Постанова

від 02.03.2023 по справі 643/11761/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/11761/20 Номер провадження 22-ц/814/1067/23Головуючий у 1-й інстанції Сугачова О.О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача:Дряниці Ю.В.,

суддів: Пилипчук Л.І., Триголов В.М..

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 таТовариства зобмеженою відповідальністю"МузенідісТревел Харків" нарішення Московськогорайонного судум.Харкова від26лютого 2021року усправі запозовом ОСОБА_1 до ТОВ "Музенідіс Тревел Харків" про розірвання договору, визнання відмови у поверненні коштів протиправною, відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди,-,-

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ТОВ "Музенідіс Тревел Харків" про розірвання договору, визнання відмови у поверненні коштів протиправною, відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди.

Вимоги позову вмотивовані тим, що 09.01.2020 між сторонами укладено договір на туристичне обслуговування № ДТО/20-TRC04080А0, за умовами якого туроператор зобов`язався забезпечити надання туристичного продукту/туру в період з 04.08.2020 по 14.08.2020, всього на суму 51615грн.

10.01.2020 позивачем сплачено в рахунок туру 25807,50грн., що підтверджено квитанцією №17ВFDF33ВВ від 10.10.2020, тобто половину від вартості туру, а другу половину у зазначеному розмірі необхідно було сплатити до 14.07.2020.

За переведення відповідачу коштів у розмірі 25807,50грн. позивачем сплачено 15 грн. за послуги банку, що підтверджується квитанцією банку від 10.01.2020.

13.07.2020 позивачу зателефонувала менеджер із туризму, яка займалася оформленням туру і повідомила, що внаслідок коронавірусу здійснення туру неможливо, тобто авіакомпанія МАУ не здійснює авіарейси з Харкова до Борисполя, та з Борисполя до Риму, а Італія заборонила в`їзд туристам з України, тому запропонувала подовжити дію договору на рік.

Зв`язавшись з менеджером 15.07.2020, позивач повідомив про бажання розірвання договору з поверненням коштів, на що йому категорично відмовлено, посилаючись, що кошти пішли на авіаквітки та бронювання готелю.

Оскільки відповідачем туристичні послуги не надані, сплачені кошти не повернуто, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення в розмірі 3% з 05.08.2020.

Крім того, позивачу заподіяно й моральну шкоду через ненадання туристичних послуг не з вини позивача, що порушило право на відпочинок, а відмова у повернені коштів позбавила фінансової можливості, у зв`язку з чим позивач зазнав душевних страждань тощо, що позивач оцінює в розмірі 10000грн.

Позивач просив суд розірвати договір на туристичне обслуговування за №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020, що укладений між позивачем та ТОВ «Музенідіс Травел Харків»; визнати відмову відповідача, яка полягає в усній відмові менеджера з туризму відповідача у повернені належних коштів у розмірі 25807,50грн. неправомірною; стягнути з відповідача сплачені позивачем кошти в рахунок за ненадані туристичні послуги в розмірі 25807,50грн.; стягнути з відповідача сплачені позивачем кошти за послуги банку у розмірі 15грн; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000грн.; стягнути з відповідача неустойку у розмірі 3% від сплаченої суми за кожен ден прострочення виконання зобов`язання у розмірі 774,23 грн., починаючи з 05.08.2020 та зобов`язати відповідача надати суду належним чином завірені документи про фінансове забезпечення цивільної відповідальності перед туристом з боку банку або іншої кредитної установи.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки позовні вимоги задоволено частково.

Розірвано договір на туристичне обслуговування №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_1 сплачені кошти за договором на туристичне обслуговування №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020 в сумі 25807 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 3% річних від сплаченої суми за договором на туристичне обслуговування №ДТО/20-TRC04080А0 від 09.01.2020 у розмірі 25807 грн. В задовленні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс ТревелХарків» на користь держави судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп.

З рішенням суду першої інстанції не погодились позивач та відповідач оскарживши його до апеляційного суду.

У доводах апеляційної скарги позивач посилається не безпідставність висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на його користь моральної шкоди та коштів за послуги банку за переведення платежу, також вказує, що місцевий суд помилково стягнув на користь позивача суму сплачених коштів за договором про туристичне обслуговування в розмірі 25807 грн., оскільки позивачем було сплачено 25807 грн. 50 коп.

З огляду на наведене, просив апеляційний суд змінити третій та четвертий абзаци резолютивної частини рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2021 року в частинах стягнення з ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» стягнення з 25807 грн. на 25807 грн. 50 коп. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення районного суду скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача, посилаючись у доводах апеляційної скарги на неповне з`ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторонами надано відзиви на апеляційні скарги.

У доводах відзиву на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 наводить заперечення щзодо обставини, викладених у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Харків", та наводять аргументи, аналогічні викладеним ним у його апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ "Музенідіс Тревел Харків" звертає увагу суду на те, що позивачем не надано доказі вини відповідача у порушення умов договору про надання туристичних послуг, а отже відсутні підстави притягнення туроператора до відповідальності.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційних скарг, доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом встановлено, що 09.01.2020 між ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» та ОСОБА_1 укладено договір на туристичне обслуговування № ДТО/20-TRC04080А0, за умовами якого туроператор зобов`язався забезпечити надання туристичного продукту/туру за маршрутом Харків-Бориспіль-Рим та трансфером із аеропорту Рима до готелю у м. Террачина та в зворотному напрямку в період з 04.08.2020 по 14.08.2020 із наданням номеру в готелі «Lungomare» та медичного страхування туристів від нещасних випадків, усього на суму 51615грн.

10.01.2020 позивачем сплачено в рахунок туру 25807,50грн. та за переведення відповідачу коштів у розмірі 25807,50грн. сплачено 15 грн. за послуги банку.

Вказане підтверджено копіями договору на туристичне обслуговування №ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020, Додатку №1 до договору на туристичне обслуговування № ДТО/20- TRC04080А0 підтвердження заявки замовника, рахунку на оплату № TRC04080А0 від 10.01.2020, підтвердження заявки № TRC04080А0 від 10.01.2020, квитанції №17BFDF33BB від 10.01.2020 (а.с.9-18).

За умовами п.1 договору виконавець зобов`язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг (надалі туристичний продукт), а замовник зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити його.

Пунктом 1.4 договору на туристичне обслуговування передбачено, що послуги, які входять до складу Турпродукту, безпосередньо надаються замовнику третіми особамиперевізником, готелем (або іншим засобом розміщення), страховою організацією та іншими особами.

Відповідно ло п.1.5 договору послуги, які входять до складу Турбпродукту, потребують бронювання і підтвердження з боку третіх осіб, які надають такі послуги.

Отже, на підстав укладеного договору з боку ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» за заявкою на бронювання через грецького туроператора був заброньований туристичний продукт для позивача.

Відповідно до п.4.3 договору виконавець зобов`язаний у випадку виникнення обставин, що роблять неможливими надання замовнику послуг з вини виконавця (за винятком випадків форс-мажорних обставин та відмова консульських установ у видачі замовнику та/або туристам) у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником, в т.ч. туристом, за врахуванням фактично понесених виконавцем витрат.

Відповідно до п.5.7 договору замовник має право на відшкодування вартості ненаданих (наданих не в повному обсязі) виконавцем туристичних послуг у випадках, передбачених ст.20 ЗУ «Про туризм», якщо ненадання послуг відбулося не з вини замовника.

Як встановлено районним судом позивач виконав умови договору та здійснив оплату частини вартості туристичного туродукту в сумі 25807,50грн.

Указом Президента України № 87/2020 від 13 березня 2020 року введено в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинено корона вірусом SARS-CoV-2», відповідно до якого з 17 березня 2020 року закрито регулярне пасажирське сполучення через державний кордон України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-р«Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» урядом запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України в термін до 31.10.2020, одночасно із запровадженням карантину до 31.10.2020, тобто у період заброньованого туру.

Отже, станом на серпень 2020 перетин державного кордону України з туристичними цілями громадянами України був обмежений, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення припинено, а тому туристичне обслуговування у зазначеному у договорі напрямку був неможливим, і цю обставину турагент усунути не міг.

13.07.2020 відповідачем повідомлено позивачу, що заброньована подорож не відбудеться, повторно така інформація зазначена в листі на електронну адресу позивача 16.07.2020, при цьому, позивач відмовився від перебронювання туру та бажав повернення сплачених коштів.

Встановивши вказані обставини, з огляду на положення п.1 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про туризм», ч.2 ст. 651 ЦК України, місцевий суд дійшов висновку, що спірний договір на туристичне обслуговування від 09.01.2020 підлягає розірванню.

Крім того, посилаючись на положення ст.20, ст.30, ст.32, ст.33 Закону України «Про туризм», ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 610 та 611, ст.901 ЦК України, місцевий суд вказав, що суб`єкт туристичної діяльності, що порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору укладеного між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, оскільки відповідачем не виконані вимоги договору.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується із огляду на наступне.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України«Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до частини першої статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.20 Закону України « Про туризм», туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

У статті 25 Закону України«Про туризм»встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-рПро переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуаціїурядом запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України в термін до 31 жовтня 2020 року, одночасно із запровадженням карантину до 31 жовтня 2020 року, тобто у період заброньованого туру.

Крім того, світова пандемія спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 є загальновизнаним фактом та значною мірою вплинула на туризм.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України«Про торгово-промислові палати в Україні»форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин.

Разом з тим, колегія суддів проаналізувавши обставини справи, дійшла висновку, що саме по собі запровадження карантину не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань.

Зацікавлена сторона повинна довести, що вона не в змозі виконувати конкретні зобов`язання і що цю неможливість зумовив саме карантин. Особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв`язку між встановленим карантином та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором, а також в частині повернення позивачу фактично сплачених ним грошових послуг, враховуючи, що туристичні послуги останньому надані не були.

Встановлено, відповідач порушив умови договору на туристичне обслуговування від 09 січня 2020 року, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що туристичні послуги за договором позивачу в обумовлений сторонами строк надані не були.

Оскільки відповідач порушив умови договору та не повернув позивачу сплачені кошти за туристичні послуги згідно договору від 09 січня 2020 року, висновок місцевого суду щодо задоволення позовних вимог про розірвання договору на туристичне обслуговування та стягнення фактично сплачених позивачем сум та неустойки є обґрунтованим.

Вказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» щодо відсутності підстав для покладення на відповідача відповідальності за невиконання умов укладеного між сторонами договору.

Висновок місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди колегія суддів вважає вірним, оскільки він зроблений з урахуванням обставин справи, а саме невиконання умов договору відповідачем через незалежні від нього обставини.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо безпідставності висновку місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не заслуговують на увагу суду, оскільки, як вірно встановлено місцевим судом невиконання умов договору про надання туристичних послуг допущено туроператором з причин, що не залежали від нього. Крім того, факт спричинення моральної шкоди та її розмір не доведено належними та допустимими доказами, що є процесуальним обов`язком сторони у справі, відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України.

Інші наведені в апеляційних скаргах доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянтів з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374ч. 1 п. 1,375,381,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Харків"- залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця

Судді: Л. І. Пилипчук

В.М. Триголов