Ухвала

від 09.03.2023 по справі 314/1418/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 березня 2023 року

м. Київ

справа № 314/1418/21

провадження № 61-2898ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування реєстрації земельних ділянок та відновлення попередньої реєстрації ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування реєстрації земельних ділянок та відновлення попередньої реєстрації ділянок.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 14 грудня 2020 року прийнято наказ, згідно з яким 42 громадянам, у тому числі позивачам, надано дозвіл на розроблення проєкту щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки державної власності загальною площею 105,4 га, для чого їм необхідно розробити проєкт землеустрою та подати його на затвердження. Вказаний проєкт землеустрою розроблено за замовленням ФОП ОСОБА_5 , який вже 11 січня 2021 року отримав витяги з Державного земельного кадастру на кожну з 42-х земельних ділянок, яким присвоєно окремі кадастрові номери. 17 березня 2021 року проєкт землеустрою подано на затвердження до Вільнянської міської ради. Рішенням Вільнянської міської ради від 29 квітня 2021 року № 72 громадянам, які подали заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ФОП ОСОБА_5 , відмовлено у його затвердженні та передачі у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з посиланням на відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації земельних ділянок.

При з`ясуванні підстав та причин відмови у затвердженні проекту землевідведення громадяни встановили, що 28 січня 2021 року Вільнянська міська рада своїм рішенням № 47 сама собі надала дозвіл на об`єднання 42-х земельних ділянок площею 2,0 га кожна, тобто саме тих ділянок, стосовно яких ФОП ОСОБА_5 11 січня 2021 року отримав витяги з Державного земельного кадастру із визначенням кожної ділянки за окремим кадастровим номером. В подальшому, рішенням від 18 березня 2021 року № 76, тобто на наступний день після того, як громадяни подали на затвердження свої проекти, Вільнянська міська рада замість того, щоб розглянути та затвердити подані проєкти громадян, які містили відомості про земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами та які були виготовлені на виконання чинного до цього часу наказу Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ, затвердила свій проєкт, виготовлений на виконання пізніше прийнятого рішення Вільнянської міської ради від 28 січня 2021 року № 47, на підставі якого земельні ділянки громадян об`єднані у дві інші земельні ділянки площею 22,0 га та 62,0 га з новими кадастровими номерами.

Рішенням від 29 квітня 2021 року № 72 Вільнянська міська рада відмовила громадянам у затвердженні їх проектів землеустрою, які надійшли до неї 17 березня 2021 року, посилаючись на відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації земельних ділянок, що стало можливим у зв`язку із прийняттям радою попереднього рішення від 18 березня 2021 року № 76.

Позивачі вважали, що зворотне об`єднання 42-х земельних ділянок з кадастровими номерами, присвоєними у проєкті їх землевідведення, вказує на те, що Вільнянська міська рада знала про права громадян, надані їм наказом Держгеокадастру від 14 грудня 2020 року N 8-9651/15-20-СГ. Затвердження Вільнянської міською радою свого проекту на наступний день після того, як їй на затвердження надійшов проєкт громадян, вказує на свідоме нехтування правами громадян та свідоме надання переваги своїм інтересам, всупереч інтересів громадян. Відмова у затвердженні проєкту громадян з посиланням на відсутність відомостей щодо державної реєстрації земельних ділянок, є наслідком неправомірних дій, які були штучно та протиправно створені самою Вільнянською міською радою.

За вказаних підстав та зважаючи на те, що до сьогоднішнього дня наказ Держгеокадастру про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою для відведення змелених ділянок 42-м громадянам не скасований і залишається чинним, позивачі вважали, що оскаржуваними рішеннями Вільнянської міської ради порушені їх права на набуття у власність земельних ділянок.

У зв`язку з викладеним позивачі просили з метою захисту та відновлення своїх прав: визнати незаконними та скасувати рішення Вільнянської міської ради від 28 січня 2021 року № 47, від 18 березня 2021 року № 76, від 29 квітня 2021 року № 72; скасувати у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 2321585600:01:002:0367 площею 62,0 га та 2321585600:01:002:068 площею 22,0 га та поновити реєстрацію земельних ділянок, яка існувала до цього.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 28 січня 2021 року №47 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с. Аграфенівка Вільнянської міської ради».

Частково визнано незаконним та скасовано рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 18 березня 2021 року № 76 «Про затвердження технічної документації зі землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с. Аграфенівка», за винятком пункту № 5, яким вирішено питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2321585600:01:002:0265 площею 16,0133га та пунктів № 6, 7, в частині визначення порядку виконання та контролю виконання пункту № 5, які залишено без змін.

Визнано незаконним та скасовано рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 29 квітня 2021 року №72 «Про розгляд заяв громадян щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0 га та передачу їх у власність для ведення особистого селянського господарства».

Скасовано у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2321585600:01:002:0367 площею 62,0 га, та поновлено реєстрацію земельних ділянок площею по 2,0га кожна, яка існувала до вищевказаної скасованої реєстрації.

Скасовано у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2321585600:01:002:0368 площею 22,0 га, та поновлено реєстрацію земельних ділянок площею по 2,0 га кожна, яка існувала до вищевказаної скасованої реєстрації.

Стягнуто з Вільнянської міської ради Запорізької області судовий збір: на користь ОСОБА_4 в розмірі 2 724,00 грн, на користь ОСОБА_3 в розмірі 1 362,00 грн, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 362,00 грн.

Додатковим рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Вільнянської міської ради Запорізької області витрати на професійну правничу допомогу: на користь ОСОБА_4 у розмірі 20 000,00 грн, на користь ОСОБА_3 у розмірі 10 000,00 грн, на користь ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу Вільнянської міської ради Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року та додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року задоволено. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року залишено без задоволення. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року та додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та у стягненні на їх користь витрат на правову допомогу відмовити в повному обсязі.

У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року та додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року в силі.

Представник заявника зазначає наступні підстави касаційного оскарження:

- неврахування судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі 26 жовтня 2021 року у справі № 160/5982/19, від 28 лютого 2020 року у справі № 806/3304/18, від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування судами пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

- оскаржуване судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.

- порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Разом із цим, представник заявника посилається на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). Зокрема, зазначену підставу обґрунтовує тим, що апеляційний суд протиправно не врахував останню правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, та яку застосував суд першої інстанції.

Суд наголошує, що приписи пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачають можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Отже, сама лише незгода з висновками апеляційного суду щодо застосування правової позиції Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження з підстав передбачених пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відтак, зазначені доводи не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження у розумінні частини другої статті 389 ЦПК України.

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Враховуючи, що заявник усунув недоліки касаційної скарги, судом не встановлено підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування реєстрації земельних ділянок та відновлення попередньої реєстрації ділянок, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року.

Витребувати з Вільнянського районного суду Запорізької області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 314/1418/21.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак