСОБА_27 , геодинаміка була у нормі. Зробили укол адреналіну. Казав, що користувався аерозолем. Він відмовлявся від госпіталізації, однак родичі його вмовили і вони доставили його до Калуської ЦРЛ для госпіталізації. У приймальному покої йому медична допомога не надавалась. Його стан змінився, посилилось слиновиділення, самостійно не міг підійти до умивальника, але не виглядав на такого, що помирає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює лікарем ЛОРом Калуської ЦРЛ. Ввечері поступив виклик з приймального покою про те, що необхідна консультація лікаря в реанімаційному відділенні. Він проживає у смт.Войнилів та прибув на місце роботи через 45 хв.. Коли він приїхав, то лікарями проводились необхідні заходи для того, щоб врятувати життя хворому ОСОБА_9 . Серцево-легенева допомога надавались в повному обсязі. ОСОБА_3 в цей час був біля хворого, ОСОБА_23 проводила непрямий масаж серця. У хворого не було самостійного дихання, він зробив конікотомію. Інтубаційну трубку ввели після конікотомії. Після того, як було зафіксовано біологічну смерть хворого він залишив місце роботи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що він працює лікарем хірургом Калуської ЦРЛ. Ввечері поступив виклик з приймального покою про те, що необхідна консультація лікаря в реанімаційному відділенні. Він прибув до хворого ОСОБА_18 після приїзду лікаря ЛОРа. Біля хворого працювали медичний персонал та лікар ОСОБА_3 .. Ми провели конікотомію. Хворий знаходився в комі. У хворого було відсутнє дихання. . Він не стежив за діями лікаря ОСОБА_3 .. Після того, як було зафіксовано біологічну смерть хворого він залишив реанімаційне відділення.

Допитана в судовому засіданні експерт Головного бюро СМЕ МОЗ України ОСОБА_16 пояснила, що при вивченні наданих для дослідження матеріалів було встановлено, що на час поступлення хворого ОСОБА_9 в приймальне відділення Калуської ЦРЛ показники стану його здоров`я відповідали ІІ стадії стенозу. Після проведення медикаментозної терапії, якщо покращення стану здоров`я хворого не наступило максимально через півгодини, чекати було неможливо, необхідно було забезпечити хворому вільне дихання, а саме провести трахеотомію чи конікотомію. Обстеження давало можливість лікарю прийняти рішення про проведення такого заходу. Однак, трахеотомія ОСОБА_9 була виконана після зупинки дихання та серцевої діяльності, тобто пізно, коли хворий знаходився в стані клінічної смерті, про що свідчить висновок експерта. Опис рани на шиї ознак при життєвості не містить. Відповідальним за лікуванням, наданням медичних процедур, записи щодо стану хворого в медичну картку здійснює лікуючий лікар. Він при призначенні та введенні ліків лікар зобов`язаний спостерігати за цим та у випадку відсутності позитивного результату повинен приймати рішення щодо застосування інших препаратів. У даному випадку слід було діяти активно і приймати невідкладно рішення, а не чекати лікаря ЛОРа. При дослідженні комісією медичних документів виявлено, що записів про оцінку стану хворого у медичній картці не має, що свідчить про тривалу відсутність нагляду за хворим з боку лікаря.

Допитана в судовому засіданні експерт Головного бюро СМЕ МОЗ України ОСОБА_17 пояснила, що при вивченні наданих для дослідження матеріалів було встановлено, що при поступленні в приймальне відділення Калуської ЦРЛ стан хворого ОСОБА_9 був важкий, збуджений, серцевий тон ослаблений пришвидчений ЧСС і діагноз ставиться гострий набряк гортані. Він розвивається протягом хвилин та секунд тому при відсутності результатів введення ліків потрібно було приймати рішення, щодо проведення інших медичних процедур, які б покращили стан хворого. У даному випадку мав місце дефект надання медичних послуг з боку лікаря у вигляді бездіяльності лікаря. Між ними є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Життя можливо було зберегти у разі проведення коніко- та трахеотомію. Ці процедури може зробити любий лікар при невідкладному становищі.

Допитаний в судовому засіданні експерт Вінницького обласного бюро СМЕ МОЗ ОСОБА_29 пояснив, що у діях лікаря реаніматолога не має дефекту, лікар вчиняв дії у відповідності до ситуації та стану хворого, жодного порушення з його сторони не було. Конікотомія хворому ОСОБА_9 була проведена при житті. Конікотомія чи трахеотомія не завжди гарантує життя. На час поступлення хворого ОСОБА_9 в реанімаційне відділення підстав для проведення конікотомії чи трахеотомії не було. Щодо хворого проводилась медикаментозна трахеотомія, ефект від ліків індивідуальний, може вплинути на стан здоро`я хворого через 10 хв., а може через добу. Лікар анестезіолог все що міг з свого боку зробив. Жодного порушення в діях лікуючого лікаря в діях не було. Між смертю ОСОБА_18 та діями лікарів реанімації у причинному зв`язку не має, оскільки поступив хворий у стабільному стані, а стан погіршився швидкоплинно і набряк стався раптово. Стабільний стан при поступленні не давав підстав лікарю застосовувати коніко- та трахеотомію. Смерть ОСОБА_9 у причинному зв`язку з неналежним наданням медичної допомоги лікарем реаніматологом не перебуває, оскільки він діяв у відповідності до посадових обов`язків. Дефектів надання медичної допомоги лікарем не було. У відповідності до встановленого діагнозу стан хворого на момент поступлення не давав приводів застосовувати хірургічне втручання.

Допитаний в судовому засіданні експерт Вінницького обласного бюро СМЕ МОЗ ОСОБА_31 пояснив, що стан хворого на момент поступлення в приймайльне, а через 10 хв. в реанімаційне відділення конікотомію застосовувати підстав не давав. Механічна асфекція настала раптово. Конікотомія проведена при житті і проведена враховуючи певні обставини, які склались на той момент. Хірургічне втручання лікарями проведено у відповідності до обставин які склались у даному випадку. Спостереження лікарями велось у відповідності до відповідних протоколів та наказів. Патологічний процес в гортані хворого розпочався за кілька діб до поступлення його в Калуську ЦРЛ. Після медимедикаментозного лікування і введення ліків хворому стан його був стабільним. Горлосічення це процедура в компетенції лікаря ЛОРа і іншим лікарям не бажано це робити. Реаніматолог робив все що вбуло в його силах.

Крім того на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України стороною обвинувачення були представлені наступні письмові докази, досліджені у судовому засіданні, а саме:

- карка виїзду швидкої медичної допомоги, з якої вбачається, що черговим лікарем ОСОБА_14 було здійснено виїзд на виклик по вул.Підвальній в м.Калуш до ОСОБА_9 за його скаргами на біль у горлі,задихання, посилене слиновиділення. Попередньо встановлено діагноз: набряк квінке (т.2 а.с.5);

- медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_9 , у відповідності до якої 12.05.2014 року на госпіталізацію поступив ОСОБА_9 .. Встановлено клінічний діагноз: гострий набряк гортані невідомої етіології внаслідок отруєння невідомої етіології. Відповідно до записів лікаря ОСОБА_3 ОСОБА_9 поступив у приймальне відділення 12.05.14 р. о 21.55 год. О 21.55 год. розпочато інтенсивну терапію. О 23.10 год. стан хворого різко погіршився.Наступила зупинка дихання та кровообігу. Розпочато реанімаційні заходи. Вирішено робити пункцію трахеї голками з наступною конікотомією та трахоскопією. О 23.55 год встановлено, що реанімаційні міроприємства виявились неефективними та констатовано біологічну смерть хворого (т.2 а.с.98-102);

- висновок судово-медичної експертизи № 119 від 20.06.2014, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, на трупі ОСОБА_9 виявлені сліди лікарських маніпуляцій: рана по передній поверхні шиї - конікотомії-трахеостомії, рана в ділянці лівого передпліччя - слід ін`єкції, про що свідчить їх характер.

Смерть ОСОБА_9 настала від гнійно-некротичного абсцедуючого ларингіту, ускладненого механічною асфіксією внаслідок ларингоспазму та набряку гортані, про що свідчить виражений набряк слизової гортані і глотки, яка тьмяна, сіро-синього кольору з зелено-жовтим відтінком, дрябла, надгортанник різко набряклий, голосові складки різко набряклі, повністю перекривають голосову щілину, заходячи одна на одну, з налипанням липкого слизу жовто-зеленого кольору та поодинокими крапковими крововиливами темно-червоного кольору; крапкові та дрібно вогнищеві крововиливи темно-червоного кольору по всіх поверхнях легень, а також дані судово-гістологічної експертизи: легені - ділянки спадіння легеневої тканини, вогнища гострої альвеолярної емфіземи з розривом між альвеолярних перегородок, нерівномірне кровонаповнення судин інтерстицію, капілярів між альвеолярних перегородок, у просвіті альвеол пінистий або гомогенний слабобазофільний вміст, злущений альвеолярний епітелій макрофаги, сидерофаги; бронхи з нерівномірним просвітом - спазмовані абопаретично розширені, заповнені злущеним респіраторним епітелієм, гомогенним або пінистим слабобазофільним вмістом; в окремих полях зору слизова оболонка бронхів з явищами дифузної змішано клітинної інфільтрації; голосові складки: виражена дифузна змішано клітинна інфільтрація; інфільтрація усіх оболонок стінок гортані; обширні ділянки некрозу слизової оболонки, десквамація, гіперплазія, дисплазія епітелію; у стінці - вогнищеві крововиливи, множинні ділянки некрозу, абсцеси, різко виражене повно кров`я судин, набряк. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 23.55 год., що не суперечить даним при судово-медичній експертизі трупа в морзі.

При судово-токсилогічній експертизі крові та сечі від трупа ОСОБА_9 не виявлено: метилового,етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів, тобто не задовго до настання смерті алкогольні напої він не вживав (т.2 а.с.171-183).

- висновок повторної комісійної судово-медичної експертизи Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України № 418/15 від 20.02.2017 з якого вбачається, що в реанімаційному відділенні Калуської ЦРЛ ведення хворого було неправильним, важкість його стану була недооцінена, а необхідна трахеотомія або конікотомія своєчасно виконана не була, що слід вважати дефектами медичної допомоги; між вказаними дефектами та настанням смерті ОСОБА_9 існує прямий причинно-наслідковий зв`язок (т.2 а.с.110-127).

- висновок експерта №18 від 16.04.2016 року з якого вбачається, що провівши дослідження наданих речових доказів, а саме скельця 566/10 від ОСОБА_9 встановлено гнійно-некротичний з геморагічним компонентом, з мікробізмом ларингіт. Вогнища серозно-гнійна абсцедуюча пневмонія з ознаками розвитку респіраторного дистрес-синдрому. Набряк-набухання тканини головного мозку, змішана дистрофія нейроцитів з ознаками активації мікроглії, продуктивний васкуліт, дрібно вогнищевий серозний енцефаліт, лепто менінгіт. Дрібновогнищевий серозний інтерстиціальний нефрит з ознаками некронефроза. «Світлі» клітини Краєвського в печінці дрібновогнищево. Хронічний перцистуючий гепатит. Деліпідізація спонгіоцитів з вогнищами цитоліза в корі наднирника, світло клітинні псевдо аденоми . Виражені метаболічні зміни міокарда по типу миоцитоліза, та грудничкового розпаду кардіоміоцитів з вогнищами контрактур них змін міокарда (т.2 а.с.107-109);

- висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України № 104/18 від 02.05.2018 лікувальні заходи щодо ОСОБА_9 проводилися не «у відповідності до Наказу МОЗ України за № 181 від 24.03.2009 та наказу МОЗ № 34 від 15.01.2014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги». Трахеотомія ОСОБА_9 була виконана після зупинки дихання та серцевої діяльності, тобто пізно (хворий знаходився в стані клінічної смерті). Опис рани на лівому передпліччі (наявність крововиливу) вказує на прижиттєве її утворення, а опис рани на шиї ознак при життєвості на містить (т.2 а.с.52-73).

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, суду не надано.

Крім того у судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:

- висновок комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судмедекспертизи» № 84 від 17.04.2015 відповідно до якого встановлено, що тактика лікування хворого ОСОБА_9 була обрана правильно, але не в повному обсязі; встановити прямий причинний зв'язок настання смерті ОСОБА_9 з наданням медичної допомоги лікарями в реанімаційному відділенні Калуської ЦРЛ - неможливо (т.2 а.с.132-154).

- висновок комісійної судово-медичної експертизи № 114/к від 30.01.2018, з якого вбачається, що проведена КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», комісія експертів прийшла до висновку, що обстеження, медична допомога та спроби забезпечення прохідності дихальних шляхів ОСОБА_9 лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ надавались дещо із запізненням, але у відповідності з протоколами надання медичної допомоги, затвердженими Наказами МОЗ України від 24.03.2009 №181 та від 15.01.2014 №34. Враховуючи ступінь вираженості запального процесу в гортані, термін розвитку паталогічних змін (3-5 діб до надходження у лікарський заклад), виникнення інших запильних змін, як ускладнень основного захворювання , запізнє звернення за наданням медичної допомоги, встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями вказаним медичних працівників та настанням смерті хворого - не можливо. Очікування в прийомному відділенні 12.05.2014 з 21.20 по 22.00 год. до погіршення стану пацієнта не призвело (т.2 а.с.74-94);

- висновок експерта №70-к від 28.10.2021 КУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи», у відповідності до якого обстеження ОСОБА_9 в реанімаційному відділенні Калуської ЦРЛ було неповним, але не «поверхневим», оскільки це не завадило встановленню діагнозу та згідно клінічних проявів розпочати лікування. Оскільки лікування ОСОБА_9 було у відповідності до встановленого діагнозу, не могло призвести до погіршення його стану, комісія констатує відсутність причинного зв`язку між наданням медичної допомоги лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ 12.05.2014 і настанням смерті ОСОБА_9 .. Перебування ОСОБА_9 у приймальному відділенні протягом 10 хв не вплинуло негативно на перебіг захворювання і не сприяло настанню смерті. Паталогічний процес в гортані розпочався за декілька діб до поступлення його в Калуську ЦРЛ. Судово-медична комісія вважає, що таке пізнє звернення ОСОБА_9 за медичною допомогою не вплинуло негативно на процес діагностики, але більш раннє звернення за медичною допомогою могло запобігти його смерті.

Відповідно висновку експертів, комісія, при наданні 12.05.2014 медичної допомоги ОСОБА_9 лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ зокрема лікарем-анестезіологом ОСОБА_3 , не вбачає порушень діючих на той час нормативних документів - Наказу МОЗ України за № 181 від 24.03.2009 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціалізацією «отоларингологія»; Наказу МОРЗ України №34 від 15.01.2014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», що затверджує Уніфікований клінічний протокол екстреної стандартизації; Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення , що використовується у закладах «Охорони здоров`я» незалежно від форм власності та підпорядкування» , що затверджує Інструкцію №003/0 «Медична картка стаціонарного хворого» (т.3 а.с.21-38);

-Наказ МОЗ України за №181 від 24.03.2009 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «отоляринологія», у відповідності до якого регламентується надання медичної допомоги хворим з стенозом гортані лікарями за спеціальнісю «отоларингологія», зокрема в протоколі, який даним наказом затверджено вказано, що як консервативне, так і хірургічне лікування даного захворювання, а також діагностичні маніпуляції повинні проводитись в умовах ЛОР-стаціонару (т.1 а.с.90-91);

-Наказ МОЗ № 34 від 15.01.2014 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», згідно п.п. 3.1.2.3. якого при розвитку асфіксії проводиться негайна інтубація, або будь-який вид горло січення - конікотомія, крікотомія, трахеотомія. При проведенні процедури конікотомії за відсутності скальпеля зону конічної зв`язки проколюється кількома товстими голками (т.1 а.с.92-91);

-Посадова інструкція лікаря -анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії стаціонару Калуської ЦРЛ ОСОБА_3 (т.1 а.с.95-99);

-Положення «Про відділення анестезіології та інтенсивної терапії» затверджене головним лікарем Калуськлої ЦРЛ 02.01.2013 року(т.1 а.с.100-107);

-протокол засідання клініко-експертної комісії Калуської ЦРЛ від 19.08.2014 у відповідності до якого на етапах надання медичної допомоги хворому ОСОБА_9 проводилось адекватне лікування згідно стандартів надання медичної допомоги. Зокрема для забезпечення вентиляції проведена пункція трахеї трьома голками d 1.4 мм на фоні проведення закритого масажу серця та в/в введення препаратів, згідно протоколу реанімаційних заходів (т.2 а.с.167-169);

-висновок ГО «Асоціація анестезіологів України» від 30.06.2017 року, з якого вбачається, що лікувально-діагностичні заходи, обстеження та лікування хворого ОСОБА_9 були обрані правильно, у відповідності до чинних протоколів надання допомоги при стенозі гортані, затверджених Наказом МОЗ України №34 від 15.01.2014 року та Наказом МОЗ України №181 від 24.03.2009 року, а тому причинно-наслідкового зв`язку між наданням медичної допомоги і настанням смерті ОСОБА_9 не має. З недоліків зазначено відсутність консультації ЛОР-лікаря під час госпіталізації (т.2 а.с.201-203).

Аналізуючи досліджені судом письмові матеріали, показання обвинуваченого, захисника, потерпілої, адвоката потерпілої, свідків, експертів, а також прокурора, суд вважає недоведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, з наступних підстав.

Відповідно до ст.62 Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу положень статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження тощо.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, якщо у кримінальному провадженні не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

Так, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК, характеризується: діянням (дією чи бездіяльністю) невиконанням чи неналежним виконанням медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення; наслідками у вигляді тяжких наслідків для хворого; причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками.

Невиконання професійних обов`язків означає, що медичний або фармацевтичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов`язаний був вчинити. Неналежне виконання професійних обов`язків має місце у тому разі, коли медичний або фармацевтичний працівник виконує свої обов`язки не у повному обсязі, недбало, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності. Невиконання чи неналежне виконання відповідним суб`єктом своїх професійних обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним.

У разі ж, коли тяжкі наслідки для хворого не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням медичним працівником своїх професійних обов`язків, а настали внаслідок інших обставин, наприклад, запізнілого звернення за медичною допомогою або відмови пацієнта від медичних приписів лікаря, порушення пацієнтом встановленого для нього режиму, а також випадків, коли тяжкі наслідки для хворого настали внаслідок інших обставин, відповідальність за ст. 140 КК виключається.

В судовому засіданні встановлено, що паталогічний процес в гортані розпочався за декілька діб до поступлення ОСОБА_9 в Калуську ЦРЛ, наявність факту пізнього звернення за медичною допомогою, що вплинуло негативно на процес діагностики, а також наявність факту самолікування ОСОБА_9 невстановленим медичним препаратом і дані обставини підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_24 , а також протоколом засідання клініко-експертної комісії Калуської ЦРЛ від 19.08.2014.

Відповідно до показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_23 , лікування хворого ОСОБА_9 здійснював лікар ОСОБА_3 . Всі показники були в межах норми. Хворий був у стабільному стані. Оглянувши хворого, ОСОБА_3 розпорядився викликали лікаря ЛОРа, якого на той час у відділенні не було на місці. Медсестра під наглядом лікаря внутрішньовенно вводила ліки. Лікар ЛОР прийшов тоді, коли лікарями реанімаційного відділення та ОСОБА_3 вживались реанімаційні заходи.

Відповідно до показань лікаря ЛОРа ОСОБА_11 , при його прибутті до реанімаційного відділення лікарем-анестезіологом ОСОБА_3 проводились всі необхідні реанімаційні заходи для того, щоб врятувати життя хворому ОСОБА_9 .. Серцево-легенева допомога надавались в повному обсязі. ОСОБА_3 вчиняв всі дії у відповідності до своїх професійних обов`язків.

Також, судом встановлено, що надання 12.05.2014 медичної допомоги ОСОБА_9 лікарем-анестезіологом реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ ОСОБА_3 проводилось за відсутності порушень діючих на той час нормативних документів - Наказу МОЗ України за № 181 від 24.03.2009 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціалізацією «отоларингологія», зокрема в протоколі, який даним наказом затверджено вказано, що як консервативне, так і хірургічне лікування хворих з стенозом гортані, а також діагностичні маніпуляції повинні проводитись в умовах ЛОР-стаціонару, в той час, як ОСОБА_9 було поміщено в реанімаційне відділення та Наказу МОРЗ України №34 від 15.01.2014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», у відповідності до якого лікар ОСОБА_3 при розвитку асфіксії у ОСОБА_9 провів інтубацію, а саме проколов зону конічної зв`язки кількома товстими голками.

Також, неналежність виконання своїх професійних обов`язків лікарем анестезіологом ОСОБА_3 , недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті хворого ОСОБА_9 спростовано висновками судово-медичних експертиз, зокрема :

- висновком комісійної судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судмедекспертизи» № 84 від 17.04.2015, яким встановлено, що тактика лікування хворого ОСОБА_9 була обрана правильно, але не в повному обсязі; встановити прямий причинний зв`язок настання смерті ОСОБА_9 з наданням медичної допомоги лікарями в реанімаційному відділенні Калуської ЦРЛ, зокрема лікарем анестезіологом ОСОБА_3 - неможливо;

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 114/к від 30.01.2018, яким встановлено, що обстеження, медична допомога та спроби забезпечення прохідності дихальних шляхів ОСОБА_9 лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ надавались дещо із запізненням, але у відповідності з протоколами надання медичної допомоги, затвердженими Наказами МОЗ України від 24.03.2009 №181 та від 15.01.2014 №34. Враховуючи ступінь вираженості запального процесу в гортані, термін розвитку паталогічних змін (3-5 діб до надходження у лікарський заклад), виникнення інших запильних змін, як ускладнень основного захворювання , запізнє звернення за наданням медичної допомоги, встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями вказаним медичних працівників та настанням смерті хворого - не можливо. Очікування в прийомному відділенні 12.05.2014 з 21.20 по 22.00 год. до погіршення стану пацієнта не призвело;

- висновком експертизи №70-к від 28.10.2021 КУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи», яким встановлено, що обстеження ОСОБА_9 в реанімаційному відділенні Калуської ЦРЛ було неповним, але не «поверхневим», оскільки це не завадило встановленню діагнозу та згідно клінічних проявів розпочати лікування. Оскільки лікування ОСОБА_9 було у відповідності до встановленого діагнозу, не могло призвести до погіршення його стану, комісія констатує відсутність причинного зв`язку між наданням медичної допомоги лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ, зокрема лікарем анестезіологом ОСОБА_3 12.05.2014 і настанням смерті ОСОБА_9 .. Перебування ОСОБА_9 у приймальному відділенні протягом 10 хв. не вплинуло негативно на перебіг захворювання і не сприяло настанню смерті. Паталогічний процес в гортані розпочався за декілька діб до поступлення його в Калуську ЦРЛ. Судово-медична комісія вважає, що таке пізнє звернення ОСОБА_9 за медичною допомогою не вплинуло негативно на процес діагностики, але більш раннє звернення за медичною допомогою могло запобігти його смерті. У відповідності до висновку експертів, комісія вважає, що при наданні 12.05.2014 медичної допомоги ОСОБА_9 лікарями реанімаційного відділення Калуської ЦРЛ зокрема лікарем-анестезіологом ОСОБА_3 , не вбачає порушень діючих на той час нормативних документів - Наказу МОЗ України за № 181 від 24.03.2009 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціалізацією «отоларингологія»; Наказу МОРЗ України №34 від 15.01.2014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», що затверджує Уніфікований клінічний протокол екстреної стандартизації; Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення , що використовується у закладах «Охорони здоров`я» незалежно від форм власності та підпорядкування», що затверджує Інструкцію №003/0 «Медична картка стаціонарного хворого».

Наявні в матеріалах справи експертні висновки на яких ґрунтується обвинувачення відносно ОСОБА_3 , а саме: № 418/15 від 20.02.2017, №104/18 від 02.05.2018 року містять оцінку роботи лікаря ОСОБА_3 на підставі наказу МОЗ України №181, який регламентує роботу лікарів-отоларингологів. Не брався до уваги наказ МОЗ України №34, вони повністю спростовані здобутими в судовому слідстві доказами, показами свідків, вищевказаними експертними висновками № 84 від 17.04.2015, № 114/к від 30.01.2018, №70-к від 28.10.2021.

В сокупності вказані докази не вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 неналежно виконував свої професійні обов`язки внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті хворого ОСОБА_9 .

Таким чином, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення не надано суду доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, тому він підлягає виправданню у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.3 ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення суд залишає цивільний позов без розгляду, а тому, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до КЗ «Центральна района лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370- 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.3 ст.129 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до комунального закладу «Центральна района лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою у той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя