Ухвала

від 14.03.2023 по справі 2-513/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-513/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» за участю заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача,

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду із заявою за участю заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача.

Ухвалою суду від 14 лютого 2023 року заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання заявником ухвали.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14, 910/2954/17 від 11 березня 2021 року.

Тому з урахуванням викладено заявнику необхідно зазначити, чим підтверджується обставини не спливу строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Копію ухвали суду від 14 лютого 2023 року було негайно надіслано на електронну адресу заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у заяві.

Зазначену ухвалу суду заявником було отримано 14 лютого 2023 року, про що свідчить Інформаційна довідка про доставку електронного листа, що автоматично сформована Автоматизованою системою бази документообігу суду.

Однак, станом на 14 березня 2023 року заявник не усунув недоліки, що викладені в ухвалі суду від 14 лютого 2023 року.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Частиною 2 ст. 207 ЦПК України встановлено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» за участю заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 185, 260, 353 ЦПК України, п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» за участю заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна