Ухвала

від 06.03.2023 по справі 367/6082/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6082/15-ц

Провадження №2/367/121/2023

УХВАЛА

Іменем України

06березня 2023року Ірпінський міський суд Київської області у складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Шемігон В.А.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 доІрпінської міськоїради про скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області,

в с т а н о в и в:

В провадженніІрпінського міськогосуду Київськоїобласті перебуваєцивільна справаза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Ірпінської міської ради про скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області.В позовнійзаяві позивачпросить скасуватирішення Ірпінськоїміської радиКиївської області«Про віднесенняземель Ірпінськогорегіону,які обслуговуєБучанська лісогосподарськаустанова Київськогообласного житлово-комунальногоуправління,до земельжитлової тагромадської забудови»№ 49-3-ХХІVвід 27.06.2002р.;рішення Ірпінськоїміської радиКиївської області«Про наданняКП «Ірпіньжитлоінвестбуд»в оренднекористування земельноїділянки длябудівництва таобслуговування багатоповерховогожитлового будинку АДРЕСА_1 »№4878-68- VІвід 26.03.2015р.;рішення Ірпінськоїміської радиКиївської області«Про наданнядозволу КП«Ірпіньжитлоінвестбуд» напередачу всуборенду земельноїділянки для будівництва і обслуговування багатоповерхового житлового будинку ТОВ «Смарт універсал груп» в АДРЕСА_1 » №4948-69-VI від 03.04.2015 р.

Відповідачем по справі Ірпінська міська рада подано до суду клопотання про закриття провадження. В клопотанні зазначено, що стосовно позовної вимоги про скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови» від 27.06.2002 р, № 49-3-XXIV додатково зазначає наступне: зі змісту судових рішень, зокрема, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2004 року у справі №2-1981/2004 за позовом прокурора м. Ірпеня до Ірпінської міської ради Київської області та ухвали Господарського суду Київської області від 26 січня 2006 року у справі №266 2-05/03/12 за позовом Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради, Бучанської селищної ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Бучанської лісогосподарської установи Управління житлово-комунального господарства Київської облдержадміністрації та Київського обласного управління лісового господарства вбачається, що спірне рішення ТОВ «Смарт Універсал Груп» було предметом судових оскаржень з аналогічних підстав, за наслідками яких не встановлено обставин, за наявності яких воно б підлягало скасуванню, визнанню нечинним або незаконним. Аналогічну правову позицію займає і Окружний адміністративний суд м. Києва у постанові від 23.12.2011 року у справі №2а-6326/11/2670, яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.10.2012 року. Стосовно позовних вимог про скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області № 4878-68-VI від 26.03.2015 року та № 4948-69-VI від 03.04.2015 року вони є похідними від первісних позовних вимог. Дані рішення є індивідуальними правовими актами, прийнятими відносно КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» та ТОВ «Смарт Універсал Груп» та вичерпали свою дію шляхом виконання. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. Позивачі звернулися до суду з позовом, мотивувавши свої вимоги відсутністю у Ірпінської міської ради компетенції на їх прийняття та не ставлять перед судом питання стосовно порушення їх цивільних прав. Так відповідно до Постанови Верховного Суду України у справі №161/14920/16-а, спір, який є предметом даного розгляду не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статей 15, І6 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

При вирішенні питань, пов`язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз`яснення, викладені в пунктах 2 і З постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ст.17 КАС України чітко визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (ч.2 п.1 статті).

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, бюджету та фінансів, у сфері управління комунальною власністю в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, у галузі будівництва, у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, соціального захисту населення тощо.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права. Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері майнових відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Рішення Ірпінської міської ради Київської області: № 49-3-ХХІУ від 27.06.2002 р.,№ 4878-68-УІ від 26.03.2015 р., № 4948-69-УІ від 03.04.2015 р., які просять в своєму позові скасувати позивачі є правовими актами органу місцевого самоврядування - міської ради. Крім того, позивачі мотивують свої вимоги тим, що у Ірпінської міської ради відсутня компетенція на їх прийняття та не ставлять перед судом питання стосовно порушення їх цивільних прав.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України у справі №161/14920/16-а, спір, який є предметом даного розгляду не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених підстав, враховуючи відсутність компетенції суду щодо розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку про те, що справа підлягає закриттю, оскільки між позивачами та відповідачем виник публічно-правовий спір, що є юрисдикцією адміністративного суду відповідно до ст.19 КАСУ.

Суд роз`яснює позивачам про їх право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 247, 255, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Ірпінської міської ради про скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області.

Роз`яснити позивачам про їх право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза