Постанова

від 08.03.2023 по справі 365/229/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 березня 2023 року

м. Київ

справа № 365/229/21

провадження № 61-10543 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Федоров Олексій Сергійович,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Скіпщина»,

представник відповідача -адвокат Вак Володимир Іванович,

треті особи: селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор», державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області Тимченко Ольга Василівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Олексія Сергійовича, на рішення Згурівського районного суду Київської області

від 19 січня 2022 року у складі судді Хижного Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у складі колегії суддів:

Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до товариства з обмеженою відповідальністю «Скіпщина» (далі - ТОВ «Скіпщина»), треті особи: селянське (фермерське) господарство «Сосновий бор» (далі - СФГ «Сосновий бор»), державний реєстратор виконавчого органу Згурівської селищної ради Київської області (далі - державний реєстратор) Тимченко О. В., про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником чотирьох земельних ділянок, які успадкував від своєї баби - ОСОБА_2 ,

яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельної ділянки, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської сільської ради Згурівського району Київської області (далі - Великокрупільська СР);

- земельної ділянки, площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської СР;

- земельної ділянки, площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської СР;

- земельної ділянки, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської СР.

Указане підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 08 квітня 2020 року, виданими приватним нотаріусом Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І. В., зареєстрованими в реєстрі за номерами: 347, 350, 344, 341.

Позивач зазначав, що 10 лютого 2020 року для оплати нотаріальних послуг при оформленні спадщини на земельні ділянки він звертався

до СФГ «Сосновий бор» з проханням надати йому позику в розмірі

15 000,00 грн, при цьому повідомив, що у разі надання допомоги після переоформлення спадщини він передасть фермерському господарству вказані землі в оренду, а отримані в борг кошти можуть бути погашені

за рахунок орендної плати. 15 лютого 2020 року між ним та СФГ «Сосновий бор» було укладено договір позики (безвідсоткової), за яким фермерське господарство передало йому безпроцентну позику на суму 15 000,00 грн,

які він зобов`язувався повернути не пізніше 15 лютого 2021 року.

08 квітня 2020 року він отримав від фермерського господарства в якості завдатку за спірні земельні ділянки 300 000,00 грн, про отримання яких цього самого дня ним було складено розписку.

09 квітня 2020 року між ним (орендодавцем) та СФГ «Сосновий бор» (орендарем) було укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування, строком на 49 років, чотири земельні ділянки: площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002; площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002; площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014; площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020.

Пунктом 9 указаного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 120 000,00 грн за весь період оренди, у тому числі податок з доходів фізичних осіб, які він

отримав 09 квітня 2020 року від СФГ «Сосновий бор», про що ним було складено відповідну розписку в присутності двох свідків.

16 квітня 2020 року СФГ «Сосновий бор» звернулося до державного реєстратора Тимченко О. В. з метою реєстрації договору оренди землі, укладеного 09 квітня 2020 року між ним та фермерським господарством. Однак, з`ясувалося, що право оренди на вказані земельні ділянки зареєстровано за ТОВ «Скіпщина» на підставі двох договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладених, начебто між ним, і ТОВ «Скіпщина», строком на 10 років.

Позивач указував, що жодних договорів із ТОВ «Скіпщина»

він не підписував, спірні земельні ділянки в оренду товариству

не передавав, а тому вони є неукладеними. У цих договорах зазначені реквізити його недійсного паспорта, який 21 серпня 2018 року було вилучено та знищено працівниками Згурівського районного відділу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби

у м. Києві та Київській області ДМС України, неправильно зазначено його місце реєстрації. Вважав, що посадові особи Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (далі - Згурівська СР)

та ТОВ «Скіпщина» підробили вказані договори оренди землі.

Вказане стало підставою його звернення до прокуратури Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури із заявою про вчинення злочину, на підставі якої було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 25 квітня 2020 року

за № 12020110170000113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

При досудовому розслідуванні вказаного кримінального провадження прокуратурою проводились слідчі дії, зокрема у ТОВ «Скіпщина» було вилучено оригінали двох договорів оренди землі.

Згідно з висновком експерта № 1-23/04 за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 23 квітня 2021 року (далі - висновок почеркознавчої експертизи від 23 квітня 2021 року № 1-23/04), складеним експертом Кривошеїною О. П., на підставі його замовлення та укладеного

16 квітня 2021 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз» (далі - ТОВ «Український центр судових експертиз») договору про надання експертних послуг з проведення почеркознавчої експертизи № 2/Е-16/04, підписи від його імені, зображення яких містяться в графі «Орендодавець» у електрофотокопіях договорів оренди землі, укладених 09 квітня 2020 року між ним та ТОВ «Скіпщина» виконані не ним, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

На сьогоднішній день незаконно зареєстроване право оренди на земельні ділянки за ТОВ «Скіпщина» перешкоджає реєстрації договору оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладеного між ним та СФГ «Сосновий бор».

При цьому у разі неможливості забезпечити фермерському господарству користування земельними ділянками за цим договором він буде зобов`язаний відшкодувати збитки СФГ «Сосновий бор», у тому числі повернути кошти, що були отримані за договором та розписками.

Крім того, позивач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складаються із судового збору у розмірі 3 632,00 грн та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема: на професійну правничу допомогу у розмірі 47 000,00 грн, на проведення експертизи у розмірі 14 000,00 грн,

а загалом - 64 632,00 грн.

З урахуванням наведеного, посилаючись на відповідні норми Конституції України, ЗК України, ЦК України, законів України: «Про оренду землі»,

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду

та Верховного Суду, ОСОБА_1 просив суд:

- усунути йому перешкоди у користуванні належними йому земельними ділянками: площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002; площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002; площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014; площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладеного між ним та ТОВ «Скіпщина» щодо права оренди земельної ділянки, площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014, рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, індексний номер: 51994406 від 16 квітня 2020 року, державний реєстратор Тимченко О. В., номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36277845;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладеного між ним та ТОВ «Скіпщина» щодо права оренди земельної ділянки, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020, рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, індексний номер: 51994621 від 16 квітня 2020 року, державний реєстратор Тимченко О. В., номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36278023;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладеного між ним та ТОВ «Скіпщина» щодо права оренди земельної ділянки, площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002, рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, індексний номер: 51980469 від 15 квітня 2020 року, державний реєстратор Тимченко О. В., номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36265243;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладеного між ним та ТОВ «Скіпщина» щодо права оренди земельної ділянки, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002, рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, індексний номер: 51981115 від 15 квітня 2020 року, державний реєстратор Тимченко О. В., номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36265741;

- зобов`язати ТОВ «Скіпщина» повернути йому вказані земельні ділянки;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 19 січня

2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що він не підписував договори оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладені між ним та ТОВ «Скіпщина»,

а також, що договори є неукладеними. Вказане підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Судом досліджено висновок почеркознавчої експертизи від 23 квітня

2021 року № 1-23/04, наданий позивачем, і визнано його недопустимим,

так як експертиза проведена експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, не має дійсного свідоцтва на підтвердження кваліфікації для проведення почеркознавчої експертизи,

що підтверджується даними з реєстру атестованих судових експертів.

Районний суд дослідив й інший висновок експерта від 26 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/23714-ПЧ, складений судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Фандіковою К. (далі - КНДЕКЦ МВС України)

на підставі постанови слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - СВ Броварського РУП ГУНП у Київській області)

про призначення почеркознавчої експертизи від 17 травня 2021 року (далі - висновок почеркознавчої експертизи від 26 травня 2021 року

№ СЕ-19/111-21/23714-ПЧ), копія якого надана позивачем під час розгляду справи. Надаючи йому оцінку у розумінні статей 89 та 110 ЦПК України,

суд виходив із того, що експертизу проведено судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію для проведення почеркознавчої експертизи, під час проведення експертизи було досліджено оригінали договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року. За результатами вказаної експертизи експерт уважав, що вирішити запитання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» в оригіналах цих договорів ОСОБА_1 чи іншою особою - не виявилося можливим у зв`язку

з обмеженим обсягом почеркової інформації у досліджуваному підписі

та зразках підпису ОСОБА_1 .

У підготовчому провадженні учасникам справи, у тому числі позивачу, судом першої інстанції було роз`яснено право заявити клопотання

про призначення експертизи, проте сторони не скористалися таким правом.

Районний суд уважав, що посилання позивача на те, що у договорах оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладених між ним і ТОВ «Скіпщина», зазначено реквізити його паспорта, який був вилучений у зв`язку із заміною на паспорт нового зразка, безпосередньо не свідчить про те, що він

не підписував ці договори, оскільки з матеріалів справи та показань свідків убачається, що він сам заздалегідь надав відповідачу копію паспорта

та інші документи для оформлення договорів оренди, вони були знайомі

та не мали сумніву в ідентичності особи кожного з них. Сам факт того,

що при підписанні договорів оренди з ТОВ «Скіпщина» позивач

не повідомив орендодавця про зміну паспорта може свідчити про його недобросовісність як сторони договору. Крім того, в матеріалах справи наявна копія паспорта позивача серії НОМЕР_1 , засвідчена його представником, що відповідно до чинного законодавства може бути зроблено лише з його оригіналу.

При цьому судом установлено, що між ТОВ «Скіпщина» та ОСОБА_1 сформувалися тривалі відносини щодо оренди земельних ділянок

про що свідчать надані відповідачем копії документів (копії паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копія ідентифікаційного коду позивача, копії державних актів, виданих на ім`я ОСОБА_2 , копія заповіту, складеного ОСОБА_2 , копії звітів (податкових розрахунків сум доходу) за формою 1-ДФ за 2017-2020 роки, копії відомостей на виплату готівки за жовтень 2018 року та грудень 2019 року, копії видаткових касових ордерів від 21 листопада 2017 року та 10 грудня 2020 року).

Суд указав, що питання відповідності умов договорів оренди землі

від 09 квітня 2020 року, укладених між ТОВ «Скіпщина» та ОСОБА_1 , не входить до предмета доказування за цим позовом, оскільки

ОСОБА_1 заперечує сам факт укладення цих договорів, а не його умови. Це саме стосується розписки від 08 квітня 2020 року, яка за своєю суттю, ну думку суду, є угодою між ОСОБА_1 та ОСОБА_5

про наміри укласти договір купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, договору позики (безвідсоткової) від 15 лютого 2020 року, звернення ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року та видаткового касового ордера від 15 лютого 2020 року.

Станом на дату розгляду справи матеріали кримінального провадження

за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення

№ 12020110170000113 від 25 квітня 2020 року до суду не направлені

та судом не розглядалися.

Районним судом не встановлено підстав для відмови державним реєстратором у реєстрації прав оренди на підставі спірних договорів оренди землі за ТОВ «Скіпщина».

Судом першої інстанції враховано відповідну судову практику Верховного Суду.

У відзиві на позовну заяву представник ТОВ «Скіпщина» - адвокат

Костенко О. М., вказував, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається із витрат на професійну правничу допомогу

у розмірі 35 000,00 грн та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи,

на підтвердження чого будуть надані відповідні докази у строки, визначені ЦПК України.

24 січня 2022 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ТОВ «Скіпщина» - адвоката Вака В. І., про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення понесених судових витрат, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі № 365/229/21 та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53 040,00 грн, надавши до заяви відповідні докази.

Додатковим рішенням Згурівського районного суду Київської області

від 08 червня 2022 року заяву представника ТОВ «Скіпщина» - адвоката Вака В. І., про винесення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат у вказаній справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Скіпщина» судові витрати

на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Додаткове судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим,

що заявлений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу (53 040,00 грн) є неспівмірним зі складністю справи

та виконаними роботами адвоката. Врахувавши надані докази, відповідні норми ЦПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідну судову практику Верховного Суду, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Скіпщина» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката

Федорова О. С., залишено без задоволення. Рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року - залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, вірно з`ясувавши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін, правильно застосувавши норми матеріального права, які підлягають застосуванню, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем належними

та допустимими доказами факту непідписання договорів оренди землі

від 09 квітня 2020 року, укладених із ТОВ «Скіпщина», а також, те,

що договори є неукладеними.

Суд апеляційної інстанції вказав, що районний суд обґрунтовано визнав висновок почеркознавчої експертизи від 23 квітня 2021 року № 1-23/04 неналежним доказом у справі, оскільки експерт не має дійсного свідоцтва на підтвердження кваліфікації для проведення почеркознавчої експертизи. Проте суд помилково послався на те, що почеркознавча експертиза,

яка відноситься до криміналістичних експертиз, може бути проведена виключно експертами державних спеціалізованих установ. При цьому судом першої інстанції вірно взято до уваги висновок почеркознавчої експертизи від 26 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/23714-ПЧ та надано йому належну правову оцінку, згідно з яким не виявилося можливим вирішити запитання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_1

в оригіналах цих договорів у зв`язку з обмеженим обсягом почеркової інформації у досліджуваному підписі та зразках підпису позивача.

Апеляційним судом ураховано відповідну судову практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2022 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Федоров О. С., посилаючись

на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, у касаційній скарзі заявник просить стягнути з відповідача

на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також витрати

на правничу допомогу у розмірі 47 000,00 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 365/229/21

із Згурівського районного суду Київської області. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова О. С.,

про зупинення виконання додаткового рішення Згурівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 07 грудня 2022 року відзив ТОВ «Скіпщина» на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова О. С., на рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року

та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у даній справі залишено без розгляду та повернуто заявникові.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2022 року відмовлено

у задоволенні клопотання ТОВ «Скіпщина» про витребування доказів

у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 грудня 2022 року частково задоволено клопотання ТОВ «Скіпщина» про поновлення строку на подачу відзиву. Продовжено товариству строк на подачу відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова О. С., на рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня 2022 року

та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року відмовлено

у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова О. С., про розгляд справи за участю сторін. Призначено справу

до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними

у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова О. С., мотивована тим, що судами не враховано відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у подібних правовідносинах, наведену у касаційній скарзі, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права,

а також не надано належної правової оцінки доводам позивача.

У матеріалах справи наявні достатні докази на підтвердження заявлених позивачем вимог, які у своїй сукупності свідчать про те, що договори оренди землі від 09 квітня 2020 року між позивачем і ТОВ «Скіпщина»,

є неукладеними.

Вказує, що відповідач не виконав вимоги ухвали районного суду

від 27 серпня 2021 року про витребування оригіналів договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року для проведення почеркознавчої експертизи,

вводив суд в оману щодо наявності цих договорів, які, в свою чергу,

були надані в добровільному порядку органу досудового розслідування. Тому суд мав застосувати положення частини десятої статті 84 ЦПК України та надати оцінку процесуальній поведінці відповідача. При цьому саме після отримання витребуваних документів позивач мав намір заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Висновки суду першої інстанції про те, що сторони не скористалися своїм правом подати клопотання про призначення експертизи є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема неодноразовими клопотаннями відповідача про призначення експертизи, ухвалою суду першої інстанції про витребування доказів для проведення експертизи, заявою відповідача про ненадання оригіналів договорів, протоколами судових засідань, показаннями свідків та письмовими доказами.

За змістом абзацу 2 частини першої статті 218 ЦК України не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення,

а також виконання зобов`язань, що виникли з правочину. Разом із цим, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є директором

та бухгалтером ТОВ «Скіпщина», не надав належної оцінки показанням інших свідків, які заперечували факт укладення договорів із товариством. При цьому в показаннях ОСОБА_3 , наданих у суді першої інстанції

13 грудня 2021 року та при його допиті 14 січня 2021 року прокурором

у кримінальному провадженні № 12020110170000113 від 25 квітня

2020 року, є розбіжності, що може свідчити про неправдивість таких показань.

Також указує, що у реквізитах договорів оренди землі від 09 квітня

2020 року, які, на думку позивача, є неукладеними, зазначено дані недійсного паспорта позивача та невірно зазначено місце його реєстрації. Цим доводам суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки.

Заявник уважає, що суд першої інстанції надав вибіркову оцінку наявним

у матеріалах справи доказам, зокрема, безпідставно не взяв до уваги розписки про отримання коштів, які були сплачені як орендна плата

за 49 років, що визнається сторонами договору (позивачем та фермерським господарством).

Суд першої інстанції формально визнав доведеним факт існування тривалих відносин щодо оренди земельних ділянок між ТОВ «Скіпщина»

та ОСОБА_1 за відсутності договору оренди землі, укладеного

між товариством та його бабою, - ОСОБА_2 , а також не взяв

до уваги те, що позивач не отримував орендну плату від відповідача. Виписка про перерахування 19 травня 2021 року позивачеві коштів

за оренду за 2020 рік у сумі 6 077,00 грн не є допустимим доказом, оскільки банківський рахунок не належить позивачу, а платіж був зроблений вже після відкриття провадження у даній справі (17 травня 2021 року).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2022 року ТОВ «Скіпщина» подало до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката

Федорова О. С.,в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення

є законними та обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам

і доводам сторін, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Відповідач указує на те, що: позивач не довів відсутності волевиявлення

на підписання оспорюваних договорів від 09 квітня 2020 року; не заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи

та про витребування матеріалів кримінального провадження від 25 квітня 2020 року № 12020110170000113, де знаходяться оригінали цих договорів, від надання яких не ухилявся відповідач, та яке у подальшому було закрито; позивач не спростував наявність тривалих договірних відносин між ними.

Посилається на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

Крім того, у відзиві зазначено, що понесені відповідачем витрати

на професійну правничу допомогу у даній справі в суді касаційної інстанції складають 10 000,00 грн, що підтверджується розрахунком суми витрат

на професійну правову (правничу) допомогу у Верховному Суді

від 30 листопада 2022 року, рахунком-фактурою від 30 листопада 2022 року № 01/11, актом приймання-передачі наданих послуг від 30 листопада

2022 року до договору про надання правової допомоги від 16 серпня

2021 року. Вважає, що вказаний розмір судових витрат, пов`язаний

із підготовкою процесуальних документів - відзиву та додатків,

є співмірним із складністю справи та наданими послугами, часом, витраченим на надання послуг, їх обсягом, ціною позову, а тому вони підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Копія відзиву з додатками надіслана іншим учасникам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником чотирьох земельних ділянок, які він успадкував від своєї баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 122, т. 2), а саме:

- земельної ділянки, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської СР,

що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І. В., зареєстрованим

в реєстрі за номером 374 (а. с. 30, т. 1; а. с. 143, т. 2);

- земельної ділянки, площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської СР,

що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І. В., зареєстрованим

в реєстрі за номером 350 (а. с. 31, т. 1; а. с. 145, т. 2);

- земельної ділянки, площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської СР,

що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І. В., зареєстрованим

в реєстрі за номером 344 (а. с. 28, т. 1; а. с. 141, т. 2);

- земельної ділянки, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великокрупільської СР,

що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І. В., зареєстрованим

в реєстрі за номером 341 (а. с. 29, т. 1; а. с. 139, т. 2).

09 квітня 2020 року між ОСОБА_1 (орендодавцем)

та СФГ «Сосновий бор» в особі голови ОСОБА_5 (орендарем) укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець передав,

а орендар прийняв у строкове платне користування, строком на 49 років, чотири земельні ділянки: площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002; площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002; площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014; площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020 (а. с. 32, т. 1).

В якості орендної плати за спірні земельні ділянки 09 квітня 2020 року ОСОБА_1 отримав від СФГ «Сосновий бор» 120 000,00 грн,

про що було складено розписку в отриманні грошей в присутності двох свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 36, т. 1).

09 квітня 2020 року між ТОВ «Скіпщина» в особі директора Очколяса С. Г. (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) було укладено два договори оренди землі, які позивач уважає неукладеними, так як він не підписував їх.

За одним договором орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування строком на 10 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована

в адміністративних межах Великокрупільської СР, а саме: земельну ділянку, площею 4,4729 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0014 та земельну ділянку, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0020

(а. с. 20-21, 109-110, т. 1).

За іншим договором, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування строком на 10 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована

в адміністративних межах Великокрупільської СР, а саме: земельну ділянку, площею 4,7149 га, кадастровий номер 3221981000:03:021:0002 та земельну ділянку, площею 0,9098 га, кадастровий номер 3221981000:03:017:0002

(а. с. 22-23, 112-113, т. 1).

На підставі цих двох договорів оренди землі державний реєстратор Тимченко О. В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, а саме, права оренди ТОВ «Скіпщина» на спірні земельні ділянки, індексні номери: 51994406 від 16 квітня 2020 року 11:15:30; 51994621 від 16 квітня 2020 року 11:23:50; 51980469 від 15 квітня 2020 року 10:40:28; 51981115 від 15 квітня 2020 року 11:02:39, та внесла відповідні записи про інше речове право за номерами: 36277845 від 13 квітня

2020 року 11:36:55; 36278023 від 13 квітня 2020 року 11:47:46; 36265243

від 10 квітня 2020 року 16:50:17; 36265741 від 10 квітня 2020 року 16:58:32, відповідно (а. с. 24-27, 108, 111, 114, 117, т. 1)

22 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури із заявою про вчинення злочину, на підставі якої 25 квітня 2020 року було внесено відомості

до ЄРДР за № 12020110170000113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) (а. с. 40, 41, т. 1).

На адвокатський запит Федорова Д. С. , який діяв від імені ОСОБА_1 , від 21 квітня 2021 року № 21/04/21 Згурівський районний відділ Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби

у м. Києві та Київській області ДМС України повідомив, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області 14 березня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 є недійсним з 21 серпня 2018 року.

У зв`язку з його непридатністю він був вилучений та знищений згідно

з чинним законодавством (а. с. 47, т. 1).

Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 23 квітня 2021 року

№ 1-23/04, складеним експертом Кривошеїною О. П., підписи від імені ОСОБА_1 , зображення яких містяться в графі «Орендодавець»

у електрофотокопіях договорів оренди землі, укладених 09 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Скіпщина», виконані не ОСОБА_1 ,

а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1

(а. с. 49-66, т. 1).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 26 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/23714-ПЧ, складеного судовим експертом Фандіковою К. встановлено, що: 1. Вирішити запитання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» в оригіналі договору оренди землі від 09 квітня 2020 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221981000:03:021:0002 та 3221981000:03:017:0002 ОСОБА_1

чи іншою особою - не виявилося можливим у зв`язку з обмеженим обсягом почеркової інформації у досліджуваному підписі та зразках підпису ОСОБА_1 ; 2. Вирішити запитання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» в оригіналі договору оренди землі від 09 квітня 2020 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221981000:03:021:0014 та 3221981000:03:017:0020 ОСОБА_1

чи іншою особою - не виявилося можливим у зв`язку з обмеженим обсягом почеркової інформації у досліджуваному підписі та зразках підпису ОСОБА_1 (а. с. 9-18, т. 2).

ОСОБА_1 у позовній заяві вказував, що 10 лютого 2020 року для оплати нотаріальних послуг при оформленні спадщини на спірні земельні ділянки він звертався до СФГ «Сосновий бор» з проханням надати йому позику в розмірі 15 000,00 грн. ОСОБА_1 указав, що у разі надання допомоги після переоформлення спадщини він передасть фермерському господарству вказані землі в оренду, а отримані в борг кошти можуть бути погашені за рахунок орендної плати (а. с. 38, т. 1).

15 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та СФГ «Сосновий бор» було укладено договір позики (безвідсоткової), за яким фермерське господарство передало йому безпроцентну позику на суму 15 000,00 грн, які він зобов`язувався повернути не пізніше 15 лютого 2021 року (а. с. 37, т. 1). Видача коштів ОСОБА_1 підтверджується копією видаткового касового ордера від 15 лютого 2020 року на суму 15 000,00грн (а. с. 39, т. 1).

08 квітня 2020 року в якості завдатку за спірні земельні ділянки

ОСОБА_1 отримав від СФГ «Сосновий бор» 300 000,00 грн,

про що було складено розписку в отриманні грошей в присутності двох свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 35, т. 1).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції були допитані свідки: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а. с. 169-172б, 186-188, т. 2), на показання яких

як на докази послалися суди.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених

частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова О. С., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої

або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права

і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,

що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання

про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси

у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який

не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України та частини першої

статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності

є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права

чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні

ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391

ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України,

Законом України «Про оренду землі».

Частиною першою статті 93 ЗК України та статтею 1 Закону України

«Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки -

це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналогічне положення закріплено й у статті 13 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови,

що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина друга статті 207

ЦК України).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри

та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати

їх ідентифікацію.

У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження

№ 61-34764св18) Верховний Суд виснував, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника/-ів правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

ОСОБА_1 на підтвердження заявлених позовних вимог про те,

що він не підписував договори оренди землі від 09 квітня 2020 року

з ТОВ «Скіпщина» надано відповідні докази, у тому числі, висновки почеркознавчих експертиз: від 23 квітня 2021 року № 1-23/04, проведеної

на його замовлення, та від 26 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/23714-ПЧ, проведеної в рамках кримінального провадження.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив

із того, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що він не підписував спірні договори оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладені з ТОВ «Скіпщина», та, відповідно, що договори є неукладеними.

При цьому, оцінюючи висновок почеркознавчої експертизи від 23 квітня 2021 року № 1-23/04, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився

суд апеляційної інстанції, згідно з яким підпис не ОСОБА_1 , визнав його недопустимим і не врахував при вирішенні спору. Разом із цим, судами попередніх інстанцій взято до уваги висновок почеркознавчої експертизи від 26 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/23714-ПЧ, проведеної у рамках кримінального провадження, згідно з яким експерт не зміг відповісти

на поставленні питання через обмежений обсяг почеркової інформації

у досліджуваному підписі та зразках підпису позивача.

Переглядаючи судові рішення, та, надаючи оцінку відповідним доводам касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному

та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази

не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність

і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним

у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили

і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня

1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз`яснено, що у випадках, коли в справі щодо одного й того

ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи

або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 23 квітня 2021 року

№ 1-23/04, складеним експертом Кривошеїною О. П., підписи від імені ОСОБА_1 , зображення яких містяться в графі «Орендодавець»

у електрофотокопіях договорів оренди землі, укладених 09 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Скіпщина», виконані не ОСОБА_1 ,

а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1

(а. с. 49-66, т. 1). Указаний висновок визнано судами недопустимим доказом, так як експертиза проведена експертом, який не має дійсного свідоцтва на підтвердження кваліфікації для її проведення.

При цьому судами не враховано, що такий висновок є письмовим доказом згідно зі статтею 95 ЦПК України і має оцінюватися відповідно до вимог статті 89 ЦПК України.

Разом із цим, судами враховано висновок почеркознавчої експертизи

від 26 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/23714-ПЧ, складений судовим експертом Фандіковою К., відповідно до якого експерту не виявилося можливим надати відповіді на запитання щодо виконання підпису від імені ОСОБА_1 у договорах оренди землі від 09 квітня 2020 року у зв`язку

з обмеженим обсягом почеркової інформації у досліджуваному підписі

та зразках його підпису (а. с. 9-18, т. 2).

Із указаних висновків убачається, що під час досліджень експерт Кривошеїна О. П. використовувала електрофотокопії спірних договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року, а судовий експерт Фандікова К. - оригінали цих договорів. Також в обох випадках були досліджені вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 .

Крім того, дійшовши висновку, що позивач не довів факт непідписання

ним договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року з ТОВ «Скіпщина», суди виходили, у тому числі, з того, що між сторонами сформувалися тривалі відносини щодо оренди земельних ділянок.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня

2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку

та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування

не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду, що є обов`язковим елементом справедливого судового розгляду (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів

на етапі розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.

З`ясування факту підписання чи непідписання правочину має вирішальне правове значення при вирішенні даного спору.

Районний суд у тексті оскаржуваного судового рішення указував,

що у підготовчому провадженні учасникам справи, у тому числі позивачу, було роз`яснено право заявити клопотання про призначення експертизи, проте сторони не скористалися таким правом.

Зазначені твердження судів є безпідставними та такими,

що спростовуються матеріалами справи, зокрема, неодноразовими клопотаннями відповідача про призначення експертизи, зафіксованими

у тому числі й у протоколах судових засідань (а. с. 144, т. 1 (відзив

на позовну заяву); а. с. 74-76, 79-79б (про наміри подання такого клопотання), 148-151, т. 2); ухвалою суду першої інстанції від 27 серпня

2021 року про витребування оригіналів договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року за клопотанням представників позивача та відповідача

(а. с. 60-61, т. 2), заявою відповідача про ненадання оригіналів договорів

(а. с. 98-99, т. 2).

30 грудня 2021 року у судовому засіданні районного суду представник відповідача наполягав на призначенні судової почеркознавчої експертизи, але просив суд оголосити у справі перерву для підготовки відповідного клопотання, проти чого представники позивача та фермерського господарства заперечували, з огляду на відсутність оригіналів договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року, які необхідні для проведення експертизи (а. с. 186-188, т. 2).

Натомість, у судовому засіданні 19 січня 2022 року, коли було ухвалено оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, представник

відповідача повідомив суд, що клопотання про призначення експертизи заявлятися не буде (а. с. 196 зворот, т. 2).

У касаційній скарзізаявник зазначає, що саме після отримання витребуваних документів (оригіналів договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року, укладених із ТОВ «Скіпщина») позивач мав намір заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, йому такої процесуальної можливості не надано.

З`ясування цього питання має важливе правове значення при вирішенні спору, так як у разі встановлення факту непідписання ОСОБА_1 договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року з ТОВ «Скіпщина», реєстрація договорів оренди землі, які позивач не підписував, а також інших речових прав на спірні земельні ділянки, не відповідатиме вимогам закону,

і порушуватиме суб`єктивні цивільні права власника на розпорядження належними йому земельними ділянками.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду

від 16 червня 2021 року у справі № 535/1318/19, провадження

№ 61-19295св20.

Таким чином, висновки судів про те, що позивач не довів факт непідписання договорів оренди землі від 09 квітня 2020 року з ТОВ «Скіпщина» і сторони не скористалися процесуальним правом на призначення відповідної експертизи є передчасними, а тому доводи касаційної скарги у відповідній частині заслуговують на увагу.

Крім того, позивач посилається на те, що у цих договорах є суттєві розбіжності, зокрема, зазначено реквізити його недійсного паспорта, який 21 серпня 2018 року було вилучено та знищено, та неправильно зазначено його місце реєстрації. Указаним доводам суди попередніх інстанцій

не надали належної оцінки, обмежившись посиланням про те,

що неповідомлення орендодавця про зміну паспорта свідчить

про недобросовісність орендаря (позивача) як сторони договору, а також

на наявну в матеріалах справи засвідчену представником копію старого паспорта позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено)

не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки

у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки. Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним,

є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права,

яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зазначений висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах:

від 07 квітня 2021 року у справі № 567/978/18, провадження № 61-8877св20, від 16 червня 2021 року у справі № 535/1318/19, провадження

№ 61-19295св20, від 16 листопада 2022 року у справі № 144/1346/21, провадження № 61-7155св22, та інших.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18),

від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16 (провадження

№ 11-1042апп18), від 05 грудня 2018 року у справі № 815/2072/17 (провадження № 11-815апп18), від 20 березня 2019 року у справі

№ 587/2110/16-ц (провадження № 14-25цс19), від 02 жовтня 2019 року

у справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411цс19) та інших викладено правовий висновок про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися

як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї

ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним

у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру цього спору. Визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. Крім того, оскаржуваній реєстраційній дії передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема право оренди конкретної земельної ділянки.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

До кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права

на нерухоме майно або ж його обтяження.

Отже, у разі встановлення, що власник земельних ділянок не підписував договори оренди землі, тобто, вони є неукладеними, не вчиненими,

у державного реєстратора відсутні правові підстави для здійснення реєстраційних дій.

Таким чином, суди попередніх інстанцій зробили передчасний висновок

про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суди формально визнали доведеним факт існування тривалих відносин щодо оренди спірних земельних ділянок між сторонами

за відсутності договору оренди землі з попереднім власником, - його бабою, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції у межах наданих йому повноважень не усунув зазначені порушення, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, судові рішення підлягають скасуванню

з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене вище, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, дати

їм та аргументам сторін відповідну правову оцінку, роз`яснити сторонам

їх процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявити клопотання

про призначення судової-почеркознавчої експертизи; у випадку подання відповідного клопотання призначити у справі таку експертизу,

за результатами проведення якої або в разі відмови від її проведення, розглянути заявлені позивачем вимоги відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, рішення Згурівського районного суду Київської області

від 19 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 27 вересня 2022 року необхідно скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції

(частина четверта статті 411 ЦПК України).

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.

Крім того, у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Оскільки судове рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду по суті вирішення спору підлягають скасуванню, то додаткове судове рішення суду першої інстанції, яким вирішено питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, підлягає також скасуванню.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Олексія Сергійовича, задовольнити частково.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 19 січня

2022 року, додаткове рішення Згурівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 27 вересня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд

до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець