Рішення

від 07.03.2023 по справі 904/3504/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023м. ДніпроСправа № 904/3504/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Алєксєєнко Р.Ю.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої ооби-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019" (м. Дніпро)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: вулиця Шинна, 21А, м. Дніпро (колишня назва - м. Дніпропетровськ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019" (далі - відповідач), реєстраційний номер 674752712101, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 31209322, із закриттям розділу.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати: витрати на сплату судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" є власником нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна: 899442612000) - будівлі та споруди за адресою: вулиця Шинна, 21, право власності, на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 40826197, дата державної реєстрації - 25.02.2021;

- з метою оформлення права користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню вказаних будівель і споруд та сплати до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ "Ренова-Д" було замовлено розроблення у відповідності до норм чинного законодавства технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі рішення Дніпровської міської ради № 171/7 від 26.05.2021 "Про надання ТОВ "Ренова-Д", дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вулиці Шинній, 21 (Шевченківський район) по фактичному розміщенню будівель та споруд";

- рішенням Дніпровської міської ради №180/8 від 23.06.2021 "Про передачу земельної ділянки по вулиці Шинній, 21 (Шевченківський район) в оренду ТОВ "Ренова-Д", по фактичному розміщенню будівель та споруд" ТОВ "Ренова-Д" передано земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:267:0133 площею 1,3200 га, яка розташована за адресою: вулиця Шинна, 21, м. Дніпро, в оренду строком на 10 років;

- за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Нове Будівництво 2019" є власником об`єкта нерухомого майна - автостоянка, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 16.04.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Нове Будівництво 2019", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674752712101, дата державної реєстрації права власності: 16.04.2019, номер запису про право власності: 31209322;

- попередній власник вказаного об`єкту нерухомого майна ОСОБА_1 набув право власності на підставі свідоцтва, серія та номер: реєстр № 417, виданий 04.03.2016, видавник Кокосадзе Л.В., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, дата державної реєстрація 04.03.2016, номер запису про право власності: 13628131. Станом на дату подання позову право власності припинено у зв`язку із переходом речових прав. До цього, власником об`єкта нерухомого майна - автостоянка, за адресою: АДРЕСА_1 , було Приватне підприємство "Опо" (ідентифікаційний код 39433292), яке зареєструвало своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 10316990, дата державної реєстрації 07.07.2015) на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц. Станом на дату подання позову право власності припинено у зв`язку із переходом речових прав;

- рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц позов Приватного підприємства "Опо" до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності задоволено, зокрема: розірвано інвестиційний договір від 01.11.2014 за № 011114, укладений між Приватним підприємством "Опо" та ОСОБА_2 ; визнано за Приватним підприємством "Опо" право власності на нерухоме майно: автостоянку, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Шинна, 21А, яка складається з Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1,2 - огорожі площею 515,0 кв. м; Літ І - замощення площею 4129,0 кв. м.;

- Апеляційним судом Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі №200/7824/15-ц, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 в частині визнання права власності на об`єкт нерухомого майна скасоване, в іншій - залишено без змін. Проте, після винесення рішення Апеляційним судом Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 200/7824/15-ц до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесено відповідні відомості про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 674752712101, а саме: автостоянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1,2 - огорожі площею 515,0 кв. м; Літ 1 - замощення площею 4 129,0 кв. м.;

- листом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.2022 № 02-13/1/284/2022 на запит позивача надано інформацію, що в касаційній інстанції рішення судів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц та Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 не оскаржувалися. Окрім цього, згідно з відомостями містобудівного кадастру та Адресного плану міста адреса: вул.Шинна, 21А, офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалася, відповідний розпорядчій документ, на підставі якого присвоєна або змінена ця адреса, відсутній;

- оскільки підстава для державної реєстрації постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 200/7824/15-ц скасована, то подальше відчуження вказаного майна також відбулося без достатньої правової підстави;

- наявність зареєстрованого права власності перешкоджає позивачеві належному володінню, розпорядженню та користуванню нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 899442612000, в тому числі в оформленні права користування земельною ділянкою;

- державна реєстрація права власності об`єкт нерухомого майна - автостоянки, за адресою: АДРЕСА_1 , відбулася за відсутності правових підстав та порушує встановлений порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, тому підлягає скасуванню з одночасним припиненням речових прав відповідача на спірний об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою суду від 24.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.11.2022.

У підготовче засідання 15.11.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.

Судом було відзначено, що матеріали справи не містять відзиву на позовну заяву.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 15.11.2022 судом протокольно було оголошено перерву до 08.12.2022.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 40697/22 від 23.11.2022), в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- щодо посилання позивача на судову справу № 904/6830/21 слід відзначити, що ТОВ "Нове Будівництво 2019" зверталось до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 23.06.2021 № 180/8, яким Дніпровська міська рада передала земельну ділянку за адресою: вул. Шинна, 21, в оренду ТОВ "Ренова-Д". Проте, в судових засіданнях, а також в процесуальних документах представники ТОВ "Ренова-Д" зазначали, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:267:0133 відсутні будь-які інші будівлі чи споруди, окрім будівель та споруд, що належать ТОВ "Ренова-Д". Таким чином, позивач прямо вказував на відсутність предмету спору про право, тому даний позов відповідач вважає необґрунтованим, оскільки незрозумілим є те, яким чином право власності на будівлі та споруди ТОВ "Нове Будівництво 2019" порушують права ТОВ "Ренова-Д";

- право власності на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 у ТОВ "Нове Будівництво 2019" виникло 16.04.2019, на підставі акту приймання-передачі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Нове Будівництво 2019". У той же час, право власності на будівлі по АДРЕСА_1 у ТОВ "Ренова-Д" виникло 25.02.2021, тобто фактично пізніше. Таким чином, незрозумілим є те, яким чином право власності ТОВ "Нове Будівництво 2019" порушує права ТОВ "Ренова-Д";

- у позовній заяві позивач вказує, що право власності у ОСОБА_1 (попереднього власника) виникло на підставі свідоцтва від 04.03.2016 № 417, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В., проте відповідач зазначає, що зазначене свідоцтво видано на підставі проведених прилюдних торгів, а ОСОБА_1 фактично набув право власності як добросовісний набувач;

- посилання позивача на відсутність адреси: АДРЕСА_1 у містобудівному кадастрі не є підставою для припинення права власності;

- твердження позивача щодо того, що наявність зареєстрованого права власності на об`єкти нерухомого майна ТОВ "Нове Будівництво 2019" перешкоджає оформленню права користування земельною ділянкою ТОВ "Ренова-Д" не відповідає дійсності, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження цьому. Також, відповідач зазначає, що договір оренди земельної ділянки ТОВ "Ренова-Д" не підписало у термін, визначений рішенням Дніпровської міської ради від 23.06.2021 № 180/8;

- підставою для оскарження права власності позивачем вказано саме скасування судового рішення, на підставі якого було зареєстровано право власності за першим власником об`єкта нерухомого майна, проте, незрозумілим є те, що позивач не зазначає у позовній заяві у якості третіх осіб попередніх власників об`єкта нерухомого майна.

Від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (вх. суду № 42770/22 від 07.12.2022), в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпровську міську раду та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 у цій же справі. Зокрема, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 встановлено, що спірний об`єкт нерухомого майна є самочинно збудованим;

- оскільки рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки безпосередньо власника вказаної земельної ділянки, позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі Дніпровську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

- основною діяльністю Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб; формування та ведення Реєстру територіальної громади; здійснення обліку місця проживання/реєстрації фізичних осіб і видачі довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб; організація надання адміністративних послуг суб`єктам звернень через адміністраторів, шляхом взаємодії з суб`єктами надання адміністративних послуг і отримання суб`єктами господарювання документів дозвільного характеру; здійснення обліку у межах повноважень і забезпечення послуг з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності у визначеному законодавством порядку. Оскільки, предметом спору є припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, рішення у справі на етапі його фактичного виконання може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки департаменту.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 42901/22 від 08.12.2022), в якому він просить суд провести підготовче засідання 08.12.2022 без участі представника позивача.

У підготовче засідання 08.12.2022 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому судом враховано наявність клопотання позивача про проведення судового засідання без його участі, яке було задоволено судом.

Судом також відзначено, що відповідач про день, час та місце підготовчого засідання 08.12.2022 був повідомлений належним чином, оскільки представник відповідача приймав участь у попередньому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 15.11.2022 (а.с. 38), а також підтверджується підписом представника відповідача у повідомленні про відкладення розгляду справи (а.с. 39).

У вказаному засіданні судом було розглянуто клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, яке господарський суд вважав з доцільне задовольнити, з огляду на таке.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Крім того, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Дніпровську міську раду та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 23.12.2022, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду відповіді на відзиви, заперечень, а також доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.12.2022 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб-1,2 які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпровську міську раду та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 22.01.2023 включно; підготовче засідання було відкладено на 10.01.2023.

Від третьої особи-1 надійшли пояснення у справі (вх. суду № 45773/22 від 26.12.2022), в яких вона просить суд розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

У підготовче засідання з`явилися представники позивача та третьої особи-1, представники відповідача та третьої особи-2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце підготовчого засідання шляхом направлення на їх електронні адреси ухвали суду від 08.12.2022, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвалу суду від 08.12.2022 доставлено до електронної скриньки адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019" та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - 08.12.2022 (а.с. 70-71).

У вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву.

Слід відзначити, що представники позивача та третьої особи-1 не заперечували проти відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

З огляду на викладене, клопотання позивача було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.01.2023 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 24.01.2023.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 2777/23 від 18.01.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відзив на позовну заяву є необґрунтованим, зводиться до того, що між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору, а також містить посилання на добросовісність набуття спірного нерухомого майна. З такою позицією відповідача позивач категорично не погоджується з огляду на те, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 200/7824/15-ц зазначено наступне: "Таким чином, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане виключно за особою, яка є власником чи користувачем земельної ділянки, на час винесення рішення суду. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у ПП "Опо" права власності чи користування на земельні ділянки під спірним нерухомим майном. Крім того, спірне нерухоме майно не було прийнято до експлуатації, а тому є не створеним в розумінні статті 331 Цивільного кодексу України, що також виключає можливість визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем. Задовольняючи позовні вимоги ПП "Опо", суд не звернув уваги на зазначені обставини справи та вимоги закону, не залучив до участі у справі в якості відповідача Дніпропетровську міську раду та помилково дійшов висновку про необхідність визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за позивачем". Таким чином, нерухоме майно вказаним рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області визнано самочинно збудованим;

- реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Верховного Суду у справі № 910/19726/17 від 20.09.2018, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/2791/13 від 07.04.2020 та у справі № 680/214/16-ц від 23.06.2020);

- системний аналіз положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому, формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті;

- також позивач просить суд врахувати правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.04.2022 у справі № 335/4419/19 (провадження №61-6171св21) з посиланням на висновки, зроблені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 у справі №200/11374/18 (провадження № 61-17508св20) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 20.10.2021 у справі № 509/3995/15 (провадження №61-7070св20), в яких зазначено, що "спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно... належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача";

- реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за відповідачем відбулася без належної правової підстави, оскільки первісний власник Приватне підприємство "Опо" права власності на нерухоме майно у встановленому законом порядку не набуло, тому право розпорядження у нього, як у власника майна, не виникло, а тому не підлягають застосуванню положення про добросовісне набуття;

- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 у справі № 509/11/17 (провадження №61-268св21) зазначено, що "визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом".

У підготовче засідання 24.01.2023 з`явилися представники позивача та третьої особи-1, представники відповідача та третьої особи-2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце підготовчого засідання шляхом направлення на їх електронні адреси ухвали суду від 10.01.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвалу суду від 10.01.2023 доставлено до електронної скриньки адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019" та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - 13.01.2023 (а.с. 98-99).

Судом було відзначено, що станом на 24.01.2023 відповідачем не отримана відповідь на відзив на позовну заяву, що підтверджується здійсненим судом відстеження поштового пересилання з відповіддю на відзив (а.с.112).

Слід відзначити, що представники позивача та третьої особи-1 не заперечували проти відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.01.2023 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 14.02.2023.

У підготовче засідання 14.02.2023 з`явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, що вбачається з наступного:

- щодо відповідача - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900900501434, відповідно до якого ухвала суду від 24.01.2023 була отримана відповідачем - 08.02.2023 (а.с. 122);

- щодо третьої особи-1 - з повідомлення про вручення ухвали суду від 24.01.2023, відповідно до якого вказана ухвала була отримана третьою особою-1 - 30.01.2023 (а.с. 121);

- щодо третьої особи-2 - з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ухвала суду від 24.01.2023 була отримана третьою особою-2 - 25.01.2023 (а.с. 120).

Судом було відзначено, що ухвалою суду від 24.10.2022, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.

Судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу відповідача, в якому містилася відповідь на відзив на позовну заяву через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером 4900098977533 та з`ясовано, що відповідь на відзив на позовну заяву відповідач отримав 08.02.2023 (а.с. 124), таким чином, станом на 13.02.2023 строк на подання заперечень закінчився.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У підготовчому засіданні 14.02.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.02.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2023.

У судове засідання 07.03.2023 з`явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце вказаного судового засідання належним чином, що вбачається з наступного:

- щодо відповідача - з довідки про доставку електронного листа (а.с.132), з якої вбачається, що ухвала суду від 14.02.2023 доставлена до електронної пошти відповідача - Lawmandp@gmail.com, на яку відповідач просив направляти йому кореспонденцію суду у клопотанні від 15.11.2023 (а.с.37), також вказана електронна адреса була зазначена відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с. 43);

- щодо третьої особи-1 - з повідомлення про вручення ухвали суду від 14.02.2023, відповідно до якого вказана ухвала була отримана третьою особою-1 - 20.02.2023 (а.с. 133);

- щодо третьої особи-2 - з повідомлення про вручення ухвали суду від 14.02.2023, відповідно до якого вказана ухвала була отримана третьою особою-2 - 20.02.2023 (а.с. 134);

Враховуючи викладене, відповідач та треті особи-1,2 були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

У даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач та треті особи-1,2 не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відстуності представників відповідача та третіх осіб.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 07.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представник позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" (далі - позивач) є власником нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна: 899442612000) - будівлі та споруди за адресою: вулиця Шинна, 21, право власності, на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 40826197, дата державної реєстрації - 25.02.2021.

Як зазначає позивач, з метою оформлення права користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню вказаних будівель і споруд та сплати до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ "Ренова-Д" було замовлено розроблення у відповідності до норм чинного законодавства технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі рішення Дніпровської міської ради № 171/7 від 26.05.2021 "Про надання ТОВ "Ренова-Д", дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вулиці Шинній, 21 (Шевченківський район) по фактичному розміщенню будівель та споруд".

Рішенням Дніпровської міської ради №180/8 від 23.06.2021 "Про передачу земельної ділянки по вулиці Шинній, 21 (Шевченківський район) в оренду ТОВ "Ренова-Д", по фактичному розміщенню будівель та споруд" ТОВ "Ренова-Д" вирішено передати земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:267:0133 площею 1,3200 га, яка розташована за адресою: вулиця Шинна, 21, м. Дніпро, в оренду строком на 10 років.

В той же час, як вбачається матеріалів справи, раніше рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц позов Приватного підприємства "Опо" до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності було задоволено, зокрема: розірвано інвестиційний договір від 01.11.2014 за № 011114, укладений між Приватним підприємством "Опо" та ОСОБА_2 ; визнано за Приватним підприємством "Опо" право власності на нерухоме майно: автостоянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1,2 - огорожі площею 515,0 кв. м; Літ І - замощення площею 4129,0 кв. м.

В подальшому Апеляційним судом Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі №200/7824/15-ц, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 в частині визнання права власності на об`єкт нерухомого майна скасоване, в іншій - залишено без змін.

Листом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.2022 № 02-13/1/284/2022 на запит позивача надано інформацію, що в касаційному порядку рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц та Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 не оскаржувалися.

Проте, як зазначає позивач, після винесення рішення Апеляційним судом Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 200/7824/15-ц до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесено відповідні відомості про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 674752712101, а саме: автостоянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1,2 - огорожі площею 515,0 кв. м; Літ 1 - замощення площею 4 129,0 кв. м.

Як зазначає позивач, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Нове Будівництво 2019" (далі - відповідач) є власником об`єкта нерухомого майна - автостоянка, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 16.04.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Нове Будівництво 2019", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674752712101, дата державної реєстрації права власності: 16.04.2019, номер запису про право власності: 31209322. Попередній власник вказаного об`єкту нерухомого майна ОСОБА_1 набув право власності на підставі свідоцтва, серія та номер: реєстр № 417, виданий 04.03.2016, видавник Кокосадзе Л.В., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, дата державної реєстрація 04.03.2016, номер запису про право власності: 13628131. Станом на дату подання позову право власності припинено у зв`язку із переходом речових прав. До цього, власником об`єкта нерухомого майна - автостоянка, за адресою: АДРЕСА_1 , було Приватне підприємство "Опо" (ідентифікаційний код 39433292), яке зареєструвало своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 10316990, дата державної реєстрації 07.07.2015) на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц. Станом на дату подання позову право власності припинено у зв`язку із переходом речових прав.

Позивач вважає, оскільки підстава для державної реєстрації постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 200/7824/15-ц скасована, то подальше відчуження вказаного майна також відбулося без достатньої правової підстави. Наявність зареєстрованого права власності перешкоджає позивачеві належному володінню, розпорядженню та користуванню нерухомим майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 899442612000, в тому числі в оформленні права користування земельною ділянкою. Позивач наголошує, що державна реєстрація права власності об`єкт нерухомого майна - автостоянки, за адресою: АДРЕСА_1 , відбулася за відсутності правових підстав та порушує встановлений порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, тому підлягає скасуванню з одночасним припиненням речових прав відповідача на спірний об`єкт нерухомого майна.

Відповідач, у свою чергу проти позову заперечує, посилаючись на те, що право власності на будівлі та споруди ТОВ "Нове Будівництво 2019" не порушують права ТОВ "Ренова-Д"; право власності на будівлі та споруди у ТОВ "Нове Будівництво 2019" виникло 16.04.2019, а у ТОВ "Ренова-Д" - 25.02.2021, тобто фактично пізніше, що також на думку відповідача свідчить про відсутність порушених прав позивача; відповідач вважає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до змісту частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справ № 916/675/15.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

Відповідно до частини 7 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 335/4419/19 (провадження №61-6171св21), з посиланням на висновки, зроблені у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 200/11374/18 (провадження № 61-17508св20) та у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 e справі № 509/3995/15 (провадження № 61-7070св20) зазначено, що спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно... належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. ...Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

З приводу наданих сторонами доказів суд зазначає також таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.122004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази, на підтвердження правомірності позовних вимог про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

Отже, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019" про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна із закриттям розділу - задовольнити у повному обсязі.

Припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: вулиця Шинна, 21А, м. Дніпро (колишня назва - м. Дніпропетровськ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019" (проспект Гагаріна, будинок 175, квартира 25, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 42956413), реєстраційний номер 674752712101, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 31209322, із закриттям розділу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове Будівництво 2019" (проспект Гагаріна, будинок 175, квартира 25, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 42956413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренова-Д" (Запорізький тупик, будинок 5, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 44139369) 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 10.03.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко