Рішення

від 06.11.2020 по справі 560/5119/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5119/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Летліс" звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області №22/9 від 27 лютого 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 лютого 2020 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №22/9. Відповідно до вказаної постанови на товариство з обмеженою відповідальністю «Летліс» накладено штраф у розмірі 188920 грн.

Вказує, що оскаржувана постанова винесена на підставі акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.01.2020 №0005/22-01/33-03/41332322 «Про результати фактичної виїзної перевірки з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ТОВ «Летліс» за період з 14.01.2020 по 23.01.2020, яким було встановлено порушення ТОВ «Летліс» законодавства про працю, а саме порушення вимог ст.ст. 2, 3, 21, 24 Кодексу законів про працю України та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від « 17» червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» , зокрема, не були оформлені та не укладено трудові договори з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також у встановленому порядку не повідомлено про допуск вказаних осіб до роботи.

Позивач з такими висновками, викладеними в акті та з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.02.2020 не погоджується та, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача на адресу суду 28.09.2020 надійшов відзив в якому останній зазначає, що 31.01.2020 супровідним листом від 30.01.2020 №4079/10/22-01-33-03 до Управління Держпраці надійшов акт фактичної перевірки посадових осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.01.2020 №0005/22-01/33-03/41332322 з додатками, проведеної в ТОВ ЛЕТЛІС . Зазначеним актом зафіксовано встановлений працівниками ДПС факт використання ТОВ ЛЕТЛІС праці чотирьох неоформлених працівників. Вказує, що фактична перевірка ДПС, на підставі акта яким Управлінням Держпраці згідно вимог п.2 Порядку №509 накладено на позивача штраф є заходом державного нагляду (контролю). Що повністю узгоджується з вимогами ч.8 ст.265 КЗпП, тобто фінансова санкція винесена за результатами заходу державного нагляду.

Зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що органи Держпраці, отримавши акт перевірки органу ДПС в якому зафіксовано факт використання суб`єктом господарювання праці неоформлених працівників, зобов`язані провести повторно власний захід державного контролю.

Вказує, що при розгляді справи про накладення на ТОВ ЛЕТЛІС фінансової санкції за допуск до роботи чотирьох працівників без оформлення трудових відносин перший заступник начальника Управління Держпраці вивчав наступні документи, що надійшли від Головного управління ДПС у Хмельницькій області: - копія акта фактичної перевірки від 24.01.2020 №0005/22-01/33-03/41332322; - копія пояснення громадянина ОСОБА_3 ; - копія пояснення громадянина ОСОБА_4 ; - копія пояснення громадянина ОСОБА_2 ; - копія пояснення громадянина ОСОБА_1 ; - копія пояснення керівника ТОВ ЛЕТЛІС Колесника Руслана Петровича; - копії цивільно-правових договорів укладених між ТОВ ЛЕТЛІС та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Зазначає, що згідно пояснень керівника ТОВ ЛЕТЛІС ОСОБА_5 від 17 січня 2020 року, на території виробництва ТОВ ЛЕТЛІС на момент фактичної перевірки органу ДПС перебували чотири особи: ОСОБА_1 - бригадир згідно договору ЦПХ, ОСОБА_6 - охоронець згідно договору ЦПХ, ОСОБА_3 - проходив стажування на пілетній лінії, ОСОБА_4 - проходив стажування різноробочим. Таким чином, самим керівником підприємства підтверджено, що всі чотири вищезазначені громадяни є його працівниками за відповідними професіями.

Враховуючи наведене вище відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, а також наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що актом фактичної перевірки Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.01.2020 №0005/22-01/33-03/41332322 «Про результати фактичної виїзної перевірки з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ТОВ «Летліс» за період з 14.01.2020 по 23.01.2020, встановлено порушення ТОВ «Летліс» законодавства про працю, а саме порушення вимог ст.ст. 2, 3, 21, 24 Кодексу законів про працю України та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від « 17» червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» , зокрема, не були оформлені та не укладено трудові договори з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також у встановленому порядку не повідомлено про допуск вказаних осіб до роботи.

31.01.2020 супровідним листом від 30.01.2020 №4079/10/22-01-33-03 до Управління Держпраці надійшов акт фактичної перевірки посадових осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.01.2020 №0005/22-01/33-03/41332322 з додатками, проведеної в ТОВ ЛЕТЛІС . Зазначеним актом зафіксовано встановлений працівниками ДПС факт використання ТОВ ЛЕТЛІС праці чотирьох неоформлених працівників.

Першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області на підставі акта фактичної виїзної перевірки Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0005/22-01/33-03/41332322 прийнято постанову про накладення штрафу №22/9 від 27 лютого 2020 року, згідно якої на товариство з обмеженою відповідальністю «Летліс» накладено штраф у розмірі 188920 грн.

Позивач не погодившись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, вважає, його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до положень статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно частини 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За приписами статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

На виконання приписів частини 4 статті 265 Кодексу законів про працю України та частини 9 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановою № 509 від 17.07.2013 затвердив "Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку №509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Суд звертає увагу на те, що пункт 2 доповнено абзацом 5 на підставі Постанови КМ № 295 від 26.04.2017.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 визнано нечинною.

За змістом частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.

Таким чином, положення абз. 5 п. 2 Порядку №509, які давали можливість уповноваженим особам Держпраці накладати на роботодавців штрафи на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіальних органів, втратили чинність з 14.05.2019.

У п. 2 рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту фактичної виїзної перевірки Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.01.2020 відповідачем 27.02.2020 прийнята постанова №22/9 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на позивача.

Таким чином, оскільки положення абз. 5 п. 2 Порядку №509 втратили чинність з 14.05.2019, тому у відповідача були відсутні підстави приймати 27.02.2020 постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/9.

З урахуванням вищенаведеного, суд не приймає до уваги твердження відповідача, що фактична перевірка ДПС, на підставі акта якої Управлінням Держпраці згідно вимог п.2 Порядку №509 накладено на позивача штраф є заходом державного нагляду (контролю).

А тому, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з порушенням вимог законодавства і такі порушення з боку суб`єкта владних повноважень є суттєвими, а прийняте ним рішення без дотримання визначеного законом способу його прийняття, не може вважатись законним, що є самостійною підставою для його скасування.

За таких обставин винесена управлінням Держпраці у Хмельницькій області постанова про накладення штрафу від 27 лютого 2020 року №22/9 є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція з подібних правовідносин викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №560/1922/19.

При цьому, суд не надає оцінку по суті виявленого правопорушення податковим органом вимог трудового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Летліс", з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З вищезазначеної норми Конституції України слідує, що кожен орган державної влади зобов`язаний діяти виключно в межах передбачених чинним законодавством. Відповідно, суд при вирішенні питання щодо правомірності рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.

Оскільки здійснення заходу державного нагляду (контролю), а саме - проведення інспекційного відвідування після надіслання Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області акту перевірки, відноситься до виключної компетенції Управління Держпраці у Хмельницькій області, відтак суд не вправі перебирати на себе його повноваження, а оцінка виявлених порушень трудового законодавства може бути надана судом виключно після проведення відповідачем інспекційного відвідування та прийняття з урахуванням зауважень об`єкта відвідування відповідних рішень у встановленому порядку.

Згідно частина 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, то сплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Летліс" судовий збір у сумі 2833 грн 90 коп. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області №22/9 від 27 лютого 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Летліс" 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 90 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Летліс" (вул. Затонського, 4,Летичів,Хмельницька область,31500 , код ЄДРПОУ - 41332322) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук