Постанова

від 29.01.2024 по справі 456/4557/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/4557/22 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.

Провадження № 22-ц/811/973/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника Державної інспекції архітектури та містобудування України Глембоцької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної інспекція архітектури та містобудування України на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на квартиру після реконструкції.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що їй належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Мірчук Л.І. 10.12.2002 року, зареєстрованого у реєстрі за № 9347. Стверджує, що земельна ділянка площею 0,0430 га., кадастровий номер: 4611200000:06:036:0012, призначена для обслуговування будинку, в якому розташована її квартира, передана у спільну власність їй та власнику квартири АДРЕСА_2 в цьому будинку. Зазначає, що у зв`язку з тим, що з часу придбання нею житла зросла кількість членів її сім`ї, вона провела реконструкцію квартири за рахунок горища над нею та за власні кошти добудувала мансардний поверх, внаслідок чого загальна площа квартири збільшилася до 105,4 кв.м., житлова до 69,4 кв.м., а загальна кількість кімнат збільшилася з однієї до чотирьох. Вказує, що вищезазначене будівництво проведено без дозволу на початок будівельних робіт та погодження відповідних служб, однак проведене на земельній ділянці, відведеній для обслуговування будинку з дотриманням архітектурно-будівельних норм та правил, а відтак не порушує прав та інтересів інших осіб. Крім того, власник квартири АДРЕСА_3 провів таку ж добудову мансардного поверху над своєю квартирою за рахунок горища. Наголошує, що за результатами технічного обстеження квартири експертом в галузі будівництва встановлено відповідність реконструкції будівельним правилам та нормам, а також можливість її безпечної експлуатації. Звертає увагу, що після проведеного будівництва зверталася до Стрийської міської ради Львівської області та Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо узаконення будівництва, у чому їй було відмовлено. З наведених підстав просить визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйовану квартиру А-2 загальною площею 105,4 кв.м., житловою площею 69,4 кв.м., розташовану по АДРЕСА_4 .

Заочним рішеннямСтрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від10березня 2023року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_5 Львівської області, після її реконструкції.

Заочне рішення суду оскаржила Державна інспекція архітектури та містобудування України, в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, а особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Зазначає, що підставою для визнання за позивачем права власності на реконструйовану квартиру є звіт про технічне обстеження, однак у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію за наявності можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта, яке виконується вже після визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду, та не може бути підставою для цього. Вважає, що проведення технічного обстеження реконструйованої квартири в порядку, передбаченому для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, будівель та спору сільськогосподарського призначення, є порушенням норм містобудівного законодавства, оскільки квартира в будинку квартирного типу не входить до вичерпного переліку об`єктів, щодо яких можливе таке технічне обстеження. Вказує, що у позивача відсутня проектна документація та належно затверджений проект, тому неможливо визначити до якого класу наслідків відноситься об`єкт будівництва, а до звіту про технічне обстеження не додано доказів наявності у його виконавця відповідного сертифікату виконавця робіт (послуг) з архітектурного та інженерно-будівельного проектування, відтак, під час проведення технічного обстеження виконавець звіту не був уповноважений розраховувати клас наслідків об`єкту будівництва самостійно, у зв`язку з чим наявний в матеріалах справи звіт про технічне обстеження є неналежним доказом. Крім того, сама по собі наявність звіту про технічне обстеження не є доказом відсутності порушень будівельних норм, а лише встановлює технічну можливість експлуатації збудованого об`єкта, а встановити наявність або відсутність відхилень від вимог державних будівельних норм можливо тільки за результатами будівельно-технічної експертизи. Наголошує, що суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво і узгоджувати забудови, тому визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише тоді, коли в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Звертає увагу, що лист у відповідь на звернення громадянина не є рішенням щодо введення в експлуатацію спірного об`єкта нерухомості в порядку, передбаченому чинним законодавством. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Державної інспекції архітектури та містобудування України Глембоцької О.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що роботи з реконструкції належної позивачці квартири хоч і виконані без належно затвердженого проекту та відповідного документа, який давав би право на виконання робіт з реконструкції квартири, однак з дотриманням чинних будівельних норм та на земельній ділянці з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що перебуває у спільній сумісній власності зі співвласниками квартири АДРЕСА_2 у цьому ж житловому будинку, а проведена реконструкція квартири не порушує прав інших осіб, в тому числі і співвласників суміжної квартири двохквартирного житлового будинку, уповноважені на вирішення цього питання компетентні органи відмовили в узаконенні реконструкції, відтак наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на реконструйовану квартиру, оскільки вирішення питання про її узаконення після самочинно проведених робіт з реконструкції інакше, як в судовому порядку, є неможливим у зв`язку з відмовою компетентних органів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено і у статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив.

Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку (ч. 2 ст. 383 ЦК України).

Відповідно до ст 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Згідно зроз`ясненнями пункту9постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ№ 6від 30березня 2012року «Пропрактику застосуваннясудами ст.376ЦК України»при розглядісправ зазначеноїкатегорії судамслід матина увазі,що відповіднодо статті26Закону України«Про основимістобудування» спориз питаньмістобудування вирішуютьсярадами,інспекціями державногобудівельного архітектурногоконтролю умежах їхповноважень,а такожсудом відповіднодо законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

А відтак, звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснювати ся за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Відповідно до роз`яснень пункту 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України не може бути застосовано правила статті 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами: про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовані іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК України та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир; про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди; про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

Не може бути застосовано правила статті 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами: про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК України та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир; про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди; про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо). Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 306/2140/17 (провадження №61-47454св18).

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору дарування від 10 грудня 2002 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Мірчук Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 9347, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_6 загальною площею 42,6 кв.м., що складається з однієї житлової кімнати площею 26,8 кв.м. і кухні.

Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯД № 508760, виданим Стрийською міською радою 22 грудня 2006 року, підтверджується, що ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0430 га, розташована за адресою: АДРЕСА_7 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку.

Тобто, земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_7 , на законних підставах вибула з комунальної власності, і Стрийська міська рада Львівської області не є її власником.

Згідно з технічним паспортом, складеним 13 грудня 2002 року, квартира АДРЕСА_6 загальною площею 42,6 кв.м. розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з однієї житлової кімнати площею 26,8 кв.м., кухні площею 12,7 кв.м., вбиральні площею 0,7 кв.м. тв коридором, площею 2,4 кв.м.

Згідно з технічним паспортом, складеним 25 листопада 2021 року, квартира АДРЕСА_6 загальною площею 105,4 кв.м., житловою площею 69,4 кв.м. складається з першого поверху площею 45,2 кв.м., на якому розташовані: житлова кімната площею 26,6 кв.м., кухня площею 11,7 кв.м., коридор площею 5,1 кв.м., санвузол площею 1,8 кв.м., та мансардного поверху площею 60,2 кв.м., на якому розташовані: три житлові кімнати площею 17,0 кв.м., 17,8 кв.м. та 8,0 кв.м., коридор площею 14,1 кв.м. та кладова площею 3,3 кв.м.

На замовлення ОСОБА_1 07 грудня 2021 року ФОП ОСОБА_4 складено звіт про проведення технічного обстеження квартири АДРЕСА_6 , за результатами якого встановлено, що об`єкт реконструйовано у період 2020-2021 роках, після реконструкції наявна можливість його надійної та безпечної експлуатації, а також відповідність проведеної реконструкції чинним будівельним правилам та нормам.

Як вбачається з матеріалів справи, самовільно здійснивши реконструкцію квартири без відповідного дозволу, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту реконструкції квартири, позивачка зверталася до компетентних державних органів, уповноважених на прийняття реконструйованої квартири до експлуатації, оформлення права власності на неї та здійснення реєстрації права власності.

Матеріалами справи підтверджується, що 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області із заявою щодо узаконення самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_6 .

Листом виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 10 січня 2022 року № 3.13/4954 повідомлено ОСОБА_1 про те, що право власності на самочинне будівництво може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з Порядком…

Крім того, 03 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Державної інспекції архітектури та містобудування України зі зверненням щодо прийняття в експлуатацію квартири АДРЕСА_6 .

Листом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 21 вересня 2022 року № 3.13/4954 повідомлено ОСОБА_1 про те, що прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідної заяви у вигляді заповненої декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім того, повідомлено, що порядок прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів, право власності на які визнано за рішенням суду за умови можливості їх надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження, регулюють окремі положення Порядку….

Відповідно доп.3Порядку… прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта (п. 10 Порядку…).

Відповідно до п. 17 Порядку… замовник (йогоуповноважена особа)заповнює іподає довідповідного органудержавного архітектурно-будівельногоконтролю одинпримірник деклараціїщодо самочиннозбудованого об`єкта,на якевизнано правовласності зарішенням суду,за формою,наведеною удодатку 5до цьогоПорядку.

А відтак, з отриманих позивачем відповідей від виконкому Стрийської міської ради Львівської області, як органу місцевого самоврядування, та Державної інспекції архітектури та містобудування України, як органу державного архітектурно-будівельного контролю, вбачається, що ввести в експлуатацію об`єкт нерухомого майна можливо лише на підставі Порядку… шляхом реєстрації декларацій встановленої форми. Водночас, зазначений Порядок… не передбачає введення в експлуатацію будівель, які збудовані самочинно. Вирішення вказаного питання можливе лише після визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва в судовому порядку відповідно до ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з роз`ясненнями пункту 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України» вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також у постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 640/13030/16-ц та від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17.

У даному випадку відбулася реконструкція квартири АДРЕСА_6 , належної ОСОБА_1 на праві приватної власності, Стрийська міська рада Львівської області не є власником цього житлового будинку, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить позивачці та співвласникам квартири АДРЕСА_2 цього ж житлового будинку на праві спільної сумісної власності з цільовим призначенням для обслуговування саме цього двохквартирного житлового будинку.

Матеріалами справи підтверджується, що право власності на квартиру виникло у ОСОБА_1 ще задовго до проведення реконструкції квартири без належних дозвільних документів, які б надавали право на виконання робіт з реконструкції квартири, що полягали в збільшенні її площі за рахунок добудови мансардного поверху у горищному приміщенні над квартирою.

Протягом тривалого часу, як під час проведення реконструкції квартири АДРЕСА_6 , так і після її закінчення, співвласники квартири АДРЕСА_3 з приводу проведення ОСОБА_1 реконструкції квартири без дозвільних документів не зверталися зі скаргами на дії позивачки ні до органів місцевого самоврядування, ні до органів архітектурно-будівельного контролю, а також не зверталися з відповідними позовами до суду щодо порушення їхніх прав, що свідчить про те, що проведеною реконструкцією квартири АДРЕСА_8 права співвласників квартири АДРЕСА_3 не порушуються.

Крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що органами уповноваженими на здійснення архітектурно-будівельного нагляду, не приймалося відносно позивачки жодних рішень, в тому числі і не виносилися приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку їх усунення..

Слід зазначити і те, що Стрийська міська рада Львівської області, будучи залученою до участі у справі як відповідач, і будучи належним чином повідомленою про судові засідання, не уповноважила свого представника для участі в судовому засіданні, не просила суд про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

Зазначені обставини свідчать про те, що реконструкція належної позивачці квартири АДРЕСА_6 жодним чином не порушує прав як інших співвласників будинку, так і інших осіб, в тому числі і Стрийської міської ради Львівської області, а також інтересів держави.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що за співвласниками квартири АДРЕСА_2 в судовому порядку визнано право власності на реконструйовану ними квартиру.

Задовольняючи позов, суд вірно врахував те, що закінчивши реконструкцію квартири, ОСОБА_1 зверталася до виконкому Стрийської міської ради Львівської області, до компетентних органів, уповноважених на прийняття об`єктів нерухомого майна в експлуатацію, на оформлення права власності, уповноважених на вирішення питань містобудування, а відтак здійснила усі залежні від неї дії для прийняття реконструйованої квартири до експлуатації та оформлення права власності на неї, а неприйняття відповідними органами рішення з цього питання та надання відповідей, що вирішення по суті зазначеного питання можливе за рішенням суду відповідно до положення ст. 376 ЦК України, свідчить про невизнання права власності позиваки на реконструйовану квартиру та про наявність спору про право.

Вважаючи оскаржуване рішення суду незаконним, апелянт покликається на те, що суд визнав за позивачкою право власності на реконструйовану квартиру на підставі звіту про технічне обстеження, а сама по собі наявність звіту про технічне обстеження, на думку апелянта, не є доказом відсутності порушень будівельних норм, а лише встановлює технічну можливість експлуатації збудованого об`єкта, а встановити наявність або відсутність відхилень від вимог державних будівельних норм можливо тільки за результатами будівельно-технічної експертизи.

В суді апеляційної інстанції сторони погодилися, що встановити технічну можливість експлуатації та відповідність державним будівельним нормам реконструйованої квартири можливо за результатами будівельно-технічної експертизи.

Положення статей76,102113ЦПК Українивизначають висновкиекспертів якодин іззасобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експертаможе бутипідготовлений назамовлення учасникасправи абона підставіухвали судупро призначенняекспертизи.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 584/23 від 30 листопада 2023 року, складеним судовим експертом науково-дослідного інституту судових експертиз та права на замовлення ОСОБА_1 , реконструкція квартири АДРЕСА_6 включала: влаштування другого поверху у горищному приміщенні, призначеному для обслуговування досліджуваної квартири; влаштування додаткового одного сходового маршу; влаштування додаткових двох житлових кімнат та допоміжних приміщень (коридор, кладова, гардеробна). Досліджуваний житловий будинок АДРЕСА_4 , відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 незначні наслідки та II категорії складності. Виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_6 відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Реконструйована квартира АДРЕСА_6 відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

З висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 584/23 від 30 листопада 2023 року, складеного судовим експертом науково-дослідного інституту судових експертиз та права на замовлення ОСОБА_1 , вбачається, що свої висновки експерт обґрунтовував в тому числі і ДБН.

Враховуючи те, що виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_6 відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, реконструйована квартира відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, квартира знаходиться у двохквартирному житловому будинку, що розташований на земельній ділянці з цільовим призначення для обслуговування будинку, не порушує прав інших осіб, а за результатами проведення будівельно-технічної експертизи підтверджується її надійна та безпечна експлуатація, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який вважав можливим визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_6 загальною площею 105,4 кв.м., житловою площею 69,4 кв.м., допоміжною площею 36,0 кв.м., після її реконструкції.

Доводи апеляційної скарги про те, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України не розглядалися документи щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва, а саме, квартири АДРЕСА_6 та не приймалося рішення про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації або рішення про видачу чи відмову у видачі сертифіката, не заслуговують на увагу, оскільки позивачка неодноразово зверталася до Стрийської міської ради Львівської області, до компетентних державних органів, в тому числі і до Державної інспекції архітектури та містобудування України для узаконення проведеної реконструкції її квартири, оформлення за нею права власності, а відтак виконала усі залежні від неї дії для цього, а не прийняття компетентним органом рішення з цього питання не позбавляє її можливості звернутися до суду за захистом для визнання за нею права власності на реконструйовану квартиру.

Покликання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що реконструкція належної позивачці квартири проведена з дотриманням будівельних норм спростовуються висновком будівельно-технічної експертизи № 584/23 від 30 листопада 2023 року, яким встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_4 відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 незначні наслідки та категорії складності, а виконані будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_6 відповідають вимогам нормативно-правових актів в у галузі будівництва.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Державної інспекція архітектури та містобудування України залишити без задоволення.

Заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 08.02.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк