Рішення

від 01.03.2023 по справі 914/2171/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 Справа № 914/2171/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Копача М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ», місто Львів

про 1) Розірвання договору оренди.

2) Зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень.

3) Стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 208 757,15 грн.

За участю представників:

від позивача: Чижович І.З. представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва).

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» про 1) розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11364-18 від 17.08.2018; 2) зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 421,4 м2, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, 151; 3) стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 208 757,15 грн.

Ухвалою від 19.09.2022 суд залишив без руху позовну заяву Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням недоліків Ухвалою від 03.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.11.2021 о 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 23.11.2022 суд відклав підготовче засідання на 14.12.2022, відсутнім у підготовчому засіданні позивачу та відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного підготовчого засідання.

Після відкриття провадження у справі, в підготовчому судовому засіданні 14.12.2022, судом було встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, передбачених положеннями статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме позивачем до позовної заяви не додано належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів у відповідності до норм господарського процесуального законодавства.

Так, у пункті 4 додатків до позовної заяви, позивачем зазначено про долучення до позовної заяви докази надсилання позовної заяви відповідачу. Як вбачається з додатків до позовної заяви, позивачем в підтвердження надсилання позовної заяви з додатками відповідачу додано: оригінал опису вкладення у цінний лист від 08.09.2022 та оригінал поштової накладної (7900828421995) від 08.09.2022.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» є: 79019, місто Львів, проспект В.Чорновола, будинок 7.

Однак, в позовній заяві позивачем вказано адресу відповідача: 79060, місто Львів, вулиця Трускавецька, будинок 50.

Як вбачається із поштової накладної №7900828421995 від 08.09.2022 та опису вкладення у цінний лист від 08.09.2022 позовна заява з додатками надіслана відповідачу на адресу: 79060, місто Львів, вулиця Трускавецька, будинок 50. Із вказаного слідує, що позивач надіслав позовну заяву з додатками не на юридичну адресу відповідача. Обов`язок надсилання позовної заяви з додатками нормами Господарського процесуального кодексу України покладено на позивача.

Таким чином, ухвалою від 14.12.2022 суд постановив залишити без руху позовну заяву Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, та встановив УКВ ДЕР ЛМР 5-денний строк з дня отримання даної ухвали на виправлення допущених недоліків.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків ухвалою від 11.01.2023 суд продовжив розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 25.01.2023 о 09:30 год.

Протокольною ухвалою від 25.01.2023 суд враховуючи неявку представника відповідача, відклав підготовче засідання на 08.02.2023, відсутньому у підготовчому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного підготовчого засідання.

Ухвалою від 08.02.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.03.2023.

Представник позивача в судове засідання 01.03.2023 для розгляду справи по суті з`явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 01.03.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 01.03.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Ухвала суду від 08.02.2023 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.03.2023 об 11:30 год., надсилалась відповідачу на три адреси:

- вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 79060, місто Львів, вулиця Трускавецька, будинок 50;

- вказану в договорі оренди №Ф-11364-18 від 17.08.2018, а саме: 79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 151;

- вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79009, місто Львів, проспект Чорновола В., будинок 7.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку відповідачу на адреси вказані у позовній заяві, у договорі оренди №Ф-11364-18 від 17.08.2018 та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу ухвали суду від 03.11.2022 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 23.11.2022 об 11:00 год., протокольної ухвали суду від 23.11.2022 про відкладення підготовчого засідання на 14.12.2022 о 09:45 год., ухвали суду від 11.01.2023 про продовження розгляду справи та призначення підготовчого засідання на 25.01.2023 о 09:30 год., протокольної ухвали суду від 25.01.2023 про відкладення підготовчого засідання на 08.02.2023 о 09:30 год.

Всі наведені вище поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачеві ухвал у справі №914/2171/22 були повернені підприємством поштового зв`язку, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 01.03.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.08.2018 між сторонами було укладено договір оренди №Ф-11364-18 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого відповідачу було передано в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 421,4 м2, що розташовані в будівлі під літ. «Б» та під літ. «В» першого поверху, що позначені в технічній документації під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 площею 367,4 м2, та будівлі під літ. «Г» першого поверху під індексом I площею 54,0 м2, які розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 151 (далі об`єкт оренди), що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства «Сокільницьке» (надалі балансоутримувач) і належить Львівській міській раді (код ЄДРПОУ 04055896) на праві комунальної власності. Договір було укладено на термін 9 років 363 дні, з 17.08.2018 року по 15.08.2028 року включно. За умовами вказаного договору відповідач зобов`язувався не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць сплачувати орендодавцю орендну плату у встановленому розмірі.

