Ухвала

від 06.03.2023 по справі 755/9677/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9677/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Харченка П.О. про прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Юлія Вікторівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство юстиції України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Хоумс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лахно Юлія Вікторівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, Міністерство юстиції України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання недійним договору купівлі- продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень та визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд:

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, укладений між ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2019 року №49603299, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 39,5, житлова площа (кв.м): 17,8, 4 поверх; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929425380000;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу розгляд справи в порядку загального позовного провадження, до підготовчого засідання. (т.1 а.с.123-128)

20 лютого 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмета позову (т.2 а.с.111-133), в якій позивач просить:

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: РХ1/4/27 від 16 листопада 2015 року, укладений між ТОВ «Ред Хоумс» та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 1 житлової кімнати, загальною площею - 39,5 кв.м., житлова площа квартири - 17,8 кв.м., укладений 09 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., зареєстрований у реєстрі за номером 2798;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 листопада 2019 року №49603299, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. щодо об`єкту нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: однокімнатна квартира, загальна площа (кв.м): 39,5, житлова площа (кв.м): 17,8, 4 поверх; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1929425380000;

- визнати недійсним договір іпотеки від 04 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрований у реєстрі за номером 673;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2021року №58557895, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. про державну реєстрацію обтяження, іпотека на квартиру з реєстраційним номером 1929425380000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., що знаходиться на 4 поверсі в 1-й секції в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_3 (будівельний номер квартири АДРЕСА_4 згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 24 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М., зареєстрований в реєстрі за № 638, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ред Хоумс»;

У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Харченко П.О. заявив клопотання про прийняття заяви позивача про зміну предмета позову, посилаючись на те, що лише після ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи стороні позивача стало відомо про наявність договору іпотеки, предметом якої спірна квартира.

Представник третьої особи Міністерства юстиції України - Панчишен А.Р. та представник третьої особи Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Чіпко В.В. при вирішення поданого клопотання поклались на розсуд суду.

Суд, вислухавши думки учасників справи, вивчивши матеріали заяви про зміну предмета позову та матеріали справи, приходить до наступного.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Отже, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Статтею 49 ЦПК України визначені процесуальні права та обов`язки сторін, згідно яких, серед іншого, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру, що містить кількісні показники (стягнення коштів тощо). Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення кількості вимог, то фактично йдеться про подання іншого позову.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову, як і доповнення позову новою (додатковою) позовною вимогою, не допускається.

Згідно правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі №925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Крім того, в постанові Верховного суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 викладено наступну правову позицію.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина перша статті 188 ЦПК України містить положення ідентичні положенням частини першої статті 173 ГПК України.

Відтак доповнення позову новими (додатковими) позовними вимогами, не допускається.

Проте, позовна заява в новій редакції фактично містить дві додаткові самостійні вимоги немайнового характеру: про визнання недійсним договору іпотеки та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, в поданій заяві про зміну предмету позову, фактично не лише доповнено предмет позову двома новими позовними вимогами, а й доповнені підстави позову, що виходячи з конструкції ч.3 ст.49 ЦПК України, також не допускається.

Крім того, в заяві про зміну предмету позову доповнено склад учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому, об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на необізнаність сторони позивача, до ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи №1929425380000, про наявність договору іпотеки та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 червня 2021 року №58557895, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В.

Так, згідно положень ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ч.2 с.83 ЦПК України).

Звертаючись з цим позовом до суду у вересні 2022 року та визначаючи коло учасників справи, предмет та підстави позову, сторона позивача посилалась, серед іншого, на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформовану 22 червня 2020 року (т.1 а.с.64-65).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При зверненні з позовом до суду позивач та її представник не були позбавлені можливості отримати актуальну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного об`єкта нерухомості.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що доповнення позовної заяви новими додатковими вимогами чинним цивільним процесуальним законом не передбачено, як і одночасне доповнення підстав позову, суд не вбачає визначених законом підстав для прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 8, 10, 13, 14, 49, 175, 185, 188, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Харченка П.О. про прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки, встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 10 березня 2023 року.

Суддя: