Рішення
від 24.01.2023 по справі 921/172/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/172/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд", вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46400

до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", вул. Князя Володимира Великого, 29, м. Чортків, Тернопільська обл., 48500,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ -УКРАЇНА", вул. 15 Квітня, буд. 7, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська обл., 47711

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

2) Приватне підприємство "Агроторг", вул. Гайова, буд.30, м.Тернопіль, 46008;

3) ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

4) ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 ;

про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

За участі представників:

Позивача : адвокат Степанов Володимир Вікторович, ордер серія ТР №041797 від 16.06.2020 (без обмежень) ;

Відповідача 1: адвокат Гурин Володимир Арсенович, довіреність №б/н від 16.01.2023 (дійсна до 16.01.2024),

Відповідача 2: адвокат Москаль Дмитро Мирославович, довіреність № 525 від 20.04.2022 (дійсна до 31.12.2023 ;

Третіх осіб 1,2,3,4 : не з`явилися.

1. Суть та рух справи.

1.1. Рух справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд" (далі по тексту також - позивач або ТОВ "Тернопільрембуд") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 05.03.2019 (вх.№204 від 11.03.2019)

до відповідачів:

1. Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" (далі по тексту також - відповідач1 або ВАТ),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ -УКРАЇНА" (далі по тексту також - відповідач 2 або ТОВ "СЕ БОРДНЕТЦЕ -УКРАЇНА")

у якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11 березня 2016 року укладеного між відкритими акціонерним товариством "Чортківський завод "Агромаш" та товариством з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ -УКРАЇНА" посвідченого приватним нотаріусом Чортківського районного округу Пивоваром В.А. і зареєстрованого в реєстрі за №193,194.

Ухвалою суду від 14.03.2019 позовну заяву №б/н від 05.03.2019 (Вх.№204 від 11.03.2019) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали. Ухвалою суду від 10.05.2019 після усунення недоліків Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд" прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вперше призначено на 04.06.2019. Ухвалами суду, в порядку ст. 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче судове засідання та його розгляд продовжувався з підстав, зазначених в ухвалах.

1.2. Зупинення та поновлення розгляду справи.

1.2.1. Згідно ухвали від 21.08.2019 зупинено провадження у справі №921/172/19 до набрання законної сили судових рішень у справах №921/500/16-г/18 та №921/566/16-г/18 про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016. Зобов`язано сторони повідомити Господарський суд Тернопільської області про результат вирішення справ №921/500/16-г/18 та №921/566/16-г/18, долучивши судові акти, що набрали законної сили.

У зв`язку з усунення обставин, які слугували зупиненню провадженню у справі, а саме тим, що 28.11.2019 Західним апеляційним господарським судом винесено постанову у справі №921/500/16-г/18 та 23.12.2019 Західним апеляційним господарським судом винесено постанову у справі №921/566/16-г/18, якими апеляційні скарги залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2019 у справах №921/500/16-г/18 і №921/566/16-г/18, залишені без змін, ухвалою суду від 28.04.2020 поновлено провадження у справі №921/172/19.

1.2.2 Постановою Верховного Суду від 09.06.2020 рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 921/500/16-г/18 скасовано та справу № 921/500/16-г/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Постановою Верховного Суду від 25.06.2020 Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 та рішення Господарського суд Тернопільської області від 25.07.2019 у справі №921/566/16-г/18 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Оскільки предметом позову у справах №921/500/16-г/18 та №921/566/16-г/18 було визнання недійсними, з моменту прийняття, рішення позачергових загальних зборів відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016, які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016, суд ухвалою від 07.08.2020 зупинив провадження у справі №921/172/19 до набрання законної сили судових рішень у справах, які перебувають на новому розгляді у Господарському суді Тернопільської області №921/500/16-г/18 та №921/566/16-г/18 про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016 та зобов`язав сторони повідомити Господарський суд Тернопільської області про набрання законної сили судових рішень у справах №921/500/16-г/18 та №921/566/16-г/18, долучивши судові акти, що набрали законної сили.

З огляду на те, що 27.07.2021 Західним апеляційним господарським судом у справі №921/566/16-г/18 винесено постанову (залишено в силі рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.12.2021 яким відмовлено в позові) та 25.01.2022 Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у справі №921/500/16-г/18 винесено ухвалу у справі №921/500/16-г/18 (прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі №921/500/16-г/18, визнано нечинними рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 у справі №921/500/16-г/18), суд у судовому засіданні 24.03.2022 протокольною ухвалою поновив провадження у справі та відклав підготовче засідання на 28.04.2022, яке неодноразово відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду.

1.3. Продовження розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду підготовчого засідання та у відповідності до ч.2 ст.177, ст.185 ГПК України, суд ухвалою від 25.05.2022 продовжив строк підготовчого провадження по 18.07.2022, закрив підготовче провадження з 19.07.2022 та призначив справу до судового розгляду по суті згідно статті 185 ГПК України на 19.07.2022.

У судовому засіданні 19.07.2022 розпочато розгляд справи по суті.

В порядку ст.216 ГПК України судове засідання по розгляду справи по суті неодноразово відкладалось та оголошувалась перерва в засіданні з підстав, зазначених в ухвалах суду, востаннє на 24.01.2023.

У призначене судове засідання 24.01.2023 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав.

Присутні у судовому засіданні 24.01.2023 представники відповідачів 1, 2 проти позову заперечують, просять у його задоволенні відмовити.

Треті особи участі уповноважених представників у судовому засіданні 24.01.2023 не забезпечили.

У судовому засіданні 24.01.2023 суд видалився до нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

1.4. Залучення третіх осіб до розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.08.2020, з підстав зазначених в ухвалі, залучено до участі у справі :

- третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;

- третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Агроторг", вул. Гайова, буд.30, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 30691056;

- третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;

- третю особу 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ,

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача.

Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві та письмово викладених в подальшому додаткових вимогах щодо предмета спору та їх обґрунтувань, підтримані представником у судових засіданнях, обґрунтовані тим, що договір від 11.03.2016 є незаконним і зачіпає права та інтереси позивача, оскільки у ньому відсутні істотні умови, не правильно визначена ціна договору, включено в предмет договору майно, що не охоплено оцінкою та рішенням зборів, та іншими підставами, а тому просить суд визнати його недійсним.

2.2. Заперечення відповідача 1 ВАТ "Чортківський завод "Агромаш".

Відповідач 1 - ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" у наданих суду відзиві та поясненнях, підтриманих представником у судових засіданнях, позовні вимоги заперечує та вважає їх безпідставними, посилаючись при цьому на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду.

Також, у наданих поясненнях (№87 від 08.08.2022 9вх№5140 від 11.08.2022)) ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" доводи, наведені позивачем у заяві про зміну підстав позову вважає суперечливими, з підстав наведених у поясненнях та із посиланням на факти, встановленні судами у рішеннях 921/346/16-г/14 та №921/566/16-г/18 , які набрали законної сили.

2.3. Заперечення відповідача 2 ТОВ "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА".

Відповідач 2 - ТОВ "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА" у наданому відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях, підтримані представником у судових засіданнях, позовні, заперечує. При цьому твердження позивача щодо неналежним чином проведеної оцінки частки 83/100 майна та заниження його вартості, вважає безпідставними з огляду обґрунтування наведені у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Також зазначає, що після прийняття рішення загальними зборами акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", у ТОВ "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА" були відсутні жодні обґрунтовані підстави сумніватись у наявності у голови правління ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" належного об`єму дієздатності для вчинення оспорюваного правочину. Також ТОВ "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА" вказує на те, що на момент укладення Договору не володіло жодною підтвердженою інформацією щодо порушень чинного законодавства при скликанні, голосуванні, прийнятті та фіксуванні рішень позачергових зборів акціонерів. Також, звертає увагу на те, що позивачем не долучено жодних доказів, які б могли підтвердити факт вчинення протиправних дій ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" чи його керівництвом.

Крім того, звертає увагу, що наведені акціонером ОСОБА_2 обставини були предметом подальших судових спорів між групою акціонерів та ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", зокрема у справі №921/346/16-г/14.

Також, щодо інформації про факт афілійованості представника акціонера щодо діючого на той час голови правління ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", то зазначає, що під час проведення позачергових зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 29.01.2016 та 10.03.2016 жодним з акціонерів не робилось відповідних заяв щодо вказаних обставин.

2.4. Правова позиція третьої особи -1.

Третя особа1 - ОСОБА_1 у наданій суду заяві про вступ у справу (б/н від 15.06.2020 (вх №3679 від 15.06.2020)) підтримує позовні вимоги позивача та зазначає, що вона є одним із акціонерів відповідача, що на зборах 10.03.2016 голосувала проти укладення цього договору, проте їй відмовлено в обов`язковому викупі її акцій. Разом з тим, вказує на те, що як на момент укладення вище вказаного договору так і на даний час відповідач 1 не викупив у ОСОБА_1 її акцій.

При цьому зазначає, що внаслідок укладення вищезазначеного договору, вибуло 83% активів нерухомого майна відповідача 1 по заниженій вартості, всього трохи більше 5 000 000,00 грн за майже 17 000 кв. м площі нерухомого майна, і це зачіпає її інтереси і права, як акціонера, оскільки зменшує її частку в майні відповідача, на яку ОСОБА_1 має право у випадках встановлених законом.

2.5. Правова позиція третьої особи -2.

Третя особа 2 - Приватне підприємство "Агроторг" у наданій суду заяві про вступ у справу (б/н від 15.06.2020 (вх.№3677 від 15.06.2020)) підтримує позовні вимоги позивача та зазначає, що підприємство є одним із акціонерів відповідача, що на зборах 10.03.2016 голосувало проти укладення цього договору, проте йому відмовлено в обов`язковому викупі його акцій. Разом з тим, вказує на те, що як на момент укладення вище вказаного договору так і на даний час відповідач 1 не викупив у ПП "Агроторг" його акцій.

При цьому зазначає, що внаслідок укладення вищезазначеного договору, вибуло 83% активів нерухомого майна відповідача 1 по заниженій вартості, всього трохи більше 5 000 000,00 грн за майже 17 000 кв. м площі нерухомого майна, і це зачіпає його інтереси і права, як акціонера, оскільки зменшує його частку в майні відповідача, на яку ПП "Агроторг" має право у випадках встановлених законом.

2.6. Правова позиція третьої особи -3.

Третя особа 3 - ОСОБА_2 у наданій суду заяві про вступ у справу (вх№9678 від 15.06.2020) підтримує позовні вимоги позивача та зазначає, що він є одним із акціонерів відповідача, та на зборах 10.03.2016 голосував проти укладення цього договору, проте йому відмовлено в обов`язковому викупі його акцій. Разом з тим, вказує на те, що як на момент укладення вище вказаного договору так і на даний час відповідач 1 не викупив у ОСОБА_2 його акцій.

При цьому зазначає, що внаслідок укладення вищезазначеного договору, вибуло 83% активів нерухомого майна відповідача 1 по заниженій вартості, всього трохи більше 5 000 000,00 грн за майже 17 000 кв. м площі нерухомого майна, і це зачіпає його інтереси і права, як акціонера, оскільки зменшує його частку в майні відповідача, на яку ОСОБА_3 має право у випадках встановлених законом.

2.7. Правова позиція третьої особи -4.

Третя особа-4 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про вступ у справу (б/н від 15.06.2020 (вх №3676 від 15.06.2020)), підтримує позовні вимоги позивача та зазначає, що він є одним із акціонерів відповідача, та на зборах 10.03.2016 голосував проти укладення цього договору, проте йому відмовлено в обов`язковому викупі його акцій. Разом з тим, вказує на те, що як на момент укладення вище вказаного договору так і на даний час відповідач 1 не викупив у ОСОБА_3 його акцій.

При цьому зазначає, що внаслідок укладення вищезазначеного договору, вибуло 83% активів нерухомого майна відповідача 1 по заниженій вартості, всього трохи більше 5 000 000,00 грн за майже 17 000 кв. м площі нерухомого майна, і це зачіпає його інтереси і права, як акціонера, оскільки зменшує його частку в майні відповідача, на яку ОСОБА_3 має право у випадках встановлених законом.

2.8. Розгляд заяви про зміну підстав позову.

21.07.2022 позивачем подано заяву про зміну підстав позову шляхом викладення їх у новій редакції. Зокрема у заяві позивач, залишаючи всі підстави позову вказані ним у попередніх заявах та обґрунтуваннях доповнює їх додатковими обставинами, які були встановлені вже після подання позову.

Так, викладаючи підстави позову у новій редакції позивач вказує на те, що спірним договором купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11.03.2016 порушуються його права та інтереси як акціонера.

Зокрема, договір укладено без належно визначеної ціни договору. Ціна договору була визначена Звітом про оцінку майна від 19.02.2016 ПП "Тернопільське експертно-консультаційне бюро". Проте, вказана оцінка майна є заниженою та не може вважатися належною, оскільки цьому звіту надана негативна Рецензія, а саме, як зазначено у Рецензії "Звіт про оцінку не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним" ;

Окремі предмети (об`єкти нерухомого майна ) не визначені (відсутні) їх площа, станта ціна, а саме щодо огорожі "1", воріт "2", тротуарів "3", змощення "4" (п.п.1,2 договору), що підтверджує, що ці об`єкти передані безоплатно, оскільки не охоплені ціною договору ;

Згідно п.1 договору продавалося 83/100 частки від комплексу всього майна. Тобто продавалася частка майна від всього цілісного майнового комплексу, а не конкретно визначене майно і така конкретна частка 83/100 майна не була оцінена, тобто немає належно визначеної оцінки саме частки майна, яка продається ;

Оцінка майна не відповідає вимогам закону, оскільки при її визначенні у складі майна не було враховано вартість і номенклатуру цінних паперів, що суперечить ч.3ст.8 Закону України "Про акціонерні товариства" ;

Не включено до оцінки майна активи і не оцінювалися цінні папери відповідача 1, а також не включено мережі водопостачання та водовідведення, мережа електропостачання та газопостачання, які є фактично складовою об`єктів нерухомого майна, що перейшли у власність відповідача 2 за оскаржуваним договором ;

Крім того, збори також затверджувати оцінку цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", а тому і для даного питання також була необхідність оцінювати всі активи відповідача 1, в тому числі і цінні папери, а не оцінювати вибірковий (окремий) перелік активів як це зроблено вище вказаною оцінкою;

На момент укладення укладення спірного договору не було виділено окрему земельну ділянку та не було присвоєно їй кадастрового номера на якій знаходяться (переходять) 83/100 частки нерухомого майна. Враховуючи, що право користування земельних ділянок є активом товариства, то воно теж підлягає оцінці.

Також позивач зазначає, що стосовно вчинення вищевказаного договору не було належного рішення зборів відповідача як цього вимагає ст.70 ЗУ "Про акціонерні товариства". Тобто немає відповідного документа із зазначенням у ньому фактичного формулювання прийнятих рішень з четвертого та п`ятого питання порядку денного зборів, оскільки протокол зборів в цій частині не відповідає п.11ч.2ст.46 ЗУ "Про акціонерні товариства";

Питання оцінки майна не було включено до порядку денного зборів та в проектних рішеннях цих зборів, а тому збори відповідача 1 від 10.03.2016 не в праві були затверджувати оцінку майна, визначену у вказаному вище Висновку (Звіті про оцінку), оскільки голосування зборів по питанню оцінки майна слід вважати як голосування за питання не включене до порядку денного.

Враховуючи, що оцінка здійснювалась оцінювачем а не експертом, тому позивач вважає, що збори не мали права голосувати і за затверджений Спостережною радою проект рішень

Одночасно у заяві позивач посилається на те, що акціонер ОСОБА_2 , на зборах 10.03.2016 пропонував викупити ним це майно за 10 000 000 грн, і просив продати йому майно, яке спрямовувалося на продаж відповідачу 2, за 10 000 000 грн, що в рази більше ніж сума оскаржуваного.

Разом з тим, рішення зборів 10.03.2016 про вчинення значного правочину прийнято за участі представника афілійованої особи стосовно голови правління ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_5 , який був представником акціонера ОСОБА_6 і який не мав права бути таким представником відповідно до ч.1 ст.39 ЗУ "Про акціонерні товариства", ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які разом володіли 58% голосів прийняли це рішення незаконно, що є підставою недійсності цього рішення, що встановлено Господарським судом Тернопільської області у справах №921/566/16-г/18 від 22.12.2020 до вирішення якої і зупинялося провадження у цій справі.

Позивач у заяві про зміну підстав позову, крім зазначеного, вважає, що оскаржуваний договір вчинено внаслідок зловмисної домовленості представників і це підтверджується протоколами спостережної ради від 05.01.2016 та 10.03.2016. При вчиненні правочину не було вільним волевиявлення відповідача1, оскільки він вчинявся під тиском Тернопільської ОДА.

На підставі зазначеного, позивач просить суд розглядати позов з підстав, зазначених у заяві (вх№4659 від 21.07.2022), зазначивши при цьому, що предмет позову залишається незмінним.

Суд, у судовому засіданні 02.08.2022 розглянувши та надавши оцінку поданій позивачем заяві видалився в нарадчу кімнату та після повернення з нарадчої кімнати 03.08.2022 оголосив про постановлення протокольної ухвали, якою, серед іншого, прийнято до розгляду заяву ТОВ "Тернопільрембуд" про зміну підстав позову шляхом викладення їх у новій редакції (б/н від 18.07.2022 (вх№4559 від 21.07.2022)) та продовження розгляду справи №921/172/19 із врахуванням вказаної заяви. Також, запропоновано відповідачам надати свої пояснення, заперечення щодо заяви про зміну підстав позову шляхом викладення їх у новій редакції (б/н від 18.07.2022 (вх№4559 від 21.07.2022)), наданої позивачем.

2.9. Заява свідка ОСОБА_3 , подана в порядку ст.88 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою свідка (б/н, б/д (вх№4653 від 21.07.2022)), у якій дає згоду на допит його як свідка у справі №921/172/19 та повідомляє про відомі йому обставини, а саме про проведення позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш», які відбулися 10.03.2016р., а також аналогічних зборів, які проводилися напередодні 29.01.2016р. та обставин, які передували скликанню цих зборів і обставин, що пов`язуються із рішенням ВАТ Чортківський завод «Агромаш» щодо вчинення значного правочину з ТОВ «СЕ Борднетце-Україна», яке було прийнято 10.03.2016р.

Зокрема, у заяві свідка, серед іншого, зазначає таке.

Ще перед зборами ВАТ Чортківський завод «Агромаш», які відбулися 29.01.2016р. ОСОБА_3 , як акціонер отримав повідомлення про скликання цих зборів на 29.01.2016р. зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш» з якого вбачалося, що останній має намір продати нерухоме майно. Із проектів рішень цих зборів вбачалося, що майно має бути продано в користь ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» більше 50% нерухомого майна, а 25 % не визначеним особам. Після цього він повідомив представників ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» про те, що у ВАТ Чортківський завод «Агромаш» існує конфлікт між акціонерами, оскільки в цьому товаристві існує змова між акціонерами ОСОБА_4 , який володіє в межах 32% акцій і є керівником цього товариства та ОСОБА_6 , і ОСОБА_4 сприяв ОСОБА_6 у покупці пакету акцій в розмірі більше 28% і ці два акціонери всяко розпродують майно за заниженими цінами, не виплачуючи дивіденди. ОСОБА_3 мав декілька зустрічей з представниками ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» відносно цих питань.

29 січня 2016р. ВАТ Чортківський завод «Агромаш» скликало позачергові загальні збори акціонерів, до порядку денного було включено питання «Прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості активів Товариства» в користь ТОВ «СЕ Борднетце-Україна, а також було включено питання «Прийняття рішення про попереднє схвалення значних правочинів, що можуть вчинятися Товариством протягом року, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25% вартості активів Товариства» не визначеним особам.

Як зазначає ОСОБА_3 на цих зборах він та інші акціонери виступали проти прийняття такого рішення, оскільки вважали, що оцінка майна не відповідає вимогам закону і є надто низькою. Більше того, акціонер ОСОБА_2 пропонував викупити це майно за двічі більшою ціною у 10 000 000 грн або здійснити цей продаж на публічних торгах (аукціоні), щоб встановити справедливу ринкову ціну. Таке пропонували й інші акціонери. В цей день, 29 січня 2016р., зборами не було прийнято це рішення.

Однак, після цих зборів (29.01.2016р.) були скликані наступні збори на 10.03.2016р. із порядком денним і проектом рішення продати вже 83/100 нерухомого майна ТОВ «СЕ Борднетце-Україна». З сторони керівництва ВАТ Чортківський завод «Агромаш» в особі його керівника ОСОБА_4 постійно робилися різні намагання в тому числі і для здійснення тиску на акціонерів, щоб продати 83/100 нерухомого майна виключно ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» за фіксованою ціною 4 907 940,00 грн не включаючи ПДВ і при цьому продати і купити це майно саме за такою ціною було наполягання зі сторони представників ВАТ Чортківський завод «Агромаш» і ТОВ «СЕ Борднетце - Україна» і як вище вказувалося таке питання було включено до зборів акціонерів, які мали відбутися 10 березня 2016р.

Для того, щоб це все саме так відбулося ОСОБА_3 та інших акціонерів (представників акціонерів) неодноразово викликали до Тернопільської обласної державної адміністрації, де тодішній голова ОСОБА_7 наполягав, щоб ми акціонери, не заважали продажу цього майна виключно цьому покупцеві і виключно за цією ціною продажу, тому що в іншому випадку ними займуться певні органи. Зазначене на думку ОСОБА_3 , було певним тиском і залякуванням акціонерів, які не хотіли продавати таке нерухоме майно за такою низькою ціною. Таких зустрічей в Тернопільській ОДА було декілька. На кожній зустрічі ОСОБА_3 та інші акціонери вказували, що ціна близько 5 000 000 грн більш як за 14 000 кв.м. нерухомого майна, що дорівнює 83/100 відповідного нерухомого майна є дуже низькою, і що треба продати таке майно на аукціоні або за більшою ціною.

Зрештою, незважаючи на пропозиції акціонерів щодо збільшення ціни щодо продажу нерухомого майна або продажу його на аукціоні акціонерам в Тернопільській ОДА було заявлено, що групою акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш» в особі тодішнього голови правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш», який був тоді акціонером та іншим акціонером ОСОБА_6 все таки буде прийнято рішення про продаж такого майна виключно ТОВ «Себорднетце-Україна» і за такою ціною.

10.03.2016 р. на позачергових зборах акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш» все так і сталося, за таке проголосував акціонер ОСОБА_4 , який був тоді головою правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш» і ОСОБА_5 (зять ОСОБА_4 ) як представник акціонера ОСОБА_6 . Тобто за рішення зборів голосував ОСОБА_5 як афілійована особа стосовно ОСОБА_4 . Пізніше таку обставину (афілійованості особи) встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області 22 грудня 2020 року у справі № 921/566/16-г/18, яке є публічним і має бути в матеріалах справи, оскільки саме до вирішення цієї справи і зупинялося провадження у цій справі №921/172/19 (ухвала від 07 серпня 2020 року).

На зборах 10.03.2016р. акціонер ОСОБА_2 знову пропонував купити це майно за 10 000 000 грн або продати його на аукціоні, але ця пропозиція була залишена поза увагою зборами.

Як вбачається із заяви, ОСОБА_3 вважає, що рішення про продаж прийнято за наявності ознак зловмисної домовленості представників сторін, сприяння цьому Тернопільської ОДА, тиском на акціонерів зі сторони Тернопільської ОДА, голосуванням за це рішення особою, яка була в родинних зв`язках з головою правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш» ОСОБА_4 . А саме ОСОБА_4 і чоловіком його дочки - ОСОБА_5 , який незаконно голосував на зборах акціонерів (так як ОСОБА_5 не мав права голосувати на цих зборах) вчинено продаж 83/100 нерухомого майна ВАТ Чортківський завод «Агромаш». При тому справедливо протистояти цьому інші акціонери не могли, оскільки їхні голоси (цих двох осіб) становили більше 50 відсотків від всіх акціонерів.

У вказаній заяві ОСОБА_3 , підтверджу є свою обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитись до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

2.10. Заява свідка ОСОБА_2 , подана в порядку ст.88 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою свідка (б/н , від 18.074.2022 (вх№4656 від 21.07.2022)), у якій дає згоду на допит його як свідка у справі №921/172/19 та повідомляє про відомі йому обставини, які стосуються підготовки і проведення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш», які відбулися 10.03.2016р., а також аналогічних зборів, які проводилися напередодні 29.01.2016р. та обставин, які мали місце перед скликанням цих зборів, а також і обставин, що пов`язуються із рішенням ВАТ Чортківський завод «Агромаш» щодо вчинення значного правочину з ТОВ «СЕ Борднетце-Україна», що приймалося на зборах 10.03.2016р.

Зокрема, у заяві свідка, серед іншого, зазначає таке.

ОСОБА_2 зазначає, що він, як акціонер, ще на передодні зборів 29.01.2016р. отримав повідомлення про скликання на 29.01.2016р. зборів акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш» з якого вбачалося, що останній хоче продати нерухоме майно. Із проектів рішень цих зборів вбачалося, що має бути продано в користь ТОВ «СЕ Борднетце - Україна» більше 50% нерухомого майна, а 25 % іншим не вказаним особам. ОСОБА_2 повідомив після цього представників ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» про те, що у ВАТ Чортківський завод «Агромаш» наявний конфлікт між акціонерами, так як в цьому товаристві є змова між акціонерами ОСОБА_4 , який є керівником цього товариства та ОСОБА_6 , де ОСОБА_4 сприяв ОСОБА_6 скуповувати акації товариства і ці два акціонери всяко розпродують майно за заниженими цінами, а дивіденди не платять. Мав також неодноразові зустрічі із представником ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» щодо цього.

ВАТ Чортківський завод «Агромаш» 29 січня 2016р. скликало збори акціонерів, до порядку денного було включено питання про «Прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості активів Товариства» в користь ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» та було включено питання «Прийняття рішення про попереднє схвалення значних правочинів, що можуть вчинятися Товариством протягом року, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25% вартості активів Товариства» не визначеному колу осіб.

Як зазначає ОСОБА_2 , він інші акціонери на цих зборах виступали проти прийняття такого рішення, тому що вважали, що оцінка майна є дуже низькою. При тому, він пропонував викупити це майно за значно більшою ціною, а саме за 10 000 000 грн або продати це майно на торгах або аукціоні, щоб встановити справедливу ринкову ціну. Таке пропонували й інші акціонери.

29 січня 2016р., зборами це рішення не було прийнято.

Але після цих зборів зі сторони ВАТ Чортківський завод «Агромаш» вже виник намір продати 83/100 нерухомого майна ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» і в особі його керівника ОСОБА_4 постійно робилися спроби по залученню інших осіб в тому числі органів державної влади, щоб продати 83/100 нерухомого майна виключно ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» і виключно за фіксованою ціною 4 907 940,00 грн не включаючи ПДВ і при цьому продати та купити це майно саме цими сторонами і саме за такою ціною було наполягання зі сторони представників обох сторін (ТОВ «СЕ Борднетце - Україна» та ВАТ «Чортківський завод «Агромаш»). Таке питання було включено до наступних зборів акціонерів, які мали відбутися 10 березня 2016р.

Щоб відбулася саме така купівля-продаж (83/100 нерухомого майна) і саме на таких умовах між ВАТ Чортківський завод «Агромаш» і ТОВ «СЕ Борднетце-Україна» ОСОБА_2 та інших акціонерів, зокрема, ОСОБА_3 та представників інших акціонерів викликали до Тернопільської обласної державної адміністрації неодноразово, де тодішній голова ОСОБА_7 наполягав, щоб акціонери не заперечували щодо продажу цього майна саме цьому покупцеві і саме за цією ціною продажу, тому що в іншому випадку у акціонерів будуть проблеми і ними займуться відповідні органи. На думку ОСОБА_2 , це було певним тиском і залякуванням акціонерів, які не хотіли погоджуватися продавати таке нерухоме майно за такою низькою ціною. Таких зустрічей в Тернопільській ОДА було декілька і при кожній з них ОСОБА_2 та інші акціонери висловлювали свої зауваження, що ціна за 83/100 нерухомого майна більш як 14 000 кв.м. за ціною близько 5 000 000 грн є дуже низькою, і що потрібно або підняти ціну або продавати таке майно на аукціоні.

Однак, незважаючи на пропозиції акціонерів щодо збільшення ціни продажу цього нерухомого майна, чи продажу його на аукціоні їм в Тернопільській ОДА було заявлено, що групою акціонерів в особі тодішнього голови правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш», який є акціонером та іншим акціонером ОСОБА_6 в будь-якому випадку буде прийнято рішення про продаж такого майна виключно ТОВ «СЕ Борднетце -Україна» і за такою ціною.

При тому голова правління ОСОБА_4 заявив, що в них голосів на те вистачає і разом з ОСОБА_6 буде за це голосувати на позачергових зборах акціонерів ВАТ Чортківський завод «Агромаш» 10.03.2016р., фактично так і сталося, оскільки за таке проголосував акціонер ОСОБА_4 , який був тоді головою правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш» і його зять ОСОБА_5 (чоловік дочки ОСОБА_4 ) як представник акціонера ОСОБА_6 . Таким чином за рішення зборів голосував ОСОБА_5 як афілійована особа стосовно ОСОБА_4 . Таку обставину (афілійованості особи) встановлено вже пізніше рішенням Господарського суду Тернопільської області 22 грудня 2020 року у справі № 921/566/16-г/18, яке є публічним і має бути в матеріалах справи, так як саме до вирішення цієї справи і зупинялося провадження у цій справі №921/172/19. На зборах 10.03.201бр. ОСОБА_2 також пропонував за це майно 10 000 000 грн, але його ніхто не хотів слухати.

На думку ОСОБА_2 із зазначеного слідує, що було продано майно у розмірі 83/100 від всього нерухомого майна (прийнято рішення про такий продаж) при зловмисній змові представників сторін, сприянні цій домовленості зі сторони органів державної влади, тиску на акціонерів та за участі афілійованої особи до тодішнього голови правління ВАТ Чортківський завод «Агромаш» ОСОБА_4 ОСОБА_8 вважає, що ОСОБА_4 і його зять (чоловік дочки ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 здійснили вирішальне голосування щодо продажу 83/100 нерухомого майна ВАТ Чортківський завод «Агромаш», тому що їхні голоси сумарно складали більше 50% від всіх акціонерів і справедливо протистояти цьому інші акціонери не могли.

У поданій заяві ОСОБА_2 підтверджує свою обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

2.11. Розгляд клопотання позивача про виклик свідків.

14.09.2022 позивачем подано клопотання (б/н від 13.09.2022 (вх№6009)) про виклик свідків.

У вказаному клопотанні позивач вважаючи, що є необхідність у допиті свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , просив викликати їх у судове засідання для надання свідчень.

Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Із змісту статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Із змісту частини 1 статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Проте суд, надавши оцінку поданій заяві, а також заявам свідків ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) поданим в порядку статті 88 ГПК України вважає обставини, викладені у вказаних заявах свідків, такими, що відповідають критерію доброякісного джерела походження доказів, а наведені ними обставини тотожними, та такими, що не потребують додаткового виклику свідків у судове засідання так як не викликають сумнівів у суду щодо їх змісту.

При цьому виклик, і допит свідків спричинить збільшення тривалості строку розгляду даної справи, який, і так, в силу об`єктивних причин: неодноразового зупинення справи, відкладення справи за клопотанням учасників, залученням інших учасників, та з інших підстав, триває значний час.

На підставі зазначеного суд, не вбачаючи необхідності у виклику свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання для їх допиту щодо обставин справи, у судовому засіданні 24.01.2023 протокольно під звукозапис, відмовив у задоволенні вказаного клопотання про виклик свідків.

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Висновки суду із посиланням на норми закону.

Як вбачається із матеріалів справи 10.03.2016 відбулися позачергові загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш", в яких прийняло участь 10 акціонерів та їх представників, що володіють загальною кількістю акцій 3760302 штук, що становить 99,9208% від загальної кількості голосів акціонерів - власників голосуючих акцій Товариства. На вирішення зборів акціонерів винесені наступні питання порядку денного: 1. Про обрання лічильної комісії позачергових загальних зборів акціонерів; 2. Про обрання Голови та секретаря позачергових загальних зборів; 3. Про порядок (регламент) проведення позачергових зборів акціонерів; 4. Про затвердження експертної оцінки майна цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш"; 5. Про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості активів Товариства.

У вказаному рішенні зазначено перелік об`єктів, на відчуження яких надається згода та зазначено, що виручені кошти спрямовуються на: організацію та проведення капітальних та поточних ремонтів будівель літ. «А», «В», «Г», «Ж», що лишаються у власності товариства; закупівлю нового обладнання; організацію та проведення ремонтів наявного обладнання; організацію та проведення робіт по переносу трансформаторної підстанції та обладнання з цехів, які будуть продані.

За кожне з питань порядку денного голосувало «за» 2428957 голосів, що становить 64,5947% від загальної кількості голосів, «проти» - 1331345 голосів, що становить 35,4053% від загальної кількості голосів; «утрималось» - 0 голосів.

Зі змісту виступів по питаннях четвертому та п`ятому порядку денного вбачається, що «проти» голосували акціонери ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , представник акціонера ТзОВ «Тернопільрембуд» ОСОБА_9 та представник акціонера ОСОБА_1 ОСОБА_10 .

Протокол позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» підписаний головою та секретарем зборів, а також головою правління товариства та скріплений печаткою товариства - 10.03.2016.

Зокрема загальними зборами, серед іншого, прийнято:

- по четвертому питанню порядку денного власниками корпоративних прав прийнято рішення про затвердження експертної оцінки майна цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" (за - 2 428 957 голосів, що становить 64 595% від загальної кількості голосів) ;

- по п`ятому питанню порядку денного акціонерами прийнято рішення про надання згоди на вчинення головою Правління ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" (або особою, яка виконує його обов`язки) від імені товариства значного правочину, ринкова вартість майна, що є його предметом становить більше 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" щодо відчуження (продажу) на користь ТОВ "СЕ БОРДНЕТЦЕ - УКРАЇНА" 83/100 частки об`єкта нерухомого майна загальною площею 14 088,6 кв.м. за ціною продажу 4 907 940,00 грн. (за - 2 428 957 голосів, що становить 64 595% від загальної кількості голосів).

11.03.2016 між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір купівлі-продажу 83/100 часток комплексу посвідчений приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Пивоваром В.А., зареєстрований в реєстрі за №193,194.

Разом з тим, позивач у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд", вважаючи, що вказаний договір не відповідає вимогам ст.203 ЦК України які є необхідними для чинності правочину та вимогам інших законів необхідних для чинності правочину, звернувся із позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11.03.2016. При цьому зазначає, що оскаржуваним договором порушуються його права та інтереси як акціонера, в тому числі і тим, що майно відповідача 1 було продане за заниженою вартістю без належної оцінки. Втрата майна відповідача 1 без оплати за нього реальної (справедливої) ринкової вартості, порушує право (інтерес) акціонера бути акціонером у товаристві із значними майновими активами та отримувати свою частку в майні у випадках, визначених законодавством "Про акціонерні товариства" та виплату дивідендів, оскільки чим більше активів товариства, тим більші можливості діяльності товариства та отримання прибутку та більші очікування позивача щодо більшої суми дивідендів.

Як встановлено судом, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд" є акціонером відповідача 1- Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш".

Позовні вимоги (із урахування заяви про зміну підстав позову) обґрунтовані тим, що :

- договір укладено без належно визначеної ціни договору. Ціна договору була визначена Звітом про оцінку майна від 19.02.2016 ПП "Тернопільське експертно-консультаційне бюро". Проте, вказана оцінка майна є заниженою та не може вважатися належною, оскільки цьому звіту надана негативна Рецензія, а саме, як зазначено у Рецензії "Звіт про оцінку не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним" ;

- окремі предмети (об`єкти нерухомого майна ) не визначені (відсутні) їх площа, ціна, а саме щодо огорожі "1", воріт "2", тротуарів "3", змощення "4" (п.п.1,2 договору), що підтверджує, що ці об`єкти передані безоплатно, оскільки не охоплені ціною договору ;

- згідно п.1 договору продавалося 83/100 частки від комплексу всього майна. Тобто продавалася частка майна від всього цілісного майнового комплексу, а не конкретно визначене майно і така конкретна частка 83/100 майна не була оцінена, тобто немає належно визначеної оцінки саме частки майна, яка продається ;

- оцінка майна не відповідає вимогам закону, оскільки при її визначенні у складі майна не було враховано вартість і номенклатуру цінних паперів, що суперечить ч.3ст.8 Закону України "Про акціонерні товариства" ;

- не включено до оцінки майна активи і не оцінювалися цінні папери відповідача 1, а також не включено мережі водопостачання та водовідведення, мережа електропостачання та газопостачання, які є фактично складовою об`єктів нерухомого майна, що перейшли у власність відповідача 2 за оскаржуваним договором ;

- крім того, збори також затверджувати оцінку цілісного майнового комплексу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", а тому і для даного питання також була необхідність оцінювати всі активи відповідача 1, в тому числі і цінні папери, а не оцінювати вибірковий (окремий) перелік активів як це зроблено вище вказаною оцінкою;

- на момент укладення укладення спірного договору не було виділено окрему земельну ділянку та не було присвоєно їй кадастрового номера на якій знаходяться (переходять) 83/100 частки нерухомого майна. Враховуючи, що право користування земельних ділянок є активом товариства, то воно теж підлягає оцінці.

Крім того, позивач зазначає, що стосовно вчинення вищевказаного договору не було належного рішення зборів відповідача як цього вимагає ст.70 ЗУ "Про акціонерні товариства". Тобто немає відповідного документа із зазначенням у ньому фактичного формулювання прийнятих рішень з четвертого та п`ятого питання порядку денного зборів, оскільки протокол зборів в цій частині не відповідає п.11 ч.2 ст.46 ЗУ "Про акціонерні товариства";

Враховуючи, що оцінка здійснювалась оцінювачем а не експертом, тому позивач вважає, що збори не мали права голосувати і за затверджений Спостережною радою проект рішень ;

Позивач у заяві про зміну підстав позову, крім зазначеного, вважає, що оскаржуваний договір вчинено внаслідок зловмисної домовленості представників і це підтверджується протоколами спостережної ради від 05.01.2016 та 10.03.2016. При вчиненні правочину не було вільним волевиявлення відповідача 1, оскільки він вчинявся під тиском Тернопільської ОДА.

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідачів, зважаючи на думку третіх осіб 1,2,3,4, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд вважає, що у позові слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з ст. 180 ГК України «Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві, із урахуванням заяви про зміну підстав позову шляхом викладення їх у новій редакції від 18.07.2022р., посилається на те, що оспорюваний договір, суперечить вимогам статті 180 Господарського кодексу України не містить усіх істотних умов договору, зокрема, договір укладено без «належно визначеної ціни договору, яка відповідно до згаданих норм закону має бути ринковою (справедливою)».

Проте, суд таке твердження розглядає критично, з огляду на таке.

Як встановлено судом, у п.6 оспорюваного Договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11.03.2016р. зазначено, що «продаж вчинено сторонами на суму 5 889 528 грн», що є підстави вважати, що у вищевказаному договорі сторонами визначено ціну продажу та досягнуто згоди щодо обов`язкової істотної умови визначеної у ст.180 ГК України - ціни договору.

Крім того, з п.2 договору, також, вбачається що сторони дійшли згоди, і щодо предмету (складу майна яке входить до 83/100 частки комплексу) договору купівлі¬продажу від 11.03.2016р.

Що стосується доводів позивача щодо неправомірності проведеного Звіту про оцінку, виконаному ПП «Тернопільське експертно-консультаційне бюро», який містить висновок щодо ринкової вартості необоротних активів майнового комплексу ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» із посиланням на Рецензію на Звіт виконану Українським товариством оцінювачів, яким вказано, що Звіт про оцінку не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, то суд має за необхідне зазначити таке.

Відхиляючи звіт, у своїй заяві позивач залишив поза увагою висновки іншої Рецензії від 04.03.2016р., відповідно до висновків якої «Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».

Щодо намагання позивача довести недійсність акту оцінки майна в межах даного судового спору, то слід зазначити таке.

Статтею 32 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон № 2658-ІІІ) передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Також, визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2018р. у справі №914/881/17 зазначила таке.

«Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності» (п. 34) «Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів (п.35)» «Тому, наведені в касаційній скарзі доводи про можливість розгляду справи у спорі про визнання недійсним звіту про оцінку майна в господарському суді Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані ... (п.36)».

Враховуючи зазначене, суд вважає, що намагання позивача довести недійсність акту оцінки в межах даної судової справи, суперечить вищевказаній позиції та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, а тому суд відхиляє такі обґрунтування.

Крім того, суд враховує те, що вищевказані доводи позивача стали предметом розгляду у справі № 921/346/16-г/14 за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш"" від 10.03.2016р.

В межах даної справи судами зроблені наступні висновки: «зважаючи на положення ст. 70 ЗУ «Про акціонерні товариства» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), колегія суддів вважає такими, що не мають значення для вирішення спору у даній справі твердження скаржника про необхідність проведення оцінки всіх активів підприємства, для того, щоб можна було чітко визначити, яку частку становить вартість відчужуваного майна відносно цих активів. Як було зазначено вище, за кожне з питань порядку денного (в т.ч. за вчинення значного правочину) проголосувало 64,5947% голосів акціонерів, при тому, що явка на збори склала 99,9208% акціонерів від їх загальної кількості. Таким чином, рішення про вчинення значного правочину було прийнято більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. Вимоги про більшу кількість голосів законодавство не містить. Інші аспекти незгоди позивача із проведеною оцінкою нерухомого майна (а саме, висловлена ним думка про заниження вартості продажу майна) є суб`єктивними твердженнями та не випливають з корпоративних відносин…»

Слід зазначити, що аналогічні твердження мають місце і у даній справі № 921/172/19 з боку позивача. Оцінивши їх самостійно суд відноситься до них критично та вважає, що в силу вимог статті 70 ЗУ «Про акціонерні товариства» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зважаючи, на те що за кожне з питань порядку денного (в т.ч. за вчинення значного правочину) проголосувало 64,5947% голосів акціонерів, при тому, що явка на збори склала 99,9208% акціонерів від їх загальної кількості, отже, рішення про вчинення значного правочину було прийнято більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. А інші підстави незгоди позивача, зокрема, його вимоги до особливого порядку проведення і голосування на зборах з даного питання є суб`єктивними твердженнями позивача, що не впливають на законність рішення зборів та укладеного на підставі них правочину товариством.

Щодо доводів позивача про відсутність тексту рішення з четвертого та п`ятого питань порядку денного рішення Позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш'" від 10.03.2016 р., то суд і їх розглядає критично, з огляду на таке.

Так, доводи скаржника про те, що в протоколі від 10.03.2016 фактично не сформульовано прийняті рішення з четвертого та п`ятого питань порядку денного зборів (не викладено ні проекту, ні тексту рішення, а лише зазначено тези виступів та результати голосування), не відповідають дійсності.

У свою чергу, твердження скаржника про те, що спірними зборами було прийнято рішення з питання, яке не було включено до порядку денного слід також відхилити, адже неточність у формулюванні жодним чином не впливає на суть рішення та не порушує корпоративні права позивача. Крім того, як вже було зазначено вище, із проектом рішення з четвертого питання порядку денного (як і з іншими питаннями) позивач мав змогу ознайомитися в порядку, встановленому рішенням спостережної ради від 08.02.2016.

Аналогічних висновків дійшов суд у справі № 921/346/16-г/14 за участі того ж відповідача.

Суд, також, критично розглядає заяву позивача щодо недійсності загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш'" від 10.03.2016р. через участь у зборах представника афілійованої особи, а також щодо твердження позивача про зловмисну домовленість представників, що нібито підтверджується протоколами спостережної ради від 05.01.2016р. та 10.03.2016р. та тиск Тернопільської ОДА при укладенні оспорюваного правочину.

При цьому, суд зазначає, що на даний момент відсутнє судове рішення щодо недійсності рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш" від 10.03.2016р. Зі сторони позивача такого суду не надано, а судом самостійно не здобуто.

Також, суд не вважає доведеним належним чином позивачем усіх ознак наявності «зловмисної угоди представників» (як стверджує позивач) та тиску зі сторони Тернопільської ОДА при укладені оспорюваного договору купівлі-продажу від 11.03.2016. Посилання позивача на покази свідків та статтю з даного питання, не підтверджують достатньо як факту тиску з боку посадових осіб, так і факту наявності «зловмисної угоди представників». Про таке могли б свідчити завершені кримінальні провадження з відповідними вироками, які набрали законної сили, проте таких суду зі сторони позивача не надано.

Аналогічними, на думку суду, є і суб`єктивні твердження позивача щодо того, що вчиненим правочином завдано шкоди інтересам держави та акціонерам товариства, адже, таке не підтверджується доказами, і є лише припущеннями позивача. При цьому слід звернути увагу позивача на те, що за правочином, що відбувся ВАТ отримало значну суму коштів, а не передало майно безкоштовно.

Стосовно тверджень позивача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА" п.7.3 Договору, щодо відсутності підстав для остаточного розрахунку за придбане майно до моменту виконання розрахунку з акціонерами, відповідно до вимог ст.68-69 Закону України «Про акціонерні товариства», то суд звертає увагу на те, що у п.7.3. Договору зроблено вказівку, що строки остаточного розрахунку за договором відтерміновуються на час існування відкладальної обставини - здійснення товариством викупу цінних паперів, відповідно до ст.68-69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Вказані порушення умов договору не можуть, на думку суду слугувати підставами визнання договору недійсним, адже, пов`язані безпосередньо з порядком його виконання. Доведення позивачем факту неналежного виконання умов договору (як останній вважає - передчасної сплати коштів одним з контрагентів) не стосується предмету позову - доведення недійсності договору купівлі-продажу.

Крім того, на думку суду, сторони договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11 березня 2016 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Чортківський завод "Агромаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА" своїми послідуючими рішеннями і діями (виконанням умов договору і належним прийняттям виконання договору) підтвердили дійсність укладеного договору купівлі-продажу, а саме згідно з платіжними дорученнями : № 7 від 13.07.2016р., № 9 від 26.04.2016р., № 21 від 14.03.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю ''СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА" здійснено оплату за придбане майно, а Відкрите акціонерне товариство «Чортківський завод "Агромаш" прийняло зазначені кошти.

Також, матеріалами справи підтверджено, що на позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ «Чортківський завод «Агромаш» 31.01.2017р. та 21.03.2017р. було прийняте рішення про схвалення вчиненого значного правочину - договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11 березня 2016 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Чортківський завод "Агромаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА".

Суд, при розгляді даної справи, звертає увагу, що значна частина обставини, наведених позивачем у первинній позовній заяві та, в подальшому у заяві про зміну підстав позову, шляхом викладення їх у новій редакції від 18.07.2022, стосуються внутрішніх корпоративних відносин Відкритого акціонерного товариства Чортківський завод "Агромаш" та не можуть слугувати підставами для визнання недійсним договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11 березня 2016 року.

Аналогічної позиції дотримано Верховним Судом України у Постанові судової палати у цивільних та господарських справах від 13.03.2017р. у справі № 6-147цс17, у якій зазначено :

«З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства».

«Однак закон ураховує, що питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами».

«Разом з тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

«Проте для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнане недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства».

Аналогічні висновки викладені і у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року (справа № 6-2063цс16) та від 30 листопада 2016 року (справа № 6-236Зцс16) від 13 березня 2017 року (справа № 6-147цс17) та підтверджені в постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2019 року по справі № 617/205/15-ц, провадження № 61- 26782св18 (ЄДРСРУ № 81722146).

Згідно з Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2018р.: «дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства».

Виходячи з вищевказаного можна зробити наступні висновки:

- можливі обмеження дієздатності виконавчого органу ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" при укладенні оспорюваного Договору (у випадку доведення даних обставин Позивачем) не можуть слугувати достатньою підставою для визнання недійсним даного Договору, оскільки, перебували поза межами розумного контролю з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА", не викликали обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу свого контрагента.

- позивачем не наведено жодних доказів, що представники (посадові особи) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА" вступаючи у договірні відносини та укладаючи Договір від 11.03.2016р. діяли недобросовісно або нерозумно, знали про відсутність у виконавчого органу свого контрагента необхідного обсягу повноважень (або повинні були, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це).

Суд вважає, що своїми рішеннями і діями сторони договору (виконанням умов договору і належним прийняттям виконання договору) підтвердили дійсність укладеного Договору купівлі - продажу 83/100 частки комплексу від 11.03.2019р.

Згідно з ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Аналіз постанов Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 свідчить, що вони містять висновок про те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦКУ). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).

20.03.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/8794/16 (ЄДРСРУ № 73097929) вказав, що при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи повноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

З огляду на це важливим є той факт, що позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ Чортківський завод "Агромаш" 31.01.2017р. та 21.03.2017р. прийнято рішення про схвалення вчиненого значного правочину - договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу від 11 березня 2016 року укладеного між відкритим акціонерним товариством Чортківський завод "Агромаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ-УКРАЇНА".

Вищевказане дає підставу зробити висновок, що навіть у випадку доведення Позивачем факту перевищення повноважень виконавчим органом ВАТ Чортківський завод "Агромаш" при підписанні Договору купівлі - продажу 83/100 частки комплексу від 11.03.2019р., слід констатувати послідуюче схвалення спірного правочину органом, в компетенцію якого входить надання згоди на укладення даного договору - загальними зборами акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш".

Слід, також, врахувати і такі висновки Верховного Суду.

У Постанові Верховного Суду від 18.05.2022р. у справі №921/199/20, де учасником є безпосередньо ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" зазначено:

« 79. Крім того, усталеною є практика про те, що акціонер не може оскаржувати правочини, вчинені товариством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16)».

«…81. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №915/1890/19). Тому Верховний Суд не розглядає інші доводи касаційної скарги».

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 8.10.2019р. у справі №916/2084/17 визначено, що:

« 8.4.…Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

8.6. Велика Палата Верховного Суду відступає від цього висновку, оскільки згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника ».

Також, у постанові Великої палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 зазначено:

« 6.8. Водночас Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі №916/2084/17 (провадження №12-77гс19), оскільки згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою управління товариства, який діє від імені товариства.

6.9 Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права.

6.10. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

6.11. Отже, підписання директором ТОВ "Мінова Україна" оспорюваних договорів без попереднього письмового погодження загальними зборами цього Товариства може порушувати права та інтереси цього Товариства, а не корпоративні права позивача».

Постанова Великої палати Верховного суду від 3.12.2019 у справі № 904/10956/16:

« 62. Згода із частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього ж Кодексу (вище ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

63…Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів : незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

70. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

71. Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

72. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

73. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

74. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення…

79. Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносин з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

80. Велика Палата Верховного Суду вважає, що укладення спірних договорів є не прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управління ним, а наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, натомість визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі якого уповноваженою особою укладено спірні договори, не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки не порушує права та законні інтереси позивача.

81. Велика Палата Верховного Суду зазначала, що розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16). Тому вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушенні».

83. Велика Палата Верховного Суду вважає правильним та ефективним у цьому випадку спосіб захисту : "Якщо позивач, який є учасником ТОВ "ХК Інтермет", що володіє часткою у розмірі 3,5 % статутного капіталу цього товариства, вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення оспорюваного договору, він не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або не порушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом ».

Підсумовуючи зазначене вище в частині практики ВС суд, звертає увагу на те, що на сьогодні існує чітка та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо неможливості учасника (акціонера) звертатися з позовом в інтересах господарського товариства про визнання укладених товариством правочинів недійними, крім випадків, визначених законом, оскільки укладення спірних договорів не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства (Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 916/1914/20, у постанові від 08.10. 2019 у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19), у постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12-264гс18), від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19) (з урахуванням ухвал від 17 грудня 2019 у справі № 916/1731/18 (провадження № 12-207гс19); від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19; від 15.09.2020 у справі № 904/920/19 (провадження № 12-60гс20 ).

Вказані правові висновки підтримані і ПЗАГС у Постановах у справі № 522/22473/15-ц, які оскаржено до ВС, та передано 14.07.2022 на розгляд ВП ВС. Проте, станом на даний час, відсутні відомості, що ВП ВС відступила від своїх попередніх правових висновків, в цій частині.

4. Загальний висновок.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 ГПК України).

Відповідно до п.58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи зазначене вище, суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що у позові слід відмовити повністю.

5. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому суд, використовуючи право, надане йому статтею 129 ГПК України судові витрати у вигляді 1 921 грн 00 коп. судового збору покладає на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд".

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 7, 13, 42, 74-79, 86, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд" .

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільрембуд", вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, 46400, ідентифікаційний код 30691014 ;

Відповідач-1 : Відкрите акціонерне товариство "Чортківський завод "Агромаш", вул. Князя Володимира Великого, 29, м. Чортків, Тернопільська обл., 48500, ідентифікаційний код 00901594 ;

Відповідач-2 : Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕ БОРДНЕТЦЕ -УКРАЇНА", вул. 15 Квітня, буд. 7, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська обл., 47711, ідентифікаційний код 34419383.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.

Враховуючи, що рішення прийнято і виготовлялось у воєнний час, при систематичних тривалих повітряних тривогах, відсутності електроенергії у суді, інші несприятливі обставини воєнного часу, повне рішення виготовлено у більш тривалий час, та повністю складено - 13.03.2023.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко


Суд	Господарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення	24.01.2023
Оприлюднено	16.03.2023
Номер документу	109523814
Судочинство	Господарське

Гевко В.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 24.01.2023 по справі 921/172/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —921/172/19

Рішення від 24.01.2023

Рішення
від 24.01.2023 по справі 921/172/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