Рішення

від 13.03.2023 по справі 227/277/22

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.03.2023 227/277/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю секретарів судового засідання Сафронової К.М.,

Михайловської Т.П.,

позивача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,

представника позивача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської міської ради, про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування та їх виділення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через представників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою, яку уточнила, до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської міської ради про визнання за нею права на земельну частку (пай) розміром 1, 71 умовних кадастрових гектарів землі, яка знаходиться на території Добропільського району Донецької області, з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", право на яку належало померлій ОСОБА_4 внаслідок розпаювання земель, в порядку спадкування за заповітом після померлої та виділити її їз земель невитребуваних паїв Добропільської міської ради та про визнання за нею права на земельну частку (пай) розміром 1,71 умовних кадастрових гектарів землі, яка знаходиться на території Добропільського району Донецької області, з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", право на яку належало померлому ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом після померлого та виділити її їз земель невитребуваних паїв Добропільської міської ради.

В обґрунтування позову зазначила, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), матері позивачки ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) розміром 7,85 умовних кадастрових гектарів. За життя їй було видано державний акт від 01.12.2002 на право власності на земельну ділянку (пай) у розмірі 6,1437 га на підставі вказаного сертифікату. Сертифікат ОСОБА_4 було втрачено при видачі державного акту про право власності на земельну ділянку (пай). Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона як єдиний спадкоємець звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини. Вважає, що за життя ОСОБА_4 недоотримала у власність 1,71 га земельної ділянки, що є різницею між державним актом на право власності на земельну ділянку (пай) та сертифікатом на право на земельну частку (пай). Надати нотаріусу сертифікат для оформлення права власності на всю земельну ділянку вона не змогла у зв`язку із його втратою. Тому, успадкувала лише 6,1437 га земельної ділянки, відповідно до державного акту. Крім того, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), брату позивачки ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) розміром 7,85 умовних кадастрових гектарів. За життя йому було видано державний акт від 01.12.2002 на право власності на земельну ділянку (пай) у розмірі 6,1438 га на підставі вказаного сертифікату. Сертифікат ОСОБА_5 був втрачений при видачі державного акту про право власності на земельну ділянку (пай). Після смерті брата 15-18 грудня 2019 року, вона як єдиний спадкоємець звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини. Вважає, що за життя ОСОБА_5 не доотримав у власність 1,71 га земельної ділянки, що є різницею між державним актом на право власності на земельну ділянку (пай) та сертифікатом на право на земельну частку (пай). Надати нотаріусу сертифікат для оформлення права власності на всю земельну ділянку вона не змогла у зв`язку із його втратою. Тому, успадкувала лише 6,1438 га земельної ділянки, відповідно до державного акту. Отже, як спадкоємець, ОСОБА_1 просить визнати за нею право на земельні частки (паї) розміром 1,71 умовних кадастрових гектарів землі, відповідно до сертифікатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02.02.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08.08.2022 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 підтримали уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у заяві, та просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідача Добропільської міської ради Немченко І.А. в судове засідання не з`явився, у заяві від 01.02.2023 року просив суд розглянути справу за відсутності представника, заперечень відповідач не має.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Косовненко Є.О. в судове засідання не з`явилася, у заяві від 17.02.2023 року, просила суд розглянути справу у її відсутності та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. У відзиві на позовну заяву від 15.11.2022 року зазначила, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та Головне управління не є належним відповідачем, оскільки не вирішувало питання про передачу у власність спірних земельних земельних ділянок. У заяві від 07.03.2023 року представник просила суд застосувати строк позовної давності.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за життя безпідставно не передано у власність земельні ділянки, за площею, визначеною у сертифікатах в умовних кадастрових гектарах, а тому, позивачка не в повному обсязі успадкувала земельні ділянки. Застосовування строків позовної давності до даних правовідносин є неправомірним, оскільки під час дії карантину, надзвичайного та воєнного стану, строки позовної давності продовжуються на строк його дії.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії сертифікату серії ДН №0121590 від 26 червня 1997 року сертифікат на право на земельну частку (пай) видано члену КСП "Добропільське" с-ще Світле Добропільського району Донецької області ОСОБА_4 на підставі розпорядження Добропільської райдержадміністрації від 07 квітня 1997 року №134 в тому, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Добропільське" розміром 7,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки внатурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 32599 гривень. На зворотній стороні сертифікату серед іншого зазначено, що при видачі громадянину державного акта на право приватної власності на земельну ділянку цей сертифікат повертається до районної державної адміністрації (т.2 а.с.101).

Відповідно до копії сертифікату серії ДН №0121800 від 03 березня 1998 року сертифікат на право на земельну частку (пай) видано члену КСП "Добропільське" с-ще Світле Добропільського району Донецької області ОСОБА_5 на підставі розпорядження Добропільської райдержадміністрації від 07 квітня 1997 року №134 в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Добропільське" розміром 7,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки внатурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 32599 гривень. На зворотній стороні сертифікату серед іншого зазначено, що привидачі громадянину державного акта на право приватної власності на земельну ділянку цей сертифікат повертається до районної державної адміністрації (т.2 а.с.102).

З копії книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали оригінали сертифікатів під особистий підпис (т.2 а.с. 99, 100, 103).

01 грудня 2002 року ОСОБА_4 на підставі рішення Світлівської сільської ради народних депутатів від 04.09.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,14 гектара в межах згідно з планом, що встановлено з фотокопії державного акта ІІ-ДН №172297 (т.1 а.с. 204). Земельна ділянка розташована на території Світлівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 грудня 2002 року ОСОБА_5 на підставі рішення Світлівської сільської ради народних депутатів від 04.09.2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,14 гектара в межах згідно з планом, що встановлено з фотокопії державного акта ІV-ДН №132748 (т.1 а.с. 248). Земельна ділянка розташована на території Світлівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як встановлено матеріалами справи, та про це зазначає ОСОБА_1 у позові, вищевказані земельні ділянки передані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі сертифікатів ДН №0121590 від 26 червня 1997 року та ДН №0121800 від 03 березня 1998 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с. 173, 222).

З фотокопії спадкової справи №64/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 встановлено, що державним нотаріусом Другої добропільської державної нотаріальної контори Донецької області Гусєвою О.В. 22 січня 2019 року на підставі заповіту ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 її донці ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину, яке складається з земельної ділянки загальною площею 6.1437 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:0675, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, яка належала спадкодавиці на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІ-ДН №172297, виданого 01.12.2002 року (т.1 а.с. 206).

З фотокопії спадкової справи №54/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 встановлено, що державним нотаріусом Другої добропільської державної нотаріальної контори Донецької області Гусєвою О.В. 01 вересня 2020 року на підставі ст 1262 ЦК України його сестрі ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину, яке складається з земельної ділянки загальною площею 6.1438 га, кадастровий номер 1422088000:01:000:0676, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДН №132748, виданого 01.12.2002 року (т.1 а.с. 249).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Як зазначено у ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, позивач успадкувала земельні ділянки, які належали померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та отримала свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, аналіз ст. ст. 1216, 1218 ЦК України свідчить про те, що до спадкоємців переходять права від спадкодавця, та до складу спадщини входять усі права за умови, якщо вони не реалізовані за життя спадкодавця або не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ч. 1 і ч. 2 ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 17 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК ( 2768-14 ).

Отже, судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скористалися своїм правом та отримали у власність земельні ділянки, що посвідчено Державними актами на право приватної власності на земельні ділянки, а тому їх право на земельну частку (пай) за сертифікатом на право на земельну частку (пай) припинилося.

Твердження позивача, що сертифікати на право на земельну частку пай ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втрачені ними за життя, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки були отримані ними взамін на сертифікати.

Таким чином, у зв`язку із припиненням права померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на земельну частку (пай) за сертифікатом на право на земельну частку (пай) після отримання ними у власність земельних ділянок, неохоплені, на думку позивача, державними актами розміри земельних ділянок не входять до складу спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а тому, вимоги позивача про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування та їх виділення є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За викладених обставин суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Добропільської міської ради, про визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування та їх виділення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.М. Любчик

13.03.2023