Рішення

від 09.03.2023 по справі 347/1125/22

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/1125/22

Провадження № 2/347/52/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючої - судді : Крилюк М.І.,

секретаря : Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Центр надання адміністративних послуг Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про скасування державної реєстрації права власності,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Центр надання адміністративних послуг Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про скасування державної реєстрації права власності.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та пояснили, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2007р. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , позивачу належить земельна ділянка площею 0,1670га, що знаходиться на присілку Царинка в с.Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області. Починаючи з травня 2007року і по даний час позивач обробляє дану земельну ділянку та використовує її за цільовим призначенням. Проте, він позбавлений можливості оформити державну реєстрацію речових прав на дану земельну ділянку, оскільки земельна ділянка, яку він придбав у ОСОБА_4 знаходиться у спільній власності відповідачів, які після смерті своєї матері- ОСОБА_4 прийняли спадщину і земельна ділянка, яка належить позивачу входить до земельної ділянки загальною площею 0,5313 га, як спадкове майно. Вважають, що такими діями відповідачів порушуються права позивача, як власника земельної ділянки, оскільки відповідачі незаконно отримали свідоцтва про право на спадщину і включили відчужену ще за життя спадкодавцем земельну ділянку до складу спадщини. А тому, слід визнати незаконними та скасувати свідоцтва про право на спадщину та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка знаходиться у власності відповідачів, оскільки частина земельної ділянки, згідно договору купівлі-продажу належить позивачу. Просять позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що згідний на поділ земельної ділянки площею 0,5313га на три окремі земельні ділянки без зміни цільового призначення, згідно плану-схеми пропозиції розподілу земельної ділянки. Що стосується прийняття спадщини після смерті матері, то він вважає, що спадщина отримана ним на законних підставах, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася подала до суду нотаріально завірену заяву в якій дає свою згоду ОСОБА_1 зареєструвати право власності на земельну ділянку площею 0,1670га, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу.

Представник Центру надання адміністративних послуг Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області в судове засідання не з"явився.

Суд, вислухавши позивача та його представника, відповідача та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з нормою ст.319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 05.05.2007р. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно п.1 вказаного договору ОСОБА_4 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність земельну ділянку площею 0,1670га, що знаходиться в с.Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області. У договорі зазначено, що земельна ділянка, що відчужується є частиною земельної ділянки, загальною площею 0,5313га.

До матеріалів справи долучений витяг з Державного реєстру правочинів від 25.05.2007р., відповідно до якого видно, що вище вказаний договір купівлі-продажу належним чином зареєстрований в реєстрі за №2111254. Тобто, дані обставини свідчать про те, що позивач на законних підставах прийняв у власність земельну ділянку площею 0,1670га, яку використовує за цільовим призначенням і по даний час.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Проте, як встановлено в судовому засіданні права позивача порушені, оскільки відповідачі незаконно оформили спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на всю земельну ділянку площею 0,5313га, що знаходиться в с.Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області, про що свідчать свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.2015р. №168 та №169, видані державним нотаріусом Косівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на 1/3 частини спадкового майна та ОСОБА_3 на 2/3 частини спадкового майна.

Спадщина, на яку видані вказані свідоцтва складається із земельної ділянки площею 0,5313га, що знаходиться в с.Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області. Вказане свідчить про незаконність видачі даних документів, оскільки частина земельної ділянки площею 0,1670га, що знаходиться на присілку Царинка в с.Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області ще за життя була відчужена спадкодавцем ОСОБА_4 позивачу - ОСОБА_1 . А тому, вона не може бути включена до складу спадкового майна, яке прийняли у спадщину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно ст.1216, ст.1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на момент відкриття спадщини спадкодавець ОСОБА_4 не мала жодних прав та обов`язків відносно земельної ділянки площею 0,1670га, яка на законних підставах належить позивачу, та відповідно такі права та обов`язки не можуть входити до складу спадщини, яку прийняли відповідачі.

Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що він успадкував земельну ділянку після смерті матері і є її законним власником не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні щодо земельної ділянки площею 0,1670га, яка не належала померлій ОСОБА_4 , а відповідно і не могла перейти у спадщину її сину ОСОБА_2 .

З цих підстав, оскільки свідоцтва про право на спадщину №168 та №169 відповідачам видані 04.03.2015р. державним нотаріусом Косівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на 1/3 частини спадкового майна та ОСОБА_3 на 2/3 частини спадкового майна на земельну ділянку, яка охоплює площу земельної ділянки, що не належала спадкодавцю, тому їх слід визнати недійсними та скасувати.

Згідно ч.2ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно рішення Яблунівської селищної ради від 30.08.2021р. №29(38)-10/2021 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 0,1670га, яка знаходиться в с.Середній Березів присілок Царинка Косівського району Івано-Франківської області.

Відповідно до листа ФОП ОСОБА_5 від 03.11.2021р. видно, що у відповідності до договору про виконання робіт №167 від 03.11.2021р. вона зобов`язується виконати технічну документацію на вище вказану земельну ділянку, однак внести відомості до автоматизованої системи Держгеокадастру є неможливим до того часу поки сусідня ділянка з кадастровим номером 2623686501:01:002:0012 буде приведена у відповідність.

До матеріалів справи долучено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19791224 від 04.03.2015 16:10:20, прийняте державним реєстратором Антонюк Оксаною Василівною та реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.03.2015р. №8943454 та №8943413 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказані реєстраційні дії проведені на підставі виникнення права власності, якими є свідоцтва про право на спадщину, а оскільки вказані документи видані незаконно, про що доведено в судовому засіданні та підтверджено доказами долученими до матеріалів цивільної справи, тому і відповідно реєстрація права власності за відповідачами проведена незаконно.

Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 від 01.07.2004 року.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягає право власності.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором може бути нотаріус.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

В силу вимог абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Дана норма застосовується до судових рішень, ухвалених після набрання чинності Законом № 340-IX, тобто з 16 січня 2020 року.

Відповідно до п.51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів Українивід 26.10.2011року №1141 внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом.

У Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

Таким чином, враховуючи те, що належним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 в даному випадку є скасування запису про право власності на земельну ділянку за відповідачами, що надасть можливість йому зареєструвати право власності на земельну ділянку, власником якої він являється, тому вимоги позову є підставними, оскільки за змістом Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у випадку скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень ч.3ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст. 182, 319, 321, 391 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України , суд , -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право на спадщину за заповітом №168 та №169, видані 04.03.2015р. державним нотаріусом Косівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на 1/3 частини спадкового майна та ОСОБА_3 на 2/3 частини спадкового майна.

Визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19791224 від 04.03.2015 16:10:20, прийняте державним реєстратором Антонюк Оксаною Василівною.

Визнати недійсними та скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.03.2015р. №8943454 та №8943413 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,5313га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2623686501:01:002:0012 та за ОСОБА_3 на 2/3 частки земельної ділянки площею 0,5313га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2623686501:01:002:001, які розташовані у селі Середній Березів Косівського району Івано- Франківської області, здійснені державним реєстратором Антонюк Оксаною Василівною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк