Ухвала

від 10.04.2023 по справі 120/3426/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 120/3426/22

адміністративне провадження № К/990/10975/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , політична партія «Українська Стратегія Гройсмана», Вінницька обласна рада, про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , політична партія «Українська Стратегія Гройсмана», Вінницька обласна рада, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Вінницької обласної територіальної виборчої комісії від 06 квітня 2022 року № 1 «Про визнання обраним депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 »;

- визнати протиправною та скасувати постанову Вінницької обласної територіальної виборчої комісії від 06 квітня 2022 року № 2 «Про реєстрацію депутатом Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 ».

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, у задоволені позову відмовлено повністю.

23 березня 2023 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року. Заявник, посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанов територіальної виборчої комісії про визнання обраним та реєстрацію депутатом.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

У тексті касаційної скарги підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник, зазначив, що суд першої та апеляційної інстанцій застосували норму права статті 36 Виборчого кодексу України, статтю 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року по справі № 813/1790/18 адміністративне провадження № К/9901/18215/19 та від 19 січня 202 року справа № 202/2965/21 провадження № 61-6021св21.

Вирішуючи питання відкриття касаційного провадження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.

Так, за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження можливе, за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі. Водночас застосовність висновків Верховного Суду повинно здійснюватися через призму норми права, яка діє у часі та впливає на врегулювання спірних правовідносин, а відповідно і вирішення спору.

Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування судами висновків Верховного Суду, сформованим у справах № 813/1790/18 та № 202/2965/21, Верховним Судом установлено, що у наведених заявником прикладах справ відсутні будь-які спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

Так, у адміністративній справі №813/1790/18 вирішувалось питання щодо дотримання відповідачем - Головним управлінням Держпраці законодавчо встановленої процедури прийняття спірних постанов про накладення штрафу, прийнятих на підставі акту перевірки додержання суб`єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне страхування.

У справі № 202/2965/21 вирішувалось питання щодо стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до неповного з`ясування судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, доводів щодо неправильної оцінки доказам у справі та незгоди з висновками судів щодо відсутності підстав для задоволення позову. Такі мотиви мають суб`єктивний характер та свідчать про переоцінку доказів у справі, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_1 не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку у постанові Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не є достатньою підставою для обґрунтування касаційної скарги, оскільки вимагає визначення норми права, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/не застосування цієї норми права.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , політична партія «Українська Стратегія Гройсмана», Вінницька обласна рада, про визнання протиправними та скасування постанов повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко