Рішення

від 06.03.2023 по справі 710/639/20

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/639/20

Провадження № 2/710/35/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2023 м. Шпола

Шполянський районнний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретарів судових засідань - Харченко Л.М., Гадіон К.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

представника позивачів - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Шполянський районний відділ Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про визнання недійсним державного акту на землю та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади, щодо усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

17.06.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивачі просять визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯГ № 529841, виданий 27.06.2006 Шполянською міською радою Черкаської області, на земельну ділянку розміром 0,10 га, для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення сесії Шполянської міської ради від 15.12.2005 за № 26-33/47 з кадастровим номером 7125710100:01:001:1690, що розташована по АДРЕСА_1 на адміністративній території Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади код ЄДРПОУ 04061576.

Свій позов позивачі мотивують тим, що спір виник між сторонами при відновленні меж належних їм земельних ділянок на місцевості, через те, що землевпорядна організація невірно встановила координати земельних ділянок позивачів і відповідачів, що потягнуло за собою накладення земельних ділянок та зміщення межі між земельними ділянками. Так як помилки в землевпорядній документації порушують їхні права щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, що перебуває у власності сторін, тому необхідно привести у відповідність правовстановлюючі документи та заново внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Відповідач Шполянська міська рада ОТГ надав до суду відзив, в якому вказав, що рішенням Шполянської міської ради №26-33/47 від 15.12.2005 «Про затвердження технічної документації по виготовлення державних акті на право власності на земельні ділянки громадянам міста та часткове внесення змін в рішення попередніх сесій міської ради», яким було вирішено передати у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку - 0,10 га та для ведення особистого селянського господарства - 0.0688 га - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також доручити Шполянському районному відділу Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при ДЗК України» заповнити бланки державних актів на право власності на земельну ділянку. Рішення Шполянської міської ради, на підставі якого в подальшому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею, 0,1000 га від 24.06.2006 та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 0688 га від 24.06.2006 відповідало нормам діючого законодавства, тому є законним. По - друге, актом визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, позивачами було погоджено межі земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто суміжними землекористувачами (землевласниками) ніяких претензій при встановленні меж земельної ділянки не виявлено, межі були погоджені і заперечень не виникало. Межові знаки, якими означена земельна ділянка, були показані на місцевості та передані на зберігання землекористувачам. Фактично позивачі користувалася даною земельною ділянкою за встановленеми межами більше 10 років і ніяких суперечок, щодо її меж не виникало. Відповідно до даних з публічної кадастрової карти України межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7125710100:01:001:1690, власником якої є позивачі та межі земельної ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7125710100:01:004:0253 власником якої є ОСОБА_5 не накладаються. У зв`язку з цим відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_5 надала до суду відзив, в якому вказала, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.08.2013, їй на праві особистої власності належить земельна ділянка пл.0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказана земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень р/н НОМЕР_1 , кадастровий номер 7125710100:01:004:0253. Рішенням Шполянської міської ради №26-33/47 від 15.12.2005 «Про затвердження технічної документації по виготовлення державних акті на право власності на земельні ділянки громадянам міста та часткове внесення змін в рішення попередніх сесій міської ради», яким було вирішено передати у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку - 0,10 га та для ведення особистого селянського господарства - 0.0688 га - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також доручити Шполянському районному відділу Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при ДЗК України» заповнити бланки державних актів право власності на земельну ділянку. Рішення Шполянської міської ради, на підставі якого в подальшому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею, 0,1000 га від 24.06.2006 та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0688 га від 24.06.2006 відповідає нормам діючого законодавства, тому є законним. Актом визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було погоджено межі земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто суміжними землекористувачами (землевласниками) ніяких претензій при встановленні земельної ділянки не виявлено, межі були погоджені і заперечень не виникало, зі знаки, якими означена земельна ділянка, були показані на місцевості та передані на зберігання землекористувачам. Фактично позивачі користувалася даною земельною ділянкою за встановленими межами більше 10 років і ніяких суперечок, щодо її меж не виникало. Більш того, позивачі фактично користуються земельною ділянкою більшими розмірами за рахунок землі відповідача, чим чинять перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Тому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

06.08.2020 відповідач у справі ОСОБА_5 подала до суду зустрічний позов, в якому просила суд зобов`язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні її земельної ділянки АДРЕСА_2 з кадастровим номером 7125710100:01:004:0253, шляхом: знесення самочинно збудованого туалету; перенесення межової огорожі відповідно до розмірів, вказаних в кадастровому плані.

Позов мотивований тим, що актом визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було погоджено межі земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто суміжними землекористувачами (землевласниками) ніяких претензій при встановленні меж земельної ділянки не виявлено, межі були погоджені і заперечень не виникало. Межові знаки, якими означена земельна ділянка, були показані на місцевості та передані на зберігання користувачам. Відповідачі фактично користуються земельною ділянкою більшими розмірами за рахунок частки земельної ділянки позивача, чим чинять перешкоди в користуванні земельною ділянкою. На неодноразові вимоги позивача щодо впорядкування користуванням земельними ділянками, а саме перенесення межової огорожі відповідно до розмірів, встановлених рішенням Шполянської міської ради №26-33/47 від 15.12.2005 та вказаних на кадастровому плані земельної ділянки відповідачі категорично відмовляються. Крім того, відповідачами самовільно, всупереч відповідним санітарним нормам побудовано вбиральню на небезпечній відстані від криниці в 15 м. У зв`язку з цим споживати воду з криниці позивача неможливо. Таким чином, відповідачі створюють перешкоди позивачу в користуванні його земельною ділянкою.

Відповідачі за зустрічним позовом надали до суду відзив, в якому вказали, що туалет був побудований ще в 1973-1977 роках, тоді коли проводилося будівництво будинку та надвірних споруд, вищевказаний туалет відображений в документах технічного паспорту з моменту прийняття житлового будинку та надвірних споруд в експлуатацію. Аналіз води від 15.07.2020 не є доказом, так як у заключенні зроблений висновок, що вода не придатна для споживання людиною за жорстокістю та нітратами. Також необхідно звернути увагу на те, що туалет ОСОБА_1 та туалет ОСОБА_5 знаходиться майже на одній відстані від криниці, яка знаходиться на межі земельних ділянок та про яку ведеться мова у зустрічній позовній заяві. Межа між земельними ділянками сторін у справі з 1973 року проходила по лінії криниці, що підтверджується відповідними витягами з плану земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та оціночним актом, де вказано що криниця розташована на межі двох земельних ділянок є власністю двох суміжних землекористувачів. На даний час межа між земельними ділянками проходить в такому ж стані як і 50 років назад, а документально (результати приватизації) межа зміщена в сторону відповідачів за зустрічним позовом і криниця повністю знаходиться на території суміжної земельної ділянки і подружжя ОСОБА_1 не можуть нею користуватися.

21.11.2022 позивачі у справі збільшили позовні вимоги та просили визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 121582, виданого Шполянською міською радою15.02.2005 на земельну ділянку, розміром 0.1000 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку на підставі рішення сесії Шполянської міської ради від 12.10.2004 за №621-11164 з кадастровим номером 7125710100:01:004:0253, що розташована по АДРЕСА_2 на адміністративній території Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.06.2020 було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17.08.2020 було задоволено клопотання відповідача про об`єднання зустрічного позову з первісним позовом та об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, Шполянський районний відділ Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про визнання недійсним державного акту на землю та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади, щодо усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 27.08.2020 було зупинено провадження у справі на час проведення судової земельно-технічної експертизи та до отримання висновку експертизи.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01.10.2020 було поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням від експертної установи клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 02.11.2020 було задоволено клопотання експертів та надано в їх розпорядження, надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії технічної документації із землеустрою на земельну ділянку АДРЕСА_1 та копію технічного паспорту будинковолодіння АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 копії технічної документації із землеустрою на земельну ділянку АДРЕСА_2 та копію технічного паспорту будинковолодіння АДРЕСА_2 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.12.2020 було поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням від експертної установи клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи та погодження строку проведення експертизи.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 11.01.2021 було задоволено клопотання експертів та надано в їх розпорядження, надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином завірені, зокрема Відділом у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, копії технічної документації із землеустрою на земельну ділянку АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 належним чином завірені, зокрема Відділом у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, копії технічної документації із землеустрою на земельну ділянку АДРЕСА_2 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.09.2022 було поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням до суду висновку земельно-технічної експертизи від 20.08.2022.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.11.2022 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

2. Мотивувальна частина:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 529842 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками земельної ділянки площею 0,0688 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7125710100:01:001:1691 (а.с. 10, том 1).

За даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №529841 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 7125710100:01:001:1690 (а.с. 11, том 1).

Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо підготовки Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку та 0,0688 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в матеріалах наявна заява останніх від 23.07.2003, відповідно до якої вони просили провести вишукувальні роботи по підготовці державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті проведених землевпорядного обслідування і геодезичних робіт з`ясувалось, що фактична площа цієї ділянки складає 0,1688 га, з них: 0,1252 га ріллі, багаторічних насаджень 0,0000 га, кормових угідь 0,0000 га, під будівлями і дворами 0,0436 га. На підставі технічної документації сесія Шполянської міської ради № 26-33/47 від 15.12.2005 прийняла рішення внести зміни в рішення № 10-14/4 від 11.04.2003 по приватизації, в відношенні площі приватизованої земельної ділянки, і надати: 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку; 0,0688 га для ведення особистого селянського господарства. Попередньо, в присутності представника місцевої ради В.К. Різника, замовника та представників суміжніх землекористувань проведено обстеження меж землекористування, встановлені межові знаки та складений акт погодження меж землекористування. Вищевказане підтверджується випискою з рішення Шполянської міської ради від 15.12.2005 та висновком Шполянського районного відділу земельних ресурсів по технічній документації по підготовці державного акту на право власності на земельну ділянку, актом визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (а.с. 12-37, том 1).

За змістом Витягу з протоколу №6 земельної (погоджувальної) комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів з приводу суміжного землекористування від 12.12.2019 відбувся розгляд звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), щодо встановлення межі між земельними ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 . Було вирішено провести повторну земельну (погоджувальної) комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів з приводу суміжного землекористування. (а.с.33-34, том 1).

Відповідно до Витягу з протоколу №8 земельної (погоджувальної) комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів з приводу суміжного землекористування від 17.01.2020 відбувся розгляд звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), щодо встановлення межі між земельними ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 . Було вирішено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 звернутись до юридичних осіб які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням і у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів - землевпорядників, або до фізичних осіб - підприємців які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням і є сертифікованими інженерами - землевпорядниками, для замовлення розробки технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с.35-36, том 1).

Згідно з рішенням Шполянської міської ради «Про розгляд земельних спорів» від 19.02.2020 рекомендувати звернутися ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до юридичних осіб які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням і у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів - землевпорядників, або до фізичних осіб-підприємців які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням і є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), також рекомендували вищезазначеним громадянам дотримуватися змісту добросусідства відповідно до статті 103 Земельного кодексу України (а.с.37, том 1).

Відповідно до рішення Шполянської міської ради від 15.12.2005 №26-33/47 «Про затвердження технічної документації по виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам міста та часткове внесення змін в рішення попередніх сесій міської ради» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передано в приватну власність земельні ділянки для будівництва 0,10 га і обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства 0,0688 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 60-65, том 1).

За даними Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7125710100:01:001:1690 за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.66-67, том 1).

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7125710100:01:004:0253 за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 07.08.2013 (а.с.68, том 1).

Відповідно до протоколу №201 дослідження питної води з криниці по АДРЕСА_2 , складеним за участі Завідуючого відділенням комунальної гігієни відібрані зразки питної води не відповідають вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (а.с. 132-134, том 1).

Згідно з висновком експертів ЧВ КНДІСЕ Шишкіна О. та Рубля А. за результатами проведення земельно-технічної експертизи експерти, надавши відповіді на поставлені запитання дійшли до наступного:

-технічна документація із землеустрою щодо підготовки Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,0688 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства за складом, змістом та правилами оформлення чинного станом на 15.12.2005, а виявлені невідповідності не впливають на результати, заходи передбачених цією технічною документацією із землеустрою;

-встановлені відповідачеві ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) у розробленій і затвердженій їй технічній документації із землеустрою конфігурація та спільна межа земельних ділянок із суміжною земельною ділянкою позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) спільні межі із земельною ділянкою та її конфігурацією у плані земельної ділянки технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 виготовленого Шполянським бюро технічної інвентаризації не відповідають;

-відповідно до проведених геодезичних обмірів під час обстеження земельних ділянок та після камеральної обробкт геодезичних вимірювань експертом було склданео план земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 із зазначенням фактичних площ земельних ділянок, що перебувають в користуванні сторін станом на час розгляду справи та план - схему земельних ділянок відповідно до приватизації суміжних земельних ділянок (відповідно до каталогів координат, які містяться в документаціях із землеустрою на ці земельні ділянки);

-площа земельної ділянки АДРЕСА_1 , що перебуває у власності відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до фактичного її використання та відповідно до документації із землеустрою становить 0.1688 га (1688 кв.м.);

-фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування;

-площа земельної ділянки АДРЕСА_2 , що перебуває у власності позивача ОСОБА_5 становить 0,1000 га;

-фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування;

-порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів відсутнє;

-фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок АДРЕСА_1 правовстановлюючими документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки не відповідає;

-на земельній ділянці АДРЕСА_1 відсутні самовільно збудовані споруди, оскільки станом на час проведення натурного обстеження, наявні будівлі та споруди відповідають зазначеним в наданій технічній документації (а.с. 59-78, том 3).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 121582 ОСОБА_9 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку (а.с. 159, том 3).

Згідно пояснень експерта Шишкіна О.В. земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_2 не знаходиться на своєму місці відповідно до каталогів координат, визначеному відповідно до розробленої технічної документації. Ця ділянка зміщена на 22 м в сторону та на 90 м вперед. Розмір площі, на який накладаються суміжні ділянки за № 81 і 79 точно встановити наразі неможливо, приблизно від 0 м до 1 м, так як має бути не менше шести поворотних точок. Ділянка №79 розташована приблизно в своїх координатах. Також експерт вказав, що паркан між суміжними ділянками повинен бути зміщений в сторону земельної ділянки під №81.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Предметом первісного позову є визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 .

За частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 в справі № 581/478/18 (провадження № 61-183св20) та в постанові від 05.09.2022 у справі № 686/18437/17 вказано, що «належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку, та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу».

Отже, належними відповідачами у справі за первісним позовом є ОСОБА_5 як правонаступниця за оспорюваним державним актом №121582, виданого на ім`я ОСОБА_9 , а також Шполянська міська рада ОТГ, яка його видала.

Тобто позивачі за первісним позовом правильно визначилися з колом відповідачів у справі.

Відповідно до висновку Верховного Суду у справі №497/597/18 від 29.06.2022 оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Така ж позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, провадження № 14-525цс18.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Позивачі у справи обґрунтували свої позовні вимоги тим, що 28.10.2019 під час проведення перевірки представниками Шполянського районного відділу Черкаської регіональної філії Державного підприємства « Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» було встановлено, що по технічних документах, які були виготовлені та затвердженні рішенням Шполянської міської ради, фактичну межу між земельними ділянками по АДРЕСА_1 , а саме 79 і 81 необхідно змістити.

Так, судом встановлено, що рішенням Шполянської міської ради Черкаської області від 15.12.2005 за № 26-33147 було затверджено технічну документацію по виготовленню державного акту на право власності на землю та внесено зміни і доповнення в рішення сесії № 10-1414 від 11.04.2003 та прийнято рішення про передачу позивачам за первісним позовом у власність земельної ділянки, площею 0,1688 га, в тому числі: 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та 0,0688 га для ведення особистого селянського господарства. 27.06.2006 Шполянською міською радою Черкаської області позивачам було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ЯГ № 529841 на земельну ділянку розміром 0,10 га для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд та державний акт на право приватної власності на землю серії ЯГ № 529842 на земельну ділянку розміром 0,0688 га для ведення особистого селянського господарства.

Позивачі за первісним позовом вважають, що землевпорядна організація невірно встановила координати земельних ділянок позивачів і відповідача, що потягнуло за собою накладення земельних ділянок та зміщення межі між земельними ділянками.

Висновком експертів ЧВ КНДІСЕ Шишкіна О. та Рубля А. за результатами проведення земельно-технічної експертизи експерти підтверджено, що

- технічна документація із землеустрою щодо підготовки державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0.0688 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відповідає вимогам законодавства за складом, змістом та правилами оформлення чинного станом на 15.12.2005;

- відповідно до проведених геодезичних обмірів загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_1 становить 0.1338 га. Відповідно до її фактичного використання площа земельної ділянки не відповідає площі зазначеній у технічній документації із землеустрою, а також не відповідає державному акту на право власності на земельну ділянку. Також, в назві технічної документації із землеустрою зазначена площа земельної ділянки, що становить 0,1387 га. Отже, не можливо встановити яка саме площа земельної ділянки є правильною;

- фактичний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування;

- фактичне розташування будівель, споруд та інших об?єктів відносно меж земельних ділянок АДРЕСА_1 правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки не відповідає.

Разом з тим відповідно до пояснень експерта Шишкіна О.В. ділянка, що розташована по АДРЕСА_2 не знаходиться на своєму місці, визначеному відповідно до розробленої технічної документації. Ця ділянка зміщена на 22 м в сторону та на 90 м вперед. Розмір площі, на який накладаються суміжні ділянки за № 81 і 79 точно встановити наразі неможливо, однак ця величина варіюється приблизно від 0 до 1 м. Також експерт вказав, що паркан між суміжними ділянками повинен бути зміщений в сторону земельної ділянки під №81 , належній відповідачу за первісним позовом.

У той же час, відповідачами не надано належних та достовірних доказів на спростування цих обставин.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина перша статті 79 ЗК України).

Формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (стаття 79-1 ЗК України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частини третя, четверта статті 78-1 ЗК України).

Таким чином, між користувачами суміжних земельних ділянок існує спір щодо межі, яка повинна поділяти земельні ділянки, на яких розташоване належне сторонам майно.

Суд встановив порушення прав позивачів, що виразилося у включенні частини земельної ділянки, якою користуються позивачі, до частини земельної ділянки, належної відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, так як доводи позивачів знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

З приводу твердження відповідачів за первісним позовом про те, що актом визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було погоджено межі земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , тобто суміжними землекористувачами (землевласниками) ніяких претензій при встановленні меж земельної ділянки не виявлено, межі були погоджені і заперечень не виникало, суд зазначає, що згідно з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у справі №680/578/17 від 10.08.2022 стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною, і навіть не підписання позивачем акта погодження меж земельної ділянки, навіть при відсутності належного повідомлення позивача про час проведення зазначених робіт, при не доведенні останнім порушення його прав, не є підставою для скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації (висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01. 2019 у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18)).

З приводу зустрічного позову суд зазначає таке.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом складаються з двох вимог: зобов`язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 7125710100:01:004:0253, шляхом: знесення самочинно збудованого туалету; та перенесення межової огорожі відповідно до розмірів, вказаних в кадастровому плані.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначено у статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (частина друга статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 50 Конституції України визначено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 41 Конституції України та частини п`ятої статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (частина перша статті 104 ЗК України).

Частиною першою статті 91 ЗК України, зокрема, передбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №369/1843/18 визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Як уже зазначалося судом згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та друга статті 103 ЗК України).

Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.

Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України. Позов може бути пред`явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.10.2021 у справі № 592/4105/16-ц (провадження № 61-3740св21) зазначено, що «знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проєкту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. Отже, позивач у цій справі зобов`язаний був довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення його прав як власника сусідньої земельної ділянки та будинку, а також обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб як знесення».

Так, відповідно до уже згаданого висновку експертів ЧВ КНДІСЕ Шишкіна О. та Рубля А. за результатами проведення земельно-технічної експертизи по шостому (дев`ятому) питанню було з`ясовано, що відповідно до інвентаризаційної справи №3562 на будинковолодіння АДРЕСА_1 , а саме Генерального плану (схеми), який було складено 22.06.1974 (арк. №8) зазначається в експлікації найменування будівель «уборная» літ. Д., але відповідно до викресленого генерального плану на звороті дана будівля відсутня. Разом з тим по сьомому (десятому) питанню було встановлено, що станом на час проведення натурного обстеження будівель та споруд на земельній ділянці АДРЕСА_1 , наявні будівлі та споруди відповідають зазначеним в наданій технічній документації; в наданій копії технічного паспорту (паспорт виготовлено станом на 21.06. 2000) на житловий будинок садибного типу у АДРЕСА_1 (квартал № 170) , інвентаризаційна справа № 3562, відсутні записи про самочинно збудовані об?єкти. Враховуючи вищезазначене встановлено, що на земельній ділянці АДРЕСА_1 , відсутні самочинно збудовані об?єкти, оскільки наявні будівлі та споруди відповідають зазначеним в наданій технічній документації.

Тобто позивач за зустрічним позовом не довів ні факт самочинного будівництва, ні порушення його прав як власника сусідньої земельної ділянки та будинку, а також обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб як знесення вбиральні, належної відповідачам за зустрічним позовом.

Тому суд відмовляє в задоволенні цієї частини позову за його необґрунтованістю.

Щодо позовної вимоги стосовно перенесення межової огорожі відповідно до розмірів, вказаних в кадастровому плані суд зазначає.

Оскільки первісний позов було задоволено, в повному обсязі, суд не встановлює підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині, оскільки без проведення інвентаризації земельних ділянок, встановлення в натурі меж суміжних ділянок, виправлення помилок в порядку визначеному ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у технічній документації із землеустрою, спір між сторонами по суті вирішений не буде.

До того ж у своєму висновку, експерт не зміг надати однозначної відповіді на поставлене питання щодо розташування меж земельних ділянок, належних сторонам у справі, оскільки встановити точне місце розташування земельної ділянки, належної позивачу за зустрічним позовом не є можливим.

Крім того, в судовому засіданні експерт пояснив, що паркан між суміжними ділянками повинен бути зміщений в сторону земельної ділянки під №81 , що, вочевидь, не відповідає інтересам позивача.

Відтак суд відмовляє і в задоволенні цієї частини вимог позивача за зустрічним позовом.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову - судові витрати позивача залишаються на його рахунку.

Також суд стягує з відповідача за первісним позовом судові витрати позивача ОСОБА_1 у вигляді судового збору у розмірі 1833,20 грн. (в сумі 840,80грн - а.с.41, том 1, та в сумі 992,40 грн. а.с.158, том 3).

Позивач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як особа з інвалідністю на підставі довідки МСЕК від 14.11.2016 (а.с.39, том 1).

Крім того, під час розгляду справи за ініціативою сторін була призначена судова земельно-технічна експертиза.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з квитанціями, долученими сторонами у справі ОСОБА_1 сплатила 10296,60 грн, ОСОБА_2 - 10296,60 грн, ОСОБА_5 - 10296,60 грн - за проведення земельно-технічної експертизи.

Отже, оскільки суд задовольняє первісний позов, судові витрати позивачів у справі з проведення експертизи стягуються з відповідача на користь позивачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯГ № 529841, виданий 27.06.2006 Шполянською міською радою Черкаської області, на земельну ділянку розміром 0,10 га, для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення сесії Шполянської міської ради від 15.12.2005 за № 26-33/47 з кадастровим номером 7125710100:01:001:1690, що розташована по АДРЕСА_1 на адміністративній території Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, виданий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 121582, виданого Шполянською міською радою15.02.2005 на земельну ділянку, розміром 0.1000 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку на підставі рішення сесії Шполянської міської ради від 12.10.2004 за №621-11164 з кадастровим номером 7125710100:01:004:0253, що розташована по АДРЕСА_2 на адміністративній території Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, виданий ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Шпола, Звенигородського району, Черкаської області, мешканки АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, судовий збір у розмірі 1833,20 грн (одна тисяча вісімсот тридцять три гривні 20 коп) та витрати за проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 10296,60 (десять тисяч двісті дев`яносто шість гривень 60 коп), разом 12129,80 грн (дванадцять тисяч сто двадцять дев`ять гривень 80 коп).

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Почапинці, Лисянського району, Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , інші дані про особу суду невідомі, витрати за проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 10296,60 (десять тисяч двісті дев`яносто шість гривень 60 коп).

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Шпола, Звенигородського району, Черкаської області, мешканки АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, судовий збір у розмірі 1833,20 грн (одна тисяча вісімсот тридцять три гривні 20 коп) на користь держави Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795 (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, бюджетний рахунок UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

В задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 16.03.2023.

Суддя Н.П. Побережна