Ухвала

від 31.03.2023 по справі 643/11761/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 березня 2023 року

м. Київ

справа № 643/11761/20

провадження № 61-4533ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» про розірвання договору, визнання відмови у поверненні коштів протиправною, відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати договір на туристичне обслуговування від 09 січня 2020 року № ДТО/20-TRC04080А0, що укладений між ним та відповідачем; визнати неправомірною відмову відповідача, яка полягає в усній відмові менеджера з туризму відповідача, у повернені належних коштів у розмірі 25 807,50 грн; стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним кошти за ненадані туристичні послуги в розмірі 25 807,50 грн, кошти за послуги банку у розмірі 15,00 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн, неустойку у розмірі 3 % від сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов`язання у розмірі 774,23 грн, починаючи з 05 серпня 2020 року; зобов`язати відповідача надати суду належним чином завірені документи про фінансове забезпечення цивільної відповідальності перед туристом з боку банку або іншої кредитної установи.

Московський районний суд м. Харкова рішенням від 26 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали від 14 квітня 2021 року про виправлення описки, позов задовольнив частково. Розірвав договір на туристичне обслуговування від 09 січня 2020 року № ДТО/20-TRC04080А0, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Музенідіс Тревел Харків». Стягнув з ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_1 сплачені кошти за договором на туристичне обслуговування від 09 січня 2020 року № ДТО/20-TRC04080А0 в сумі 25 807,00 грн. Стягнув з ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 3 % річних від сплаченої суми за договором на туристичне обслуговування від 09 січня 2020 року № ДТО/20-TRC04080А0 у розмірі 25 807,00 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Полтавський апеляційний суд постановою від 02 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Музенідіс Тревел Харків» залишив без задоволення, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року - без змін.

21 березня 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні з відповідача моральної шкоди та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предмет спору, підстави позову, встановлені судами правовідносини та застосовані до них правові норми свідчать про те, що ця справа відноситься до справ про захист прав споживача, ціна позову в якій не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, справа № 643/11761/20 є малозначною в силу вимог пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких оскаржувані судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.

Саме по собі посилання в касаційній скарзі на неврахування судом висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» про розірвання договору, визнання відмови у поверненні коштів протиправною, відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов