Постанова

від 14.03.2023 по справі 120/3426/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3426/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

14 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Путіліна Є.В.,

представника відповідача: не з`явився,

представників третіх осіб: Мусулевського А.А., Сеніва А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , політична партія "Українська Стратегія Гройсмана", Вінницька обласна рада про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , політична партія "Українська Стратегія Гройсмана", Вінницька обласна рада в якому просив:

- визнання протиправною та скасування постанови відповідача № 1 від 06.04.2022 "Про визнання обраним депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 ";

- визнання протиправною та скасування постанови відповідача № 2 від 06.04.2022 "Про реєстрацію депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 ".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив.

Представники третіх осіб заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 був обраний депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року за списком Вінницької обласної організації політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана".

05.02.2022 на конференції Вінницької обласної організації політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана" вирішено внести пропозицію щодо відкликання депутата Вінницької обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 2, 5 частини першої статті 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону; невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції).

Про вказане рішення Вінницьку ОТВК повідомлено листом Вінницької обласної організації політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана" від 07.02.2022 № 702/2022/7 (вх. № 461 від 08.0.2022).

Про факт отримання вищезазначеного листа та прийняте місцевою організацією партії рішення повідомлено позивача (листом Вінницької ОТВК від 09.0.2022 № 463) та Вінницьку обласну раду (листом Вінницької ОТВК від 09.02.2022 № 462).

21.02.2022 відбувся позачерговий з`їзд політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана", на якому за результатами розгляду пропозиції Вінницької обласної організації Партії ухвалено рішення про відкликання депутата Вінницької обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 за народною ініціативою.

Про прийняте рішення доведено до відома Вінницької ОТВК шляхом надсилання на адресу Комісії копії витягу з протоколу № 1/2022 від 21.02.2022 позачергового з`їзду політичної партії " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (вх. № 464 від 23.02.2022).

25.03.2022 відбулося пленарне засідання чергової 22 сесії Вінницької обласної ради VIII скликання, на якому голова Ради ОСОБА_3 повідомив, що на позачерговому з`їзді політичної партії " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 21.02.2022 прийнято рішення відкликати депутата обласної Ради ОСОБА_1 за народною ініціативою, і що з урахуванням вимог чинного законодавства (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад") повноваження депутата ОСОБА_1 припинені достроково.

У відповідь на звернення позивача від 25.03.2022 (копії такого звернення суду не надано), Вінницька ОТВК листом № 468 від 25.03.2022 за підписом голови Комісії Стояна О.П. повідомила позивача про надходження на адресу Комісії 23.02.2022 витягу з протоколу № 1/2022 позачергового з`їзду політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана", який відбувся у місті Києві 21.02.2022. У листі також зазначено, що засідання Комісії з розгляду відповідного питання було заплановане на 26.02.2022, але не проведене через початок військових дій; жодних рішень чи постанов Комісія не приймала; засідання Комісії буде проведене після припинення воєнного стану.

30.03.2022 ОСОБА_2 звернувся до Вінницької ОТВК із заявою, в якій просив невідкладно провести засідання Комісії та розглянути питання про визначення наступного за черговістю кандидата у депутати Вінницької обласної ради VIII скликання від місцевої організації політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана". Така заява зареєстрована Комісією 05.04.2022, вх. № 469.

05.04.2022 головою Вінницької ОТВК Стояном О.П. скликано засідання Комісії на 18:00 год 06.04.2022 для розгляду питання про визнання обраним та реєстрацію депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати, у зв`язку з відкликанням за народною ініціативою депутата ОСОБА_1

06.04.2022 відбулося засідання Вінницької ОТВК, на якому прийнято постанову № 1 "Про визнання обраним депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 " та постанову № 2 "Про реєстрацію депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 ".

Позивач з вказаними постановами не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що були прийняті з грубим порушенням процедури, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначаються Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі Закон № 93-IV).

Відповідно до положень частини першої-третьої статті 4 вказаного Закону депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради, у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.

Водночас процедура відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою регламентується розділом V Закону № 93-IV (статті 37-48).

Так, згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 93-IV підставами для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою можуть бути:

1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили;

2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону;

3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано;

4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов`язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними;

5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

Частиною першою статті 38 Закону № 93-IV установлено, що право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 Закону № 93-IV рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 39 Закону № 93-IV у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.

Голова, а в разі його відсутності заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.

Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

За змістом положень частини сьомої, дев`ятої статті Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

При цьому статтею 46 Закону № 93-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених правових норм дає можливість зробити такі основні висновки:

1) однією із законних підстав для дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради, яка не потребує прийняття рішення про це відповідною радою, є відкликання депутата за народною ініціативою;

2) перелік правових підстав для відкликання депутата за народною ініціативою є вичерпним, а сама процедура відкликання депутата чітко регламентована законом;

3) право ініціювати відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою належить двом суб`єктами: місцевій організації політичної партії, від якої особу обрано депутатом, та громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу; водночас алгоритм дій у процедурі відкликання депутата різниться залежно від суб`єкта ініціативи;

4) рішення про відкликання депутата за ініціативою місцевої організації політичної партії приймається вищим керівним органом політичної партії за результатами розгляду протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції про відкликання такого депутата за народною ініціативою;

5) рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою є достатньою та самостійною правовою підставою для визнання відповідною територіальною виборчою комісією обраним наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії; при цьому територіальна виборча комісія зобов`язана (а не наділена дискреційними повноваженнями) прийняти рішення про визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати та зареєструвати його депутатом відповідної місцевої ради;

6) повноваження такого депутата починаються після заслуховування на черговому пленарному засіданні місцевої ради відповідного повідомлення територіальної виборчої комісії;

7) закон гарантує право на оскарження в адміністративному суді будь-яких рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, що стосуються процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи третіх осіб про те, що оскаржувані постанови Вінницької ОТВК № 1 та № 2 від 06.04.2022 не порушують прав та законних інтересів позивача, адже відповідні рішення були прийнятті відповідачем саме в межах процедури відкликання депутата ОСОБА_1 за народною ініціативою та на підставі рішення вищого керівного органу Партії про його відкликання за пропозицією місцевої організації Партії, за списками якої позивача було обрано депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року.

При цьому суд погоджується з твердженнями представника позивача, що відновлення прав позивача ОСОБА_1 у спірних правовідносинах є неможливим без скасування у судовому порядку оскаржених постанов, зважаючи на те, що третя особа ОСОБА_2 набув повноважень депутата саме на підставі цих постанов та саме як наступний за черговістю (після позивача) кандидат у депутати від відповідної місцевої організації політичної партії за підсумки чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року.

Таким чином, ОСОБА_2 посів місце депутата Вінницької обласної ради VIII скликання замість вибулого депутата ОСОБА_1 у зв`язку з реалізацією процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. А тому будь-яке прийняте в межах цієї процедури рішення Вінницької ОТВК закономірно зачіпає права та інтереси позивача та може бути предметом оскарження в адміністративному суді в силу приписів ст. 55 Конституції України, ст. 5 КАС України та ст. 46 Закону № 93-IV.

Водночас, з огляду на принцип диспозитивності, кожна особа самостійно обирає способи захисту порушених, на її думку, прав або законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, що також спростовує посилання третіх осіб на те, що сам по собі факт скасування оскаржуваних постанов не відновить позивача у правах та не поверне йому депутатських повноважень.

Відтак суд надає правову оцінку питанню законності прийняття Вінницькою ОТВК постанов № 1 та № 2 від 06.04.2022 в межах заявлених позовних вимог та наведених на їх підтримку обґрунтувань, та, відповідно, не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову з тих мотивів, що права позивача цими постановами не порушуються, і що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, на чому наполягають треті особи.

Загалом доводи позивача щодо неправомірності оскаржених рішень відповідача зводяться до порушення виборчою комісією процедури їх ухвалення, що виявилося у: 1) неможливості прийняття подібних рішень в умовах воєнного стану; 2) не запрошенні позивача, як заінтересованої особи, на засідання комісії; 3) відсутності кворуму для прийняття оскаржуваних рішень, зважаючи на участь одного з членів в засіданні Комісії у режимі "онлайн".

При цьому суд зауважує, що питання правомірності відкликання позивача за народною ініціативою не входить до предмета спору у цій справі. Ба більше, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не вчинив дій щодо оскарження у визначеному законом порядку рішення вищого керівного органу політичної партії (з`їзду) про його відкликання та підстав, з яких його повноваження депутата були припинені достроково. Принаймні будь-яких доказів, які б це спростовували, суду не надано.

Крім того, позивач не оспорює по суті постанови Вінницької ОТВК за №№ 1 та 2 від 06.04.2022, з чого висновується, що позивач не ставить під сумнів саму правомірність визнання ОСОБА_2 таким, що є наступним за черговістю кандидатом у депутати Вінницької обласної ради VIII скликання від Вінницької обласної організації політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана", а відтак підлягає обранню (реєстрації) депутатом у зв`язку із застосуванням щодо позивача процедури відкликання за народною ініціативою.

Отже, перевіряючи твердження позивача про допущені процедурні порушення в ході прийняття відповідачем оскаржених рішень, суд виходить з таких міркувань.

Указом Президента України від 23 лютого 2022 року № 63 "Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України" від 23 лютого 2022 року № 2101-IX, введено на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва надзвичайний стан з 00 годин 00 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.

Таким чином, закон встановлює заборону на проведення виборів до Верховної Ради України, а також до органів місцевого самоврядування протягом періоду, на який вводиться воєнний стан, відповідним указом Президента України, затвердженим законом України.

Основні засади, організацію і порядок проведення місцевих виборів врегульовано Виборчим кодексом України (Закон України від 19 грудня 2019 року № 396-ІХ).

Так, відповідно до положень частини другої-п`ятої статті 20 цього Кодексу виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.

У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.

Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.

Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв`язку з цим, розпочинається спочатку.

Водночас за змістом ч. 1 ст. 20 Виборчого кодексу України виборчий процес це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Суд зазначає, що виборчий процес з виборів депутатів Вінницької обласної ради завершився 25.11.2020 (через 15 днів після офіційного оприлюднення результатів виборів), тоді як предметом оскарження у цій справі є рішення виборчої комісії, які, по-перше, прийняті 06.04.2022, тобто поза межами виборчого процесу з виборів депутатів Вінницької обласної ради, і, по-друге, стосуються процедури відкликання депутата місцевої ради, яка закономірно може відбутися лише після завершення виборчого процесу.

Більш детальні висновки суду щодо цього наведені в ухвалі від 21.04.2022 про відкриття провадження у цій адміністративній справі.

Отже, оскаржені позивачем постанови Вінницької ОТВК є такими, що прийняті поза межами виборчого процесу та не пов`язані із проведенням виборів до органів місцевого самоврядування.

Відтак заборона, встановлена частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", не поширюється на спірні правовідносини.

Наведені висновки суду додатково підтверджуються нормативними актами Центральної виборчої комісії.

Зокрема, постановою від 24 лютого 2022 року № 59 "Про деякі питання організації підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України 27 березня 2022 року в одномандатному виборчому окрузі № 206, позачергових, проміжних та повторних місцевих виборів у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану" ЦВК наголосила на тому, що починаючи з 24 лютого 2022 року припинилися розпочаті та не можуть бути розпочаті виборчі процеси відповідних виборів, а також звернула увагу на необхідність неухильного дотримання вимог ч. 1 ст. 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо заборони проведення виборів.

А в постанові від 4 квітня 2022 року № 67 "Про деякі питання діяльності територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, у період дії воєнного стану" ЦВК ще раз підтвердила, що в умовах дії воєнного стану ТВК не можуть здійснювати своїх повноважень саме щодо організації підготовки та проведення виборів в Україні, але водночас підкреслила, що до повноважень ТВК законодавством віднесено виконання інших функцій, зокрема проведення процедури заміщення депутатів місцевих рад, вирішення окремих питань під час процедури відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою, в тому числі шляхом прийняття відповідних рішень на своїх засіданнях. І, як констатувала ЦВК, такі повноваження на період дії воєнного стану повинні здійснюватися з урахуванням безпекової ситуації, стану забезпечення громадського порядку на відповідній території та лише у разі відсутності прямої загрози життю і здоров`ю членів таких виборчих комісій.

Враховуючи наведене суд відхиляє доводи позивача про те, що в умовах воєнного стану відповідач був позбавлений повноважень щодо прийняття з рішень питань визначення наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії у зв`язку з відкликанням депутата за народною ініціативою та не вправі вирішувати це питання до припинення (скасування) воєнного стану.

У позовній заяві позивач також вказує на те, що його не було повідомлено про засідання Вінницької ОТВК від 06.04.2022, хоча він вправі бути присутнім на засіданні як заінтересована особа.

Дійсно, положеннями статті 48 Закону № 93-IV депутату місцевої ради гарантується право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії звернення територіальної виборчої комісії щодо його відкликання за народною ініціативою чи протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання. Крім того, депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об`єднань громадян, а також звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.

Утім, під час розгляду справи судом встановлено, що жодним із перелічених вище прав у процедурі відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою позивач не скористався.

Приміром, як видно із витягу з протоколу № 01-02/2022 конференції Вінницької обласної організації політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана" від 05.02.2022 та витягу з протоколу № 1/2022 від 21.02.2022 позачергового з`їзду політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана", позивач не був присутнім ані на зборах (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких вирішувалося питання про внесення пропозиції щодо його відкликання з підстав, передбачених пунктами 2, 5 частини першої статті 37 Закону № 93-IV, ані під час проведення з`їзду політичної партії, на якому розглядалося відповідне звернення місцевого осередку та було прийняте рішення про відкликання позивача за народною ініціативою.

Окрім того, з наданих суду протоколів пленарних засідань Вінницької обласної ради VIII скликання від 25.03.2022 та від 15.04.2022 також не вбачається, щоб позивач усно або письмово звертався до депутатів обласної ради щодо обставин, які стали підставою для його відкликання за народною ініціативою.

Щодо засідання Вінницької ОТВК від 06.04.2022, на якому мало розглядатися питання про визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати обласної ради, то, як встановлено судом, позивач завчасно був повідомлений про дату, час та місце проведення засідання Комісії, що підтверджується електронними доказами текстовим повідомленням, надісланим секретарем Комісії Андросович І.П. на мобільний телефон позивача через застосунок "Viber" 05.04.2022 о 17:44, з відмітками про його одержання та прочитання адресатом. Такі докази суд визнає належними й допустимими доказами в цілях з`ясування обставин справи, що мають значення. При цьому суд зазначає, що відповідні докази були оглянуті судом в оригіналі під час допиту свідка ОСОБА_4 , а їх паперова копія, засвідчена у визначеному порядку, долучена до матеріалів справи.

Факт повідомлення позивача про засідання виборчої комісії також підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , зазначивши, що телефони позивача та інших кандидатів у депутати є в розпорядженні Комісії та були отримані Комісією у правомірний спосіб у зв`язку з проведенням чергових виборів депутатів місцевих рад та міських голів 25 жовтня 2020 року.

З огляду на викладене суд вважає доведеним, що позивач належним чином був повідомлений про засідання Вінницької ОТВК від 06.04.2022, тоді як його неявка на це засідання не перешкоджала проведенню засідання Комісії.

Заключний аргумент позивача на підтримку своїх позовних вимог полягає у тому, що, як вважає позивач, оскаржені рішення були прийняті відповідачем в умовах відсутності кворуму, оскільки один з членів взяв участь у засіданні Комісії онлайн.

Під час розгляду справи вказані доводи позивача щодо участі члена виборчої комісії онлайн підтвердилися. Так, незважаючи на те, що у протоколі засідання Вінницької ОТВК № 32 від 06.04.2022 не відображена інформація про участь в засіданні члена Комісії ОСОБА_5 у режимі відеоконференції, цей факт визнається самою ОСОБА_5 , яка була допитана як свідок, та доводиться показаннями інших свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Разом з тим суд не може погодитися з твердженнями позивача, що участь зазначеної членкині у засіданні Комісії в такому форматі свідчить про її фактичну відсутність на засіданні Комісії і, як наслідок, про відсутність необхідного для прийняття рішень кворуму.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Виборчого кодексу України засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

Отже, враховуючи кількісний склад Вінницької ОТВК (18 осіб), Комісія вважається повноважною за умови присутності на її засідання не менше 10 членів.

Судом встановлено, що на засіданні Вінницької ОТВК від 06.04.2022 та під час ухвалення оскаржених постанов були присутні 10 членів Комісії, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 . При цьому остання брала участь у засіданні Комісії в режимі відеоконференції, перебуваючи в межах України (у Хмельницькій області).

Колегія суддів враховує, що такий формат участі члена комісії у засіданні комісії Виборчим кодексом України не передбачений, але також і не заборонений. Тому суд вважає, що у даному випадку не може стверджувати, що відповідні дії члена комісії слід трактувати як такі, що суперечать чинному виборчому законодавству.

При цьому суд зауважує, що Виборчий кодекс України розрахований на застосування у мирний час, а тому в принципі не може регулювати окремі питання, які можуть виникнути за обставин роботи виборчої комісії в умовах воєнного або надзвичайного стану.

В цьому контексті суд враховує, що, приміром, Регламент Центральної виборчої комісії прямо допускає можливість проведення засідання цієї Комісії з використанням технічних засобів у режимі відеоконференції у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану, встановлення у визначеному законом порядку режиму надзвичайної ситуації чи карантину або настання інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють проведення засідання Комісії у звичайному порядку, ставлять під загрозу життя та здоров`я членів Комісії (стаття 20-1).

Проводячи аналогію, суд вважає, що така форма участі членів інших виборчих комісії, зокрема обласних територіальних, як участь в засіданні комісії в режимі відеоконференції може бути прийнятною за умови існування зазначених вище обставин, зокрема в умовах воєнного або надзвичайного стану, і це питання головно належить до питань організації внутрішньої діяльності самої виборчої комісії.

Відтак, на думку суду, відсутні достатні обґрунтовані та переконливі підстави вважати, що участь в режимі відеоконференції одного з членів Вінницької ОТВК у засіданні комісії від 06.04.2022, яке відбувалося в умовах воєнного стану, є тим порушенням вимог закону, яке автоматично може свідчити про незаконність прийнятих на такому засіданні рішень.

У всякому разі суд доходить висновку, що такий формат участі члена комісії у засіданні комісії аж ніяк не можна розцінювати як те, що відповідний член комісії взагалі був відсутній на засіданні.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача про те, що участь членкині ОСОБА_5 у засіданні комісії в режимі відеоконференції свідчить про її фактичну відсутність на засіданні комісії, а отже, й відсутність кворуму для прийняття комісією рішень.

Тому суд надає оцінку зазначеному формату участі вказаного члена комісії у засіданні від 06.04.2022 лише з тієї позиції, чи у принципі вплинув такий формат її участі на ухвалені комісією рішення, а саме оскаржувані позивачем постанови.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що питання про визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати від обласної організації "Українська Стратегія Гройсмана" у зв`язку з відкликанням за народною ініціативою депутата ОСОБА_1 було єдиним питанням порядку денного засідання Вінницької ОТВК від 06.04.2022. Водночас члени Комісії, у тому числі ОСОБА_5 , були поінформовані про те, яке саме питання буде розглядатися і що прийняття Комісією відповідного рішення є не правом, а обов`язком Комісії, визначеним законом. Цю обставину підтвердили суду усі допитані в судовому засіданні свідки.

Крім того, ОСОБА_5 пояснила, що добровільно дала згоду на участь у засіданні в режимі відеоконференції, оскільки фізично не могла прибути на засідання, але при цьому була добре обізнана з питанням, що розглядалося, і голосувала "за" прийняття рішень, оформлених постановами Вінницької ОТВК за №№ 1, 2 від 06.04.2022.

Також судом з`ясовано, що через однозначність питання, яке розглядалося Комісією на засіданні від 06.04.2022, вказані рішення були прийняття одноголосно.

Отже, судом не встановлено будь-яких даних, які б могли свідчити про незаконність оскаржених постанов у зв`язку з дистанційною участю одного з членів у засіданні виборчої комісії.

При цьому особливу суд звертає увагу на те, що рішення з цих питань приймається комісією шляхом відкритого, а не таємного голосування, що за обставин цієї справи лише додатково доводить безпідставність вимог позивача про скасування оскаржуваних постанов через участь одного з членів комісії в режимі відеоконференції. Адже такий формат участі безперешкодно та об`єктивно дозволяє встановити дійсне волевиявлення члена комісії, справжність якого, до того ж, була перевірена через допит відповідної особи як свідка.

Більше того суд враховує, що станом на 06.04.2022 завершився передбачений чинним законодавством 30-денний строк для визнання Вінницькою ОТВК обраним наступного за черговістю кандидата у депутати від Вінницької обласної організації політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана", оскільки відлік такого строку розпочався після отримання Комісією 23.02.2022 витягу з протоколу № 1/2022 позачергового з`їзду Партії від 21.02.2022, на якому було ухвалено рішення про відкликання депутата Вінницької обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що зволікання Вінницької ОТВК з розгляду даного питання не лише могло б свідчити про неправомірну бездіяльність виборчої комісії щодо виконання встановленого законом обов`язку, але й порушувало б права та інтереси відповідних заінтересованих осіб, як-от кандидата у депутати ОСОБА_2 , партії (організації партії), яка висунула відповідних кандидатів, та й зрештою самих виборців, які на місцевих виборах віддали свої голоси за відповідну партію (кандидата), але інтереси яких залишалися б не представленими належним чином у зв`язку з відкликанням обраного депутата за народною ініціативою.

В силу положень ч. 15 ст. 36 Виборчого кодексу України у судовому порядку може бути скасоване рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень.

Верховний Суд неодноразово постолював, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16).

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Перевіривши ключові доводи учасників справи та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що під час розгляду справи об`єктивно не підтвердилися доводи позивача про незаконність і протиправність постанов Вінницької ОТВК за №№ 1 та 2 від 06.04.2022, а позивачем не доведено наявності таких порушень виборчою комісією процедури прийняття оскаржуваних рішень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про визначення наступного за черговістю кандидата у депутати обласної ради від місцевої організації політичної партії у зв`язку з відкликанням позивача за народною ініціативою.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.