Ухвала

від 13.03.2023 по справі 759/4185/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2296/23

ун. № 759/4185/23

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

13 березня 2023 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Співдружність», треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, Вишневий відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Співдружність», треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, Вишневий відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справу передано судді 09.03.2023 року.

Дослідивши подану позовну заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Даний позов повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства, за інстанційною і територіальною юрисдикцією підсудний Святошинському районному суду міста Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмови у відкритті провадження у справі згідно ст.ст. 185, 186 ЦПК України на даний час не встановлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У відповідності до ч.2 ст. 274 КПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За умовами п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під обмеження, передбачені ч.4 ст. 274 ЦПК України дана справа не підпадає.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З врахуванням предмету спору, категорії справи, ціни позову та враховуючи положення п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Обставини, передбачені ч.4 ст. 274 ЦПК України, які б перешкоджали розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, відсутні.

Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви, зокрема, у зв`язку із тим, що позивач не знав про відкриття провадження, не отримував на свою адресу реєстрації жодних листів - ані від стягувача, ані від державного виконавця. Позивач не збирався продавати належне йому нерухоме майно, а отже не міг знати про те, що перебуває в реєстрі боржників.

У відповідності до положень ч.1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Зважаючи на те, що позивач виконав вимоги ст. 127 ЦПК України та довів поважність причин його пропуску, суд вирішив задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч.6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Крім того, позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору із посиланням на правову позицію Верховного Суду у Постанові від 19.10.2022 року у справі №743/1481/21.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати, що споживачі не мають пільги щодо сплати судового збору, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову.

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Порушені права можуть захищатися як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 2 ЦПК України).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).

Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 87 Закону № 3425-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік).

Згідно з пунктом 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до статті 90 Закону № 3425-ХІІ стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 643/2870/18 (провадження № 61-4126св19) Верховний Суд дійшов таких висновків.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Оскільки вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним з видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.

При цьому нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному у статтях 1, 9 Закону № 3425-ХІІ.

При стягненні за виконавчим написом нотаріуса боржник не позбавлений права на захист своїх прав. Стягнення провадиться в рамках виконавчого провадження, яке дозволяє боржнику користуватися правом захисту, в тому числі судового. Предметом позову в таких справах є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Таким чином, позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи наведені положення національного законодавства, правові позиції, викладені Верховним Судом у своїх постановах та співставивши їх із наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у даній справі.

Керуючись ст.ст. 187, 274-279 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 процесуального строку та поновити ОСОБА_1 строк для подання позовної заяви.

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Співдружність», треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, Вишневий відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до розгляду і відкрити провадження у справі.

Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали направити сторонам, а відповідачу, крім того, копію позовної заяви з додатками.

Відповідачу встановити п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву з моменту вручення йому копії цієї ухвали. Відзив разом із додатками до нього направляються відповідачем до суду разом із підтвердженням відправлення такого відзиву із доданими до нього додатками іншим учасникам справи.

Позивач має право протягом п`яти днів з моменту отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, аргументи і міркування щодо наведених у відзиві заперечень, мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив разом із додатками направляється до суду позивачем разом із підтвердженням відправлення такої відповіді на відзив разом із додатками іншим учасникам справи.

Відповідач має право протягом п`яти днів з моменту отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких викласти свої пояснення, аргументи і міркування щодо наведених позивачем у відповіді на відзив поясненнях, мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення разом із додатками направляються до суду відповідачем разом із підтвердженням відправлення таких заперечень із додатками іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення) є їх правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами у відповідності з Главою 5 цього Кодексу.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Роз`яснити учасникам справи про умови розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, який здійснюється за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України). За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом із позовною заявою або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 279 ЦПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд досліджує належні та допустимі докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише з мотивів порушення правил підсудності до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Суддя Н.О.Горбенко