Проте, відповідачем орендна плата за користування об`єктом оренди вносилась не в повному обсязі, визначеному умовами договору, та допущено заборгованість на загальну суму 208 757,15 грн за період з 01.08.2018 по 31.07.2022. Як стверджує позивач, відповідачем допущено несплату орендної плати у повному обсязі протягом понад восьми місяців підряд, оскільки з 01.12.2021 по до моменту звернення із цим позовом орендна плата не сплачувалась взагалі.

У зв`язку з несплатою орендної плати у повному обсязі протягом понад восьми місяців підряд, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018 року № Ф 11364-18, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 421,4 м2, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 151 та стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 208 757,15 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

17.08.2018 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради в особі начальника управління Свистун І.В., яка діє на підставі Положення про управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради і розпорядження Львівського міського голови №3-к від 03.01.2017 (згідно з договором - орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» (надалі по тексту рішення відповідач, згідно з договором орендар, ідентифікаційний код юридичної особи 40105116), в особі директора Радь С.В., який діє на підставі статуту та протоколу зборів учасників товариства №01/2015 від 05.11.2011, укладено договір оренди №Ф-11364-18 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого орендодавець на підставі наказів Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 294-О від 15.06.2018 року, № 364-о від 19.07.2018 року та договору оренди № Ф-10508-17 від 24.02.2017 року, на умовах визначених цим договором зобов`язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме манно - нежитлові приміщення загальною площею 421,4 кв.м (чотириста двадцять одна ціла чотири десятих квадратних метри) в будівлі під літ. «Б» та під літ. «В» першого поверху, що позначені в технічній документації під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 площею 367,4 кв.м та в будівлі під літ. «Г» першого поверху під індексом I площею 54,0 кв.м, які розташовані за адресою: м. Львів, вул . Кульпарківська, буд. № 151 (сто п`ятдесят один), далі об`єкт оренди, що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства «Сокільннцьке», надалі балансоутримувач і належить Львівській міській раді (код ЄДРПОУ 04055896) на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю виданого відділом приватизації Франківської районної адміністрації Львівської міської ради 13 травня 2011 року, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 18 липня 2018 року, що підтверджується витягом № 131968192 виданим там же, 24 липня 2018 року, номер запису про право власності: 27180238, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1605920146101 та Рішення місцевого самоврядування № 597 виданий Виконавчим комітетом Львівської міської ради 08 червня 2018 року, Листа 03-13-04703 регіонального відділення фонду державного майна, виданий Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області 25 липня 2018 року, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Управлінням держаної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 26 липня 2018 року, що підтверджується витягом № 132848715 виданим там же, 01 серпня 2018 року, номер запису про право власності: 27295701, реєстраційний номер об`єкта нерухомого манна: 1612012846101.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що об`єкт оренди орендар буде використовувати в такому порядку:

- приміщення будівлі під літ. «Б» та під літ. «В» першого поверху загальною площею 367,4 кв.м для торгових приміщень;

- приміщення будівлі під літ. «Г» першого поверху загальною площею 54,0 кв.м для складу.

Відповідно до п.п.3.1.-3.4. договору приймання-передачу об`єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. При передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач. У зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору. Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно.

Згідно п.п. 4.1.- 4.3. договору термін договору оренди визначений на 9 років 363 дні, з 17 серпня 2018 року до 15 серпня 2028 року включно. Перебіг терміну дії цього договору та настання обов`язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання цього договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 4.4.- 4.5. договору термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін або за рішенням суду. Договір оренди може бути достроково припинений за ініціативою орендаря лише зі згоди орендодавця. При бажанні орендаря достроково розірвати договір оренди, орендар зобов`язаний попередити про це орендодавця не пізніше ніж за два місяці до припинення цього договору, а також виконати всі умови цього договору. При цьому сплачена наперед орендна плата орендареві не повертається.

Пунктом 4.10.4. договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок взаємної згоди сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п.5.1. договору розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 р. (зі змінами та доповненнями) і складає (3719,27*367,4*0,12) + (3719,27*54,0*0,06)/12*0,993 = 14 566,12 грн (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість гривень 12 копійки) без ПДВ.

Згідно п.п.5.2.-5.3. договору розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць.

Пунктом 5.6. договору сторони погодили, що орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Відповідно до п.5.8. договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Згідно п.6.2.5. договору сторони погодили, що орендодавець має право достроково розірвати цей договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд (п.6.2.5.3.).

Відповідно до п.7.1.2. договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п.9.1. договору повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього договору або дострокового його припинення чи розірвання.

Відповідно до п.9.3. договору об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього договору.

Згідно п.9.4. та п.9.5. договору при передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач та у п`ятиденний термін надсилається балансоутримувачем орендодавцю. Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцю з часу підписання акту приймання-передачі.

Позивачем долучено до матеріалів справи довідку від 17.08.2022 №4-2302-7125, згідно якої заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» (договір № Ф 11364-18 від 17.08.2018 р., площа 421,4 м2) перед Управлінням комунальної власності станом на 12.08.2022 складає 208 757,15 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.08.2018 по 01.07.2022 включно.

У зв`язку з несплатою орендної плати у повному обсязі протягом понад восьми місяців підряд, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018 року № Ф 11364-18, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 421,4 м2, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, 151 та стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 208 757,15 грн.

Висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту позовної заяви та встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з оренди комунального майна.

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди №Ф-11364-18 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (часина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України, частині 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до часини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положеннями частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.7.1.2. договору передбачено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, в силу частини 1 статті 19 цього ж закону, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частина 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень договору, відповідач як орендар зобов`язався перераховувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць (п.5.6. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки позивача від 17.08.2022 №4-2302-7125 заборгованість відповідача (договір № Ф 11364-18 від 17.08.2018, площа 421,4 м2) перед позивачем станом на 12.08.2022 складає 208 757,15 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.08.2018 по 01.07.2022 включно. Тобто відповідачем допущено несплату орендної плати у повному обсязі протягом понад восьми місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт несплати орендної плати протягом тривалого часу. Дана обставина свідчить про порушення умов договору оренди № Ф-11364-18 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018. З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 208 757,15 грн підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018 № Ф 11364-18 та зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 421,4 м2, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 151, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.п.3.1.-3.4. договору приймання-передачу об`єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. При передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач. У зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору. Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно.

Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018 № Ф 11364-18 посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1795.

Даний факт матеріалами справи підтверджуються, документально не спростований.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивачем долучено до матеріалів справи довідку від 17.08.2022 №4-2302-7125, згідно якої заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» (договір № Ф 11364-18 від 17.08.2018, площа 421,4 м2) перед Управлінням комунальної власності станом на 12.08.2022 складає 208 757,15 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.08.2018 по 01.07.2022 включно. Крім того, як вбачається із вказаної довідки, відповідачем допущено несплату орендної плати у повному обсязі протягом понад восьми місяців підряд.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п.5.8. договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не сплачував орендної плати з березня 2019 року. В цьому контексті суд звертає увагу на положення частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Що стосується істотності порушення умов договору, то в цій частині суд нагадує мету укладення договору найму нерухомого майна. Наймодавець, вступаючи в договірні відносини, розраховує, зокрема, на належне і своєчасне виконання умов договору оренди, в тому числі в частині внесення орендної плати. Суттєве порушення фінансової дисципліни наймачем очевидно є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Згідно п.11.2 договору цей договір може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання.

Згідно із положеннями п. 9.3 договору, об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього договору.

При передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач та у п`ятиденний термін надсилається балансоутримувачем орендодавцю (п. 9.4. договору).

Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцю з часу підписання акту приймання-передачі (п. 9.5. договору).

З огляду на викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018 № Ф 11364-18 укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» та про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» повернути об`єкт оренди шляхом виселення з приміщень загальною площею 421,4 м2, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 151.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 8 093,36 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №294 (внутрішній номер 223699726) від 17.08.2022 та № 149 (внутрішній номер 235670715) від 28.10.2022.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8 093,36 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.08.2018 № Ф 11364-18 укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ».

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, загальною площею 421,4 м2, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Кульпарківська, 151.

Стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Галицька, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи 25558625).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» (юридична адреса: 79009, Львівська область, місто Львів, проспект Чорновола В., будинок 7; поштова адреса: 79060, Львівська область, місто Львів, вулиця Трускавецька, будинок 50; ідентифікаційний код юридичної особи 40105116).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво РСВ» (юридична адреса: 79009, Львівська область, місто Львів, проспект Чорновола В., будинок 7; поштова адреса: 79060, Львівська область, місто Львів, вулиця Трускавецька, будинок 50; ідентифікаційний код юридичної особи 40105116) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, місто Львів, площа Галицька, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) 208 757,15 грн заборгованості з орендної плати та 8 093,36 грн судового збору.

5.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 13.03.2023

Суддя Сухович Ю.О.