Рішення

від 10.03.2023 по справі 456/4557/22

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4557/22

Провадження № 2/456/391/2023

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

10 березня 2023 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

сторони та інші учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ;

відповідач - Стрийська міська рада Львівської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна інспекція архітектури та містобудування України;

зміст позовних вимог - про визнання права власності на квартиру після реконструкції;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами загального позовного провадження, за участі уповноваженої представниці позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Маципури Г.І., та за відсутності інших учасників справи, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 26.12.2022 року, скориставшись канцелярією, подала у Стрийський міськрайонний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 17397, в якій просить ухвалити рішення про визнання за нею права власності на квартиру № 1 (позначена у технічній документації літерою «А-2») загальною площею 105,4 кв. м., житловою площею 69,4 кв. м., допоміжною площею 36,0 кв. м., у будинку квартирного типу АДРЕСА_5, після її реконструкції. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред`явлення даної позовної заяви до суду, у розмір 992 грн. 40 коп., позивачка ОСОБА_1 залишає за собою та при ухваленні рішення просить покласти на неї.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Мірчук Л.І. 10.12.2002 року та зареєстрованого у реєстрі за № 9347, позивачці ОСОБА_1 належить квартира № 1 загальною площею 42,6 кв. м., житловою площею 26,8 кв. м., допоміжною площею 15,8 кв. м., у будинку квартирного типу АДРЕСА_5 . Вказаний будинок є одноповерховим, двоквартирним, над котрими існувало горище. Власницям обох квартир у вказаному будинку, для його обслуговування, на підставі рішень відповідача Стрийської міської ради Львівської області від 08.06.2006 року № 43 та від 31.10.2006 року № 82 було передано у власність земельну ділянку площею 0,0430 га., кадастровий номер: 4611200000:06:036:0012, про що 22.12.2006 року цим же відповідачем було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 508760. У 2020 році на замовлення позивачки ОСОБА_1 , у зв`язку із зміною сімейного стану та збільшенням кількості членів сім`ї, за погодженням із власницею іншої квартири, за рахунок частини горища, розміщеного над належною їй квартирою, було розпочато її реконструкцію, а відповідні роботи завершено у 2021 році. Після реконструкції площа належної позивачці ОСОБА_1 квартири збільшилася, а її загальна площа вже становить 105,4 кв. м., житлова площа становить 69,4 кв. м., допоміжна площа становить 36,0 кв. м., остання разом із членами сім`ї експлуатує цю реконструйовану квартиру, кора є їх зареєстрованим місцем проживання. Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що аналогічні роботи з реконструкції були проведені також й на замовлення власниці суміжної квартири № 2 у вказаному будинку. Проте, ніхто з них для отримання відповідного документа, який давав би право виконувати будівельні роботи, чи для розроблення й затвердження проекту, не зверталися, оскільки вони не були обізнаними із необхідністю вчинення таких дій. На даний час діючим законодавством не передбачено прядок узаконення вже реконструйованого самочинно об`єкта нерухомого майна, тобто неможливо це зробити у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивачка ОСОБА_1 за захистом своїх прав на узаконення самочинно реконструйованої квартири була змушена звертатися до суду. Аналогічно, за захистом таких своїх прав до суду звернулася й власниця суміжної квартири 3 2 у вказаному будинку. При цьому позивачка ОСОБА_1 стверджує, що згідно виконаного 07.12.2021 року на її замовлення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж належної квартири після реконструкції, результатами такого обстеження встановлено можливість її надійної та безпечної експлуатації, відповідність будівельним правилам та нормам, а при проведенні такого обстеження дефектів не виявлено. Оскільки відповідач Стрийська міська рада Львівської області не наділений повноваженням щодо узаконення самочинної реконструкції об`єкта нерухомого майна, як і немає відповідних механізмів для можливості це зробити третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цього відповідача - Державною інспекцією архітектури та містобудування України, інакше як на підставі рішення суду, відтак позивачка ОСОБА_1 , після отримання відповідних листів від зазначених учасників справи з роз`ясненнями з вказаного приводу, а також виходячи з положень статей 15-16, 316-317, 328, 331, 376, 379, 382, 391 ЦК України, положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», змушена була звертатись до суду із даним позовом, у котрому обрала спосіб захисту - про визнання права власності на квартиру після реконструкції.

Відповідач Стрийська міська рада Львівської області у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до нього, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України, про визнання права власності на квартиру після реконструкції, не подав, свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у порядку представництва в особі Бєлкіної Н.В., у запропоновані судом строк та порядку, а саме 12.01.2023 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», скерувала письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, за її участі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні вказаного відповідача, про визнання права власності на квартиру після реконструкції, що були зареєстровані в діловодстві за вх. № 591. У таких своїх письмових поясненнях зазначена третя особа вказує про неможливість визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на самочинно реконструйовану квартиру, оскільки зазначену позивачку слід вважати лише власницею матеріалів, обладнання тощо, котрі були використані в процесі цієї реконструкції, так як зазначена позивачка, як особа, яка здійснила самочинні роботи з реконструкції належної їй квартири, не набуває права власності на неї після завершення відповідних робіт. Крім того, звертає увагу суду й на ту обставину, що позивачкою ОСОБА_1 не було додержано встановленого законом порядку виконання будівельних робіт і введення цього об`єкта в експлуатацію. В свою чергу, механізм узаконення спірної квартири після реконструкції повинен відповідати ще й будівельним нормам та правилам, як і такому об`єкту спершу повинен бути присвоєний клас наслідків СС1, однак доказів цьому сторонами у справі суду не надано. За таких обставин вважає, що відсутні умови для визнання права власності на спірну квартиру після реконструкції на підставі рішення суду.

Заяви та клопотання учасників справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна інспекція архітектури та містобудування України у порядку представництва в особі Бєлкіної Н.В. 12.01.2023 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», одночасно із наданими письмовими поясненнями, скерувала клопотання про розгляд цієї справи по суті за відсутності уповноваженого представника.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 27.12.2022 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 26.01.2023 року, 12:00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 26.01.2023 року підготовче провадження у цій справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті - зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 10.03.2023 року о 10.00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 10.03.2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, постановлено проводити заочний розгляд цієї справи та ухвалення у ній заочного рішення.

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

У судове засідання щодо розгляду справи по суті з`явилася лише уповноважена представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокатка Маципура Г.І., інші учасники цієї справи у таке судове засідання не з`явилися та не забезпечили явки своїх уповноважених представників, а суд вважав за необхідне проводити заочний розгляд цієї справи по суті за їх відсутності. Одночасно було задоволено клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України, про розгляд цієї справи по суті за відсутності її уповноваженого представника.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими нею позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідача Стрийської міської ради Львівської області, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Мірчук Л.І. 10.12.2002 року та зареєстрованого у реєстрі за № 9347 (копія міститься у справі, а. с. 5), позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_5 . Паспортом громадянки України серія НОМЕР_1 , виданим Стрийським МВ УМВС України у Львівській області 30.01.2007 року (копія мітиться у справі, а. с. 4) стверджується, що вказана квартира є зареєстрованим місцем проживання позивачки ОСОБА_1 з 03.01.2003 року.

Згідно технічного паспорта на приватизовану квартиру АДРЕСА_5 , виготовленого 13.12.2002 року КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (копія міститься у справі, а. с 7), її загальна площа становить 42,6 кв. м., житлова площа становить 26,8 кв. м., допоміжна площа становить 15,8 кв. м..

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_5 є одноповерховим, двоквартирним, із наявністю над ним горища. У свою чергу, власницям обох квартир у вказаному будинку, для його обслуговування, на підставі рішень відповідача Стрийської міської ради Львівської області від 08.06.2006 року № 43 та від 31.10.2006 року № 82 було передано у власність земельну ділянку площею 0,0430 га., кадастровий номер: 4611200000:06:036:0012, про що 22.12.2006 року цим же відповідачем було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 508760 (копія міститься у справі, а. с. 6).

Судом встановлено й те, що упродовж 2020-2021 років на замовлення позивачки ОСОБА_1 , за її власні кошти, було виконано та завершено роботи з реконструкції належної їй спірної квартири із збільшенням площі такої квартири за рахунок розміщеного над нею частини горища, котрі були виконані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та без належно затвердженого проекту.

Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_5 , виготовленого 25.11.2021 року ПП «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ» ЕКСПЕРТ-АКТИВ» та Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер: ТІ01:9181-6284-9982-2120, статус: діючий (копія міститься у справі, а. с. 8-20), така позначена у цій технічній документації літерою «А-2», а після реконструкції її загальна площа становить 105,4 кв. м., житлова площа становить 69,4 кв. м., допоміжна площа становить 36,0 кв. м., з урахуванням першого та мансардного поверхів.

Судом встановлено й те, що прав та інтересів інших осіб самочинно реконструйована на замовлення позивачки ОСОБА_1 належна їй квартира АДРЕСА_5 не порушує і відповідні докази на спростування зазначених обставин у матеріалах цієї справи відсутні, її учасниками суду не надані, а судом не здобуті. У свою чергу, на замовлення власниці суміжної квартири № 2 у вищевказаному двоквартирному будинку, також було здійснено роботи з її реконструкції за рахунок іншої частини горища, зокрема над цією квартирою, й такі роботи завершені, після чого остання також звернулася у Стрийський міськрайонний суд Львівської області із аналогічним позовом, що стверджуться наявною у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією щодо постановлених у цивільній справі за єдиним унікальним номером 456/4556/22 та номером судового провадження 2/456/390/2023 ухвал від 28.12.2022 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, від 28.02.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Крім того, не надано суду й відповідних доказів, котрі відповідали б критеріям їх належності та допустимості, про те, що спірна квартира після її реконструкції порушує будівельні правила та норми, як і про наявність будь-яких скарг чи звернень до відповідача Стрийської міської ради Львівської області чи до третьої особи на стороні цього відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України, з приводу неналежного використання позивачкою ОСОБА_1 наданої їй та власниці суміжної квартири у спільну сумісну власність земельної ділянки, на котрій розміщений двоквартирний будинок АДРЕСА_5 .

У свою чергу, згідно з Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж спірної квартири, виготовленого на замовлення позивачки ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 07.12.2021 року (копія міститься у справі, а. с. 21-36), за результатами проведеного такого технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації спірної квартири після її реконструкції, як і відповідність проведених робіт з реконструкції будівельним правилам та нормам. При проведенні такого обстеження дефектів не виявлено. Клас наслідків спірної квартири визначено як СС1.

Щодо звернення до компетентного державного органу про прийняття спірної квартири після її реконструкції до експлуатації, то судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зверталася з вказаного приводу як до відповідача Стрийської міської ради Львівської області, так і до третьої особи на стороні цього відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України, що підтверджується відповідями зазначених учасників справи на такі звернення від 10.01.2022 року за вих. № 3.1/4954 (копія міститься у справі, а. с. 38) та від 21.09.2022 року за вих. № 7964/05/13-22 (копія міститься у справі, а. с. 39-40), котрими фактично відмовлено у вчиненні відповідних дій та, з-поміж іншого, роз`яснено про необхідність звернення у суд, відповідне рішення котрого про узаконення самочинної реконструкції може бути підставою для прийняття спірної квартири після реконструкції до експлуатації та реєстрації відповідної декларації про готовність цього об`єкта нерухомого майна до експлуатації.

Отже, вирішення питання про узаконення спірної квартири після самочинно проведених у ній робіт з реконструкції, є неможливим інакше як у судовому порядку, а відповідне право на таке майно після реконструкції може бути визнане за позивачкою ОСОБА_1 лише за рішення суду, котре, у свою чергу, поряд з іншими документами, буде підставою для прийняття спірної квартири після реконструкції в експлуатацію та реєстрації відповідної декларації про готовність цього об`єкта нерухомого майна до експлуатації.

Релевантні норми та джерела права, а також роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо самочинного будівництва, у тому числі й здійснення самочинних робіт з реконструкції об`єктів нерухомого майна,та можливості прийняття таких об`єктів до експлуатації й набуття на них права власності, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» (із змінами), іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

В силу положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульоване статтею 331 ЦК України, згідно котрою право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до частин 1, 5 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда чи будь-яке інше нерухоме майно, якщо вони будуються або збудовані без належного на те дозволу чи належно затвердженого проекту, вважаються самочинним будівництвом. Проте, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як роз`яснюється в абзаці 4 пункту 9 та в пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 3 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього . Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, а тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 року у справі за єдиним унікальним номером 910/2939/19 виклав таку правову позицію: «зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного».

У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі за єдиним унікальним номером 2-962/2009 та номером судового провадження № 61-33701св18 зроблено висновок про те, що суд має повноваження визнавати право власності на об`єкт самочинного будівництва виключно у двох випадках: - право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до частин 1-2, 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Зазначені у документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва . Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, у межах земель їх розміщення, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» (із змінами), згідно з котрим прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (пункт 3 Порядку). У випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою-підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (пункт 10 Порядку).

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позову.

Оскільки судом беззаперечно встановлено, що на замовлення позивачки ОСОБА_1 упродовж 2020-2021 років, за її власні кошти були виконані роботи з реконструкції належної їй квартири АДРЕСА_5 , з дотриманням діючих будівельних правил та норм, однак без відповідного документа, який давав би право виконувати відповідні роботи з реконструкції та належно затвердженого проекту, у той же час відповідні роботи з реконструкції виконувалися також й на замовлення власниці суміжної квартири № 2 у вказаному будинку, а на замовлення обох власниць двох квартир такі роботи були виконані на земельній ділянці, що була заздалегідь відведена для обслуговування вказаного будинку та передана їм у спільну сумісну власність, то суд дійшов висновку про можливість захисту порушеного права позивачки ОСОБА_1 як власниці квартири № 1 у вказаному будинку, у порядку, визначеному ч. 5 ст. 376 ЦК України, у спосіб ухвалення даного рішення про визнання за нею як співвласницею земельної ділянки, на котрій розміщена самочинно реконструйована спірна квартира, котра після реконструкції не порушує права інших осіб, у тому числі й власниці суміжної квартири у вказаному будинку та одночасно співвласниці вказаної земельної ділянки.

Такий висновок суду повністю узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі за єдиним унікальним номером 2-962/2009 та номером судового провадження 61-33701св18, а також у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі за єдиним унікальним номером 910/2939/19, й відповідає також роз`ясненням, викладеним в абзаці 4 пункту 9 та в пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 3 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», а, основне, не суперечить загальним засадам набуття права власності, визначеним чинним ЦК України.

При цьому суд враховує, що вирішення питання про узаконення спірної квартири після самочинно проведених робіт з реконструкції є неможливим інакше як у судовому порядку, а відповідне право на таке майно може бути визнане за позивачкою ОСОБА_1 лише на підставі рішення суду, що у даному, конкретному випадку, виключає необхідність попереднього звернення цієї позивачки до компетентного органу державної влади з цього питання як обов`язкової умови можливості звернення до суду за захистом свого порушеного права. До того ж, саме рішення суду буде підставою для прийняття спірної квартири після реконструкції в експлуатацію згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» (із змінами), за умови можливості її надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. У свою чергу, відповідне технічне обстеження проведене фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як суб`єктом господарювання, який має необхідний кваліфікаційний сертифікат, ним же одночасно визначено клас наслідків (відповідальності) спірної квартири як СС1.

Відтак, з огляду на досліджені матеріали цієї справи, пов`язані із встановленням обставин самочинних робіт з реконструкції спірної квартири, суд, дотримуючись принципу верховенства права, вважає, що за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право власності на квартиру № 1 (позначена у технічній документації літерою «А-2») загальною площею 105,4 кв. м., житловою площею 69,4 кв. м., допоміжною площею 36,0 кв. м., у будинку квартирного типу АДРЕСА_5, після її реконструкції, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 6 594 грн., що підтверджується квитанцією Відділення № 1 у м. Стрий АТ «ПУМБ» № 36525495 від 11.10.2022 року (оригінал міститься у справі, а. с. 1), слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, з урахуванням відповідної позиції цієї позивачки з вказаного приводу, залишити за останньою, зокрема покласти на позивачку ОСОБА_1 ..

Доказів понесення учасниками цієї справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної інспекції архітектури та містобудування України, про визнання права власності на квартиру після реконструкції, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 1 (позначена у технічній документації літерою «А-2») загальною площею 105,4 кв. м., житловою площею 69,4 кв. м., допоміжною площею 36,0 кв. м., у будинку квартирного типу АДРЕСА_5, після її реконструкції.

Строк і порядок набрання заочним рішенням суду законної сили та його оскарження.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем Стрийською міською радою Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Позивачка ОСОБА_1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна інспекція архітектури та містобудування України мають право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому чинним ЦПК України, тобто шляхом подання безпосередньо до Львівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідач Стрийська міська рада Львівської області, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача Стрийської міської ради Львівської області, яка подається безпосередньо до Стрийського міськрайонного суду Львівської області. У свою чергу апеляційна скарга на заочне рішення суду подається цим відповідачем безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Стрийська міська рада Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: вул. Т. Шевченка, 71, м. Стрий, Львівська область, 82400; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26256903.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна інспекція архітектури та містобудування України; місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37471912.

Дата складення повного заочного рішення суду: 13 березня 2023 року.

Суддя Володимир МИКИТИН