Рішення

від 10.03.2023 по справі 420/17371/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17371/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати неправомірною постанову Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 24.10.2022 р. № 51016/10025636/1/4; зобов`язати Управління в дирекції Фонду соціального страхування України Одеськiй області призначити ОСОБА_1 одноразову допомогу, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату відповідно до частини б статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у зв`язку із чим вона 15.11.2021 року звернулася до Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, щодо призначення одноразової допомоги на сім`ю в разі втрати годувальника, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та інших виплат. Листом, від 26.11.2021 року позивачці було схвалено призначення щомісячних страхових виплат як особі, яка має на це право відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та одноразову допомогу особі, яка перебувала на його утриманні в сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату відповідно до ч. 6 ст. 42 цього Закону. Також, вказаним листом позивачці було відмовлено у призначенні одноразової допомоги на сім`ю у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату, з тих підстав, що обов`язковою умовою для призначення є те, що відповідно до абз. 2 п. 5.1 розділу V Постанови правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, однак у паспортах позивача та її загиблого чоловіка містяться різні дані про реєстрацію місця проживання. Позивач наголошує, що не зважаючи на відмінність адрес реєстрації, вони з померлим чоловіком проживало разом однією сім`єю в періоді з 18.11.2017 по 23.09.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження по факту проживання особи на території Кодимської міської ради від 06.12.2021 року. В той же час, зазначене положення Постанови правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 суперечить вимогам ст. 45 Закону № 1105 і не може враховуватися при нарахуванні зазначених соціальних виплат. Позивач також зазначає, що рішенням суду від 05 квітня 2022 року по справі № 420/1034/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області щодо призначення ОСОБА_2 одноразової виплати на сім`ю у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_3 , а також зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 15 листопада 2021 року про призначення одноразової виплати на сім`ю, як члену сім`ї ОСОБА_3 , який помер внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області оскаржило вказане вище рішення суду першої інстанції до апеляційного суду. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі № 420/1034/22 апеляційну скаргу по даній справі залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року залишено без змін. На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року Відповідачем винесено постанову, якою відмовлено Позивачу у призначенні одноразової допомоги в разі смерті потерпілого його сім`ї в розмірі 237900 грн. на підставі п. 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 11 від 19 липня 2018 poкy.

Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області з позовними вимогами не погоджуються, та вважають їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№781/23 від 09.01.2023 р.), наголошуючи, зокрема, що позивач правильно зазначає в заяві, що перешкодою для призначення їй Управлінням одноразової допомоги на сім`ю померлого (в наслідок нещасного випадку на виробництві) потерпілого, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, є вимога пункту 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №11 (в редакції що діє з 05.03.2021 року, дня набрання чинності постановою правління ФССУ від 25.02.2021 року №7 «Про внесення змін до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат») в якому зазначене наступне: - «Для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого». Балтське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, приймаючи оскаржувану у позовній заяві постанову від 24.10.2022 року №51016/10025636/1/4 (на виконання вимоги зазначеної у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 року по справі №420/1034/22 щодо зобов`язання Відповідача розглянути заяву Позивача від 15.11.2021 року про призначення одноразової виплати на сім`ю, та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду) про відмову у призначені одноразової допомоги ОСОБА_3 діяло відповідно до вищезгаданої норми права, встановленої підзаконним актом. В рішенні Кодимського районного суду Одеської області від 18.04.2022 року у справі №503/43/22 про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначено: -«Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіком ОСОБА_3 , в період з 21.11.2017 року до 23.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 ». Проте, Факт спільного проживання подружжя за однією адресою, встановлений судом, не відповідає вимозі постанови щодо співпадіння реєстрації місць проживання подружжя. Саме ці міркування, а також запобігання працівниками Балтського відділення УВД ФССУ виникнення ситуації схожої на корупційний ризик та підозри у скоєнні корупційного діяння, стали підставою для винесення постанови від 24.10.2022 року №51016/10025636/1/4 про відмову у призначенні одноразової допомоги сім`ї.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджуються, та вважають їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕП/6074/23 від 24.02.2023 р.), наголошуючи, зокрема, що приймаючи оскаржувану у позовній заяві постанову від 24.10.2022 №51016/10025636/1/4 Балтське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, (на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 по справі №420/1034/22 щодо зобов`язання Відповідача розглянути заяву Позивача від 15.11.2021 про призначення одноразової виплати на сім`ю, та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду) про відмову у призначені одноразової допомоги ОСОБА_3 діяло відповідно до норм чинного законодавства, а саме керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (в редакції, чинній на момент звернення) (надалі по тексту Закон № 1105) та Постановою правління фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, якою затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №11 (в редакції, що діє з 05.03.2021) (надалі по тексту Постанова № 11). Законом № 1105, а саме ч. 2 ст. 37 визначений вичерпний перелік документів, необхідних для розгляду справ про страхові виплати. Так, територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій: 1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами; 2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності; 3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат; 4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат; 5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання; 6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання; 7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання; 8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів; 9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи; 10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Разом з тим, відповідач зазначив, що в жодному із вищезазначених реєстрів немає інформації про те, що померлий ОСОБА_3 зареєстрований за тією ж адресою що і Позивачка. Крім того, з метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.3029 № 11 затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат. Так, відповідно до п. 5.1. Постанови № 11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім`ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються: заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копії паспорта; копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; копії документів, що підтверджують родинні зв`язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого); довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу). Крім того у п. 5.1. Постанови № 11 чітко визначено, шо для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого Таким чином у зв`язку з тим, що місця реєстрації померлого та Позивачки не співпадають, як це передбачено нормативними актами, Балтським відділенням УВД ФССУ винесенно постанову від 24.10.2022 року №51016/10025636/1/4 про відмову у призначенні одноразової допомоги сім`ї. Що стосується рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18.04.2022 року у справі №503/43/22 про встановлення факту, що має юридичне значення, Головне управління звертає увагу суду, що Рішенням було встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіком ОСОБА_3 , в період з 21.11.2017 року до 23.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим, реєстрація ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишається різною. А отже, під час винесення рішення від 24.10.2022 року №51016/10025636/1/4 Балтське відділення УВД ФССУ не порушувало прав Позивача та діяло в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених УВД ФССУ.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/17371/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 17.09.1983 року в Кодимському районному відділі ЗАГС Одеської області позивачка - ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_3 , актовий запис № 8, змінивши дівоче прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 6 жовтня 2021 р. складено відповідний актовий запис № 361.

15.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області щодо призначення одноразової допомоги на сім`ю в разі втрати годувальника у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та інших виплат.

Листом від 26.11.21 № 01-18-199 позивачці було схвалено призначення щомісячних страхових виплат як особі, яка має на це право відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та одноразову допомогу особі, яка перебувала на його утриманні в сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату відповідно до ч. 6 ст. 42 цього Закону. При цьому, позивачці було відмовлено у призначенні одноразової допомоги на сім`ю у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату з тих підстав, що обов`язковою умовою для призначення є те, що відповідно до абз. 2 п. 5.1 розділу V Постанови правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, однак у паспортах позивача та її загиблого чоловіка містяться різні дані про реєстрацію місця проживання.

Зважаючи на те, що відмова суб`єкта владних повноважень у визнанні права на соціальну виплату ґрунтується на формальній підставі, без урахування відповідачем положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку №11 при прийнятті рішення, що призвело до протиправного обмеження позивача в отриманні такої виплати, позивач оскаржив вище окреслену відмову до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (вул. Лідерсовський бульвар, 3б, м. Одеса, 65014; ЄДРПОУ 41322052) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області щодо призначення ОСОБА_1 одноразової виплати на сім`ю у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_3 . Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 листопада 2021 року про призначення одноразової виплати на сім`ю, як члену сім`ї ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року, відповідачем Балтським відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області винесено Постанову від 24 жовтня 2022 року № 51016/10025636/1/4, якою відмовлено позивачці у призначенні одноразової допомоги в разі смерті потерпілого його сім`ї в розмірі 237 900 грн. на підставі п. 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 11 від 19 липня 2018 poкy.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, є такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Статтею 46 Конституції України громадянам України гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виплати особам у разі настання страхового випадку, здійснюються на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV).

Статтею 41 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. До таких непрацездатних осіб належать, зокрема, діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Відповідно до статті 36 Закону №1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

До складу таких грошових сум, зокрема, входить і страхова виплата в установлених випадках одноразової допомоги членам сім`ї потерпілого.

Згідно з частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

З аналізу вищевикладеного, вбачається, що будь-яких додаткових умов для виплати вказаної одноразової допомоги сім`ї, зазначеним законом не передбачено.

В той же час, відповідно до статті 7 Закону №1105 «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» визначено повноваження правління Фонду соціального страхування України, до яких зокрема, належить право затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Так, 19.07.2018 правлінням Фонду соціального страхування України прийнято постанову №11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» (далі Порядок, Порядок №11).

Зазначену постанову прийнято відповідно до статей 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та з метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання.

Дія цього Порядку поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі - потерпілі) та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника

Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Розділом V Порядку №11 врегульовано питання Призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого.

Так, для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім`ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:

заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копії паспорта; копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; копії документів, що підтверджують родинні зв`язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого); довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).

Для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.

Тобто, правління Фонду, яке наділене відповідними на це повноваженнями згідно п.8 ч.1 ст.7 Закону №1105, Порядком №11 чітко визначило механізм призначення, перерахування та проведення страхових виплат, визначивши, що реєстрація місця проживання за однією адресою потерпілого, його дружини, а також його дітей є обов`язковою умовою для отримання одноразової допомоги сім`ї у разі смерті від нещасного випадку на виробництві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачк ОСОБА_1 була зареєстрована за іншою адресою, ніж ОСОБА_3 , що позивачем не заперечується та не спростовується В той же час, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18.04.2022 року у справі №503/43/22, відповідно до якого було встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіком ОСОБА_3 , в період з 21.11.2017 року до 23.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , та на Акт обстеження по факту проживання особи на території Кодимської міської ради від 06.12.2021 року.

Так, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» від07.02.2022 №265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Згідно з пунктом 3 Порядку Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Тобто, на противагу доводів позивача, суд наголошує, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У випадку, якщо особа проживає у двох або більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

Кожній особі: громадянину України, іноземцю чи особі без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, державою гарантовано право на вільний вибір місця проживання. Людина сама обирає собі місце проживання і тільки ставить державу до відома, реєструючи своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання є обов`язковою.

При цьому, реєстрація місця проживання є ключовим інструментом державного управління, такого як: організація виборчого процесу, наповнення місцевих бюджетів, здійснення соціальних виплат, здійснення судочинства, військова служба, надання низки адміністративних послуг.

Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», особа зобов`язана протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання, батьки зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

За визначенням статті 3 Закону України від11.12.2003 №1382 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Тобто поняття «реєстрація місця проживання», «місце реєстрації» та «місце проживання» не є тотожними, а право обирати місце реєстрації, поставлено в залежність від волевиявлення особи у разі проживання за кількома адресами.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, та жодним чином не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , по день смерті включно.

В той же час згідно паспорту, наявного в матеріалах справи, серії НОМЕР_4 , позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки в пункті 5.1 Порядку №11 мова йде саме про місце реєстрації, а не місце проживання, що не може ототожнюватися, рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18.04.2022 року у справі №503/43/22, відповідно до якого було встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіком ОСОБА_3 , в період з 21.11.2017 року до 23.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , та на Акт обстеження по факту проживання особи на території Кодимської міської ради від 06.12.2021 року, які додані до позовної заяви, не можуть бути підставою для призначення одноразової допомоги сім`ї гр. ОСОБА_1 , у зв`язку із смертю гр. ОСОБА_3 , за відсутності волевиявлення за життя останнього, бажання зареєструвати своє місце проживання разом із дружиною.

При цьому, суд акцентує, що трактування позивачем окремих положень законодавства щодо свободи пересування та вільного місця проживання в Україні не є спроможним в даних правовідносинах, оскільки саме реєстрація місця проживання є ключовим інструментом державного управління для здійснення соціальних виплат, а отже, зважаючи на викладене, суд доходить висновку щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 , та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, не є правомірними, а відтак, не підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області в особі відокремленого підрозділу - Балтського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.