Постанова

від 08.03.2023 по справі 340/4442/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 березня 2023 року м. Дніпросправа № 340/4442/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (суддя Пасічник Ю.П., м. Кропивницький) у справі № 340/4442/22

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"

до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

встановив:

У вересні 2022 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі позивач або скаржник) звернулось до суду із позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (далі відповідач), третя особа: яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі третя особа), у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по неповерненню основної винагороди виконавця в розмірі 5 388 825,14 грн., списаної з рахунків ВАТ «Кіровоградгаз» в межах виконавчого провадження № 69442956 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2022 року по справі № 912/2427/22;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича повернути ВАТ «Кіровоградгаз» основну винагороду виконавця в сумі 5387883,71 грн., списану з рахунків ВАТ «Кіровоградгаз» як таку, що отримана безпідставно.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстави для задоволення позову відсутні, адже постанова про стягнення про стягнення винагороди державного виконавця не була скасована.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги позивача мотивовано, зокрема тим, що після набрання чинності змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», цим законом підлягає врегулювання заборгованість позивача за рішенням суду у справі №912/2427/21, і як наслідок винагорода приватного виконавця не стягується. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не дослідив обставину, що винагорода приватного виконавця не може бути стягнута у тих випадках, коли сума заборгованості підлягає врегулюванню Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» незалежно від дій, вчинених виконавцем. Вказує, що приписами п. 6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» питання не стягнення виконавчого збору (винагороди приватного виконавця) не ставиться в залежність від чинності безпосередньо самої постанови приватного виконавця. Зазначає, що відповідачем протиправно не повернуто позивачу стягнуту з нього основну винагороду в розмірі 5 388 825,14 грн., яка згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження» не стягується.

З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач та третя особа подали відзиви на апеляційну скаргу позивача, в яких погоджуються з рішенням суду першої інстанції, а також зазначають, що позивач був включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу лише 20.09.2022 року, тому на нього не поширювалась дія Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» на час стягнення винагороди приватним виконавцем, в зв`язку з чим відсутні правові підстави, які передбачають можливість повернення стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Крім того, Закон № 2479-ІХ ще не був прийняти та не набрав чинності; п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягав застосуванню.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи проти вимог апеляційної скарги заперечили, підтримавши висновки суду першої інстанції, посилаючись на доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2021 №912/2427/21 стягнуто з позивача на користь третьої особи 147822734,75 грн. основного боргу, 4350618,20 грн. пені, 1606409,42 грн. 3% річних та 1718221,97 грн. інфляційних втрат, а також 650695,50 грн. судового збору.

24.01.2022 на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області видано наказ про примусове виконання рішення.

18.07.2022 третя особа звернулась до відповідача із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2021.

За заявою третьої особи 18.07.2022 відповідачем відкрито виконавче провадження ВП №69442956, крім того, цією ж датою відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, про що позивача повідомлено рекомендованою кореспонденцією, яка отримана 22.07.2022.

Постановами відповідача від 18.07.2022 накладено арешт на майно та грошові кошти позивача.

Розпорядженням відповідача від 21.07.2022 №69442956 здійснено розподіл грошових коштів, які надійшли з рахунків позивача, в т.ч. здійснено зарахування третій особі 53878837,12 грн. в якості часткової оплати боргу по ВП №69442956 та відповідачеві грошових коштів в сумі 5387883,71 грн. в якості основної винагороди приватного виконавця.

Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що позивач звернувся до державного виконавця із заявою від 09.09.2022 року, у який просив скасувати постанову про стягнення основної винагороди та повернуті грошові кошти, які, на думку скаржника, стягнуті безпідставно. Не отримавши відповідь, 23.09.2022 року позивач, вважаючи протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича по неповерненню основної винагороди виконавця в розмірі 5388825,14 грн., списаної з рахунків ВАТ «Кіровоградгаз» в межах виконавчого провадження № 69442956 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2022 року по справі № 912/2427/22, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач надав відповідь на лист позивача (а.с. 192-193 т. 2), в якому відмовив у задоволенні заяви, але відповідь надійшла скаржнику 30.09.2022 року, тобто після звернення ВАТ «Кіровоградгаз» до суду.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оцінка правомірності постанови про стягнення основної суми винагороди може бути надана лише у разі її оскарження. Судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2022 відповідачем відкрито виконавче провадження ВП №69442956, крім того, цією ж датою відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця. При цьому за повідомленням позивача постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця ним не оскаржувалась. Зважаючи на те, що стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця здійснено на підставі постанови від 18.07.2022 , яка позивачем не оскаржувалась, суд не знайшов підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, та, з урахуванням доводів сторін, зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.1 ст.5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно приписів ч.3 ст. 45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Положеннями п.6 ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

14.07.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі Закон № 1639-IX).

Приписами абзацу восьмого статті 1 Закону № 1639-IX, з урахуванням змін, внесеними згідно із Законом № 2479-IX від 29.07.2022, який набрав чинності 19.08.2022, визначено, що заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, є зокрема заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.

Отже, згідно наведеній нормі Закону № 2479-IX, заборгованість позивача за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2022 у справі №912/2427/21 підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX, оскільки позивач є оператором газорозподільних систем, заборгованість позивача підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, за договором з транспортування природного газу (від 23.12.2019 №1910000161), укладеним з третьою собою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.

Разом з тим, відповідно статтею 1 Закону № 1639-ІХ, визначено, що реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

Згідно ст. 2 Закону № 1639-ІХ Закону дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Згідно ст. 3 Закону № 1639-ІХ для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що за заявою третьої особи 18.07.2022 відповідачем відкрито виконавче провадження ВП №69442956. Також цією датою відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, про що позивача повідомлено рекомендованою кореспонденцією, яка отримана 22.07.2022.

В подальшому, розпорядженням відповідача від 21.07.2022 №69442956 здійснено розподіл грошових коштів, які надійшли з рахунків позивача. Зокрема здійснено зарахування грошових коштів третій особі 53878837,12 грн. в якості часткової оплати боргу по ВП №69442956 та відповідачеві грошових коштів в сумі 5387883,71 грн. в якості основної винагороди приватного виконавця.

Колегія суддів зазначає, що станом на 21.07.2022 року, тобто на день стягнення відповідачем основної винагороди приватного виконавця у ВП №69442956, заборгованість позивача за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2022 у справі №912/2427/21 врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX не підлягала. Так, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що лише 20.09.2022 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 1173 про включення ВАТ «Кіровоградгаз» до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що дія закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом.

Отже, станом на 21.07.2022 року підстави для не стягнення основної винагороди приватного виконавця у відповідача були відсутні.

Посилання скаржника на п. б ч. 5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає, що виконавчий збір (основна винагорода приватного виконавця) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами, не стягується, не приймаються апеляційним судом до уваги з наведених вище підстав.

З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не допустив протиправну бездіяльність по неповерненню основної винагороди виконавця в розмірі 5 388 825,14 грн., списаної з рахунків ВАТ «Кіровоградгаз» в межах виконавчого провадження № 69442956 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2022 року по справі № 912/2427/22, адже підстави для повернення відповідачем основної винагороди виконавця в розмірі 5 388 825,14 грн. відсутні.

Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судом першої інстанції, позивач не оскаржував постанову відповідача від 18.07.2022 у ВП №69442956 про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця. Разом з тим, колегія суддів вважає, що це не мало бути єдиною підставою для відмови у позові, оскільки якщо б постанова не була оскаржена, але основна винагорода приватного виконавця не була стягнута, то з часу включення позивача до Реєстру відповідно до п. б ч. 5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не мало бути здійснено в силу наведеного закону, а тому з цих підстав оскарження постанови не вимагається. До того ж, позивач не зазначає як підставу позову протиправність постанови відповідача, а посилається лише на зміни в правовому регулюванні спірного питання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина рішення підлягає доповненню.

Згідно ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що слід змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, доповнивши її обґрунтування, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 340/4442/22 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 13.03.2023 р.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко