Ухвала

від 14.03.2023 по справі 522/24660/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/24660/16-ц

Провадження № 2/522/340/23

УХВАЛА

14 березня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

Ухвалою від 21.12.2016 (суддя Бойчук А.Ю.) відкрито провадження у справі.

11.07.2019 на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 522/246660/16- ц у зв`язку із закінченням повноважень судді Бойчука А.Ю.

11.07.2019 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Шенцевій О.П. 15.07.2019 суддею Шенцевою О.П. заявлено самовід у розгляді справи.

15.07.2019 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Донцову Д.Ю. Ухвалою від 15.09.2022 заяву ОСОБА_1 про відвід судді судді Донцова Д.Ю. визнано необґрунтованою.

Ухвалою від 19.09.2022 заяву про відвід судді Донцова Д.Ю. задоволено та відведено від розгляду справи.

Ухвалою від 23.02.2022 задоволено самовідвід судді Чернявської Л.М.

Ухвалою від 27.09.2022 задоволено заяву судді Федчишеної Т.Ю. про самовідвід у справі.

Ухвалою від 08.11.2022 задоволено самовідвід судді Павлик І.А.

Ухвалою від 05.12.2022 задоволено самовідвід судді Абухіна Р.Д.

Ухвалою від 12.12.2022 задоволено заяву судді Свяченої Ю.Б. про самовідвід у справі.

Ухвалою від 21.12.2022 задоволено самовідвід судді Бондаря В.Я.

Ухвалою від 02.01.2023 задоволено самовідвід судді Науменка А.В.

Ухвалою від 17.01.2023 задоволено самовідвід судді Домусчі Л.В.

Ухвалою від 18.01.2023 задоволено самовідвід судді Яреми Х.С.

Ухвалою від 30.01.2023 задоволено самовідвід судді Ковтун Ю.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2023 року цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права передана на розгляд судді Шестаковій Я.В. - 06.02.2023 року.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Шестакової Я.В. у справі було задоволено заяву судді Шестакової Я.В. про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси №45/23 від 10.02.2023 року по справі було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Матеріали цивільної справи (справа № 522/24660/16-ц провадження, № 2/522/340/23) передано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для подальшого розподілу у порядку встановленому ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.

У порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10 лютого 2023 року головуючим визначено суддю Косіцину В.В., яка ухвалою від 23 лютого 2023 року прийняла справу до свого провадження.

14 березня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого по справі судді, яка мотивована тим, що суддя Косіцина В.В. працює в одному суді з суддею Приморського районного суду м. Одеси Літвіновою (Федусик) В.В., яка є матір`ю дітей ОСОБА_3 , який є засновником та керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», а тому судді мають упереджене ставлення до нього - відповідача ОСОБА_1 . Тому, посилаючись на дружні стосунки якої із суддями Приморського районного суду м. Одеси заявляє відвід судді Косіциній В.В.

Суд, зваживши доводи заяви, перевіривши обґрунтованість наведених у ній даних, прийшов до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Підстави для відводу визначені ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Судом приймається до уваги, що право на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією ООН 27.07.2006 р. № 2006/23.

Суд (судді), зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи, в тому числі позивачів.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.

Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування. Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.

Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення з заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про відвід, оскільки заявником не надано належних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді в результаті розгляду справи, а також не надано доказів наявності інших обставин, що викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, інших підстав для відводу судді засідання, передбачених ст.ст. 36 та 37 ЦПК України, судом також не встановлено.

Так, дійсно суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В. та суддя Приморського районного суду м. Одеси Літвінова В.В. є колегами, працюють в одному суді та в одному приміщенні.

Проте, між суддею Косіциною В.В. та суддею Літвіновою В.В. відсутні будь-які дружні або приятельські стосунки, саме тому мною не був завлений собі самовідвід та справа була прийнята до свого провадження з метою неупередженого та об`єктивного розгляду.

Жодних доказів протилежного, а саме дружніх стосунків між судею Косіциною В.В. та судею Літвіновою В.В. відповідачем не надано.

Таким чином, підстави звернення із заявою про відвід судді - є суб`єктивною оцінкою заявника та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного та не можуть оціночно визначатись стороною як сумніви в об`єктивності, неупередженості судді.

Разом з тим, відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, мають бути усунуті будь-які сумніви учасників справи в неупередженості судді у спосіб відведення такого судді від подальшого розгляду справи.

У відповідності з п. 66 Рішення ЄСПЛ (Справа «Мироненко і Мартенко проти України, заява № 4785/02») безсторонність судді за усталеною практикою Суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»). Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 статті 6 Конвенції, приходжу до висновку, що з метою забезпечення достатніх гарантій для того щоб виключити сумнів щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, заява про відвід головуючого судді підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву відповідача - ОСОБА_1 про відвід судді.

Відвести суддю Приморського районного суду міста Одеси Косіцину Валерію Володимирівну від участі у справі №522/24660/16-ц у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа Одеська міська рада про знесення самочинного будівництва та відновлення становища, яке існувало до моменту порушеного права.

Матеріали справи передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у порядку встановленому ч.3 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.