Справа № 373/668/22
Номер провадження 2/373/42/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне рішення)
13 березня 2023 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Залеської А.О.
за участі:
секретаря судових засідань Руденко О.М.,
представника позивачки адвоката Панченко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна Світлана Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
26.05.2022 позивачка ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та просить визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання судовим рішенням у справі законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка за життя 08.11.2017 склала заповіт на користь позивачки ОСОБА_5 (після шлюбу « ОСОБА_6 »), яким заповіла їй земельну ділянку площею 3,5662 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала матері померлій ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ №244687 від 21.09.2006, спадщину після смерті якої ОСОБА_4 прийняла, але право власності на себе не переоформила. Відповідачка по справі ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_4 , та подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця, а позивачка пропустила шестимісячний строк для її подання, який сплив 30.09.2019. Причиною цьому стало те, що позивачка не була близькою зі спадкодавцем ні ро родинній лінії, ні по життю, проживала в іншому населеному пункті і не знала про існування заповіту, а дізналась про заповіт лише у грудні 2019 року. При зверненні до нотаріуса у м. Києві (за місцем реєстрації спадкодавця) той відмовив їй у прийнятті такої заяви у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для її подання, що змусило позивачку звертатись за відновленням свого права до суду, чим повністю займався представник, а вона лише надавала ті чи інші документи представнику. 28.01.2020 представник позивачки подав до суду позов з вимогою визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини (справа № 373/118/20). Поважними причинами пропуску відповідного строку представник у позові тоді вказав її вагітність та загрозу переривання вагітності, а також перебування на амбулаторному лікуванні у період строку для прийняття спадщини. У тій справі остаточним рішенням Верховного Суду від 13.04.2022, попередні судові рішення місцевого та апеляційного суду, які були на користь позивачки, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що названі у позові причини не є поважними причинами неможливості прийняти спадщину у встановлений законом строк. Насправді позивачка не знала про існування заповіту і хоч ті обставини, які були вказані у позові при першому зверненні до суду існували, однак вони не були вирішальними у пропуску нею шестимісячного строку для прийняття спадщини. Внаслідок цього, позивачка повторно звернулась до суду з даним позовом з тими самими вимогами, але з іншої підстави (незнання про існування заповіту як до смерті спадкодавця так і протягом усього строку для прийняття спадщини), яка існувала на момент першого звернення до суду, однак на цю підставу не було посилання.
Процесуальні рішення та дії у справі.
Ухвалою від суду 31.05.2022 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Відповідачка ОСОБА_2 в жодне підготовче засідання, а також у судові засідання 31.01.2023, 16.02.2023, 01.03.2023, 13.03.2023 не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційного веб-сайті судової влади України, у зв`язку з відсутністю в розпорядженні суду належних відомостей про її фактичне місце проживання (перебування). Відзив на цей позов відповідачка не подала, інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду від неї не надходило.
Представник позивачки - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала просила розглянути справу без участі відповідачки та ухвалити заочне рішення. Наслідки заочного рішення позивачці роз`яснено.
За таких обставин, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом з посиланням на докази
Вислухавши представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи в тому числі матеріали спадкової справи №3/2019, які містяться у судовій справі №373/118/20, в їх сукупності та логічному взаємозв`язку судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Єрківці Переяслав-Хмельницького району Київської області у віці 66 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 02.04.2019 Виконавчим комітетом Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району (а.с.16).
ОСОБА_4 (дівоче прізвище « ОСОБА_8 ») народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мартиновичі Поліського району Київської області. ЇЇ батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 . 17.11.1973 внаслідок реєстрації шлюбу відбулась зміна прізвища з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_10 » (а.с.30,31).
Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Верстат-15» №2315 від 23.05.2019 ОСОБА_4 була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_1 з 12.11.1985 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).
08.11.2017 ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району (реєстр №52), яким земельну ділянку площею 3,5662 га (кадастровий номер 3223383200:03:003:0046) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району заповіла позивачці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу 10.11.2019 змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_6 » (а.с.17,19).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №56270710 від 23.05.2019 заповіт ОСОБА_4 від 08.11.2017, посвідчений секретарем Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, реєстраційний номер №52, є чинним (а.с.40,41).
Включена до заповіту ОСОБА_4 земельна ділянка площею 3,5562 га (кадастровий номер 3223383200:03:003:0046) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ №244687 належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Єрковці Переяслав-Хмельницького району, що встановлено з копії державного акта на землю та копії свідоцтва про смерть на ім`я ОСОБА_12 (а.с.20-21).
Витяг зі Спадкового реєстру №59144833 від 24.01.2020 свідчить про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась (а.с.22).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергіною С.М. 23.05.2019 заведено спадкову справу за № 3/2019 (а.с.18).
Спадкова справа № 3/2019 була заведена на підставі заяви ОСОБА_2 від 23.05.2019 про прийняття нею спадщини за законом після смерті тітки ОСОБА_4 , яка була рідною сестрою її батька ОСОБА_13 , 1955 р.н., який помер раніше ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.24).
Згідно листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кочергіної С.М. №10/02-14 від 21.01.2020 позивачці ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом через пропуск шестимісячного строку для її подання. Рекомендовано звернутися до спадкоємців, які прийняли спадщину, щодо отримання від них письмової згоди на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини або звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.42).
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №70316510 від 13.10.2022 підтверджується що будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 не видавались (а.с.103,104).
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31.05.2021 у справі №373/118/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено та визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2021.
Постановою Верховного Суду у складі колегії другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.04.2022 скасовано рішення попередніх судів у справі № №373/118/20 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна С.М. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Зміст судових рішень у справі № 373/118/20 свідчить, що судами на предмет поважності причин неприйняття позивачкою ОСОБА_1 спадщини у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 досліджувались викладені у позовній заяві такі обставини як вагітність позивачки на кінець спливу відповідного строку для прийняття спадщини, перебування її на постійному контролі та амбулаторному лікуванні у зв`язку з загрозою зриву вагітності. Вказані обставини визнані Верховним Судом не поважними причинами неприйняття спадщини та з цих підстав відмовлено позивачці у задоволенні позову.
У цій справі при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , позивачка посилається на іншу підставу та просить визнати поважною причиною неподання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законом строк - незнання про існування заповіту.
Незнання ОСОБА_1 про наявність заповіту, складеного ОСОБА_4 на її користь від дня складання цього заповіту (08.11.2017) до грудня 2019 року представник позивача доводить наступним.
В судовому засіданні, допитана як свідок позивачка ОСОБА_1 показала, що вона навіть не підозрювала про наявність на її користь заповіту, оскільки не підтримувала близьких стосунків зі спадкодавцем ОСОБА_4 більше п`яти років, не була у неї на похоронах і про її смерть дізналась не одразу. У 2012 році після школи вона виїхала із села Єрківці Переяслав-Хмельницького району навчатися у м. Київ, де згодом створила свою сім`ю. До батьків у село Єрківці Переяслав-Хмельницького району, де також проживала ОСОБА_4 , вона практично не приїздила. Про те, кому і що дістанеться у спадщину після смерті ОСОБА_4 , вона не розмірковувала, оскільки під час строку для прийняття спадщини вона завагітніла і переймалась виключно своїм здоров`ям та очікуванням первістка. Крім того, вона знала, що її батько ОСОБА_14 , який займається фермерством, був чи не єдиним далеким родичом, з ким ОСОБА_4 підтримувала стосунки у селі, а тому, якщо хтось і міг претендувати на спадщину, то це він. Вперше про наявність на її користь заповіту вона дізналась у грудні 2019 року з телефонного дзвінка бухгалтера батьківського фермерського господарства ОСОБА_15 . Вона за порадою тієї жінки одразу приїхала до м. Переяслав, щоб проконсультуватись у нотаріуса та адвоката по питанню прийняття спадщини. Тоді нотаріус перевірив реєстр та повідомив, що хтось вже подав таку заяву і спадкова справа заведена іншим нотаріусом у м. Києві, а вона ( ОСОБА_1 ) пропустила строк для прийняття спадщини. В нотаріуса в Києві вона дізналась, що спадщину прийняла відповідачка ОСОБА_2 , як племінниця ОСОБА_4 . За таких обставин вона уповноважила представника займатись питанням поновлення строку для прийняття спадщини через суд, оскільки з ОСОБА_2 вона не спілкувалася, не знала її особисто, а тому не могла врегулювати це питання х нею шляхом переговорів.
Свідок ОСОБА_16 , який є чоловіком позивачки, в судовому засіданні дав показання про те, що вони приблизно з кінця 2018 року живуть разом як чоловік і дружина у АДРЕСА_2 в орендованій квартирі, а у листопаді 2019 році зареєстрували шлюб. Незадовго до реєстрації шлюбу він приїхав із-за кордону, де працював по найму. На той момент його дружина була вагітна і потребувала уваги та догляду. Про існування заповіту, складеного ОСОБА_4 , йому дружина нічого не говорила. Цієї жінки він не бачив ніколи і не знав про неї. Зараз він точно не пригадує, але найбільш вірогідно в грудні 2019 року його вагітна дружина ОСОБА_1 повідомила, що якась далека родичка по батьку із села залишила на неї заповіт.
Свідок ОСОБА_17 суду показала, що є матір`ю позивачки, а ОСОБА_4 доводилась троюрідною сестрою її чоловіка ОСОБА_14 . В село Єрковці Переяслав-Хмельницького району ОСОБА_4 приїхала з м. Києва до своїх батьків і багато років після їхньої смерті постійно жила в селі в батьківській хаті, де й померла. З нею також проживали чоловік та син, які померли: чоловік трохи раніше за неї, а син після неї - у травні 2019 р. Всі вони зловживали спиртними напоями. ОСОБА_4 мала земельні паї своїх батьків. В одній з розмов ОСОБА_4 висловлювала думку скласти заповіт на землю на користь когось з їхньої сім`ї можливо тому, що вони спілкувались з нею найближче і найбільше, а чоловік ОСОБА_14 займався фермерством та обробляв ту землю. Вони з чоловіком поховали усіх членів сім`ї ОСОБА_4 . У травні 2019 року, коли помер останній з них -- син ОСОБА_4 . ОСОБА_18 , в село з Донеччини приїхала його двоюрідна сестра - відповідачка ОСОБА_2 та стала активно цікавитися документами на майно тітки, але де вони були і чи знайшла їх відповідачка свідок не знає. Пізніше, у грудні 2019 року бухгалтерка чоловіка ОСОБА_15 , з якою у них були довірливі відносини та, яка раніше працювала в Єрковецькій сільській раді, повідомила, що є заповіт ОСОБА_4 на земельний пай на користь їхньої дочки ОСОБА_1 ( в дівочості « ОСОБА_11 »)
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що займається фермерським господарством з 2005 року та обробляв земельні паї його двоюрідної тітки ОСОБА_7 та її чоловіка. ОСОБА_4 є їхньою дочкою, а йому троюрідною сестрою. Через деякий час після смерті сестри та вже після смерті її сина ОСОБА_20 , під кінець року постало питання продовження договорів оренди землі. Тоді його бухгалтер ОСОБА_15 , повідомила, що коли вона працювала в сільській раді, то ОСОБА_4 нібито склала заповіт на їхню користь, чи то на нього, чи то на його дочку. Він доручив ОСОБА_15 все дізнатись і якщо це так, зайнятись питанням переоформлення спадщини, оскільки вважав її ( ОСОБА_15 ) більш компетентною у цьому питанні.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що раніше працювала бухгалтером в Єрковецькій сільській раді та часто тимчасово виконувала обов`язки секретаря виконкому. Після об`єднання територіальних громад, звільнилась на пенсію і стала вести бухгалтерію у фермерському господарстві ОСОБА_14 . Вона знала що ОСОБА_4 є його далекою родичкою та померла у березні 2019 р. , а тому у кінці року підняла питання включення до орендної плати спадкоємця пайових земель, якими володіла ОСОБА_4 після смерті своїх батьків. Раніше, за життя ОСОБА_4 , ОСОБА_14 говорив, що розраховується з нею за оренду землі, оскільки вона не переоформила землю на себе після смерті батьків. Коли у 2019 році жодного члена сім`ї ОСОБА_4 не стало, то треба було шукати спадкоємців земельних паїв, щоб укласти з ними договір оренди. Тоді вона згадала та повідомила ОСОБА_14 , що наскільки вона пам`ятає, ОСОБА_4 складала у сільській раді заповіт на користь когось із його сім`ї. ОСОБА_14 доручив їй все дізнатись з цього питання і якщо це так, то зайнятись переоформленням земельної ділянки (паю). Виконуючи доручення ОСОБА_14 вона переконалась, що заповіт ОСОБА_4 існує і він складений на ім`я дочки ОСОБА_14 - ОСОБА_5 ( після шлюбу « ОСОБА_6 »). У кінці грудня 2019 року вона подзвонила ОСОБА_1 , яка вже багато років проживала у м. Києві, повідомила про заповіт та попросила приїхати, щоб зайнятись переоформленням спадщини.
Подані позивачем письмові документи та показання свідків визнаються судом достовірними, належними та допустимими, які в своїй сукупності є достатніми для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зміст спірних правовідносин та норми права, якими вони регулюються
Між сторонами існує спір про спадкове право позивачки за заповітом, внаслідок пропуску нею строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України)
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин.
Спадкоємцями за законом є родичі, члени сім`ї спадкодавця, які одержують право на спадкування почергово у відповідності до черг, визначених в статтях 1261-1265 ЦК України.
Складанням заповіту заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом (ч.2 ст. 1235 ЦК).
Статтею 1251 ЦК України передбачено посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо в населеному пункті немає нотаріуса.
За правилами ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст. 1270 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходив суд та висновки суду.
Як встановлено спадкодавець ОСОБА_4 за життя склала заповіт, яким призначила позивачку ОСОБА_1 (в дівочості « ОСОБА_11 ») спадкоємцем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилась їй у спадщину після смерті матері ОСОБА_7 .
Позивачка ОСОБА_1 не була близькою родичкою заповідачу ОСОБА_4 , не спілкувалась з нею багато років, на момент відкриття спадщини і в подальшому проживала в іншому місці, а тому не була проінформована про наявність складеного на її користь заповіту.
З показань свідків - родичів, членів сім`ї позивачки, а також свідка ОСОБА_15 , встановлено, що про складання ОСОБА_4 заповіту щодо земельної ділянки на користь ОСОБА_1 здогадувалась колишній працівник сільської ради ОСОБА_15 і повідомила про це батьків позивачки після смерті ОСОБА_4 . Переконавшись за дорученням батька позивачки у чинності такого заповіту, свідок у грудні 2019 року в телефонному режимі повідомила про заповіт безпосередньо ОСОБА_1 , але на той момент сплинув шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Такі обставини, а також можлива обізнаність інших фізичних осіб про наявність заповіту на користь позивачки ОСОБА_1 не може ставитись їй у вину як спадкоємиці за заповітом, яка особисто не знала про існування заповіту до певного часу та з цих причин не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця.
Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді аналогічних правовідносин у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 назвав необізнаність спадкоємця про наявність заповіту поважною причиною пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Отже, суд дійшов висновку, що неподання ОСОБА_1 нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 відбулось з об`єктивних, незалежних від позивачки причин - незнання про заповіт на її користь, а отже незнання і про наявність у неї права на спадкування, що стало перешкодою в реалізації позивачем цього права у строки, передбачені законом. Вказане визнається судом поважною причиною пропуску позивачкою строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Інший висновок суду не відповідав би встановленим в суді обставинам, а також засадам розумності та справедливості.
Вирішення питання розподілу судових витрат
При зверненні до суду позивачка зазначила у позовній заяві судові витрати виключно у виді сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись положенням ч.9 ст. 141 ЦК України, сплачений позивачкою судовий збір у цій справі суд залишає за нею, оскільки не вбачає міри відповідальності іншого спадкоємця - відповідачки ОСОБА_2 у тих обставинах, які стали підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом, а спір з нею у суді виник внаслідок невжиття позивачкою заходів, передбачених ч.2 ст. 1272 ЦК України, для отримання від відповідачки, яка вчасно прийняла спадщину, згоди на подання заяви про прийняття спадщини з пропуском встановленого законом строку, попередньо повідомивши її про причини пропуску такого строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12,13. 76-82, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна Світлана Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 .
Визначений судом строк обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ухвалення).
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду, а відповідачем - з дати постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Відомості про учасників справи
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована по АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна Світлана Михайлівна, місцезнаходження: вул. Інститутська, 16, м. Київ, 01021; e-mail: veksel100@gmail.com.
Суддя А.О. Залеська
Суд | Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2023 |
Оприлюднено | 16.03.2023 |
Номер документу | 109549204 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Залеська А. О.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Залеська А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні