Рішення

від 10.03.2023 по справі 757/8685/21-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

10.03.2023 Справа № 757/8685/21-ц

Унікальний номер судової справи 757/8685/21

Номер провадження 2/756/353/23

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участю секретаря судових засідань Гриненко Л.О.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує права на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної збитків та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Просить суд ухвалити рішення, яким визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, вказану інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 в месенджері; зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію та стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 7 794,63 грн на лікування та моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації, яка створює негативну соціальну оцінку особи позивача в очах оточуючих, порушивши його честь в розмірі 15 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та займає посаду голову правління ОСББ «Центр». Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був заступником голови ОСББ «Центр» до 21.03.2019. У 2019 році створена група ОСББ «Центр» у месенджері «Вайбер», в яку входять п`ятнадцять учасників, в тому числі і позивач та відповідач. Група створена членом ОСББ ОСОБА_4 , яка є власником квартири АДРЕСА_2 . Протягом тривалого часу відповідач у вказаній групі публічно принижує та погрожує позивачу, створюючи негативну соціальну оцінку особи позивача в очах членів ОСББ «Центр» та мешканців житлового будинку.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач у даній групі пише стосовно мене позивача ОСОБА_5 : « Дегенерат! Как вообще таких дебилов земля носит! ». ІНФОРМАЦІЯ_3: «...Так, что ответишь лично ТЫ за ВСЕ СВОИ ФОКУСЫ!!!».ІНФОРМАЦІЯ_3: «...Ho, не переживай, в ближайшие время тебе обеспечены проблемы, которые тебе даже не снились! Правда перед этим тебе ещё придётся по полной рассчитаться за нанесённый дому ущерб! А это для тебя наказание почище каторжных работ будет!». ІНФОРМАЦІЯ_3: «ОСОБА_2, разница между мной и тобой, в том, что ты КРЫСА, ворующая у своих! Ошибка ВСЕХ крыс в том, что вернуться в человеческое естество им уже не суждено! А крыса, что з документами, что нет, всего на всего КРЫСА и конец ей уготован ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО КРЫСИНЫЙ и не более того!».ІНФОРМАЦІЯ_3: «ОСОБА_2, ты торговал домом направо и налево...». ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач в групі пише: «Не ищите лёгких путей, особенно лёгкой смерти, её ещё нужно заслужить! ЧМО уготовлена и ожидает совершенно другая участь!!!». ІНФОРМАЦІЯ_5 о 13:31 хв. відповідач відносно позивача пише: «Крыса, пшол на СВОЁ МЕСТО!!! Я ОБЕЩАЛ, что ТЫ, ГНИДА, проклянешь тот день, когда родился! А я Своё Слово ВСЕГДА держу!!!». ІНФОРМАЦІЯ_6: «А наше чмо в своем репертуаре!!! Если не удалось скосить бабло с ОСОБА_6, тогда нужно лечь под амеров, если не заплатят, то от камеры отмажут!!!». ІНФОРМАЦІЯ_7 час 1:14 хв.: «ЧМО или «человек малообразованный», прежде чем «учить» меня разговаривать, очень рекомендую закончить хотя бы третий класс Церковно-приходская школы! На среднюю ты 100 не тянет!». ІНФОРМАЦІЯ_8 час 2:34 хв.: «ОСОБА_2, мразь, где горячая вода? Циркуляция при тебе уничтожена? Готовься отвечать вместе со своими подельниками из Печерской РДА! Погонщик мулов ты недоделанный! ».

Через вказані погрози та приниження, у позивача погіршилося самопочуття, протягом тривалого часу сильно підвищувався тиск, що стало причиною неспокійного сну протягом тривалого часу та до сьогоднішнього дня, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до лікарів за медичною допомогою. Так, відповідно до виписки 130 з медичної картки амбулаторного, стаціонарного хворого, позивач ОСОБА_2 05.06.2019 по стаціонару потрапив до лікарні, де йому призначили лікування.

Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до позивача, що в свою чергу впливає на зниження цінності особи позивача. Також поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку особи позивача в очах оточуючих, порушивши його честь.

Відповідно до акту від 01.05.2019 на основі протоколу зборів робочої групи - членів ОСББ «Центр» та мешканців будинків від 03.04.2019 у житловому будинку АДРЕСА_4 проводилися роботи з демонтажу петель кріплення навісного замку на дверях входу у бойлерну, самовільно встановленому громадянином ОСОБА_3 (АДРЕСА_6). Згідно протоколу Зборів робочої групи членів правління ОСББ «Центр» від 03.04.2019 на бойлерну та електрощитову замки були вже придбані ОСОБА_2 , а також металева пластина для зміцнення дверей бойлерного приміщення, а саме: ??на двері бойлерної - накладний замок вартістю 450 грн., ??навісний замок на двері бойлерної - вартістю 180 грн.?, ?навісний замок на двері тамбуру, які ведуть до підвалу та сходів лівого під?їзду зазначеного будинку - вартістю 180 грн., металева пластина розмірами (300 ? 250 ? 5 мм) для ремонту дверей бойлерної - вартістю 200 грн. Загальна сума - 1010 грн. (одна тисяча десять гривень), які були придбані позивачем особисто ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно товарного чеку. Згідно трудової згоди від 01.05.2019 позивачем особисто було видано виконавцю ремонтних робіт з демонтажу петель навісного замку на двері вхід до бойлерної, демонтажу петель навісного замку на двері - вхід до тамбуру до підвалу лівого під?їзду вказаного житлового будинку, приварка нових петель кріплення навісних замків на дверях до входу в бойлерну та на двері входу в тамбур лівого під?їзду. Також було проведено ремонт дверей входу до бойлерної з приваркою металевих пластин для кріплення на неї накладного замку гаражного типу. Особисто позивачем виплачена загальна сума - 1400 грн. (одна тисяча чотириста гривень) за проведені роботи згідно акту виконаних робот від 01.05.2019. Також, два навісних замка на дві двері сміттєзбірників були придбані позивачем особисто 14.15.2015 - вартістю за 2 шт. - 320 грн., які було самовільно, без погодження з головою ОСББ «Центр», замінено громадянином ОСОБА_3 (АДРЕСА_6) на інші замки, ключі від яких має тільки громадянин ОСОБА_3 , чим заважає доступу співвласників цих технічних приміщень вказаного житлового будинку.

На придбання ліків, згідно виписки лікарів, позивачем було витрачено тільки на лікування нервової системи та серця: у 2019 році на загальну суму 1193.61 грн., у 2020 році на загальну суму - 3074.71 грн., у 2021 році на загальну суму 5384,63 грн.

На придбання навісних замків в кількості двох штук и металевої пластині згідно товарного чека від 05.03.2019 позивачем було витрачено 1 010,00 грн. На ремонтні роботи згідно трудової угоди від 01.05.2019 та акту прийомки виконаних робіт позивачем було витрачено 1 400,00 грн. Загальна сума витрат позивача становить - 7 794,63 грн.

Окрім того, позивач вважає, що діями відповідача було завдано йому моральної шкоди, яку він оцінює в 15 000,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує права на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної збитків та моральної шкоди було надіслано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

30 квітня 2021 року вказана справа надійшла до Оболонського районного суду м. Києва.

05 травня 2021 року справа була передана на розгляд судді Андрейчуку Т.В.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 травня 2021 року постановлено позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Оболонського районного суду м. Києва Шаровар М.В. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу у справі від 20.05.2022 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022 визначено головуючого суддю у справі №757/8685/21-й - Луценка О.М. (т. 2, а.с. 31).

Ухвалою суду від 20.10.2022, яка відображена у протоколі судового засідання, постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача під час розгляду справи по суті вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти за завдану матеріальну та моральну шкоду в розмірі 31 861,13 грн. Окрім того, за клопотанням представника відповідача суд залишив без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 9 066,50 грн.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Разом з тим, відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано відзиву на позовну заяву.

Суд вважає, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь у судовому засіданні та наданні правових позицій щодо заявлених позовних вимог, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЦЕНТР", код ЄДРПОУ: 22926318, керівником якого ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 73-74).

ОСОБА_2 в обгрунтування позовних вимог додано до позовної заяви скріншоти, де, зокрема, містяться тексти повідомлень у месенджері «Вайбер». Як вбачається за наданих позивачем скріншотів, один з контактів позивача, який підписаний як «ОСОБА_7» у мессенджері «Вайбер» надсилав у групу текстові повідомлення, які за твердженням позивача, адресовані йому (т. 1, а.с. 121-148).

Зокрема: « Дегенерат! Как вообще таких дебилов земля носит!» (т. 1, а.с. 136), «ОСОБА_2, разница между мной и тобой, в том, что ты КРЫСА, ворующая у своих! Ошибка ВСЕХ крыс в том, что вернуться в человеческое естество им уже не суждено! А крыса, что з документами, что нет, всего на всего КРЫСА и конец ей уготован ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО КРЫСИНЫЙ и не более того!» (т. 1, а.с. 141-142), «А наше чмо в своем репертуаре!!! Если не удалось скосить бабло с ОСОБА_6, тогда нужно лечь под амеров, если не заплатят, то от камеры отмажут!!!» (т. 1, а.с. 143), «ЧМО или «человек малообразованный», прежде чем «учить» меня разговаривать, очень рекомендую закончить хотя бы третий класс Церковно-приходская школы! На среднюю ты 100 не тянет!» (т. 1, а.с. 144), «ОСОБА_2, ты торговал домом направо и налево...» «...Ho, не переживай, в ближайшие время тебе обеспечены» (т. 1, а.с. 145), «ОСОБА_2, мразь, где горячая вода? Циркуляция при тебе уничтожена? Готовься отвечать вместе со своими подельниками из Печерской РДА! Погонщик мулов ты недоделанный!» (т. 1, а.с. 146), «Не ищите лёгких путей, особенно лёгкой смерти, её ещё нужно заслужить! ЧМО уготовлена и ожидает совершенно другая участь!!!» (т. 1, а.с. 133), «Крыса, пшол на СВОЁ МЕСТО!!! Я ОБЕЩАЛ, что ТЫ, ГНИДА, проклянешь тот день, когда родился! А я Своё Слово ВСЕГДА держу!!!» (т. 1, а.с. 134), «...Так, что ответишь лично ТЫ за ВСЕ СВОИ ФОКУСЫ!!!» (т. 1, а.с. 138), «...Ho, не переживай, в ближайшие время тебе обеспечены проблемы, которые тебе даже не снились! Правда перед этим тебе ещё придётся по полной рассчитаться за нанесённый дому ущерб! А это для тебя наказание почище каторжных работ будет!» (т. 1, а.с. 139-140).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини виникли з приводу того, що позивач вважає відповідача таким, що порушує його немайнові права на честь, гідність, шляхом розповсюдження недостовірної інформації в мережі вайбер у групі спілкування для мешканців будинку, чим завдав позивачу матеріальної та моральної шкоди.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Відповідно до ст. 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом.

Загальна декларація прав людини у статті 8 гарантує право кожної людини на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

З наведеного вище суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів відповідає ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Водночас, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв`язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення в такому випадку позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

При цьому, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд визначає характер такої інформації та з`ясовує, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За змістом ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації чи іншим чином, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною, і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз`яснив судам, що фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №758/14324/15-ц (провадження №61-194/8св18), Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №569/5269/16-ц (провадження №61-508св17).

Таким чином, маючи намір звернутись до суду за захистом свого немайнового права на повагу до честі та гідності, визнанням інформації недостовірною, поміж іншого, необхідно визначити, чи можна перевірити висловлювання на предмет їх відповідності дійсності і спростування, а також чи не є суб`єктивне судження надмірним втручанням.

У п. 41 рішення у справі "Ляшко проти України" (заява №21040/02 від 10.08.2006) Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство". Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі "Українська прес-група проти України" (заява №72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47).

Суд при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинен забезпечити баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" (12/1984/84/131) (Страсбург, 08 липня 1986 року) зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 Конвенції, свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що в мережі вайбер створена група для спілкування мешканців будинку по АДРЕСА_4 .

Звертаючись до суду позивач ОСОБА_2 просив суд, визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та гідності інформацію, яка була написана відповідачем ОСОБА_3 у вказаній групі та адресована саме позивачу ( ОСОБА_2 ). На підтвердження поширення недостовірної інформації, ОСОБА_2 надав скріншоти з переписки.

Однак суд зауважує, що у частинах першій, третій статті 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи вказані докази суд зауважує, що на них дійсно міститься переписка осіб, які записані як «ОСОБА_7» та « ОСОБА_2 ». Однак, суд позбавлений можливості перевірити, чи дійсно під вказаними особами зареєстровані та здійснюють переписку саме сторони у справі.

Надані позивачем скріншоти жодним чином не дають суду можливості ідентифікувати осіб, які зареєстровані у вказаній групі, оскільки неможливо з`ясувати, що під вказаними іменами зареєстровані саме зазначені позивачем особи - відповідач та позивач. Будь яких інших доказів, на підтвердження своїх вимог позивач ОСОБА_2 не надав.

Суд також зауважує, що з вказаних доказів (скріншотів) не можливо встановити дату та час коли відбувалося листування у мережі. Крім того, на відображених скріншотах більшість із повідомлень, написані в загальній групі, без зазначення конкретного адресата.

Крім того, аналізуючи зміст вищезазначеної інформації, зокрема: «Дегенерат! Как вообще таких дебилов земля носит!» «ОСОБА_2, разница между мной и тобой, в том, что ты КРЫСА, ворующая у своих! Ошибка ВСЕХ крыс в том, что вернуться в человеческое естество им уже не суждено! А крыса, что з документами, что нет, всего на всего КРЫСА и конец ей уготован ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО КРЫСИНЫЙ и не более того!», «А наше чмо в своем репертуаре!!! Если не удалось скосить бабло с ОСОБА_6, тогда нужно лечь под амеров, если не заплатят, то от камеры отмажут!!!», « ЧМО или «человек малообразованный », прежде чем «учить» меня разговаривать, очень рекомендую закончить хотя бы третий класс Церковно-приходская школы! На среднюю ты 100 не тянет!», «ОСОБА_2, ты торговал домом направо и налево...» «...Ho, не переживай, в ближайшие время тебе обеспечены» , «ОСОБА_2, мразь, где горячая вода? Циркуляция при тебе уничтожена? Готовься отвечать вместе со своими подельниками из Печерской РДА! Погонщик мулов ты недоделанный! », «Не ищите лёгких путей, особенно лёгкой смерти, её ещё нужно заслужить! ЧМО уготовлена и ожидает совершенно другая участь!!!», «Крыса, пшол на СВОЁ МЕСТО!!! Я ОБЕЩАЛ, что ТЫ, ГНИДА, проклянешь тот день, когда родился! А я Своё Слово ВСЕГДА держу!!!», «...Так, что ответишь лично ТЫ за ВСЕ СВОИ ФОКУСЫ!!!», «...Ho, не переживай, в ближайшие время тебе обеспечены проблемы, которые тебе даже не снились! Правда перед этим тебе ещё придётся по полной рассчитаться за нанесённый дому ущерб! А это для тебя наказание почище каторжных работ будет!», то суд приходить до висновку, що зазначені повідомлення є оціночними судженням автора даного текстового повідомлення, під яким мається на увазі припущення чогось та яке вказує на ймовірність події, а також свідчить про те, що має місце оціночне судження, а не фактичне твердження. Окрім того, висловлювання, на переконання суду є особистою думкою авторів зазначених повідомлень, які в логічному взаємозв`язку свідчать лише про те, що між учасниками спілкування в групі існує неприязнь, там мали місце конфліктні ситуації.

Аналізуючи пояснення сторони позивача, наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви по суті позову, керуючись положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача та які визначені позивачем як ображаюча інформація, що порочить його гідність, честь та ділову репутацію, у контексті наведеної позивачем переписки, та надавши оцінку зазначеним твердженням, суд не вбачає в них фактичних даних, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема алегорій, такі висловлювання не містять ознаки наклепу, містять критичну оцінку певних фактів та мають ознаки оціночних суджень, що не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, тому наявні у змісті переписки оціночні судження не підлягають спростуванню в межах розгляду даної справи, при цьому позивач не позбавлений права на відповідь, а також на власне тлумачення у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Таким чином, слід зауважити, що предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів особи не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту розповсюдження саме відповідачем відносно позивача інформації, яку позивачем визнано як недостовірну та таку, що принижує її честь і гідність, розміщену у месенджері Вайбер, та досліджені докази не є доказами в розумінні статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, так як не є достовірними даними з яких можна встановити дійсні обставини, не є офіційними документами на підтвердження їх розміщення безпосередньо відповідачем та заявлені вислови не є даними, що спрямовані саме відносно позивача.

За нормою ст. 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.

Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок розповсюдженням інформації, яка полягає у приниженні його честі, гідності і ділової репутації, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем не порушено норми чинного законодавства, а отже, не були порушені законні права позивача. Тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене вище, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин викладених у позові, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст. 277, 297 ЦК України; ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до цієї Конвенції; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує права на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної збитків та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення - 10.03.2023.

Суддя О.М. Луценко