Постанова

від 14.03.2023 по справі 420/1811/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/1811/22Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 312083 від 20 вересня 2021 року, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ на підставі Акту від 09 серпня 2021 року № 291829;

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 312084 від 20 вересня 2021 року, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. згідно абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ на підставі Акту від 09 серпня 2021 року № 291829;

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 312085 від 20 вересня 2021 року, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ на підставі Акту від 09 серпня 2021 року № 306424;

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 312086 від 20 вересня 2021 року, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. згідно абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ на підставі Акту від 09 серпня 2021 року № 306424;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" усі судові витрати, у тому числі витрати з оплати професійної правничої допомоги (розмір буде визначений додатково) та судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову в розмірі 2481,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в грудні 2021 року Біляївським ВДВС в Одеському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у межах виконавчих проваджень № 67907953 від 15.12.2021 року, № 67910039 від 16.12.2021 року, № 67909526 від 16.12.2021 року та № 67909793 від 16.12.2021 року на виконання постанов Південного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.09.2021 року № 312083, 312084, 213085, 312086 було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі на суму 71400,00 грн. Надалі, 12.01.2022 року на виконання адвокатського запиту, від відповідача надійшли копії постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів та копії актів. Позивач не погоджується з прийнятими постановами, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники. Також, позивач зазначив, що своєчасно не отримував від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки повідомлення про дату, час та місце розгляду справ про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, у зв`язку з чим не надали змогу ТОВ "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" надати пояснення щодо встановленого порушення, що призвело до порушення принципів Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28 вересня 1977, зокрема: право бути вислуханим, виклад мотивів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року позовну заяву задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, в якому відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводами апеляційної скарги зазначено, що Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки заздалегідь підготовано та направлено запрошення про розгляд справи, а причини неотримання відправлення позивачем не залежать від відповідача. Апелянт вказує, що Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не зобов`язує відповідача встановлювати факт отримання позивачем повідомлення-запрошення про розгляд адміністративної справи. Апелянт зазначає, що відсутність позивача при розгляді справи не позбавляє його права на оскарження в подальшому прийнятого рішення, зазначеним право позивач реалізував шляхом звернення до суду. Відтак, на думку апелянта, відповідач свій обов`язок щодо повідомлення про дату й час розгляду справи виконав, правомірно надіславши запрошення на зареєстровану адресу позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат О.С. Щукін зазначає, що ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» у серпні 2021 року не здійснювало автомобільні перевезення наступними транспортними засобами - самоскид MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; напівпричіп PACTON Т3007 р/н НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; самоскид DAF CF84.410 р/н НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 ; напівпричіп STAS S33-9CX р/н НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_8 оскільки вони знаходились у фактичному володінні та користуванні ПП «КАЙМАН-К. З боку Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки не надано докази ані вручення ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», ані повернення запрошення - повідомлення або те, що така інформація була перевірена Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за допомогою трекінг повідомлення Укрпошти. Позбавлення заінтересованої особи - ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів неупередженість, повноту та обґрунтованість рішення. Представник позивача вказує, що для ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» це мало істотне значення, оскільки ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» було позбавлене можливості надати докази, на підтвердження того, що ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» не було перевізником вантажу у зазначені дати проведення перевірок. Представник позивача вказує, що документи, які містяться у матеріалах справи № 420/1811/22, свідчать про те, що вказані транспортні засоби у відповідності до вимог чинного законодавства були передані ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» у користуванні іншій особі, а тому ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини першої статті 6о Закону України «Про автомобільний транспорт». Додатково наголошує, що матеріали справи № 420/1811/22 не містять будь-яких доказів на підтвердження отримання або надходження поштового відправлення до поштового відділення ТОВ «ФОРВАРД- ТРАНС ГРУПП». Представник позивач вказує, що відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Крім того, представник позивача зазначає, що станом на дату складання даного відзиву на апеляційну скаргу судові витрати ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» становлять 10000,00 (десять тисяч) гривень та складаються з витрат на професійну правничу допомогу із дослідження та аналізу змісту апеляційної скарги, формування правової позиції по справі № 420/1811/22 та складання відзиву на апеляційну скаргу. На виконання ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України та інших приписів Кодексу адміністративного судочинства України заявляє, що докази на підтвердження вищезазначеного розміру витрат ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» на отримання професійної правничої допомоги при розгляді П`ятим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення П`ятим апеляційним адміністративним судом судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, представник позивача просить за результатами апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін; усі судові витрати, що будуть мати місце при апеляційному розгляді справи покласти на Державну службу України з безпеки на транспорті; у тому числі стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» зареєстровано в ЄДРПОУ 14.06.2019 року номер запису № 15571020000003033 (а.с.20).

Основним видом діяльності є 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Так, між ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» (орендодавець) та ПП «КАЙМАН-К» (орендар), 29.07.2020 року уклали договір № 2907/20 про оренду транспортних засобів, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування, а орендар приймає в тимчасове платне користування наступний транспортний засіб: самоскид MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_9 , номер шасі НОМЕР_10 . (а.с.23-26)

Відповідно до п.2.1 Договору транспортний засіб використовується орендарем для здійснення ним господарської діяльності з перевезення вантажів.

Також, суд встановив, що на виконання вказаного договору укладено акт прийому-передачі транспортного засобу від 01.08.2020 року (а.с.27).

Сторонами договору оренди транспортних засобів, 04.01.2021 року було укладено договір про внесення змін та доповнень, відповідно до п. 1.1 Договору зазначено: викласти п.1.1 ст. 1 Загальні положення в такій редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування, а орендар приймає в тимчасове платне користування наступні транспортні засоби: самоскид MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_9 , номер шасі НОМЕР_10 ; самоскид MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_11 , номер шасі НОМЕР_2 ; напівпричіп PACTON Т3007 р/н НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; самоскид DAF CF84.410 р/н НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 ; напівпричіп STAS S33-9CX р/н НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_8 (а.с.28-29).

На виконання вказаного договору про внесення доповнень сторонами підписано Акт приймання-передачі від 04.01.2021 року (а.с.30).

Також судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.08.2021 року відповідно до направлення на перевірку від 03.08.2021 року № 026499, було здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF/STAS, номерний знак НОМЕР_5 та НОМЕР_7 .

За результатами проведеної перевірки було підписано Акт № 291829 від 09.08.2021 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.132).

Відповідно до вказаного Акту, виявлено порушення передбачене ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 вказаного Закону, ч. 1 абз. 3 надання послуг з перевезення вантажів без оформлених документів перелік яких визначено ст. 48 Закону, а саме товарно - транспортна накладна, ч. 1 абз. 16 перевищення нормативно вагових норм встановлених законодавством понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водій з актом ознайомився, від письмових пояснень та підпису відмовився.

Відповідно до акту № 0063873 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 09.08.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки в Одеській області здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF CF 85.410 реєстраційний номер НОМЕР_5 , та напівпричіп STAS S33-9CX реєстраційний номер НОМЕР_7 , найменування вантажу пісок (подільний).повна маса тонн 40 т., фактична 51 т. 250 кг.(а.с.133)

Відповідно до довідки № 0075786 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09.08.2021 року автомобіль DAF CF85.410 реєстраційний номер НОМЕР_5 та причіп STAS S33-9CX реєстраційний номер НОМЕР_7 , за результатами вагового контролю повна маса транспортного засобу 51 т. 250 кг. Також наявний талон про результатами зважування № 1744 від 09.08.2021 року о 19:55 (а.с.134-135).

Відповідно до розрахунку б/н плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0063873 від 09.08.2021 року розраховано плату за 1 км. проїзду 2,469, всього до сплати: 2469,08 євро. (а.с.136)

Також судом встановлено, що відповідно до Акту № 306424 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.08.2021 року, було здійснено перевірку автомобілю MAN/PACTON реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , що належить ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» (а.с.140).

Під час перевірки встановлено порушення передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 ПДР України, а саме: нормативно загальна маса 40 т., фактична становить 53,30 т. (33,25%), нормативне навантаження на одиночну вісь 11 т., фактично становило 13,5 т. (27,23%), нормативне навантаження на строєну вісь 22 т., фактичне навантаження 32,5 т. (47,739%) у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст.. 60 Закону п. 4.1 абз. 3 відсутня ТТН при наданні послуг з перевезення вантажів; п. 4.1 абз. 16 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водій від надання пояснень відмовився, про що зроблено запис.

Відповідно до Акту № 0057584 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.08.2021 року автомобіль MAN TGX 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп PACTON T3007 реєстраційний номер НОМЕР_3 , нормативно допустима маса 40 т., фактична 53,30 т. Також наявний талон про результатами зважування № 1746 від 09.08.2021 року о 20:00 (а.с.141,145).

Відповідно до Довідки № 0075981 від 09.08.2021 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля MAN TGX 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп PACTON T3007 реєстраційний номер НОМЕР_3 за результатами вагового контролю навантаження на осі, 1-7,3, 2 13,5, 3-10,8, 4-10,6, 5-11,1. Повна маса транспортного засобу 53,30 т. (а.с.142).

Також, відповідно до розрахунку № б/н великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0057584 від 09.08.2021 року автомобіль MAN TGX 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп PACTON T3007 реєстраційний номер НОМЕР_3 , за 1 км проїзду - 2,825 євро/км, всього до сплати: 2825,45 євро (а.с.143).

Так, на підставі актів та довідок, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, Південним міжрегіональним управлінням Уктрансбезпеки 20.09.2021 року прийнято:

- постанову № 312086, підставою для якої став АКТ від 09.08.2021 року № 306424, допущено порушення законодавства відповідальність за яке передбачено ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. (а.с.146).

- постанову № 312085, підставою для якої став АКТ від 09.08.2021 року № 306424, допущено порушення законодавства відповідальність за яке передбачено ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. (а.с.147).

- постанову № 312084, підставою для якої став АКТ від 09.08.2021 року № 291829, допущено порушення законодавства відповідальність за яке передбачено ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. (а.с.148).

- постанову № 312083, підставою для якої став АКТ від 09.08.2021 року № 291829, допущено порушення законодавства відповідальність за яке передбачено ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. (а.с.149).

Копії постанови направлені на адресу позивача із супровідним листом від 23.09.2021 року (а.с. 129), що підтверджено копією квитанції та поштовим повідомленням про вручення (а.с. 127).

Позивач, не погоджуючись із прийнятими постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів, звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушена процедура розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призвело до прийняття необґрунтованих постанов, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 312083, №312084, №312085, №312086 від 20.09.2021 року є протиправними та належать скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до ст.1 Закону № 2344-ІІІ рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За змістом ч.7 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Відповідно до ч.17 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.ч. 18, 19 ст.6 Закону № 2344-ІІІ у разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 49 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів має право:

відмовлятися від прийняття для перевезення вантажу, який не відповідає встановленим вимогам або вимогам щодо пломбування вантажу, якщо відтиск пломби нечіткий або пломбу пошкоджено;

вимагати від вантажовласника (уповноваженої ним особи) належного закріплення вантажу на транспортному засобі відповідно до встановлених законодавством вимог та очищення його кузова від залишків вантажу.

Водій транспортного засобу зобов`язаний:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ (в редакціїї, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз.16 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ (в редакціїї, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 вказаного Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є:

1) реалізація державної політики у сфері безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Підпунктами 2, 19, 29 пункту 5 відповідного Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (надалі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1567, Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 4 Порядку №1567 Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Положення про формений одяг, службове посвідчення, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансбезпеки затверджує Мінінфраструктури.

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з п. п. 14,15 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно з п. 22 Порядку № 1567 у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п.25 Порядку № 1567).

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (п. 26 Порядку № 1567).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку №1567).

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (п.29 Порядку № 1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акта, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.

При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Виходячи із наведеного, участь позивача спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

Отже, визначальним в межах розгляду даної справи суд вважає встановлення факту того, чи є позивач автомобільним перевізником в розумінні положень Закону №2344-III, адже основні доводи позивача полягають саме в тому, що відповідач протиправно застосував адміністративно-господарські штрафи до неналежного суб`єкта правопорушення.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі ст.33 Закону №2344-III, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Отже, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт чи на комерційній основі перевезення вантажів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» є власником автомобілів MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_9 , MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_1 , напівпричіп PACTON T3007 р/н НОМЕР_3 , DAF GF84.410 р/н НОМЕР_5 та напівпричіп STAS S33-9CX р/н НОМЕР_7 .

Між ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» (орендодавець) та ПП «КАЙМАН-К» (орендар), 29.07.2020 року укладено договір № 2907/20 про оренду транспортних засобів, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування, а орендар приймає в тимчасове платне користування наступний транспортний засіб: самоскид MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_9 , номер шасі НОМЕР_10 . (а.с.23-26)

Відповідно до п.2.1 Договору, транспортний засіб використовується орендарем для здійснення ним господарської діяльності з перевезення вантажів.

Н виконання вказаного договору укладено акт прийому-передачі транспортного засобу від 01.08.2020 року (а.с.27).

Сторонами договору оренди транспортних засобів, 04.01.2021 року було укладено договір про внесення змін та доповнень, відповідно до п. 1.1 Договору зазначено: викласти п.1.1 ст. 1 Загальні положення в такій редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування, а орендар приймає в тимчасове платне користування наступні транспортні засоби: самоскид MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_9 , номер шасі НОМЕР_10 ; самоскид MAN TGX 18/440 р/н НОМЕР_11 , номер шасі НОМЕР_2 ; напівпричіп PACTON Т3007 р/н НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; самоскид DAF CF84.410 р/н НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 ; напівпричіп STAS S33-9CX р/н НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_8 (а.с.28-29), та на виконання вказаного договору про внесення доповнень сторонами підписано Акт приймання-передачі від 04.01.2021 року (а.с.30).

На час проведення перевірки водієм не надано документів на підтвердження того, що транспортні засоби перебувають в оренді та не перебувають у фактичному користуванні ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУП» та не повідомлено про це, також були відсутні товарно-транспортні накладні, за допомогою яких уповноважені особи Укртрансбезпеки могли би встановити перевізника вантажу.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що на час проведення перевірки та складання актів з проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дії відповідача були правомірними.

Однак, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем порушена процедура розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Колегія суддів зазначає, що позивач не був обізнаним про час та місце розгляду справ про порушення, а отже у порушення вищенаведеним вимогам чинного законодавства, відповідачем розглянуто справи про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" без участі позивача та без належного повідомлення його про час і місце розгляду справ, чим відповідно позбавлено права взяти участь у розгляді справ з метою свого захисту, надання письмових доказів, та пояснень щодо виявлених під час перевірки порушень, встановлених у Актах перевірки.

Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що апелянтом не надано доказів (рекомендоване повідомлення), які підтверджують повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП" про дату, час та місце розгляду справ про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту.

До відзиву, який було надано апелянтом до суду першої інстанції додано копію документа, який є нечитабельним та на якому міститься копія фіскального чеку датованого 07.09.2021 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було дотримано приписів Порядку № 1567 щодо дотримання процедури розгляду актів перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справ, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 20 вересня 2021 року, відсутні докази повідомлення позивача про розгляд справ, а тому відповідачем безпідставно розглянуто справи без участі позивача та прийнято оскаржувані постанови.

Крім того, суд встановив, що для позивача це мало істотне значення, оскільки позивач був позбавлений можливості надати докази, на підтвердження того, що він не був перевізником вантажу у зазначені дати проведення перевірок.

Документи, які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що вказані транспортні засоби у відповідності до вимог чинного законодавства були передані позивачем у користуванні іншій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Враховуючи вищевикладене, апелянт не виконав вимоги Порядку №1567 та належним чином не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а отже постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів підлягають скасуванню.

Крім того, у постанові Верховний Суд від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.

Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин порушення права позивача бути обізнаним про час та місце розгляду справи відносно нього, з огляду на викладені в адміністративному позові зауваження щодо матеріалів перевірки, та суті стверджуваних порушень, вплинули/ об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такого розгляду та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень, оскільки позивач був позбавлений можливості надати пояснення та відповідні документи.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Що стосується клопотання представника позивача адвоката Щукіна О.С. про стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті витрат на професійну правничу допомогу витрат на надання правової допомоги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 3, 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання представник позивача зазначає, що докази на підтвердження розміру витрат ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» на отримання професійної правничої допомоги при розгляді П`ятим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення П`ятим апеляційним адміністративним судом судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що питання стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом після подання позивачем відповідних заяви та доказів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик