Ухвала

від 18.03.2024 по справі 643/11761/20

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/11761/20

Провадження № 4-с/643/19/24

УХВАЛА

18.03.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмакової А.О.,

заявника: ОСОБА_1 ,

представника ДВС: Колісник В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за скаргою ОСОБА_1

на дії Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції під час примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2021 у справі № 643/11761/20

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел

Харків»

про розірвання договору, визнання відмови у поверненні коштів

протиправною, відшкодування матеріальних втрат та моральної

шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до Московського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2021 у справі № 643/11761/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» про розірвання договору, визнання відмови у поверненні коштів протиправною, відшкодування матеріальних втрат та моральної шкоди, відповідно до змісту якої просить суд:

- визнати неправомірною постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.01.2024 про повернення виконавчого листа стягувачу;

- скасувати постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.01.2024 про повернення виконавчого листа стягувачу.

Одночасно зі скаргою скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з даною скаргою.

Обґрунтовуючи викладені у скарзі вимоги скаржник посилається на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 12.01.2024 ВП № 71627355 винесена державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні скаржник підтримав заявлені вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник виконавчої служби у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення скаржника, представника виконавчої служби та дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17 зазначив, що в силу приписів вищевказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується «правомірна поведінка» виконавця.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 9 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з пунктом а) частини 1 статті 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина 2 статті 449 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку суд вважає його обґрунтованим, у зв`язку з чим поновлює пропущений скаржником строк на звернення до суду з даною скаргою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2021 у справі № 643/11761/20 позовні вимоги задоволено частково:

- розірвано договір на туристичне обслуговування № ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків»;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_1 сплачені кошти за договором на туристичне обслуговування № ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020 в сумі 25 807, 00 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 3% річних від сплаченої суми за договором на туристичне обслуговування № ДТО/20- TRC04080А0 від 09.01.2020 у розмірі 25807, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02.03.2023 вищевказане рішення суду залишено без змін.

12.01.2024 року головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Власик В.А. було винесено постанову про повернення виконавчого листа № 643/11761/20, виданого 18.04.2023 року Московським районним судом м. Харкова, стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, 07.03.2024 року начальником Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 71627355 від 12.01.2024.

На підставі вищевказаної постанови начальника виконавчої служби державним виконавцем 11.03.2024 року було винесено постанову про скасування документа «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» від 12.01.2024.

Таким чином, після звернення скаржника до суду з даною скаргою органом виконавчої служби були відновлені права стягувача і постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 71627355 від 12.01.2024 скасована.

Однак незважаючи на це скаржник наполягає на задоволенні поданої скарги.

Водночас, статтею 451 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, оскільки після звернення до суду з даною скаргою органом виконавчої служби було відновлено порушене право скаржника та скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 12.01.2024, яка є предметом даної скарги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої скарги.

Керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції під час примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2021 у справі № 643/11761/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Харків» про розірвання договору, визнання відмови у поверненні коштів протиправною, відшкодування матеріальних втрат та моральної шкоди.

2. Відповідно до ст. 261 ЦПК України дана ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом 15 днів шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2024 року.

Суддя Н.В. Новіченко