Постанова

від 09.03.2023 по справі 914/3277/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. Справа №914/3277/21

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:МАРКА Р.І.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

за участю представників сторін від:

апелянта: Шпунт М.Б. (адвокат);

відповідача-1: Лаба Р.Я. (особисто).

розглянувши апеляційну скаргуОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдине Місто» б/н від 01.08.2022 (вх.ЗАГС №0105/1925/22 від 04.08.22)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 06.07.2022, повний текст 12.07.2022

(суддя Бортник О.Ю.)

у справі № 914/3277/21

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдине Місто», м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області

до відповідачів:1) Фізичної особи-підприємця Лаби Романа Ярославовича, м.Львів

2) Бібрської міської ради Львівського району Львівської області, м.Бібрка Львівського району Львівської області

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В жовтні 2021 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдине місто» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Лаби Р.Я., Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень Бібрської міської ради: № 375 від 12.10.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель під об`єктами комунальної власності у м. Бібрка» в частині закріплення за об`єктами нерухомості наступних площ, а саме: за багатоквартирним будинком по вул. Генерала Тернавського, 10, земельну ділянку площею 0,0469 га та за будівлею друкарні по вул. Генерала Тернавського, 8, земельну ділянку площею 0,0375 га; № 651 від 28.11.2013 «Про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що у м.Бібрка по вул.Тарнавського,8 для передачі у власність шляхом викупу ФОП Лабі Р.Я.» в частині надання ФОП Лаба Р.Я. дозволу на продаж шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0375 га для обслуговування друкарні в м.Бібрка по вул. Генерала Тернавського, 8.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема рішенням Виконавчого комітету Бібрської міської ради народних депутатів № 3 від 13.01.1977, яким затверджено представлені міжміським бюро технічної інвентаризації матеріали обміру земель збудованого кварталу №15-16, загальною площею 17 213 кв. м.; встановлену при обмірі конфігурацію присадибних ділянок, в яких відсутні лишки земельної площі, конфігурацію ділянок, в яких залишки площі, встановлені органами по справах будівництва і архітектури при вилученні лишків; зареєструвати за землекористувачами забудованого кварталу № 15-16 присадибні ділянки по нормі, загальною площею 16792 кв. м.

Позивач зазначав, що вказаним рішенням за будинком № 8 по вул. Шевченка (на сьогодні № 10 по вул. Тарнавського) у м. Бібрка закріплено та зареєстровано присадибну ділянку (прибудинкову територію) площею 733 кв. м у конфігурації згідно графічного матеріалу, доданого до рішення № 3. Натомість, спірними рішеннями, на думку позивача, протиправно вилучено із прибудинкової території площею 733 кв. м. частину цієї ділянки (площа 264 м.кв.) на користь відповідача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване недоведеністю позивачем порушення відповідачами прав чи охоронюваних законом інтересів позивача шляхом прийняття спірних рішень.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивач не погодився із прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначив наступні обставини:

- судом першої інстанції необґрунтовано покладено в основу оскаржуваного рішення довідку №2628 від 04.09.2013, видану міським головою м.Бібрки та землевпорядником про те, що земельна ділянка надана в оренду ФОП Лабі Р.Я. нікому іншому в користування не передавалась;

- положеннями норми ст.16 Земельного кодексу УРСР ( в редакції чинній станом на 13.01.1977) передбачено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється у порядку відведення; відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР;

- рішенням Виконавчого комітету Бібрської міської ради народних депутатів № 3 від 13.01.1977 та додатку до нього присадибну ділянку площею 733 кв.м. надано в користування, закріплено та зареєстровано за будинком №8 по вул.Шевченка у м.Бібрка Шевченка (на сьогодні № 10 по вул. Тарнавського);

- вказане рішення не оскаржувалось, не визнавалась недійсним та було чинним на час прийняття спірних рішень;

- відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення;

- рішеннями Бібрської міської ради №1350 від 15.11.2019, №1538 від 24.12.2019, які є чинними, вирішено здійснити поділ земельної ділянки на дві окремі ділянки щодо якої приймались спірні рішення № 375 від 12.10.2012, № 651 від 28.11.2013;

- оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим за наслідками неправильного застосування норм матеріального права та без врахування практики Європейського суду з прав людини.

Відповідач 1 ФОП Лаба Р.Я. заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Зазначив, що земельна ділянка площею 0,0375 га в м. Бібрка по вул.Тарнавського № 8 була надана йому в оренду відповідно договору оренди землі № 3020031 від 18.01.2013. На цій земельній ділянці розташована будівля друкарні яка належить йому на праві приватної власності. У довідці виконавчого комітету Бібрської міської ради № 2628 від 04.09.2013 зазначено, що вказана земельна ділянка нікому у користування не надавалась. Рішенням Бібрської міської ради № 651 від 28.11.2013 йому надано дозвіл на продаж шляхом викупу земельної ділянки площею 0,0375 га в м.Бібрка по вул. Тарнавського № 8 для обслуговування будівлі друкарні. При цьому, рішенням Бібрської міської ради № 375 від 12.10.2012 затверджено технічну документацію із землеустрою по інвентаризації земель м.Бібрка та цим рішенням за будівлею друкарні по вул.Генерала Тарнавського № 8 закріплено ділянку площею 0,0375 га.

Інших клопотань, заяв в порядку ст. 207 ГПК України сторонами заявлено не було.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується письмовою розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні від 09.02.2023.

В судове засідання з`явились представники апелянта та відповідача-1, які підтримали вимоги та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї відповідно.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, врахувавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності №26823437 від 26.07.2010, копія якого міститься в матеріалах справи, Лаба Р.Я. є власником будівлі друкарні за адресою: вул. Тарнавського, 8, м.Бібрка, Перемишлянського району Львівської області.

12.10.2012 Бібрською міською радою прийнято рішення № 375 «Про затвердження технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель під об`єктами комунальної власності у м. Бібрка», яким вирішено, зокрема закріпити (встановити) за багатоквартирним будинком № 10 по вул. Генерала Тарнавського у м. Бібрка земельну ділянку площею 0,0469 га, а за будівлею друкарні по вул. Генерала Тарнавського № 8 у м. Бібрка земельну ділянку площею 0,0375 га.

18.01.2013 між відповідачами укладено договір оренди землі, предметом якого була земельна ділянка несільськогосподарського призначення у м. Бібрка по вул. Тарнавського №8, площею 0,0375 га, у тому числі 0,0168 га під будівлями, 0,0207 га під двором. Строк дії договору 5 років.

Довідкою № 2628 від 04.09.2013, яку видано Бібрським міським головою та землевпорядником, підтверджується, що станом на 04.09.2013 земельна ділянка по вул.Тарнавського № 8 у м. Бібрка, площею 0,0375 га, яка надавалась ФОП Лабі Р.Я. в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна, нікому іншому в користування Бібрською міською радою не надавалась.

18.10.2013 зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки ФОП Лаби Р.Я., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно серії АМ № 672919 від 23.10.2013.

28.11.2013 Бібрською міською радою прийнято рішення № 651 «Про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки що у м. Бібрка по вул. Тарнавського № 8 для передачі у власність, шляхом викупу, ФОП Лабі Роману Ярославовичу», яким надана ФОП Лабі Р.Я., зокрема дозвіл на продаж шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0375 га в м. Бібрка по вул. Тарнавського № 8, для обслуговування будівлі друкарні.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом "а" ч. 1 ст.12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відповідність спірних рішень Бібрської міської ради вимогам законодавства, чинного на момент їх прийняття, що підтверджується документальними доказами та відповідає дійсним обставин справи.

Доводи апеляційної скарги про набуття права користування земельною ділянкою загальною площею 733 м.кв. співвласниками багатоквартирного будинку № 10 по вул. Генерала Тарнавського у м. Бібрка на підставі рішення виконавчого комітету Бібрської ради депутатів трудящих № 3 від 13.01.1977 судова колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.16 Земельного кодексу Української РСР (в редакції 1970 року, чинній на момент прийняття рішення виконавчого комітету Бібрської ради депутатів трудящих від 13.01.1977), надання земельних ділянок у користування здійснювалося в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Згідно із ст. 20 цього Кодексу відповідно до основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та по господарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Відповідно до ст.21 Земельного кодексу Української РСР, видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Проте, в матеріалах справи відсутні акти або інші докази, які підтверджують набуття співвласниками зазначеного будинку права тимчасового або довгострокового користування спірною земельною ділянкою із зазначенням умов землекористування відповідно до встановленого порядку, встановленого зазначеними нормами законодавства. Відсутні також докази здійснення відводу такої земельної ділянки в натурі та записів про передачу в користування спірної земельної ділянки у відповідних реєстрових книгах цим співвласникам.

Доводи скаржника з покликанням на рішення виконавчого комітету Бібрської ради депутатів трудящих № 3 від 13.01.1977 наведеного не спростовують, оскільки таке рішення не підтверджує передачу в користування спірної земельної ділянки на короткострокових чи довгострокових умовах та не визначає правовий режим цієї ділянки.

За таких обставин, позивачем не доведено належними доказами набуття права землекористування спірною земельною ділянкою співвласниками зазначеного будинку, а відтак і підстав для визнання оскаржуваних рішень міської ради незаконними.

Окрім цього, судова колегія зазначає, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі №876/3563/15, яка набрала законної сили, скасовано постанову Перемишлянського районного суду від 17.02.2015 у справі №449/503/14-а в частині задоволених позовних вимог та ухвалено нову, якою в задоволенні позову про скасування рішення Бібрської міської ради №375 від 12.10.2012 в частині закріплення за будівлею друкарні земельної ділянки відмовлено.

В зазначеній постанові апеляційним адміністративним судом встановлено, що позивачі є власниками квартир у триквартирному житловому будинку на вул.Тарнавського,10 у місті Бібрка, проте оспорюючи рішення міської ради в частині закріплення земельної ділянки не за позивачами, а за будівлею друкарні, яка належить третій особі ОСОБА_1 , не доведено, що спірна земельна ділянка належить їм на праві власності чи на праві користування, тобто, не довели, що оспорюваним рішенням порушуються їх право на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Покликання скаржника як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі на акт приймання-передачі житлового будинку на вул. Г. Тарнавського, 10, в м. Бібрка з балансу КП «Бібрський комунальник» на баланс ОСББ «Єдине місто» від 11.10.2019, в якому зазначено площу прибудинкової території в розмірі 733 м.кв. не спростовують вищезазначених обставин справи, що вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки такий акт не є рішенням органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування комунальному підприємству, позивачу чи будь-якій іншій юридичній особі чи фізичним особам.

Також необґрунтованими є покликання скаржника на рішення Бібрської міської ради №1350 від 15.11.2019, №1538 від 24.12.2019, оскільки такі були прийняті вже після прийняття спірних рішень та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову задоволенні позовних вимог, оскільки такий є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та в суді апеляційної інстанції не спростований.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, заява №4909/04 від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2022 у справі №914/3277/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Судові витрати.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється в силу ч. 14 ст. 129 ГПК України. Відтак, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдине Місто» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2022 у справі №914/3277/21 без змін.

2.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено 13.03.2022.

Головуючий (суддя-доповідач)О.І. МАТУЩАК

СуддіР.І. МАРКО

О.С. СКРИПЧУК