Постанова

від 01.03.2023 по справі 910/18406/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. Справа№ 910/18406/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Кокош Р.Г.

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2022 (повний текст складено та підписано 12.09.2022)

у справі № 910/18406/21 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом ОСОБА_1

до: 1) Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка;

2) Кіровоградської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви

про визнання незаконним і скасування розпорядження та визнання недійсним статуту

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка», Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Кузьміна Ігора Валерійовича за №475-р від 23.07.2020 про реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка у новій редакції; визнання недійсним статут Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів жителів села Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області, оформленим протоколом №1 від 22.12.2019.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.19, 35 Конституції України, ст.3, 7, 8, 13, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст.6, 28, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», мотивовані тим, що:

- рішення загальних зборів від 22.12.2019 щодо зміни підлеглості релігійної громади прийнято сторонніми особами, що не є членами релігійної організації;

- відповідачем-1 не було подано для реєстрації статуту повний пакет документів, що передбачений ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

- протокол підписано представниками територіальної, а не релігійної громади с.Успенка, які не мають відношення до парафії, оскільки не визнають статут релігійної громади «Українська Православна Церква с. Успенки Онуфріївського району», не відвідують богослужіння, не перебувають у канонічному послухові настоятелю та не були прийняті Парафіяльними зборами організації до членів релігійної організації;

- зміни та доповнення до діючого статуту внесено без дозволу єпархіального архієрея;

- ОСОБА_2 не мав повноважень на вчинення реєстраційних дій пов`язаних з внесенням змін до установчих документів юридичної особи без нотаріально посвідченої довіреності від імені релігійної організації, а державним реєстратором не перевірено його повноваження.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18406/21 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах. Позивачем не доведено підстав, з якими закон пов`язує визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції, а визнання незаконним та скасування розпорядження про реєстрацію статуту відповідача-1 у новій редакції є неналежним способом захисту.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі № 910/18406/21, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у визнанні недійсним статуту Релігійної організації організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка» як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального (ст.ст. 7, 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-ХІІ, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») та процесуального прав (ст.ст. 13, 14, 73, 74, 236 ГПК України), ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що місцевим судом не враховано положення ст.ст. 7, 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та посилання позивача на те, що будь-які зміни та доповнення до Статуту релігійної громади вносяться виключно зі згоди єпархіяльного архієрєя.

Позиції інших учасників справи

Релігійна організація «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка» подала до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що прийняті загальними зборами Релігійної організації спірні рішення повністю відповідають чинному законодавству. Статут релігійної громади діє в частині, яка не суперечить Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17.01.2019 № 2673-VІІІ.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/18406/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Після виходу колегії суддів з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18406/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2022 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 за клопотанням ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2022, відкрито апеляційне провадження у справі №910/18406/21, апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 розгляд справи відкладено на 01.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2022 по справі №910/18406/21; оголошено перерву у розгляді справи до 01.03.2023.

У судове засідання 01.03.2023 з`явився представник Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

ОСОБА_1 , Кіровоградська обласної державної адміністрації, Уравління Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви у судове засідання 01.03.2023 явку своїх представників не забезпечили, про поважність причин їх нез`явлення суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників вказаних учасників справи. Водночас колегією береться до уваги те, що позиція скаржника викладена безпосередньо у поданій ним апеляційній скарзі і його представник брав участь у судовому засіданні 14.12.2022 та надав свої пояснення по суті спору.

Клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке надійшло до суду 28.02.2023, залишено судом без розгляду, оскільки клопотання подано заявником поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 197 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, Українську православну церкву с. Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області зареєстровано 05.11.1997 (код ЄДР 37187335).

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №352-р «Про реєстрацію статутів релігійних громад» від 05.11.1997 зареєстровано статут Української православної церкви с. Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області.

22.12.2019 відбулись Парафіяльні збори Української Православної Церкви с. Успенка Онуфріївського району, на яких було прийнято рішення (протоколом №1), зокрема:

- висловити недовіру священику ОСОБА_1 , колишньому голові парафіяльної ради та настоятелю (за посадою) церкви с. Успенка та припинити повноваження вчиняти дії від імені громади. Зобов`язати ОСОБА_1 передати новому голові парафіяльної ради Статут релігійної громади УПЦ с. Успенка від 25.08.1997 та свідоцтво про його державну реєстрацію. Зобов`язати громадянина ОСОБА_1 передати голові Парафіяльної ради документи на будівлю Церкви (пункт 5 протоколу);

- висловити недовіру та припинити повноваження Парафіяльної ради до обрання нової (пункт 6 протоколу);

- змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Української Православної церкви с. Успенка Онуфріївського району та увійти до складу Православної Церкви України, змінивши при цьому назву на: Релігійна організація "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка" (пункт 7 протоколу);

- внести зміни до статуту шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної громади на таку: Релігійна організація "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка" (пункт 8 протоколу);

Із вказаного вище протоколу та списку членів Парафіяльних зборів релігійної громади Українська православна церква с.Успенки Онуфріївського району від 22.12.2019 вбачається, що на зборах були присутні 68 осіб та запрошений: настоятель Церкви Святого Миколая Чудотворця , ПЦУ Київської єпархії отець Михайло. Усі присутні, з усіх питань порядку денного голосували «за».

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №475-р «Про реєстрацію статуту релігійної громади (Онуфріївський район)» від 23.07.2020 зареєстровано статут Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка" в новій редакції.

Звертаючись з позовом у даній справі, громадянин ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Кузьміна Ігора Валерійовича за №475-р від 23.07.2020 про реєстрацію статуту відповідача-1 у новій редакції; визнати недійсним статут відповідача-1 у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів жителів села Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області, оформленим протоколом №1 від 22.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення загальних зборів від 22.12.2019 щодо зміни підлеглості релігійної громади прийнято сторонніми особами, що не є членами релігійної організації; відповідачем-1 не було подано для реєстрації статуту повний пакет документів, що передбачений ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»; протокол підписано представниками територіальної, а не релігійної громади с.Успенка, які не мають відношення до парафії, оскільки не визнають статут релігійної громади «Українська Православна Церква с. Успенки Онуфріївського району», не відвідують богослужіння, не перебувають у канонічному послухові настоятелю та не були прийняті Парафіяльними зборами організації до членів релігійної організації; зміни та доповнення до діючого статуту внесено без дозволу єпархіального архієрея; ОСОБА_2 не мав повноважень на вчинення реєстраційних дій пов`язаних з внесенням змін до установчих документів юридичної особи без нотаріально посвідченої довіреності від імені релігійної організації, а державним реєстратором не перевірено його повноваження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Господарського кодексу установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (тут і далі в редакції в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17.01.2019 № 2673-VІІІ) релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях.

Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Місцевим господарським судом встановлено, що статут релігійної громади за результатами загальних зборів 22.12.2019, оформлених протоколом № 1, приведено у відповідність із Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", як того вимагає п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" від 17 січня 2019 року.

В той же час, як вірно враховано місцевим господарським судом, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що положення статуту в новій редакції порушують чи не відповідають нормам чинного законодавства.

В частині посилання позивача щодо компетенції та повноважності органу, який приймав статут, участі членів у релігійній організації, а також порядку вирішення питання щодо зміни підлеглості, судом обґрунтовано взято до уваги, що позивачем не заявлялось окремої позовної вимоги щодо рішення загальних зборів, яке оформлене протоколом № 1 від 22.12.2019.

В той же час, питання недійсності рішень парафіяльних зборів членів релігійної громади Української православної церкви с. Успенки Онуфріївського району, які оформлені протоколом № 1 від 22.12.2019, може бути предметом самостійного судового розгляду, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 р. у справі № 598/157/15-ц. Такі судові рішення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

За приписами ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

З врахуванням наведених норм, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що право Релігійної організації «Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка» на зміну канонічної підлеглості, яке мало місце 22.12.2019 шляхом внесення відповідних змін до статуту релігійної громади, передбачене нормами ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". При цьому членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, коли громадяни спільно задовольняють релігійні потреби, що й було визначено на загальних зборах релігійної громади.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності відповідної релігійної організації, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів управління.

Таким чином, загальні збори релігійної організації наділені виключною компетенцією відносно визначення питань щодо зміни канонічного підпорядкування, а також - затвердження нової редакції статуту, натомість у випадку невідповідності положень Статуту нормам законодавства мають застосовуватись положення закону, які мають вищу юридичну силу.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду, що рішення про зміну підлеглості релігійної громади та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалене на загальних зборах громади в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 8 вказаного Закону, і жоден суб`єкт (включно із священнослужителем чи органами управління громади) не може позбавити загальні збори права прийняти рішення щодо зміни підлеглості релігійної громади.

Разом з тим, як вірно враховано судом, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації", зокрема, ч. 2 та 3 статті 8 Закону, не передбачено й не надано особливих повноважень у справі скликання загальних зборів священнослужителям.

При цьому положеннями ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Отже, наведені норми Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та положення статуту дозволяють вважати членом Релігійної громади Української православної церкви с. Успенки Онуфріївського району будь-яку православну особу, яка є віруючою, проживає в с. Успенки, відвідує церковні богослужіння і не перебуває під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті.

При цьому, як обґрунтовано враховано судом, статутом релігійної громади Української православної церкви с. Успенки Онуфріївського району у попередній редакції не встановлено порядку обліку членів релігійної громади чи ведення їх реєстру як усталеного складу парафіян релігійної громади.

Отже, судом встановлено, що збори Релігійної громади Української православної церкви села Успенки Онуфріївського району, оформлені протоколом №1, які відбулися 22.12.2019, на яких, зокрема, прийнято рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади та прийнято статут релігійної громади в новій редакції, відбулися з дотриманням вимог чинного законодавства та положень чинного на момент їх проведення статуту.

В частині посилання скаржника на те, що дії щодо зміни підлеглості суперечать статуту в попередній редакції, оскільки, як зазначалося судом, у силу п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" від 17 січня 2019 року статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на зазначене вище вмотивованим є висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсним статуту Релігійної громади Української православної церкви с. Успенки Онуфріївського району в новій редакції.

Так само правомірним, є висновок суду про безпідставність вимоги позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження першого заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Кузьміна Ігора Валерійовича за №475-р від 23.07.2020 про реєстрацію статуту відповідача-1 у новій редакції.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначено, що у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході розгляду заяви та доданих до неї документів Кіровоградською обласною державною адміністрацією було встановлено, що подані документи відповідають встановленим вимогам, тож не було виявлено підстав для відмови в реєстрації нової редакції статуту Релігійної громади Української православної церкви с. Успенки Онуфріївського району.

Враховано при цьому, що для реєстрації статуту в новій редакції не було подано свідоцтво про реєстрацію статуту в попередній редакції. Втім з моменту набрання чинності Закону України № 3384-УІ від 19.05.2011 р. "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (який набув чинності через шість місяців з дня його опублікування) пункт 2 розділу VIII «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" діє в новій редакції, відповідно до якої при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки державний реєстратор зобов`язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб-підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру, а отже видача свідоцтва органу державної реєстрації вже не передбачена.

Отже, на час звернення релігійної громади до державного реєстратора - 28.07.2020 подача свідоцтва про реєстрацію статуту в попередній редакції не було обов`язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, документи було подано особою, уповноваженою загальними зборами звернутися та подати необхідні документи до Управління у справах національностей та релігій Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо внесення відповідних змін до установчих документів, що підтверджується протоколом № 1 від 22.12.2019.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту вичерпує свою дію з моменту внесення таких змін або доповнень до статуту (прийняття статуту в новій редакції).

Зважаючи на характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

З огляду на зазначене вище правомірним є рішення господарського суду міста Києва про відмову в позові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18406/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18406/21.

Матеріали справи № 910/18406/21 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 13.03.2023 (у зв`язку з: перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці з 02.03.2023 по 10.03.2023; перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці з 06.03.2023 по 10.03.2023; перебуванням судді Владимиренко С.В. на лікарняному з 06.03.2023 по 10.03.2023).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова