УХВАЛА
14 березня 2023 року
м. Київ
справа №560/5119/20
адміністративне провадження №К/990/8206/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №560/5119/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Летліс" звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області №22/9 від 27.02.2020 про накладення уповноваженими посадовими особами штрафу в розмірі 188 920,00 грн
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 позов задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 скасовано вказане рішення та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду 07.03.2023 надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" (направлена поштовим зв`язком 03.03.2023), в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 залишити в силі.
Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалив оскаржувану постанову 17.05.2021, при цьому касаційну скаргу направлено скаржником до Верховного Суду 03.03.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує не отриманням копії оскаржуваної постанови. Зауважує, що про ухвалення постанови дізнався лише 25.02.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень і лише після того, як державна виконавча служба прийшла на товариство здійснювати опис та арешт його майна.
Втім, слід зауважити, що зазначені скаржником у касаційній скарзі обставини не свідчать про ненаправлення йому судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення, оскільки обов`язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 КАС України), а скаржником не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, довідка з суду про ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику; копії матеріалів справи, які свідчать про ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику тощо.
Верховний Суд наголошує на тому, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Слід зауважити, що у розглядуваній справі відповідач звернувся із апеляційною скаргою із значним пропуском строку, що становить майже 2 роки та є суттєвою обставиною, яка впливає на розгляд судом питання про поновлення такого строку.
Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків апеляційного оскарження.
Зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, позаяк такі не підтверджені належними доказами.
Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для надання можливості скаржнику надати докази на підтвердження наведених підстав пропуску строку або вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Летліс" строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №560/5119/20.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі №560/5119/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров С.М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2023 |
Оприлюднено | 15.03.2023 |
Номер документу | 109541708 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі праці |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шарапа В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні