Постанова

від 14.03.2023 по справі 922/1603/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/1603/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

без виклику учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Смартзон</a> (вх. № 1489 Х)

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022, ухвалене у складі судді Аріт К.В.

у справі № 922/1603/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лан Україна,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Смартзон</a>,

про стягнення 22680, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лан Україна звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Смартзон</a> про стягнення заборгованості за договором про надання логістичних послуг №1/19-Л від 02.01.2019 у розмірі 22680, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у справі № 922/1603/22 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ Смартзон на користь ТОВ Лан-Україна 22680, 00 грн боргу та 2481, 00 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивач виконав свої зобов`язання за договором №1/19-Л щодо надання відповідачу логістичних послуг у березні 2022 за актом приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2022 на суму 22680,00 грн, проте, доказів оплати наданих послуг чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, ТОВ Смартзон звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення у разі пропуску; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у справі № 922/1603/22 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не було повно і всебічно з ясовано обставини справи щодо надання позивачем відповідачу послуг у березні 2022 на суму 22680,00 грн. Згідно офіційної інформації з графіку комендантської години у м. Києві підприємство позивача у березні 2022 не працювало та не надавало послуги. Фактично з 24.02.2022 товарно-матеріальні цінності ТОВ «Смартзон» були заблоковані на складах ТОВ Лан-Україна.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 у справі № 922/1603/22 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Смартзон</a> (вх. № 1489 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у справі № 922/1603/22 залишено без руху; встановлено ТОВ Смартзон строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надати до Східного апеляційного господарського суду докази надсилання копії скарги листом з описом вкладення на адресу ТОВ Лан Україна.

Беручи до уваги усунення скаржником недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Смартзон (вх. № 1489 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у справі № 922/1603/22; розгляд апеляційної скарги здійснювати без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи.

07.02.2023 позивач надіслав на електронну адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обгрунтування своїх заперечень вказує, що надання позивачем послуг в березні 2022 підтверджується доданими до позовної заяви доказами. Відповідач претензій до позивача щодо послуг у березні 2022 не направляв. Проте, до апеляційної скарги було додано нові докази, які ним не подавались до суду першої інстанції інстанції: копія скріншоту з електронної пошти; заява свідка по праві №922/1603/22, засвідчена 09.12.2022; копія ТТН від 30.03.2022; копія скріншоту з електронної пошти.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 02.01.2019 між ТОВ "СМАРТЗОН" (замовник) та ТОВ "ЛАН-УКРАЇНА" (виконавець) укладено договір №1/19-Л про надання логістичних послуг, відповідно до умов якого, виконавець надає такі послуги: комплекс логістичних послуг, пов`язаний із зберіганням, складським обслуговуванням, проведення інвентаризації. Включає, але не обмежується наступними видами робіт/послуг: прийом вантажу, складування, зберігання, накопичення, сортування, подрібнення, пакування, палетування, навантаження/розвантаження.

Відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги, а замовник зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати виконавцю за послуги.

Згідно з п. п.1.2. договору факт належного надання виконавцем послуг за цим договором підтверджується підписами замовника в актах приймання-передачі товару, видатковій накладній та відповідними актами наданих послуг згідно договору.

Пунктами 2.1., п.2.2. договору передбачено порядок надання виконавцем послуг, який визначається згідно з погодженим сторонами регламентом (Додаток №1 до договору). Підставою для надання послуг є заявка замовника.

У п.3.1.4. договору сторони узгодили, що замовник зобов`язаний своєчасно, відповідно до регламенту, подавати заявку на здійснення операцій з вантажем. Заявка має надаватися електронною поштою. Заявки надані за допомогою електронного засобу зв`язку сторони визнають, такими, що мають повну юридичну силу на рівні з заявками наданими у письмовій формі з печаткою та підписом уповноваженої особи. Замовник сам на свій ризик та на власний розсуд визначає відповідальну на подання такої заявки посадову особу, яку одночасно наділяє відповідним правом, про що письмово повідомляє виконавця з зазначенням П.І.Б., посади, електронної адреси та іншої необхідної інформації.

Відповідно до п. 3.1.5. договору замовник зобов`язаний надавати виконавцю точну та достовірну інформацію згідно регламенту, необхідну йому для виконання своїх зобов`язань за договором.

Пунктом 3.1.8. договору встановлено, що замовник зобов`язаний щомісяця проводити документальну звірку з обліку товарів та щоквартально проводити спільно з виконавцем інвентаризацію з обов`язковим підписанням відповідних актів.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному об`ємі оплачувати послуги виконавцю (п.3.1.9. договору).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору послуги за договором надаються за цінами, вказаними в додатку №2 до договору, якщо їх вартість перевищує 10000,00 грн без ПДВ на місяць, в іншому випадку щомісячна вартість послуг складає 10000,00 грн без ПДВ. Вартість послуг, наданих виконавцем за договором обліковується у національній валюті України - гривні. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі наданого рахунку. Періодичність виставлення рахунків: за домовленістю сторін, але не рідше 1 разу на місяць.

Пунктом 5.3. договору встановлено термін сплати: протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем. Замовнику надається 2 примірника акту наданих послуг. Акт здачі-прийняття наданих послуг (один примірник) повинен бути розглянутий, підписаний замовником та повернутий виконавцю протягом 3 календарних днів з дати його отримання, але не пізніше 7 календарних днів з дня направлення акту здачі-прийняття наданих послуг поштовим відправленням чи засобами кур`єрської доставки. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень замовника, послуги вважаються наданими належним чином, а акт здачі-прийняття наданих послуг - погодженим сторонами, і таким, відносно якого у замовника немає зауважень.

Згідно з п. п. 6.1., 6.2. договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з договору, сторона несе відповідальність, що зазначена договором. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, зазначених змістом договору.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє протягом 1 року.

Згідно з п.11.4. договору сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому договорі реквізитів та зобов`язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну.

З матеріалів справи вбачається, що протягом строку дії договору сторонами було укладено чотири додаткових угоди, зокрема, додатковою угодою №4 сторони домовились викласти п.10.1. договору в наступній редакції: "10.1. договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє по 31.12.2022 ".

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що 23.03.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача заявку на здійснення операцій з вантажем, а позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги, зокрема у березні 2022 на суму 22680,00 грн, що підтверджується направленим на юридичну адресу відповідача актом прийомки-передачі наданих послуг від 31.03.2022.

05.08.2022 позивач направив на юридичну адресу відповідача лист №05-08/1 про необхідність оплати рахунку та підписання актів здачі-приймання наданих послуг/виконаних робіт з проханням оплатити рахунки, підписати акти. Проте, відповідач підписані акти не повернув та зауважень до актів не надав.

18.08.2022 відповідачу було направлено претензію з вимогою про оплату 22680,00 грн. Відповідач борг не сплатив та відповіді на претензію не надав, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 22680,00 грн за договором №1/19-Л про надання логістичних послуг.

Надаючи правову кваліфікацію матеріалам справи, колегія суддів зазначає таке.

Укладений договір за правовим змістом є договором надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У з ч. 1 ст. 202 ЦК України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк (термін).

За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на підтвердження надання послуг в березні 2022 позивачем до позовної заяви додано такі документи:

- копію акту прийомки-передачі наданих послуг від 31.03.2022 року №95014829 на суму 18900,00 грн без ПДВ;

- додаток до акту (оцінка вартості робіт), відповідно до якого в березні 2022 позивачем надані послуги відповідачу щодо палет в кількості 63 шт., вартість за 1 шт.- 300 грн, разом 18900,00 грн, ПДВ - 3780,00 грн, всього з ПДВ - 22680 грн.;

- лист позивача №05-08/1, направлений відповідачу 05.08.2022, про необхідність оплати рахунку та підписання актів здачі-приймання наданих послуг/виконаних робіт з проханням оплатити рахунки, підписати акти;

-претензія позивача з вимогою про оплату 22680,00 грн, направлена відповідачу 18.08.2022 року;

-докази направлення вищевказаних документів на юридичну адресу відповідача;

- рахунок на оплату;

- податкову накладну.

У апеляційній скарзі позивач стверджує, що відповідач послуг у березні 2022 за договором №1/19-Л про надання логістичних послуг на суму 22680,00 грн не надавав, оскільки 28.02.2022 ТОВ Смартзон та ТОВ Лан-Україна повністю припинили будь-які господарські відносини за договором №1/19-Л від 02.01.2019.

Згідно з п.п. 4.1.1., 4.1.2. договору виконавець зобов`язаний відповідно до заявок приймати на зберігання вантаж замовника і вживати всіх необхідних заходів для забезпечення його збереження під час надання комплексу логістичних послуг. Виконувати операції відносно вантажу тільки за заявкою замовника відповідно до регламенту.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач здійснював прийом вантажу, складування, зберігання, накопичення, сортування, подрібнення, пакування, палетування, навантаження/розвантаження.

В обгрунтування своїх стверджень щодо припинення 28.02.2022 будь-яких господарських відносини за договором №1/19-Л від 02.01.2019 відповідач не надав суду доказів відсутності його товару у складських приміщеннях позивача. Проте, у апеляційній скарзі сам вказує на те, що товар був вивезений лише у кінці березня 2022.

Факт надання позивачем на користь відповідача послуг за договором підтверджується матеріалами справи, зокрема 23.03.2022 відповідач направив на електронну адресу позивача заявку на здійснення операцій з вантажем - виставити палети на комплектувальний майданчик відповідно до списку та карти розміщення, після зняття палет на комплектувальний майданчик співробітниками "Смартзон" буде проведено інвентарізацію, а в подальшому буде проведено докомплектування напівпорожніх палет.

З пояснень позивача вбачається, що у березні 2022 ТОВ «Лан-Україна» здійснювало свою діяльність та надавало послуги складської логістики із врахуванням дії комендантських годин, введених Київською обласною військовою адміністрацією на території Київської області. У зв`язку з введенням комендантських годин у період їх дії можливість доступу до складу дійсно була ускладнена. Крім того, декілька працівників позивача було мобілізовано до лав Збройних сил України, що також ускладнювало роботу. Але, незважаючи на всі обставини, послуги складської логістики продовжувалися надаватися, Товар видавався, доступ до відвідування складського приміщення у відповідача був із врахуванням навколишньої ситуації, що підтверджується Додатком до акту прийомки-передачі наданих послуг від 31.03.2022, у якому зазначається, що на складі зберігалося 63 палети відповідача, які він зміг отримати у обраний ним час. Товар виданий у повному обсязі, цілим, без будь-яких пошкоджень, незважаючи на складну ситуацію.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сторонами в договорі передбачені форс-мажорні обставини, а саме, згідно з п.9.2. договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна повідомити іншу сторону про настання таких обставин. Докази такого повідомлення в матеріалах справи відсутні. Окрім того, відповідач претензій до позивача щодо наданих у березні 2022 послуг не направляв.

Слід зазначити, що позивачем складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.03.2022 №50. Отже, господарські операції (послуги складської логістики за березень 2022) відображено у податкових зобов`язаннях і реєстрі, виданих податкових накладних позивача, та реєстрі отриманих податкових накладних відповідача.

При цьому, відповідачем уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту позивачем за даними господарськими операціями до органу податкової служби не подавалися. Проте, податковим кредитом за господарськими операціями (послуги складської логістики за березень 2022) які відобразив позивач, відповідач скористався.

Також позивачем надано суду рахунок та акт приймання-передачі наданих послуг, який надіслано позивачем на адресу відповідача разом з претензією, та стосовно якого відповідач не висловив будь-яких заперечень в порядку, визначеному договором.

Відповідно до умов договору, а саме пункту 5.3. встановлено термін сплати: протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем. Замовнику надається 2 примірника акту наданих послуг. Акт здачі-прийняття наданих послуг (один примірник) повинен бути розглянутий, підписаний замовником та повернутий виконавцю протягом 3 календарних днів з дати його отримання, але не пізніше 7 календарних днів з дня направлення акту здачі-прийняття наданих послуг поштовим відправленням чи засобами кур`єрської доставки. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень замовника, послуги вважаються наданими належним чином, а акт здачі-прийняття наданих послуг - погодженим сторонами, і таким, відносно якого у замовника немає зауважень.

05.08.2022 позивач направив поштовим відправленням відповідачу лист №05-08/1 про необхідність оплати рахунку та підписання актів здачі-приймання наданих послуг/виконаних робіт з проханням оплатити рахунки, підписати акти.

Проте, відповідач протягом строку, встановленого п.5.3. договору акти не повернув, письмових зауважень не надав. Отже, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати наданих послуг є таким, що настав.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача щодо неотримання листа №05-08/1 про необхідність оплати рахунку та підписання актів здачі-приймання наданих послуг/виконаних робіт, оскільки лист було направлено на юридичну адресу відповідача, зазначену в договорі, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення (поштове відправлення №0411637623591).

Відповідно до п. 11.4. договору сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому договорі реквізитів та зобов`язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну.

Однак, всупереч умов договору, будь-яких повідомлень про зміну місцезнаходження, припинення своєї діяльності чи будь-яких інших змін у діяльності від відповідача не надходило. Позивач вчинив всі можливі дії для повідомлення відповідача, а тому, відповідач сам несе всі ризики за настання наслідків, спричинених неповідомленням позивача про зміну свого місцезнаходження.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не надано до суду належних доказів щодо невиконання позивачем логістичних послуг у березні 2022 року.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про виконання позивачем своїх зобов`язань за договором №1/19-Л щодо надання відповідачу логістичних послуг у березні 2022 за актом приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2022 на суму 22680,00 грн.

Щодо нових доказів, наданих відповідачем до суду апеляційної інстанції, зокрема копії скрншоту з електронної пошти; заяви свідка по праві №922/1603/22, засвідченої 09.12.2022 та копії ТТН від 30.03.2022, колегія суддів зауважує таке.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заперечення, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем суду та належним чином обґрунтована.

Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідач не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості подання цих додаткових доказів до суду першої інстанції.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що заява свідка по праві №922/1603/22 засвідчена нотаріусом 09.12.2022, тобто взагалі після винесення рішення суду у справі.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення відповідача до суду з відповідним відзивом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

Окрім цього, інші докази, наданих відповідачем разом з апеляційною скаргою, існували станом на час розгляду справи у суді першої інстанції та ухвалення рішення. Натомість, відповідач не повідомляв суд першої інстанції про неможливість подання таких доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин для існування можливості встановлення судом додаткового строку для подання доказів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 22680,00 грн за договором про надання логістичних послуг є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у справі № 922/1603/22.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Смартзон</a> - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у справі № 922/1603/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.03.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін