Ухвала

від 15.05.2023 по справі 910/18406/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/18406/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Карабань Я.А.)

від 30.08.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

від 01.03.2023

у справі № 910/18406/21

за позовом ОСОБА_1

до Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України, Кіровоградської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви

про визнання незаконним і скасування розпорядження та визнання недійсним статуту,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18406/21 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 у справі №910/18406/21 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №910/18406/21, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270, 00 грн.

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить частково скасувати рішення судів попередніх інстанцій та визнати недійсним статут Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка" у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів жителів села Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області, оформленим протоколом №1 від 22.12.2019.

З огляду на викладене оскаржується 1 вимога немайнового характеру, отже розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги становить 4540,00 грн = (2270, 00 грн*200%), де 2270, 00 - ставка судового збору за вимогу немайнового характеру, 200% - ставка за подання касаційної скарги.

Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19.

Проте скаржник не зазначає яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) було застосовано судами попередніх інстанції без урахування висновку, викладеного у зазначеній скаржником постанові.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржених рішень.

У прохальній частині сторона має чітко зазначити вимоги касаційної скарги та що просить зробити суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної інстанції і в якій конкретно частині.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №910/18406/21, проте у резолютивній частині касаційної скарги просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023, тобто невірно зазначає оскаржуване судове рішення.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що вимоги касаційної скарги підлягають уточненню.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №910/18406/21 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн за подання касаційної скарги у даній справі;

- зазначити яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) було застосовано судами попередніх інстанцій без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного суду, на яку посилається скаржник;

- надати уточнену касаційну скаргу, в якій чітко зазначити її вимоги у прохальній частині.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В. Студенець