Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 378/572/19
провадження № 61-8719св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - приватне підприємство «Чумацький шлях»,
відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківська районна державна адміністрація, Київська обласна державна адміністрація, Ставищенська селищна рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Чумацький шлях» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року у складі судді Скороход Т. Н. та постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року приватне підприємство «Чумацький шлях» (далі - ПП «Чумацький шлях») звернулось до суду із позовом до головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківська районна державна адміністрація, Київська обласна державна адміністрація, Ставищенська селищна рада, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання незаконним та скасування запису і рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, витребування земельної ділянки із незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням № 308, виданим 11 червня 2003 року Ставищенською РДА, затверджено проект відведення земельних ділянок та їх передачу в довгострокову оренду ПП «Чумацький шлях» під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року, зареєстрованого у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 5/2, посвідчений 23 червня 2003 року державним нотаріусом Ставищенської районної державної нотаріальної контори за реєстром № 1580, ПП «Чумацький шлях» є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,1657 га, в тому числі і спірною земельною ділянкою площею 0,0893 га.
В кінці грудня 2018 року ОСОБА_2 на спірній земельній ділянці встановила тимчасові споруди, посилаючись на те, що вона є власником даної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О. В., відповідно до якого остання набула у власність земельну ділянку, площею 0,12 га з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, яка накладається на орендовану ПП «Чумацький шлях» земельну ділянку.
Спірна земельна ділянка площею 0,12 га з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташована на території Винарівської сільської ради, була надана ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ».
З огляду на те, що інформація про вилучення земельної ділянки, наданої позивачу в оренду на підставі договору оренди, у відповідача відсутня, беручи до уваги факт відсутності будь-якого рішення органу державної влади, яким би припинялось право користування ПП «Чумацький шлях» оспорюваною ділянкою, з врахуванням своєчасно сплачуваних встановлених державою податків, позивач вважав вищезазначений наказ незаконним, прийнятим з перевищенням меж службових обов`язків органом, який не уповноважений приймати такі рішення та розпоряджатися земельною ділянкою, оскільки дана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 на підставі її клопотання, однак, жодного підтвердження наявності та подачі останньою письмової згоди землекористувача відповідач не надав.
Відсутність такої згоди свідчить про пряме порушення відповідачем процедури передачі у власність оспорюваної земельної ділянки. Відповідачем видано оскаржуваний наказ всупереч вимогам законодавства України, а саме з порушенням статей 116, 123 ЗК України, оскільки вказана земельна ділянка у позивача у встановленому законом порядку не вилучалась, а нотаріально оформлена відмова від права користування останнім не надавалась.
У ГУ Держгеокадасту у Київській області відсутні повноваження розпоряджатися оспорюваною ділянкою, оскільки вона не відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
На підставі даного наказу в подальшому було оформлено право власності на земельну ділянку на ОСОБА_1 з подальшим продажем за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 .
Позивач вважав, що договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідно до статті 152 ЗК України є нікчемним, оскільки ОСОБА_1 на час вчинення правочину не мала необхідного обсягу прав на дану земельну ділянку.
Посилаючись на викладене, з урахуванням неодноразового уточнення позовних вимог, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 »;
визнати незаконним та скасувати запис Відділу Держземагенства у Ставищенському районі Київської області від 12 листопада 2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, що розташована на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 808020632242;
визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44628705 від 14 грудня 2018 року, на підставі якого було внесено запис про право власності № 29462361 від 14 грудня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, що розташована на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808020632242;
витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0893 га, що належить ПП «Чумацький шлях» на праві користування за договором оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року та на яку накладається земельна ділянка з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачем не доведено порушення його прав наданням земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та відчуженням її в подальшому останньою на користь ОСОБА_2 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарги ПП «Чумацький шлях».
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПП «Чумацький шлях», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі № 816/1331/17, провадження № К/9901/44447/18, від 29 травня 2022 року у справі № 702/1026/18, провадження № 61-10569св20, від 04 травня 2022 року у справі № 371/1356/17, провадження № 61-19986св21, від 15 червня 2021 року у справі № 823/106/18, провадження № К/9901/61267/18, від 29 грудня 2020 року у справі № 1140/2698/18, провадження № К/9901/10662/19, від 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16, провадження № 61-12358св21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру.
Отже, висновки судів про те, що відповідач не міг знати про накладення земельних ділянок через те, що відомості про надання в користування позивачу земельних ділянок не були внесені до державного земельного кадастру, є помилковими, оскільки саме на територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів покладався обов`язок такого перенесення.
Зазначає, що, з урахуванням перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, надані в користування ПП «Чумацький шлях» на підставі договору оренди, є сформованими, мають свою конфігурацію та площу, тобто є об`єктами цивільного права.
При цьому право користування земельними ділянками ПП «Чумацький шлях» не було припинено відповідно до частини першої статті 141 ЗК України.
Вважає, що суди не врахували, що оскаржуваний наказ видано з порушенням статті 116 ЗК України.
Також посилається на те, що матеріали справи не містять доказів того, що спірна земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_1 .
Крім того, передача у власність спірної земельної ділянки призвело до позбавлення позивача права в подальшому на володіння та користування майном, тобто об`єктом оренди.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Головою Ставищенської районної державної адміністрацієї листом від 22 квітня 2002 року за №134/06-27 було надано згоду на розробку проекту відведення трьох земельних ділянок ПП «Чумацький шлях» смт. Ставище під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради, на підставі якого були розроблені прект відведення земельних ділянок (т. 1, а. с. 41-136, т. 2 а. с. 246-247).
Розпорядженням Ставищенської РДА від 11 червня 2003 року за № 308 «Про затвердження проекту відведення земельних ділянок та їх передачу в довгострокову оренду ПП «Чумацький шлях» (селище Ставище) під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради Ставищенського райну» затверджено проект відведення земельних ділянок, розроблений ТОВ «Київський регіональний інститут земельних ресурсів», та передано в довгострокову оренду ПП «Чумацький шлях» терміном на 50 років під розміщення об`єктів торгівлі три земельні ділянки площею - 0,1657 га, в тому числі земельну ділянку площею 0,0893 га (т. 1, а. с. 36).
Відповідно до копій договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року, зареєстрованого у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 5/2, та посвідченого 23 червня 2003 року державним нотаріусом Ставищенської районної державної нотаріальної контори за реєстром № 1580 (т. 1, а. с. 13-20), додаткової угоди № 1 від 21 липня 2008 року до вказаного договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року (т. 1, а. с. 21-23) та державної реєстраційної справи № 5/2 по укладенню договору оренди земельних ділянок, наданих в довгострокову оренду терміном на 50 років ПП «Чумацький шлях» під розміщення об`єктів торгівлі на території Винарівської сільської ради Ставищенського району (т. 1, а. с. 137-152), ПП «Чумацький шлях» є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,1657 га, з яких перша ділянка площею 0,0893 га, (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса); друга земельна ділянка площею 0,0302 (територія виробничої бази ШЕД-624); третя ділянка площею 0,0462 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса).
Пунктом 2.2 Договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року (т. 1, а. с. 13-19) та пунктом 1.2. додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року від 21 липня 2008 року (т. 1, а. с. 21-23) передбачено, що договір укладається на термін 50 років, починаючи з дати його державної реєстрації. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за один рік до його закінчення. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. При зміні орендаря договір оренди втрачає чинність.
ПП «Чумацький шлях» за оренду вказаної земельної ділянки сплачує орендну плату та земельний податок (т. 1, а. с. 153-159, т. 2, а. с. 121-136).
Наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 10-7972/36-15-СГ від 26 листопада 2015 року (т. 1, а. с. 161, т. 3, а. с. 32) затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_1 на території Винарівської сільської ради та надано у власність останній земельну ділянку загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 3224282000:02:001:0055 для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Винарівської сільської ради (т. 3, а. с. 2-29).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 грудня 2018 року (т. 1, а. с. 162-163), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1, а. с. 164-169) та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2, а. с. 23) власником земельної ділянки кадастровий номер 3224282000:02:001:0055 є ОСОБА_2 .
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10 лютого 2020 року (т. 4, а. с. 56-57, 63-64), витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 4, а. с. 58-62, 65-69) приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу зареєстровано за ПП «Чумацький шлях» право оренди земельних ділянок: кадастровий номер 3224282000:01:002:0802, площею 0,0462 га та кадастровий номер 3224282000:01:002:0801, площею 0,0302.
Відповідно до відомостей офіційного порталу Держгеокадастру України - публічна Кадастрова карта України на земельну ділянку площею 0,0893 га накладається земельна ділянка площею 0,1200 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055 (т. 2, а. с. 226, 227).
На підставі договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 547 від 19 листопада 2019 року ФОП ОСОБА_3 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0893 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ПП «Чумацький шлях» на території Винарівської сільської ради (т. 3, а. с. 74-75, 76-105).
Проте, державним кадастровим реєстратором відділу у Ставищенському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області відмовлено у внесенні відомостей про дану земельну ділянку до Державного земельного кадастру, оскільки вона перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055. Площа співпадає на 61,7173%.
На підставі договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 547 від 11 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_3 повторно розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0893 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ПП «Чумацький шлях» на території Винарівської сільської ради (т. 3, а. с. 184-243).
Проте, державним кадастровим реєстратором відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно відмовлено у внесенні відомостей про дану земельну ділянку до Державного земельного кадастру, оскільки відповідно до протоколу № ПП-3201048492019 «Про проведення перевірки електронного документа» від 18 грудня 2019 року, вона перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055. Площа співпадає на 61,7173%.
Ухвалою Ставищенського районного суду від 18 лютого 2020 року за клопотанням представника позивача Перникози Д. О. призначена земельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ТОВ «Експертно-дослідна служба України» (т. 2, а. с. 204-207).
З висновку експертів за результатами земельно-технічної експертизи від 12 квітня 2021 року № 687/04/2021 (т. 6, а. с. 3-43) слідує, що оскільки на дату проведення натурного обстеження на території в межах Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області (за межами населеного пункту), де розташовуються досліджувані земельні ділянки, відсутні (не влаштовані) матеріальні лінійні рубежі та межові знаки, а також відсутні умовні межі (доріжки, дерева, чагарники та ін.), за якими можливо визначити фактичне землекористування, в т.ч. координати кутів поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,0893 га, яка надана в оренду ПП «Чумацький Шлях» на підставі договору оренди від 26 червня 2003 року, та земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, площею 0.1200 га, що перебуває у власності ОСОБА_2 , встановити (визначити) фактичні межі землекористування не вбачається за можливе, що унеможливлює визначити: чи відповідають координати фактичного землекористування ділянкою площею 0,0893 га, яка перебуває в оренді ПП «Чумацький Шлях», зазначеним в проекті відведення земельних ділянок в оренду ПП «Чумацький шлях» для будівництва трьох підприємств торгівлі (кафе-бар) в межах Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, складений ТОВ «Київський регіональний інститут земельної реформи» станом на 2002 рік (т. 1, а. с. 41-136); технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0893 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ПП «Чумацький шлях» на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області, складеної ФОП ОСОБА_3 станом на 2019 рік (т. 3, а. с. 76-104); відповідність координат фактичного землекористування ділянкою площею 0,1200 га з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, що перебуває у власності ОСОБА_2 , зазначеним в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області) на території Винарівської сільської ради (за межами населеного пункту) Ставищенського району Київської області, складеного ПП «Кадастр» станом на 2015 рік (т. 3, а. с. 2-29). Разом із тим, виходячи із обсягу наданих матеріалів, встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3224282000:02:001:0055, площею 0,1200 га, яка перебуває у власності ОСОБА_2 , перетинаються в площині із межами ділянки площею 0,0893 га, яка перебуває в оренді ПП «Чумацький шлях» на підставі договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року, про що детально описано в дослідницькій частині висновку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що договір оренди земельної ділянки, в тому числі і спірної, є чинним, спірна земельна ділянка у позивача не вилучалася, нотаріально посвідченої згоди на вилучення земельної ділянки представником підприємства не надавалось, право користування нею позивачем, з урахуванням своєчасно сплачуваних встановлених державою податків, не припинялося, договір купівлі-продажу є нікчемним, оскільки ОСОБА_1 на час вчинення правочину не мала необхідного обсягу прав на дану земельну ділянку, та наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-7972/36-15-СГ від 23 листопада 2015 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » прийнятий з перевищенням меж службових обов`язків органом, який не уповноважений приймати такі рішення та розпоряджатися даною земельною ділянкою, що незаконно позбавляє позивача належним чином оформленого права користування нею на підставі вищезазначеного договору оренди.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Судом встановлено, що, на підставі договору оренди від 23 червня 2003 року та додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року від 21 липня 2008 року, ПП «Чумацький шлях» набуло право оренди земельної ділянки загальною площею 0,1657 га, з яких перша ділянка площею 0,0893 га, (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса); друга земельна ділянка площею 0,0302 (територія виробничої бази ШЕД-624); третя ділянка площею 0,0462 га (придорожня смуга відведення автошляху Київ-Одеса), яка розташована на території Винарівської сільської ради (т. 1, а. с. 13-22), кадастровий номер якій не присвоєний, за межами населеного пункту, зі строком дії 50 років (п. 2.2) з умовами використання земельної ділянки - для провадження підприємницької діяльності під розміщення об`єктів торгівлі та з зазначенням у ньому умови, що при перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. При зміні орендаря договір оренди втрачає чинність (п.1.2. додаткової угоди № 1).
Вказаний договір в установленому законом порядку не визнано недійсним або таким, термін дії якого закінчився.
Отже, земельна ділянка, що є предметом спору, перебуває у користуванні на правах оренди ПП «Чумацький шлях».
Частиною другою статті 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
У частині четвертій статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Як вказувалось вище, аналогічні умови визначені у вищевказаному договорі оренди земельної ділянки від 23 червня 2003 року та додатковій угоді № 1 до договору оренди земельної ділянки від 21 липня 2008 року укладених між Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області та ПП «Чумацький шлях» (т. 1, а. с. 13-23).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про те, що позивачем не доведено порушення його прав переданням земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та відчуженням її в подальшому на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому позивачем не доведено, що зміна власника земельної ділянки, порушує його права як орендаря за вищевказаним договором оренди земельної ділянки та унеможливлює користування землею на умовах, передбачених договором.
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 378/94/19.
Доводи касаційної скарги щодо неможливості передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відхиляються колегією суддів, оскільки такі аналогічні доводам апеляційної скарги, на які апеляційним судом надано змістовні та аргументовані відповіді.
Колегія суддів відхиляє посилання заявника на неврахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду, зазначених у касаційній скарзі, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у вказаних постановах.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства «Чумацький шлях» залишити без задоволення.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 03 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.03.2023 |
Оприлюднено | 14.03.2023 |
Номер документу | 109479827 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні