Ухвала

від 13.03.2023 по справі 260/3573/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2023 року

м. Київ

справа № 260/3573/21

адміністративне провадження № К/990/6162/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Департаменту фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 260/3573/21 за адміністративним позовом Департаменту фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,- ,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2021 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги, а саме: визнати протиправним та скасувати пункту 3 вимоги управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 26 липня 2021 року №130720-14/2137-2021 про забезпечення відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок неправильного нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення працівниками департаменту фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради на загальну суму 1418044,77 грн, у тому числі ЄСВ - 255712,97 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

21 лютого 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 12 травня 2022 року у справі №620/4169/20, від 24 грудня 2020 року у справі №802/1286/18, від 23 листопада 2018 року у справі №636/3113/16.

Верховний Суд наголошує, що скаржник, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, повинен вказати конкретну (конкретні) норму (норми) права, що були застосовані неправильно судом апеляційної інстанції через не взяття до уваги останнім правової позиції Верховного Суду щодо її (їх) застосування у подібних правовідносинах, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Тобто, в касаційній скарзі, у разі касаційного оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, має бути зазначено, по-перше, норма (норми) права, яка (які) застосована судом апеляційної інстанції неправильно, по-друге, висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми (норм) права, що викладені у подібних правовідносинах, та, по-третє, обґрунтування в чому помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Проте в касаційній скарзі позивач конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначив, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі № 260/3573/21 за адміністративним позовом Департаменту фінансів та бюджетної політики Ужгородської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги- повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Н.А. Данилевич