Ухвала

від 13.03.2023 по справі 294/1817/21

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

294/1817/21

У Х В А Л А

смт. Романів 13 березня 2023 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , під час судового розгляду у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого вироком Любарського районного суду Житомирської області від 24.12.2021 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК України) із застосуванням положень статті 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_2 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_3 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,

встановив:

В судове засідання, призначене на 13 березня 2023 року, свідки не з`явилися, що з урахуванням думки сторін провадження та відповідно до положень статті 327 КПК України є підставою для відкладення судового засідання.

Свідок ОСОБА_9 від отримання поштової кореспонденції відмовився, у зв`язку з чим прокурор заявила клопотання про його привід. Таке клопотання підтримали інші учасники провадження

Відповідно до положень статті 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх учасників призначає нове судове засідання і вживає заходів для прибуття свідків. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що слід здійснити примусовий привід свідка ОСОБА_9 , який проживає в АДРЕСА_1 .

Окрім того, в ході судового провадження прокурором, в порядку статті 331 КПК України заявлено клопотання про продовження, обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Зокрема, даний запобіжний захід прокурор вважає за необхідне продовжити з метою запобігання вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, спробам останнього переховуватися від суду та впливати на свідків і потерпілих.

Обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, оскільки на даний час відсутні передбачені статтею 177 КПК України ризики і відпала необхідність у застосуванні до нього такого виняткового запобіжного заходу. Обвинувачений вказав, що частково визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, будь якого впливу на потерпілих та свідків не чинив і чинити не буде. Також обвинувачений вказав, що перебуваючи у місцях позбавлення волі усвідомив наслідки своїх дій, щиро кається у вчиненні кримінальних правопорушень та запевнив, що в майбутньому його поведінка буде правослухняною.

Суд, заслухавши клопотання про продовження запобіжного заходу та клопотання про зміну запобіжного заходу, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ухвал Романівського районного суду щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою було неодноразово продовжено, строк дії такого запобіжного заходу закінчується 13 березня 2023 року включно.

ОСОБА_4 є раніше судимою особою, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Обвинувачений не має постійного джерела доходів та місця роботи, має слабкі соціальні зв`язки, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину.

Існування ризиків вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень та переховування від суду підтверджується тією обставиною, що стороною обвинувачення останній обвинувачується у вчиненні ряду правопорушень щодо власності, що передбачає можливість призначення йому покарання, пов`язаного із позбавленням волі.

Разом з тим, існування ризику впливу з боку обвинуваченого на потерпілих та свідків не знайшло свого підтвердження, в ході досудового розслідування такі факти не допускалися обвинуваченим.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до переконання про можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який запобіжний захід, суд враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

З рішень ЄСПЛ слідує, що зі спливом певного часу саме тільки подальше існування обґрунтованої підозри не може виправдовувати позбавлення волі (справи "Яблонський проти Польщі", від 21.12.2000 року та "L.A. проти Франції"). Підстави для продовження строку тримання під вартою мають бути чітко сформовані в рішеннях національних судів (справа "Іловецький проти Польщі" від 04.10.2001 року).

Судом враховується, що самого по собі тяжкого обвинувачення не достатньо для продовження тримання під вартою особи, а ризики, які були вагомими на час обрання запобіжного заходу і при його продовженні на даний час безперечно зменшилися. Зокрема не підтверджується можливість впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих.

За таких обставин суд вважає, що продовження тримання під вартою обвинуваченого буде межувати зі свавіллям, а тому відносно обвинуваченого може бути змінено на більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить нівелювання ризиків.

Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про необхідність зміни обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов`язків, визначених частиною 5 статті 194 КПК України, що в свою чергу забезпечить належну поведінку обвинуваченого на час розгляду справи в суді.

З змістом частини 5 статті 202 КПК України, у разі постановлення судом ухвали про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись статтями 7, 9, 61, 62, 128, 177, 178, 181, 194, 314, 315-316, 327, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Судовий розгляд кримінального провадження відкласти на 12 квітня 2023 року на 12 годину 00 хвилин.

Здійснити привід до Романівського районного суду Житомирської області на зазначений час та дату свідка ОСОБА_9 , який проживає в АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали в частині здійснення приводу свідка доручити Відділенню поліції № 5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.

Клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задовольнити.

Змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання строком на 60 діб, тобто до 12 травня 2023 включно, та покласти на нього наступні обов`язки:

- цілодобово не залишати місце постійного проживання - за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;

- прибувати за кожним викликом суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт направити до Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області для виконання вимог частини 4 статті 181 КПК України та до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань № 8» для відома.

Головуючий ОСОБА_1