Рішення

від 15.03.2023 по справі 702/499/22

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/499/22

Провадження № 2/702/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.

представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом, представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПП «Аран 2008» ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), представника відповідачів за первісним позовом та представника позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ,

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 , не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,селянського фермерського господарства «Перспектива» про стягненнязаборгованості задоговором позики та за зустрічними позовами ОСОБА_3 , селянського фермерського господарства «Перспектива» до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «Аран 2008» про визнання договору позики та договору поруки удаваними правочинами,

в с т а н о в и в :

Позивач запервісним звернувсядо судуз позовомдо відповідачівпро стягненнязаборгованості задоговором позики. Заявлена вимога мотивована тим, що 10.04.2020 між ним, позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (надалі перший відповідач) був укладений договір позики № 1, у відповідності до умов якого перший відповідач позичив в нього грошові кошти у сумі 2 321 500 грн з умовою повернення позичених коштів у строк до 01.06.2020 включно (п. 2.2. договору).

У відповідності до п. п. 1.1 договору сторони дійшли до згоди про те, що відповідач зобов`язаний повернути позичені кошти у сумі, що є еквівалентною 85 192,66 доларів США, сума яких обраховується у відповідності до курсу НБУ станом на дату укладання договору (27,25 грн за 1 долар США). Відповідно така сама сума еквівалентна по курсу до долару США мала бути повернута йому позичальником у зазначений строк незалежно від того позитивна чи від`ємна різниця складалася на дату здійснення розрахунку (п.п. 2.1. договору).

Вказану вище суму позики відповідач одержав особисто готівкою до підписання договору позики, про що ними було зазначено у п. 1.2 підписаного договору.

У відповідності до п. п. 3.1. договору позики вони дійшли згоди про те, що на період користування грошовими коштами відповідач не сплачує процентів, але у випадку користування грошима понад строк встановлений у договорі для здійснення розрахунку, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу проценти за користування грошовими коштами у розмірі 0,1 відсоток від суми простроченого платежу за кожен день користування несвоєчасно сплаченою сумою грошових коштів.

10.04.2020 з метою забезпечення виконання грошового зобов`язання між ним та СФГ «Перспектива» (надалі другий відповідач), директором та засновником якого є перший відповідач, було укладено договір поруки № 1/04/2020, за умовами якого вказане фермерське господарство зобов`язалося нести солідарну відповідальність з першим відповідачем за своєчасне виконання ним грошового зобов`язання.

У зазначений в договорі строк до 01.06.2020 перший відповідач взятих себе зобов`язань за договором позики у повному обсязі не виконав. Станом на дату звернення до суду його заборгованість складає суму, що є еквівалентною 10 000 доларів США.

У відповідності до п. п. 2.4., 2.5. договору позики вони дійшли до згоди про те, що розрахунок за позикою має здійснюватися за ініціативою першого відповідача готівкою з оформленням графіку розрахунку, де сторони зазначають дата та суму розрахунку.

30.08.2021 сторони за договором позики підписали додаткову угоду № 1 у якій зафіксували стан розрахунків. Так, ними було зазначено про те, що перший відповідач 30.06.2021 сплатив позивачу 100 0000 грн, а залишок заборгованості складає 30 000 доларів США (курс НБУ станом на 30.08.2021 складав 26,868 грн за один долар США).

З метою врегулювання порядку сплати боргу перший відповідач надав йому письмове зобов`язання провести повне погашення боргу в такий строк: до 10.10.2021 сплатити 10 000 доларів США доларами США; до 10.11.2021 сплатити 13 000 доларів США доларами США; до 15.12.2021 сплатити 10 000 доларів США у гривні у сумі 268 867,00 грн. Однак, до цього часу зазначені зобов`язання першим відповідачем сплачені лише частково, залишок боргу складає суму 10 000 доларів США, що на час звернення до суду складає 367 120 грн (курс НБУ на 12.09.2022 складає 367 120 грн (курс НБУ на 12.09.2022 складає 36,712 грн за 1 долар США.

Договір поруки є двостороннім та похідним від основного договору - договору позики № 1 від 10.04.2020.

Приймаючи до уваги, що перший відповідач ОСОБА_5 є одночасно позичальником за основним договором позики та законним представником директором фермерського господарства - поручителя, усі перемови щодо врегулювання питання по погашенню боргу велися з ним особисто. Відповідно він сприймався позивачем як позичальник та представник поручителя одночасно. У зв`язку з тим, що усі питання до цього часу вирішувалася з відповідачами мирним шляхом, позивач протягом року з дати прострочення розрахунку не скористався своїм правом на проведення досудової процедури та стягнення боргу із застосуванням до поручителя додаткової відповідальності за невиконання першим відповідачем договірних обов`язків. Але це не позбавляє позивача права звернутися до суду до солідарних відповідачів із позовом про захист порушеного права.

Офіційно встановлений курс долара США до гривні станом на 12.09.2022 (дата подачі позову) складає 36,712 грн за 1 долар США.

Сума основного боргу на дату подачі позову складає: 10 000 доларів США х 36,712 грн = 367 120,00 грн.

Сума процентів за користування грошовими коштами (п.п. 3.1. договору) у розмірі 0,1 % за кожен день у період прострочення повернення боргу з урахуванням суми зменшення суми боргу складає:

Сума боргу на яку нараховано відсотки, долари СШАПеріод прострочки та кількість днівКурс НБУ на дутаСума відсотківДолари Гривні 36722,16З 10.06.2020 по 30.06.2021, 385 днів12.09.22 36,712 грн/долар14137,97519033,15Сплачено:30.06.202126,868 грн/долар на 30.06.20213722,16 100 00033000,0001.07.21 по 10.10.21, 102 дні12.09.22, 36,712 грн/долар3366,00123572.59Сплачено: 10.10.2021 10 000 23000,0011.10.21 по 10.11.21, 31 день12.09.22, 36, 712 грн/долар713,0026175,65Сплачено: 10.11.2021 13 000 10 00011.11.2021 по 12.09.22, 316 днів12.09.22, 36,712 грн/долар3 160116009,92Загальна сума процентів 21 376,97 784791,32

Таким чином, загальна сума процентів за користування грошовими коштами за період прострочення у відповідності до відомостей про розрахунок, які є у позивача на час звернення до суду складають: 784 791,32 грн.

Загальна сума боргу: 367 120,00 грн + 784 791,32 грн = 1 151 911,32 грн.

Просить стягнутисолідарно звідповідачів ОСОБА_3 та сільського фермерське господарства «Перспектива» 367 120,00 грн основного боргу за договором позики та 784 791,32 грн процентів за користування грошовими коштами, а всього солідарно стягнути 1151911,32грн на користь позивача ОСОБА_4 та судові витрати покласти на відповідачів та стягнути їх суму солідарно.

18.10.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнають, просять відмовити в їх задоволенні Так, відповідно до п. 7.1. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту належного виконання та припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 ЦК України.

Згідно з п.п. 5.4.1. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, кредитор має право протягом рокузвернутися до поручителя з вимогою про виконання грошових зобов`язань за основним договором позики.

Отже, аналізуючи вказаний вище пункт договору поруки, можна прийти до висновку, що строк поруки становить 1 рік.

При цьому, у позовній заяві вказано, що «у зазначений в договорі строк до 1 червня 2020 року перший відповідач взятих на себе зобов`язань за договором позики у повному обсязі не виконав».

Відтак, у позивача, починаючи з 01.06.2020, відповідно до договору поруки був один рік для звернення до поручителя з вимогою про виконання грошових зобов`язань за основним договором позики. Тобто до 01.06.2021 позивач мав звернутися до поручителя з вимогою. Проте, жодного звернення від позивача поручителю не надходило, ані до 01.06.2021, ані пізніше.

В той же час, згідно п.п. 4.1.1. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за основним договором, поручитель зобов`язаний виконати за боржника зобов`язання у 10-денний строк з дня отримання вимогивід Кредитора.

Однак, як вже зазначалося вище, ніякої вимоги позивач поручителю не висував. Відтак, у поручителя (відповідача 2) не виник обов`язок сплатити борг за боржника (відповідача 1).

Вказане підтверджується самим позивачем. Так, у позовній заяві позивач зазначає, що «... протягом року з дати прострочення розрахунку не скористався своїм правом на проведення досудової процедури та стягнення боргу із застосуванням до поручителя додаткової відповідальності за невиконання першим відповідачем договірних обов`язків». Через це позовні вимоги, пред`явлені до СФГ «Перспектива» як до поручителя є безпідставними.

Відповідач 1 заперечує факт отримання від позивача грошових коштів у борг, оскільки договір позики № 1 від 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 є удаваними правочинами, що були укладені з метою приховати собою інший правочин - договір купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020.

Так, 10.04.2020 між СФГ «Перспектива» (відповідачем 2) та ПП «Аран-2008» був укладений договір купівлі - продажу нежитлових будівель, а саме майнового комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

З боку покупця СФГ «Перспектива» вказаний договір купівлі-продажу нежитлових будівель підписав ОСОБА_3 (відповідач 1), а з боку продавця ПП «Аран-2008» договір підписав ОСОБА_1 (представник позивача у даній справі).

На вимогу продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , в договорі купівлі-продажу нежитлових будівель була внесена оціночна вартість майна, яка склала 1 100 000,00 грн, яку покупець СФГ «Перспектива» мав сплатити у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця до 01.06.2020 включно.

За період з 10.04.2020 по 10.12.2020 СФГ «Перспектива» перерахувало на рахунок ПП «Аран-2008» грошові кошти в сумі 1 100 000,00 грн.

В той же час реальна вартість, за яку продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , хотів продати нежитлові приміщення складала 3 421 500,00 грн.

Різницю між реальною сумою угоди та сумою, зазначеною в договорі, яка склала 2 321 500,00 грн, покупець СФГ «Перспектива» або його керівник ОСОБА_3 з вимогою продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , повинні були сплатити останньому готівкою.

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020 об`єкт переходить у власність покупця після нотаріального посвідчення договору та реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В день підписання договору купівлі - продажу нежитлових будівель, тобто 10.04.2020, нотаріус, що оформлював договір, зареєстрував за СФГ «Перспектива» право власності на об`єкт.

Побоюючись, що покупець (СФГ «Перспектива» або ОСОБА_3 ) після пepexoду до нього права власності на об`єкт не виплатить решту грошових коштів готівкою, продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , наполіг на укладенні між своїм компаньйоном ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору позики № 1 від 10.04.2021, за яким ОСОБА_3 нібито отримує у борг 2 321 500,00 грн, які зобов`язується повернути до 01.06.2020. Також за наполяганням продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , між ОСОБА_4 та СФГ «Перспектива» укладений договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020, за яким СФГ «Перспектива» поручається за ОСОБА_3 .

Окрім цього, за усною домовленістю продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 пообіцяв покупцю СФГ «Перспектива» передати електромережі та трансформаторну підстанцію на його баланс, а також відмовитись від оренди земельної ділянки, кадастровий № 7123455500:03:001:1701, однак своєї обіцянки не виконав.

Протягом 2020 - 2021 років ОСОБА_3 , як керівник СФГ «Перспектива» періодичними платежами добросовісно виплачував решту коштів за нежитлові будівлі, придбані за договором купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020. Паралельно з цим, він вів перемовини з ПП «Аран-2008», де вимагав передати на баланс електромережі та трансформаторну підстанцію та написати заяву до районних електромереж про розірвання договору на електропостачання, а також розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий № 7123455500:03:001:1701.

Станом на 30.08.2021 більша частина з 2 321 500,00 грн була виплачена, залишок становив 268 680,00 грн. Сторони договору купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020 домовилися про те, що в момент остаточного розрахунку ПП «Аран-2008» передасть електромережі та трансформаторну підстанцію на баланс СФГ «Перспектива» та підготовить заяву на розірвання договору на електропостачання, а також розірве договір оренди земельної ділянки, кадастровий № 7123455500:03:001:1701.

Однак, в день останнього розрахунку продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , почав вимагати від ОСОБА_3 додатково сплатити ще 200 000,00 грн (ця сума нібито сплачена продавцем, як податок на додану вартість), на що той не погодився. Через конфлікт, що виник між сторонами, сума останнього розрахунку залишилась не сплаченою, а електромережі та трансформаторна підстанція не була передана на баланс СФГ «Перспектива». Станом на сьогодні СФГ «Перспектива» окремо звернулось до районних ліній електромереж щодо підключення до енергопостачання, за що сплатило 300 000,00 грн, тобто з вини ПП «Аран-2008» понесло додаткові збитки якраз на суму, що дорівнює останньому платежу.

Таким чином, відповідач 1 ОСОБА_3 коштів за Договором позики № 1 від 10.04.2020 від позивача ОСОБА_4 не отримував, боргових зобов`язань перед ним не має, а протягом 2020-2021 років здійснював розрахунок у розстрочку за нежитлові будівлі, що придбав за договором купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020, оскільки такими були умови продавця ПП «Аран-2008».

Через це позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_3 як до боржника за договором позики, є безпідставними.

Позовна вимога в частині стягнення з відповідачів 784 791,32 грн процентів за користування грошовими коштами є некоректною з огляду на наступне.

Проценти від суми позики є винагородою позикодавця за надану позику.

В той же час у договорі позики № 1 від 10.04.2020 проценти за користування грошовими коштами використовуються як додатковий вид зобов`язання, що є не правильним.

Просить відмовити у задоволенні позову.

02.11.2022через підсистему«Електронний суд»від представникапозивача запервісним позовомнадійшла заявапро збільшенняпозовних вимог, відповідно до якої позивач, не маючи у себе розписки про одержання коштів по траншу, який мав бути сплаченим відповідачем-1 у строк до 10.11.2022 на суму 13000 доларів США, помилково визнав вказану суму сплаченою повністю. Але до відзиву на позовну заяву представником відповідача-1 було долучено розписку про одержання ОСОБА_6 коштів на суму 267 000 грн за курсом НБУ 27,1 грн за 1 долар США.

ОСОБА_6 був усно уповноважений позивачем на одержання вказаних коштів для ОСОБА_4 , тому факт належного розрахунку по договору позики на користь позивача ним визнається.

З наведеного вище вбачається, що відповідач - 1 зобов`язався до 10.11.2021 сплатити суму у 13 000 доларів США, але фактично сплатив 24.11.2021 лише 9 852,34 долари США. Сума, яка помилково визначена як сплачена складає: 13000-9852,34 = 3 147,66 доларів США.

У зв`язку з наведеним, позивач збільшує суму позову за сумою боргу по договору позики № 1 від 10.04.2020 на суму, яка еквівалента 3 147,34 доларів США.

Крім того, відповідачем - 1 уточнено дату розрахунку по траншу за жовтень місяць 2021 року на 10 000 доларів США - 14.10.2021.

Крім того, приймаючи до уваги, що сторони до 30.08.2021 не оформлювали належним чином розрахунки за договором позики, за основу узяті данні про розрахунок, які сторони зафіксували у додатковій угоді № 1 від 30.08.2021. Тому неналежне виконання відповідачем - 1 взятих на себе обов`язків повернути позику до 01.06.2020 до уваги позивачем не береться, проценти на прострочені суми не нараховуються.

3 урахуванням наведеного, розрахунок суми позову викладається у новій редакції збільшенням суми стягнення.

Загальна сума боргу складає: 480678,45 грн + 856 228,25 грн = 1 336 906,70 грн, де 480 678,45 грн - сума боргу за договором позики; 856 228,25 грн - сума процентів за користування грошовими коштами.

Розрахунок суми позову до заяви про збільшення суми позову.

Офіційно встановлений курс долара США до гривні станом на 01.11.2022 (дата збільшення суми позову) складає 36,56 грн за 1 долар США. Сума основного боргу на дату уточнення позову 01.11.2022 складає: 10000 доларів США + 3147,66 доларів США = 13147,66 доларів США. 13147,66 х 36,56 грн = 480678,45 грн.

Відповідач 1 зобов`язаний повернути суму позики до 01.06.2020. Сума боргу у період з 01.06.20202 по 30.06.2021 складає 37722,16 доларів США. Вказана сума зафіксована у додатковій угоді № 1 від 30.08.2020, що у доларах США по курсу НБУ складає: 23000 доларів США + 10000 доларів США +3722,16 доларів США + 36722,16 доларів США. Сума процентів за користування грошовими коштами (п.п. 3.1. договору) у розмірі 0,1% за кожен день у період прострочення повернення боргу з урахуванням суми зменшення суми боргу за період із 01.06.2020 по 01.11.2022 складає:

Сума боргу на яку нараховано відсотки, долари СШАПеріод прострочки та кількість днівКурс НБУ на дутаСума відсотківДолари Гривні 36722,16 х 0,1 %хЗ 01.06.2020 по 30.06.2021, 395 днів01.11.22, 36,56 грн/долар14 505,19531615,21Сплачено:30.06.202126,868 грн/долар на 30.06.20213722,16 100 00033000,00х0,1%х01.07.21 по 14.10.21, 106 днів01.11.22, 36,56 грн/долар3498,00 127886,88 Сплачено: 14.10.2021 10 000 23000,00х0,1%15.10.21 по 24.11.21, 40 днів 01.11.22, 36,56 грн/долар920,00 33635,20 Сплачено: 24.11.2021 9852,3426 70013147,66 х 0,1%24.11.2021 по 01.11.22, 342 днів01.11.22, 36,56 грн/долар4496,62164396,28Загальна сума процентів 36,5623419,81 856228,25

У зв`язку з наведеним новим розрахунком п. 2 прохальної частини викладається у новій редакції з урахуванням збільшених сум боргу.

Просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива»480678,45грн основного боргу за договором позики та 856228,25грн процентів за користування грошовими коштами, а всього солідарно 1336906,70грн на користь позивача ОСОБА_4 , інші положення позову залишаються без змін.

02.11.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив,відповідно доякої відповідачем-2не визнаєтьсяпозов стосовнопоручителя СФГ«Перепектива»,що обґрунтованопосиланням напідпункт 5.4.1.Договору поруки.У вказаномупункті договорусторони зазначилипро те,що:«Кредитор уразі невиконанняборжником своїхзобов`язаньмає правопротягом рокузвернутися допоручителя звимогою провиконання грошовихзобов`язаньза основнимдоговором позики».

В подальшому, посилаючись на той факт, що позивач не звернувся до відповідача з такою вимогою у визначений строк, відповідач-2 дійшов до висновку про те, що позивач втратив можливість вимагати оплату боргу від поручителя.

Вважає, що така позиція є наслідком помилкового тлумаченням умов укладеного договору поруки, виходячи з наступного.

Дійсно у п.п. 5.4.1. договору сторони передбачили умову про строк звернення кредитора до поручителя протягом року з вимогою про виконання умов основного договору. Але у наведеній нормі договору поруки мова йдеться про строк звернення з вимогою до кредитора, але ж не про строк звернення з позовом до суду. Тобто, мова не йдеться про встановлення договірних строків позовної давності. До того ж така умова договору суперечила правилам ч. 2 ст. 259 ЦК України, згідно якої сторони договору не мають права зменшити встановлений законом строк позовної давності.

В першу чергу слід зазначити про особливість умов договору поруки, яка установлена у положеннях ст. 553, 554, 555 ЦК України. Мова йде про те, що договір поруки є похідним від договору, яким встановлено основне зобов`язання. А відтак обов`язок поручителя виконати грошове зобов`язання виникає лише у випадку невиконання основного зобов`язання боржником за основним договором. У цій справі основне зобов`язання було оформлено договором позики.

Згідно з ч. 1 ст. 555 ЦК України: «1. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язанийповідомити проце боржника,а вразі пред`явленнядо ньогопозову подати клопотанням про залучення боржника до участі у справі».

З наведеного слідує, що договором поруки повинно бути узгоджено порядок та строк повідомлення поручителя про факт та суму невиконаного кредитором зобов`язання.

В укладеному договорі поруки сторони узгодили, що таке повідомлення відбувається шляхом пред`явлення вимоги кредитором на адресу поручителя.

Визначення «вимога до кредитора» - це письмове повідомлення поручителя про факт та суму простроченого боржником основного зобов`язання з послідуючою вимогою про необхідність сплатити суму боргу за нього, що повністю відповідає змісту такого ж речення у ч. 1 ст. 555 ЦК України.

Без визначення у договорі поруки положень підпункту 4.1.1. про строк пред`явлення вимоги до поручителя та строк її сплати не може бути застосований п. п. 6.3., який передбачає відповідальність поручителя за невиконання взятих на себе зобов`язань.

У свою чергу, строк в один рік для вимог кредитора до поручителя відповідає правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, якою для вимог про сплату неустойки установлено строк позовної давності в один рік.

Зі змісту укладеного договору поруки вбачається, що в ньому сторони не передбачили строку поруки. У такому випадку застосовується правило, що порука припиняється, якщо протягом трьох років, починаючи з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання кредитор не пред`явить позову до поручителя.

Строк дії договору поруки також припиняє свою дію у випадку не звернення кредитором до суду з позовом у зазначений вказаною нормою ЦК строк.

В спірному договорі поруки строк основного зобов`язання встановлений терміном до 01 червня 2020 року. Строк звернення до суду з позовом - до 1 червня 2023 року. Таким чином, позивач не порушив вимог закону щодо строків звернення з позовом до суду на поручителя.

Заперечуючи факт отримання від позивача грошових коштів у борг, відповідачі вважають, що договір позики № 1 від 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 є удаваними правочинами, що були укладені з метою приховати собою інший правочин - договір купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020.

Вищенаведені відповідачем ОСОБА_3 обставини є надуманими, такими, що не відповідають дійсності. Вважає, що викладена ним версія подій є засобом виправдування небажання сплачувати борг, намаганням увести розгляд справи від предмету доказування, визначеному у позові та затягнути розгляд справи.

Помилковою є правова кваліфікація наведених відповідачем обставин за ст. 235 ЦК України. Укладений правочин є удаваним, якщо він не відповідає волі сторін і приховує дійсний, той що сторони дійсно мали на увазі. У таких випадках суд застосовує правила того правочину, який сторони мали на увазі, на що була спрямована їх дійсна воля. Зазначені правовідносини виникають лише з договору, який укладений між одними і тими ж сторонами (категорія правочинів з дефектом волі).

З обставин, що наведені відповідачем-1, вбачається, що усі договори укладені у письмовій формі, в тому числі і договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель від 10.04.2020, який до того ж був посвідчений нотаріально. Який же правочин сторони мали на увазі при умові, що усі договори укладені у письмовій формі - позивач не зазначає. Мало того, усі договори укладені між різними особами: договір купівлі - продажу: між ПП «Аран-2008» та СФГ «Перспектива» та договір позики та поруки: між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідач-1 вважає, що удаваними є договір позики і поруки, які укладені між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , в той же час його стороною, якій належало сплачувати кошти, названо ОСОБА_1

ОСОБА_3 , як вільний суб`єкт, який діє на свій розсуд на принципах свободи договору та вибору його контрагентів користується цивільними правами, маючи право відмовитися від укладання договорів, умови яких суперечать його правам та інтересам, не зазначає, що спонукало його укласти договір позики на таку значну суму коштів при умові, що він їх не одержував від позивача. Більше того, він не зазначає і причин, по яким він повертав позику саме позивачу, в той час, коли не одержував її від нього.

Позивачем-1 наведені численні обставини та правовідносини між суб`єктами, які не є учасниками справи. Ним по суті визначено новий предмет спору, який не стосується предмету позову. Зокрема, такими обставинам є правовідносини та інші фактичні відносини між юридичними особами «Аран-2008» та СФГ «Перспектива». Тому будь - які докази щодо підтвердження зазначених обставин не є належними у цій справі в розумінні положень ст. 76, 77 ЦПК України.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених ним обставин. Відповідач-1 навів обставини, які є завідомо неправдивими.

Зокрема: ПП «Аран-2008» ніколи не було зареєстровано та не є в цей час платником податку на додану вартість. Тому не могло бути розмов щодо відшкодування ПДВ у будь-якій формі; ОСОБА_4 ніколи не був партнером адвоката Ярмака Г.М., бо він є його клієнтом; ПП «Аран-2008» з дати придбання у власність об`єкту нерухомого майна в смт Цибулів Монастирищенського району ніколи не укладало договору оренди земельної ділянки та не укладало договору на поставку електричної енергії у зв`язку з тим, що зазначені договори укладені на попереднього власника нерухомого майна - ТОВ «Демонтажцукор»; ТОВ «Демонтажцукор» у квітні 2020 року відмовилося від орендованої земельної ділянки за договором оренди від 10.09.2018.

14.11.2022через підсистему«Електронний суд»від представникавідповідачів запервісним позовом ОСОБА_2 надійшло заперечення(навідповідь навідзив), відповідно до якого відповідач не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 4.1.1. та п.п. 5.4.1. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 ключовою передумовою відповідальності поручителя СФГ «Перспектива» за зобов`язаннями боржника ОСОБА_3 є отримання вимоги від кредитора ОСОБА_4 .

Згідно з п. п. 4.1.1. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за основним договором, поручитель зобов`язаний виконати за боржника зобов`язання у 10 - денний строк з дня отримання вимоги від Кредитора.

Згідно з п. п. 5.4.1. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, кредитор має право протягом року звернутися до поручителя з вимогою про виконання грошових зобов`язань за основним договором позики.

Проте, як сам же і підтверджує представник позивача, такої вимоги до поручителя СФГ «Перспектива» від кредитора ОСОБА_4 не висувалося. Відтак, у поручителя (відповідача 2) не виник обов`язок сплати боргу за боржника (відповідача 1), а тому пред`явлені йому позовні вимоги є безпідставними.

Більше того, строк звернення з такою вимогою сплив ще 01.06.2021. І цей строк жодним чином не пов`язаний зі строком позовної давності, оскільки згідно з умовами договору поруки для поручителя СФГ «Перспектива» відповідальність взагалі не наступає, незалежно від того, в межах чи поза межами строку позовної давності пред`явлений позов. Позовних вимог до СФГ «Перспектива» в принципі не повито бути, адже кредитор ОСОБА_4 пропустив строки звернення з вимогою, через що порука припинилась.

Боржник ОСОБА_3 (відповідач 1) наполягає на тому, що не отримував гроші у борг від ОСОБА_4 (позивача), а придбав у розстрочку майновий комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю за 3421 500,00 грн. Продавцем цих будівель і споруд виступило ПП «Аран-2008», з яким ОСОБА_4 тісно пов`язаний спільними справами.

За вимогою продавця ПП «Аран-2008» частина коштів в сумі 1100 000,00 грн мала бути виплачена у безготівковій формі шляхом перерахування з рахунку покупця на рахунок продавця. З цією метою між СФГ «Перспектива» (покупець) та ПП «Аран-2008» (продавець) був укладений договір купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020.

Решта грошових коштів в сумі 2321 500,00 грн мала бути виплачена готівкою. Побоюючись, що покупець (СФГ «Перспектива» або ОСОБА_3 ) після переходу до нього права власності на об`єкт не виплатить решту грошових коштів готівкою, продавець ПП «Аран-2008» наполіг на укладенні договору позики № 1 від 10.04.2020, за яким ОСОБА_3 нібито отримує у борг 2321 500,00 грн, які зобов`язується повернути до 01.06.2020. Також за наполяганням продавця ПП «Аран-2008» між ОСОБА_4 та СФГ «Перспектива» був укладений договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020, за яким СФГ «Перспектива» поручається за ОСОБА_3 . Фіктивним кредитором за договорами позики та поруки виступив ОСОБА_4 .

Таким чином, договір позики № 1 від 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 є удаваними правочинами, що були укладені з метою приховати собою інший правочин, а саме придбання у розстрочку майнового комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

З цією метою 08.11.2022 та 09.11.2022 ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» були подані зустрічні позови до ОСОБА_4 про визнання договору позики № 1 від 10.04.2020 та договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 удаваними правочинами. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 не отримував у ОСОБА_4 гроші в борг, позовні вимоги про повернення боргу є безпідставними.

Просять в задоволенні позову відмовити.

Позивачі зазустрічними позовамизвернулися досуду зпозовом довідповідача провизнання договорупозики тадоговору порукиудаваними правочинами. Заявлена вимога мотивована тим, що ОСОБА_7 заперечує факт отримання від позивача грошових коштів у борг, оскільки договір позики № 1 від 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 є удаваними правочинами, що були укладені з метою приховати собою інший правочин - договір купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020.

Так, 10.04.2020 між СФГ «Перспектива» та ПП «Аран-2008» був укладений договір купівлі - продажу нежитлових будівель, а саме майнового комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

З боку покупця СФГ «Перспектива» вказаний договір купівлі - продажу нежитлових будівель підписав ОСОБА_3 (відповідач 1 за первісним позовом), а з боку продавця ПП «Аран-2008» договір підписав ОСОБА_1 (представник позивача за первісним позовом).

На вимогу продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , в договір купівлі - продажу нежитлових будівель була внесена оціночна вартість майна, яка склала 1 100 000,00 грн, яку покупець СФГ «Перспектива» мав сплатити у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця до 01.06.2020 включно.

За період з 10.04.2020 по 10.12.2020 СФГ «Перспектива» перерахувало частинами на рахунок ПП «Аран-2008» грошові кошти в сумі 1 100 000,00 грн.

В той же час реальна вартість, за яку продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , хотів продати нежитлові приміщення складала 3 421 500,00 грн.

Різницю між реальною сумою угоди та сумою, зазначеною в договорі, яка склала 2 321 500,00 грн, покупець СФГ «Перспектива» або його керівник ОСОБА_3 за вимогою продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , повинні були сплатити останньому готівкою.

Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020 об`єкт переходить у власність покупця після нотаріального посвідчення договору та реєстрації права власності на нерухоме майно у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В день підписання договору купівлі - продажу нежитлових будівель, тобто 10.04.2020, нотаріус, що оформлював договір, зареєстрував за СФГ «Перспектива» право власності на об`єкт.

Побоюючись, що покупець (СФГ «Перспектива» або ОСОБА_3 ) після переходу до нього права власності на об`єкт не виплатить решту грошових коштів готівкою продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , наполіг на укладенні між своїм компаньйоном ОСОБА_4 (позивачем по даній справі) та ОСОБА_3 договору позики № 1 від 10.04.2020, за яким ОСОБА_3 нібито отримує у борг 2 321 500,00 грн, які зобов`язується повернути до 01.06.2020. Також за наполяганням продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , між ОСОБА_4 та СФГ «Перспектива» був укладений договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 за яким СФГ «Перспектива» поручається за ОСОБА_3 .

Окрім цього, за усною домовленістю продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , пообіцяв покупцю СФГ «Перспектива», в особі ОСОБА_3 , передати електромережі та трансформаторну підстанцію на його баланс, а також відмовитися від оренди земельної ділянки, кадастровий № 7123455500:03:001:1701, однак своєї обіцянки не виконав.

Протягом 2020 - 2021 років ОСОБА_3 , як керівник СФГ «Перспектива», періодичними платежами добросовісно виплачував решту коштів за нежитлові будівлі, придбані за договором купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020. Паралельно з цим, він вів перемовини з ПП «Аран-2008», де вимагав передати на баланс електромережі та трансформаторну підстанцію та написати заяву до районних електромереж про розірвання договору на електропостачання, а також розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий № 7123455500:03:001:1701.

Станом на 30.08.2021 більша частина з 2 321 500,00 грн була виплачена, залишок становив 268 680,00 грн. Сторони договору купівлі-продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020 домовилися про те, що в момент остаточного розрахунку ПП «Аран-2008» передасть електромережі та трансформаторну підстанцію на баланс СФГ «Перспектива» та підготовить заяву на розірвання договору на електропостачання, а також розірве договір оренди земельної ділянки кадастровий № 7123455500:03:001:1701.

Однак, в день останнього розрахунку продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , почав вимагати від ОСОБА_3 додатково сплатити ще 200 000,00 грн (ця сума нібито сплачена продавцем, як податок на додану вартість), на що той не погодився. Через конфлікт, що виник між сторонами, сума останнього розрахунку залишилась не сплаченою, а електромережі та трансформаторна підстанція не була передана на баланс СФГ «Перспектива».

Станом на сьогодні СФГ «Перспектива» окремо звернулось до районних ліній електромереж щодо підключення до енергопостачання, за що сплатило 300000 грн, тобто з вини ПП «Аран-2008» понесло додаткові збитки якраз на сумуй дорівнює останньому платежу.

Таким чином, відповідач 1 за первісним позовом ОСОБА_3 коштів за договором позики № 1 від 10.04.2020 від позивача ОСОБА_4 не отримував, боргових зобов`язань перед ним не має, а протягом 2020 - 2021 років здійснював розрахунок у розстрочку за нежитлові будівлі, що придбав за договором купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020, оскільки такими були умови продавця ПП «Аран-2008». Так само відповідач 2 за первісним позовом СФГ «Перспектива» поручився за виконання обов`язків ОСОБА_3 за удаваним договором позики.

Відтак, на думку відповідачів за первісним позовом, договір позики № 1 від 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 мають бути визнані удаваними правочинами.

Задоволення зустрічного позову може повністю, виключити задоволення первісного позову, оскільки визнання договору позики № 1 від 10.04.2020 та договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 удаваними правочинами (недійсними) звільняє ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» від будь-яких зобов`язань за цими договорами.

Просить визнати договір позики № 1 від 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 удаваними правочинами та стягнути судові витрати із відповідача за зустрічними позовними заявами.

09.12.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПП «Аран - 2008» ОСОБА_1 надійшло пояснення на зустрічні позовні вимоги, відповідно до яких вважає заявлений позов таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права, обраний позивачами спосіб захисту не відповідає обставинам справи та правовідносинам, які виникли між сторонами, а форма захисту не визначена у відповідності до вимог ст. 235 ЦК України.

18.03.2019 ПП «Аран-2008» за договором купівлі - продажу придбало у ТОВ «Аграртехнобуд» майновий комплекс нежитлових будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 25 241,6 кв. м. (бувший цукровий завод) за ціною 1048 015 грн.

Придбаний об`єкт був поділений на 9 об`єктів, які були окремо зареєстровані та їм присвоєні окремі адреси. Після чого зазначена нерухомість була виставлена на продаж.

Серед них майновий комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 10 370,5 кв.м, був також виставлений на продаж.

У період березня - квітня 2020 року раніше знайомий ОСОБА_4 , повідомив його, як директора ПП «Аран-2008», про те, що в нього є знайомий фермер, який дізнався від нього про продаж вказаної нерухомості та виявив бажання придбати її у власність. Після чого він познайомив його з ОСОБА_3 , який спеціально прибув для цього у м. Черкаси для ведення переговорів щодо купівлі об`єкту. У процесі зустрічі відбулися попередні усні домовленості щодо порядку придбання нерухомості на належне ОСОБА_3 фермерське господарство.

ПП «Аран-2008» серед інших документів для оформлення угоди, було замовлено оцінку ринкової вартості об`єкту продажу професійному оцінювачу ПП «НОВА».

31.03.2020 вказаним оцінювачем був виготовлений висновок про ринкову вартість у 1 100 000 грн, яка в послідуючому влаштувала сторони, як ціна нерухомості.

10.04.2020 між СФГ «Перспектива» та ПП «Аран-2008» був укладений договір купівлі -продажу нежитлових будівель майнового комплексу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . З боку покупця СФГ «Перспектива» вказаний договір купівлі - продажу підписав голова СФГ ОСОБА_3 , а з-боку продавця директор ПП «Аран-2008» ОСОБА_1 . Договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвою І.Ю та зареєстрований за № 750. Угоду вчинена за 1100 000 грн.

Ніяких інших домовленостей між сторонами не існувало. Ним ніколи не вимагалися від ОСОБА_3 ні як від особи, ні як від голови СФГ «Перспектива» сплати додаткових коштів за придбаний СФГ «Перспектива» об`єкт. Документальне підтвердження розрахунку за договором надано суду самим Позивачем.

ОСОБА_3 , як відповідач за первісним позовом, заперечує факт отримання від ОСОБА_4 грошових коштів у борг оскільки, на його думку, договір позики № 1 від 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 є удаваними правочинами, що були укладені з метою приховати собою інший правочин - договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.04.2020.

Проте, ПП «Аран-2008» не має ніякого відношення до правовідносин, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Укладання та виконання договору позики ніяким чином ні юридично, ні фактично не стосується підприємства відповідача. З поданих сторонами доказів вбачається, що він підписаний та виконувався особисто його сторонами, грошові кошти отримувалися особисто ОСОБА_3 , поверталися ним же особисто та одержувалися також особисто ОСОБА_4 .

Наведені у позові обставини щодо укладання СФГ «Перспектива» договорів на постачання електричної енергії та оформлення права користування земельною ділянкою не мають відношення до суті спору ні по первісному, ні по зустрічним позовам. Але їх неправдивість спростовує загальну версію подій, що викладені у позовах.

Земельна ділянка, на якій було розташовано проданий СФГ «Перспектива» об`єкт нерухомості, належала Черкаській обласній державній адміністрації.

Договір оренди землі після придбання у власність нерухомості приватним підприємством «Аран-2008» у ТОВ «Аграртехнобуд» з власником землі Черкаською ОДА не укладався.

Продавець, ТОВ «Аграртехнобуд», у свою чергу також не оформлював права користування на земельну ділянку після придбання нерухомості у попереднього власника ТОВ «Демонтаж цукор» за договором купівлі - продажу від 17.12.2018.

Таким чином, на дату укладання договору купівлі - продажу майна 10.04.2020 на користь СФГ «Перспектива» земельна ділянка перебувала у користуванні попереднього власника ТОВ «Демонтаж Цукор» на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.09.2018, укладеному із Черкаською обласною державною адміністрацією.

Після розпродажу ряду об`єктів ПП «Аран-2008» вжив заходів для створення ОСОБА_8 оформлення земельних відносин покупцями, в тому числі й СФГ «Перспектива». Від попереднього власника ТОВ «Демонтаж цукор» було запрошено письмову відмову від договору оренди землі.

21.05.2020 отримана від вказаного товариства заяву про відмову від договору оренди землі від 28.04.2020, яка була направлена особисто ним з додатками на електронну адресу Черкаської обласної державної адміністрації. В той час вже були введені заходи та обмеження зв`язку з епідемією на КОВИД-19.

Договір на постачання електричної енергії з ПАТ «Черкасиобленерго» ПП «Аран-2008» також не укладався, а до цього часу оформлений на того самого попереднього власника ТОВ «Демонтаж цукор».

Придбаний СФГ «Перспектива» об`єкт нерухомості обладнаний системою електромереж, яка перейшла у власність покупця, як невід`ємний елемент нерухомості. Тому питання укладання договору на електропостачання з відповідної організацією - це питання поточної діяльності СФГ «Перспектива» до якої ПП «Аран-2008» не має ніякого відношення.

Трансформаторна підстанція бувшого цукрового заводу була придбана ПП «Аран-2008» у складі комплексу будівель та споруд за зазначеним вище договором. До складу майна, що було продано СФГ «Перспектива», вона не входила, і від вказаного господарства ніколи не надходило пропозиції її купувати.

ПП «Аран-2008» ніколи не було зареєстровано та не є в цей час платники податку на додану вартість. Тому не могло бути розмов між ним, як директором ПП «Аран-2008», та ОСОБА_9 щодо відшкодування сплаченого ПДВ на виконання договору у зв`язку з відсутністю факту таких витрат.

З урахуванням вимог вищенаведених норм права із змісту позовних заяв та наданих позивачами доказів вбачається, що обраний ними спосіб захисту не відповідає обставинам справи та правовідносинам, які виникли між сторонами, а форма захисту не визначена у позові у відповідності до вимого ст. 235 ЦК Украй виходячи з наступного.

Сторонами справи не оспорюється, що договори позики № 1 від 10.04.2020, поруки від 10.04.2020 укладені у письмовій формі, а письмовий договір купівлі - продажу комплексу нежитлових будівель від 10.04.2020, посвідчений нотаріально, тому вони за формою відповідають вимогам діючого законодавства.

Договори позики та поруки оспорюються позивачами з підстав дефекту волі, тому з позовів вбачається намагання позивачів довести факт укладання сторонами інших правочинів. У такому випадку передумовою застосування положень ст. 235 ЦК України є наявність правовідносин виключно між сторонами спірного правочину, де судове рішення виступає засобом приведення до відповідності дійсним намірам сторін їх раніше формалізовану, але хибну волю в укладеному договорі з послідуючим застосуванням правил тих правовідносин, які сторони насправді вчинили. Саме тому сторонами судового спору можуть бути виключно сторони спірного договору.

Всупереч зазначеним правилам позивачами визначено у предметі спору правовідносини за різними договорами та між сторонами, які не тільки не є сторонами спірного правочину, а взагалі не знаходяться у договірних відносинах.

Так, договір купівлі - продажу від 10.04.2020, укладений між ПП «Аран - 2008» та СФГ «Перспектива», договір позики, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а договір поруки, укладений між СФГ «Перспектива» та ОСОБА_4 . За змістом та правовою природою це різні правовідносини, при цьому ПП «Аран - 2008» не знаходиться у будь - яких договірних відносинах ні з ОСОБА_3 , ні з ОСОБА_4 . Зазначений факт не оспорюється сторонами, що виключає можливість застосування правил ст. 235 Цивільного кодексу у такому випадку у зв`язку з тим, що правовідносини між різними суб`єктами за різними правовідносинами не можуть бути зведені в одне волевиявлення та в одне правовідношення.

В порушення вимог ЦПК України позивачами не визначено суті позовних вимог стосовно кожного зі спірних договорів окремо та не сформульована форма захисту у відповідності до правил ст. 235 ЦК України.

Так, позивачами в позовах в прохальній частині не зазначено яким чином судом правовідносини договору позики між ОСОБА_3 , як позичальником, та ОСОБА_4 , як позикодавцем, на підставі правил ст. 235 ЦК мають бути зведені до правовідносин купівлі - продажу, сторонами за яким є СФГ «Перспектива» та ПП «Аран-2008».

Тим паче є незрозумілим, яким чином договір поруки, як забезпечувальне зобов`язання, який укладений між ОСОБА_4 , як кредитором, та СФГ «Перспектива», як поручителем, може бути зведений до правовідносин майнового характеру за договором купівлі - продажу, який укладений між СФГ «Перспектива» та ПП «Аран-2008».

Позивачами не надано суду належних доказів на підтвердження зазначених у позові обставин, які б доводили факт існування між сторонами інших, ніж ті, що відображені у договорах, правовідносин.

Крім того, у позовах не зазначено причин неправомірної поведінки самого ОСОБА_3 , і як особи позичальника, і як голови СФГ «Перспектива». Зокрема, ним не пояснюється суду що було причиною порушення ним вимог закону та з яких мотивів він сам укладав спірні договори, у тому числі у присутності нотаріуса, які за змістом не відповідали ні його воли, ні дійсним правовідносинам, що на його думку, фактично склалися між сторонами.

Просить суд відмовити позивачам ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» у задоволенні зустрічного позову повністю.

09.12.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого відповідач ОСОБА_4 вважає заявлений позов таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права, обраний позивачами спосіб захисту не відповідає обставинами справи та правовідносинам, які виникли між сторонами, а форма захисту не визначена у відповідності до вимог ст. 235 ЦК України. Наводить доводи аналогічні доводам, викладеним у поясненні на зустрічні позовні вимоги.

Просить суд відмовити позивачам ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» у задоволенні зустрічних позовів повністю.

Ухвалою суду від 23.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження, витребувано докази.

Ухвалою суду від 31.10.2022 позовну заяву ОСОБА_3 про визнання договору позики та договору поруки удаваними правочинами, залишено без руху.

Ухвалою суду від 31.10.2022 позовну заяву СФГ «Перспектива» про визнання договору позики та договору поруки удаваними правочинами, залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.11.2022 поновлено ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» строк для пред`явлення зустрічних позовів у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,сільського фермерського господарства «Перспектива» про стягненнязаборгованості задоговором позики. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 провизнання договорупозики тадоговору порукиудаваними правочинамита зустрічнийпозов сільськогофермерського господарства«Перспектива» до ОСОБА_4 провизнання договорупозики тадоговору порукиудаваними правочинами прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,сільського фермерського господарства «Перспектива» про стягненнязаборгованості задоговором позики та об`єднано в одне провадження з первісним позовом, залучено до участі у справі за зустрічнимпозовом ОСОБА_3 ,СФГ«Перспектива»до ОСОБА_4 про визнаннядоговорупозикита договорупорукиудаванимиправочинами - приватне підприємство "Аран - 2008", в якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача.

Ухвалою суду від 13.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічними позовами та представник третьої особи ПП «Аран 2008» Ярмак Г.М. первісний позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав зазначених у заявах по суті справи та додатково пояснив, що відсотки, які просить стягнути позивач ОСОБА_4 з відповідачів є платою за користування чужими коштами, право на які позивач має відповідно до ст. 1048 ЦК України, в задоволенні зустрічних позовів просив відмовити з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

В судове засідання позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічними позовами ОСОБА_4 не з`явився. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення підготовчого засідання на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні представник відповідачів за первісним позовом та представник позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні первісного позову з підстав, зазначених у заявах по суті справи, зустрічні позови підтримав повністю, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у заявах по суті справи та додатково пояснив, що між сторонами фактично укладено договір купівлі-продажу в розстрочку, проте просив суд при визнанні оспорюваних договорів удаваними не застосовувати наслідки удаваного правочину.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом за позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні первісного позову з підстав, зазначених у заявах по суті справи, зустрічні позови підтримав повністю, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Допитаний в судовому засіданні як свідок відповідач за первісним позовом за позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 показав, що у вересні 2019 року він дізнався про продаж нежитлових будівель цукрового заводу, що в смт. Цибулів Уманського району Черкаської області. Вирішивши придбати декілька нежитлових будівель для зберігання зерна, він почав вести переговори про їх продаж. Всі питання він вирішував з ОСОБА_10 . В подальшому він дізнався, що власником даного майна є ПП «Аран 2008», директором даного підприємства є ОСОБА_1 . За ініціативи ОСОБА_1 був підготовлений попередній договір між ПП «Аран 2008» та ФГ «Зелений хутір», власником якого він є. Його зацікавило два нежитлових складських приміщення, ПП «Аран 2008» було запропоновано за дані приміщення 2500000 грн. В подальшому велися переговори, ПП «Аран 2008» виготовляло на дані приміщення технічну документації. Коли технічна документація була виготовлена йому запропонували придбати і інші приміщення ще за 1500000 грн.

Так, 10.04.2020 між СФГ «Перспектива» та ПП «Аран-2008» був укладений договір купівлі - продажу нежитлових будівель, а саме майнового комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та який передбачає купівлю-продав всіх об`єктів за яким велися переговори.

З боку покупця СФГ «Перспектива» вказаний договір купівлі - продажу нежитлових будівель підписав він, а з боку продавця ПП «Аран-2008» договір підписав ОСОБА_1 (представник позивача за первісним позовом).

На вимогу продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , в договір купівлі - продажу нежитлових будівель була внесена оціночна вартість майна, яка склала 1 100 000,00 грн, яку покупець СФГ «Перспектива» мав сплатити у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця до 01.06.2020 включно.

За період з 10.04.2020 по 10.12.2020 СФГ «Перспектива» перерахувало частинами на рахунок ПП «Аран-2008» грошові кошти в сумі 1 100 000,00 грн.

В той же час реальна вартість, за яку продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , хотів продати нежитлові приміщення складала 3 421 500,00 грн.

Різницю між реальною сумою угоди та сумою, зазначеною в договорі, яка склала 2 321 500,00 грн за вимогою продавця ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , він повинен був сплатити останньому готівкою.

Для гарантії сплати решти грошових коштів готівкою продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , наполіг на укладенні між своїм компаньйоном ОСОБА_4 (позивачем по даній справі) та ним договору позики № 1 від 10.04.2020, за яким ОСОБА_3 нібито отримує у борг 2 321 500,00 грн, які зобов`язується повернути до 01.06.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020. Він підписав даний договір та передав ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_4 даний договір в його присутності не підписувався.

Окрім цього, за усною домовленістю продавець ПП «Аран-2008», в особі ОСОБА_1 , пообіцяв покупцю СФГ «Перспектива», в особі ОСОБА_3 , передати електромережі та трансформаторну підстанцію на його баланс, а також відмовитися від оренди земельної ділянки, кадастровий № 7123455500:03:001:1701, однак своєї обіцянки не виконав.

Оскільки СФГ «Перспектива» за підключення до енергопостачання сплатило кошти приблизно 300000 грн, тобто понесло додаткові збитки, то несплачена сума за купівлю нежитлових будівель дорівнює сумі останнього платежу, а тому у нього будь-якої заборгованості немає.

Таким чином, він коштів за договором позики № 1 від 10.04.2020 від позивача ОСОБА_4 не отримував, боргових зобов`язань перед ним не має, а протягом 2020 - 2021 років здійснював розрахунок у розстрочку за нежитлові будівлі, що придбав за договором купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020. Дані кошти в рахунок купівлі нежитлових будівель він передавав ОСОБА_4 чи його представникам. Особисто коштів в рахунок купівлі нежитлових будівель ОСОБА_1 , як директору ПП «Аран-2008» він не передавав.

Залишкову частину коштів в сумі 13 000 доларів США він мав передати ОСОБА_4 взимку 2022 року, проте, оскільки в ході зустрічі між ними виникла суперечка з приводу того, що ОСОБА_4 сказав йому заплатити додатково 200000 грн, то 13000 доларів США ОСОБА_4 у нього не взяв.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, показання свідка, перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.12,13 ЦПК Українисуд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.04.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір позики № 1, згідно з яким сторони узгодили умови договору шляхом його підписання (а.с. 72 том 1).

Відповідно доп.п.1договору позики№ 1від 10.04.2020між сторонамиукладено договірпозики,за змістом якого позикодавець в день підписання цього договору до його підписання передав в позику позичальнику на умовах зворотності та забезпеченості, а позичальник одержав у позику грошові валютні кошти в сумі 2321 500,00 грн, що еквівалентно на день позики 85 192,66 долара США за курсом НБУ: 1 долар США 27,25 грн та зобов`язується повернути позичену суму грошей на умовах, в порядку та строки, що обумовлені цим договором.

Згідно з п.п. 1.2. договору позики № 1 від 10.04.2020 у зв`язку з одержання грошових коштів у сумі відповідно до п. 1.1. цього договору до його підписання сторонами з урахування реального характеру цього правочину, факт одержання грошових коштів у позику підтверджується фактом підписання цього договору позичальником.

Відповідно до п. 2.1. - 2.5. договору позики № 1 від 10.04.2020 в день повернення позики, в тому числі його частині, позичальник зобов`язаний сплатити позичену суму готівкою у сумі, що еквівалента курсу долару США за курсом НБУ на день розрахунку незалежно від того позитивна чи від`ємна різниця виникне на таку дату. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позичені грошові кошти до 01.06.2020 (двадцятого травня дві тисячі двадцятого року) включно. Позичальник має право у будь-який час достроково повернути усі чи частину позичених грошових коштів незалежно від дати розрахунку, що визначена сторонами у цьому договорі. Факт отримання розрахунку за цім договором в повному обсязі чи частково сторони підтверджують підписом у графіку фактичного розрахунку з вказівкою дати і суми відповідно до додатку № 1 до цього договору. Сторони дійшли згоди, що час та місце проведення розрахунку за цим договором узгоджується сторонами по телефону за ініціативою позичальника.

Згідно з п. 3.1, 3.3 договору позики № 1 від 10.04.2020 за час прострочення позикодавець зобов`язаний сплатити позичальнику проценти за користування грошовими коштами у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день користування несвоєчасно сплаченою сумою грошових коштів. Суми неустойки грошовими коштами сплачуються у гривнях, сума яких обраховується на дату розрахунку за курсом НБУ долара до гривні.

Відповідно до п. 4.1. договору позики № 1 від 10.04.2020 зміни та доповнення до цього договору сторони повинні оформлювати письмовими додатковими угодами за підписами сторін (а.с. 72 том 1).

Згідно з додатком № 1 до договору позики № 1 від 10.04.2020, затвердженого 10.04.2020 ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 10.04.2020 ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_4 наступні грошові кошти: 22.09.2020 - 155000 грн, що в доларах США становить 5535; приблизно 12.06. - 206000 грн, що в доларах США становить 7686 + 1000 доларів США, а всього: 8686 доларів США; 22.06. - 30000 грн (карта) що в доларах США становить 1111; 23.09. - в графі сума сплати в гривні стоїть прочерк, в графі сума сплати у доларах зазначено (28,0 долар США); 28.09. - 40000 грн; 30.09. - 265313 грн, в графі сума сплати у доларах зазначено (28.23); 15.10. - 50000 грн; 09.10. - 100000,00 грн; 10.06.21 - 841650 грн, що в доларах США становить 31000; 30.08.21 - 15000 доларів США, в графі дата сплати міститься надпис «повернуть»; 30.08.2021 - 100000,00 грн; 14.10.2021 265000 грн, що в доларах США становить 10000 (а.с. 102 том 1).

Відповідно до довіреності від 27.08.2021 ОСОБА_4 (позивач) уповноважив ОСОБА_11 , отримувати, розпоряджатися належними йому грошовими вкладами (внесками) з належними відсотками та всіма компенсаціями (отримувати ощадні книжки та картки, отримувати належні йому гроші з рахунків, відкривати, закривати рахунки, у тому числі карткові, пенсійні, укладати та переукладати банківські договори, отримувати відсотки та всі види компенсацій, переводити гроші на інші рахунки тощо) та отримувати будь-які грошові кошти згідно будь-яких цивільно-правових договорів (а.с. 12 том 1).

Згідно з додатковою угодою № 1 від 30.08.2021 до договору позики № 1 від 10.04.2020 сторони за договором позики № 1 від 10.04.2020: позичальник ОСОБА_3 та позикодавець ОСОБА_4 , від імені якого за довіреністю виступає ОСОБА_11 , зафіксували стан розрахунків між сторонами за договором станом на 30.08.2021. Заборгованість позичальника ОСОБА_3 складає: 23 000 (двадцять три тисячі) доларів США та 368 687 (триста шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 30.06.2021 позичальник ОСОБА_3 додатково сплатив 100 000 (сто тисяч) грн, що підтверджується підписанням цієї додаткової угоди. Після сплати заборгованість позичальника ОСОБА_3 складає: 23 000 (двадцять три тисячі) доларів США та 268 687 (двісті шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн (а.с. 74 том 1).

Відповідно до зобов`язання від 30.08.2021 ОСОБА_3 зобов`язався погасити заборгованість по договору позики від 10.04.2020: до 10.10.2021 - 10000,00 доларів США, до 10.11.2021 - 13000,00 доларів США, до 15.12.2021 - 268687,00 грн (а.с. 8 том 1).

Таким чином, відповідно до умов договору сума позики складала 2321500 грн, що еквівалентно на день позики 85192,66 доларам США.

Вказану суму боржник ОСОБА_3 , згідно з умов договору зобов`язався повернути до 01.06.2020.

За розрахунком позивача ОСОБА_4 залишок боргу станом на дату звернення до суду складає 480678,45 грн, що еквівалентно на час звернення до суду з позовом 13147,66 доларів США.

10.04.2020між ОСОБА_4 та СФГ«Перспектива» вособі директора ОСОБА_3 було укладенодоговір поруки№ 1/04/2020, згідно з яким сторони узгодили умови договору шляхом його підписання (а.с. 75 том 1).

Відповідно доп.1.1.договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 поручитель зобов`язується солідарно з позичальником відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань, що виникли з договору позики № 1 від 10.04.2020, який був укладений між позикодавцем та позичальником, а саме за сплату позичальником суми основного боргу позики, процентів за користування позиченими коштами, штрафу та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов`язання.

Згідно з п. 2.1. - 2.1.2. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 порукою забезпечено виконання позикодавцем зобов`язань за договором позики № 1 від 10.04.2020, у відповідності до положень якого: позичальником є ОСОБА_3 , сума позики складає: 2321 500,00 (два мільйона триста двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень, що еквівалентно на день позики 85 192,66 (вісімдесят п`ять тисяч сто дев`яносто два долара 66 центів) долара США за курсом НБУ: 1 долар США 27,25 грн. Строк виконання зобов`язання за основним договором встановлено до 01.06.2020.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за основним Договором в повному обсязі в тому числі за сплату Кредитором судових витрат у разі виникнення спору.

Згідно з п. 4.1. - 4.2.1. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 обов`язки поручителя: при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за основним договором, поручитель зобов`язаний виконати за боржника зобов`язання у 10 - денний строк з дня отримання вимоги від кредитора. У разі одержання вимоги кредитора повідомити про це боржника.

Відповідно до п. 6.1. - 6.3. договору поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання. За порушення строків зазначених в п. 4.1.1 поручитель сплачує кредитору неустойку у розмірі 0,1 % від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно зп.7.1.договорупоруки №1/04/2020від 10.04.2020договір набуваєчинності змоменту йогопідписання сторонамиі дієдо моментуналежного виконаннята припиненнядії основногодоговору,окрім випадківвизначених вст.559ЦК України.

10.04.2020 між ПП «Аран - 2008» в особі директора Ярмака Г.М. та СФГ «Перспектива» в особі голови Належитого А.Г. укладено договір купівлі - продажу нежитлових будівель, серії НОІ 657154, згідно з яким сторони узгодили умови договору шляхом його підписання. Даний договір зареєстрований приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу в реєстрі за № 750 (а.с. 205 - 206 том 1).

Відповідно доп.1.1.,1.2.даного договорукупівлі -продажу продавець продав і зобов`язується передати у власність покупця нежитлові будівлі, а саме майновий комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), а покупець купив і зобов`язується прийняти майно у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в Договорі. Об`єктом купівлі - продажу (надалі - об`єкт) згідно договору, є комплекс нежитлових будівель та споруд: літера «А-1» - склад - загальна площа - 1 649,2 кв.м (складова частина, будівлі літера "А-4"); літера «Е-2» - прохідна - загальна площа - 100,0 кв.м; літера «Ж-1» гуртожиток - загальна площа - 383,4 кв.м; літера «З-3» - адмінбудинок - загальна площа - 1404,3 кв.м; літера «Х-1» - гараж - загальна площа - 390,7 кв.м; літера «Ц-1» - прохідна -загальна площа - 64,2 кв.м; літера «Ю-1» - склад - загальна площа - 746,1 кв.м; літера «А'-1» - склад - загальна площа - 1 103,1 кв.м; літера «Б'-З» - ТЕЦ - загальна площа -2 775,8 кв.м; літера «Д'-1» - майстерня - загальна площа - 838,8 кв.м; літера «Ж'-1» компресорна - загальна площа - 126,1 кв.м; літера «З'-1» - водокачка - загальна площа - 89,6 кв.м.; літера «Є'-І» - механічний цех - загальна площа - 699,2 кв.м; споруда № 23 мазутосховище. Загальна площа будівель комплексу становить 10 370,50 кв.м. Об`єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 6,2075 га, кадастровий номер якої - 7123455500:03:001:1701, яка не приватизована та перебуває в державній власності, право власності за СФГ «Перспектива» на дане майно зареєстровано 10.04.2020 за № 36230152, підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу, серія та номер № 750, виданий 10.04.2020, видавник: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва І.Ю., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 206564942 від 10.04.2020 (а.с. том 207 том 1).

Згідно з абз. 2 п. 1.4. даного договору купівлі - продажу за домовленістю сторін об`єкт продано за 1100000,00 грн, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. даного договору купівлі - продажу об`єкт переходить у власність покупця після нотаріального посвідчення договору та реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 4.1. даного договору купівлі - продажу покупець зобов`язується сплатити за об`єкт 1100000,00 грн, в безготівковій формі, шляхом перечислення грошових коштів на рахунок продавця терміном до 01.06.2020 включно.

СФГ «Перспектива» сплатило ПП «Аран - 2008» на виконання умов договору купівлі - продажу нежитлових будівель від 10.04.2020 грошові кошти в сумі: 120000,00 грн, 100000,00 грн, 50000,00 грн, 90000,00 грн, 100000,00 грн, 100000,00 грн, 100000,00 грн, 70000,00 грн, 70000,00 грн, 90000,00 грн, 100000,00 грн, 100000,00 грн, 10000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 40 від 13.04.2020, № 44 від 13.04.2020, № 69 від 19.05.2020, № 131 від 04.12.2020, № 142 від 19.11.2020, № 146 від 20.11.2020, № 152 від 27.11.2020, № 156 від 10.12.2020, № 157 від 10.12.2020, № kisil2804 від 18.11.2020, № 106 від 18.11.2020, № 117 від 26.11.2020, № 105 від 17.11.2020 відповідно (а.с. 208 - 220 том 1).

Тобто,СФГ «Перспектива»у встановленомузаконом порядкунабуло правовласності нанежитловібудівлі,а самемайновий комплексбудівель таспоруд,що знаходятьсяза адресою: АДРЕСА_1 ).

Суд вважає за необхідне в першу чергу вирішити по суті зустрічні позови ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» про визнання договору позики та договору поруки удаваними правочинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно доч.1ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Тлумачення змістустатті 235 ЦК Українисвідчить, що удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків.

У постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі № 6-1026цс16 зроблено правовий висновок, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставістатті 235 ЦК Українимає визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц (провадження № 14-498цс18), постанові Верховного Суду від 05.01.2023 у справі № 711/7715/20, провадження № 61 - 11760св21.

Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 357/3132/15-ц для визнання угоди удаваною позивачу необхідно надати відповідні докази, а суду встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників.

Позивачі за зустрічними позовами, як на підставу задоволення позовів посилаються на те, що договір позики № 1 та 10.04.2020 та договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 є удаваними правочинами, які були укладені з метою приховати собою інший правочин, а саме договір купівлі - продажу нежитлових будівель від 10.04.2020.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як було встановлено судом вище, 10.04.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір позики № 1 та 10.04.2020 між ОСОБА_4 та СФГ «Перспектива» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 1/04/2020.

Відповідно дозмісту договорупозики ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_4 на умовахзворотності тазабезпеченості грошовікошти всумі 2321500грн,що еквівалентнона деньпозики 85192,66доларів СШАта якізобов`язався повернутидо 01.06.2020включно.Для забезпеченнявиконання умовдоговору позики,10.04.2020між ОСОБА_4 та СФГ«Перспектива» вособі директора ОСОБА_3 було укладенодоговір поруки№ 1/04/2020.Так,позивачем зазустрічним позовом ОСОБА_3 виконувались умовидоговору позики№ 1від 10.04.2020щодо поверненнягрошових коштів,що підтверджуєтьсяособистими підписамипозивача ОСОБА_3 у додатку№ 1до договорупозики №1від 10.04.2020графіку фактичногорозрахунку задоговором позики№ 1від 10.04.2020,самим спірнимдоговором позики,а самеп.п.1.2.договору,відповідно доякого,у зв`язкуз одержаннягрошових коштіву сумівідповідно доп.1.1.цього договорудо йогопідписання сторонамиз урахуванняреального характеруцього правочину,факт одержаннягрошових коштіву позикупідтверджується фактомпідписання цьогодоговору позичальником,що свідчитьпро те,що позивачза зустрічнимпозовом ОСОБА_3 усвідомлював,що укладаєсаме договірпозики, а не будь-який інший договір, у тому числі договір купівлі - продажу нежитлових будівель № 750 від 10.04.2020, та що такий договір не є удаваними.

Разом з тим, як було встановлено судом вище, 10.04.2020 між ПП «Аран - 2008» в особі директора Ярмака Г.М. та СФГ «Перспектива» в особі голови Належитого А.Г. укладено договір купівлі - продажу нежитлових будівель, який зареєстрований приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу в реєстрі за № 750. Відповідно до умов даного договору ПП «Аран - 2008» продав і зобов`язується передати у власність ОСОБА_3 нежитлові будівлі, а саме майновий комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), а покупець купив і зобов`язується прийняти майно у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 виконано умови договору, а саме сплачено кошти в розмірі 1100000,00 грн, як визначено умовами договору та підтверджено платіжними документами, наданими самим позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 .

Договори позикита порукиоспорюються позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» з підстав дефекту волі, а саме укладення сторонами інших правочинів. У такому випадку передумовою застосування положень ст. 235 ЦК України є наявність правовідносин виключно між сторонами спірного правочину, де судове рішення виступає засобом приведення до відповідності дійсним намірам сторін їх раніше формалізовану, але хибну волю в укладеному договорі з послідуючим застосуванням правил тих правовідносин, які сторони вчинили насправді.

Звертаючись з позовом про визнання договору позики та договору поруки удаваними, позивачі не заявляли вимоги визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсним, при цьому позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та СФГ «Перспектива» у позовних вимогах не визначили та не обґрунтували, які саме наслідки удаваних правочинів необхідно застосувати до спірних правовідносин.

Стаття 235 ЦК України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, як встановлено судом, фактично було укладено три договори, а саме: 10.04.2020 договір позики, сторонами якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , 10.04.2020 договір поруки, сторонами якого є ОСОБА_4 та СФГ «Перспектива» в особі директора ОСОБА_3 та 10.04.2020 договір купівлі - продажу нежитлових будівель, сторонами якого є ПП «Аран - 2008» та ОСОБА_3 , тобто позивачами за зустрічними позовними не визначено, який саме договір купівлі - продажу нежитлових приміщень приховано під час укладання договору позики та договору поруки.

Позивачі за зустрічними позовними вимогами, як на підставу задоволення зустрічних позовних вимог посилаються на те, що вартість нежитлових приміщень, які були придбані ОСОБА_3 становить 3421500,00 грн, разом з тим будь - яких доказів на підтвердження даних обставин не надають, згідно з доказами наявними в матеріалах справи вартість нежитлових приміщень становить 1100000,00 грн, яка погоджена сторонами у договорі купівлі - продажу нежитлових приміщень, що також підтверджується і висновком оцінювача ПП «ТОВА» (а.с. 74-75 том 2 ), доказів купівлі нежитлових приміщень у розстрочку стороною позивачів за зустрічними позовами також не надано, а докази надані позивачем за первісним позовом, зокрема, і сплата ОСОБА_3 коштів за договором позики, яка підтверджена як письмовими доказами так і показаннями свідка ОСОБА_3 щодо оплати таких коштів саме ОСОБА_4 вірогідніші та переважають доводи протилежної сторони надані для їх спростування, а тому дані підстави для задоволення позовних вимог не можуть бути взяті судом до уваги.

На підтвердження позовних вимог за зустрічними позовами позивачі посилаються на те, що продавець ПП «Аран-2008» пообіцяв СФГ «Перспектива», в особі Належитого А.Г. передати електромережі та трансформаторну підстанцію на його баланс, а також відмовитись від оренди земельної ділянки , кадастровий № 7123455500:03:001:1710 та вимагав додатково сплатити ще 200000 грн як сплачений позивачем податок на додану вартість.

На спростування доводів позивачів третьою особою ПП «Аран-2008» надано до суду копію листа ТОВ "Демонтажцукор" адресованому голові Черкаської обласної державної адміністрації від 28.04.2020 про відмову від оренди земельної ділянки № 7123455500:03:001:1710, у зв`язку з продажем об`єктів нерухомості, які знаходяться на даній земельній ділянці, доказів укладення оренди землі за ПП «Аран» матеріали справи не містять; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ПП «Аран-2008» не є платником податку на додану вартість; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого у приватній власності ПП «Аран-2008» станом на 06.03.2020 знаходилися об`єкти нежитлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , в тому числі ТЕЦ загальною площею 2775,8 кв.м., так і згідно з договором купівлі-продажу від 10.04.2020 нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 до покупця СФГ «Перспектива» перейшло, в тому числі ТЕЦ загальною площею 2775,8 кв.м., а питання укладення договору з електропостачання з відповідною організацією є виключним питанням діяльності СФГ «Перспектива», а тому доводи позивача в цій частині спростовані наданими у справі доказами.

Крім того,відповідач зазустрічним позовом ОСОБА_4 не єстороною договорукупівлі -продажу нежитловихприміщень від10.04.2020.

Так, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представником не надано суду достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що між сторонами правочинів виникли інші правовідносини, ніж передбачені договором позики та договором поруки та, що воля обох сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними правочинами, не доведено, що сторони договору позики та договору поруки мали на меті досягнення наслідків та встановлення між ними прав і обов`язків, характерних саме для договору купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, факт отримання продавцем коштів за відчужуване майно, а тому суд вважає, що зустрічні позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення заборгованості за договором позики, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як було встановлено судом вище, 10.04.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір позики № 1, відповідно до якого ОСОБА_4 позичив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2321 500,00 грн, що еквівалентно на день позики 85 192,66 доларам США за курсом НБУ: 1 долар США 27,25 грн, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день користування несвоєчасно сплаченою сумою грошових коштів, зі строком повернення коштів 01.06.2020 включно.

Отже, судом встановлено, що 10.04.2020 між сторонами укладено договір позики, в якому визначено всі його істотні умови.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами третьою, четвертою ст. 545 ЦК Українипередбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. Згідно з нормамист. 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Відповідно до частин першої та другої ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до договору позики укладеного між сторонами 10.04.2020 позикодавець (позивач за первісним позовом) 10.04.2020 передав грошові кошти у розмірі 2321500,00грн,що еквівалентнона деньпозики 85192,66долара СШАза курсомНБУ:1долар США27,25грн позичальнику (відповідачу за первісним позовом ОСОБА_3 ), а позичальник зобов`язався повернути вказану суму до 01.06.2020 у сумі, що еквівалентно курсу долара США за курсом НБУ.

Станом на 14.01.2021, згідно з розрахунком сторін неповернута сума грошового боргу (додаток 1 до договору позики № 1 від 10.04.2020) складає 480678,45 грн, що еквівалентно 13147,66 доларів США (13 147,66 - доларів США *36,56 офіційно встановлений курс долара до гривні НБУ).

Разом з тим, відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 умови договору позики виконав не в повному обсязі, а тому суд вважає, що вимоги позивачаза первіснимпозовом проповернення основноїсуми боргуза договоромпозики в сумі 480678,45 грн підлягають до задоволення.

Суд урахувавши те, що доказів щодо повернення отриманої в борг грошової суми відповідачем не надано, оригінали боргових розписок знаходились у позикодавця (позивача), вважає доведеним невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позики.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором позики, просив у тому числі, крім боргу за основним зобов`язанням (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема,процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 856228,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

У постановіВеликоїПалатиВерховногоСудувід28.03.2018усправі№444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправа та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору, що містяться в договорі позики № 1 від 10.04.2020.

Предметом спірного договору позики є національна валюта в еквіваленті до долара США.

Як встановлено судом вище, договором позики № 1 від 10.04.2020 передбачено, що за час прострочення позикодавець зобов`язаний сплатити позичальнику проценти за користування грошовими коштами у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день користування несвоєчасно сплаченою сумою грошових коштів.

Згідно з поясненнями представника позивача наданими в судовому засіданні правова природа даних процентів передбачених у договорі визначається як плата за користування чужими коштами, передбачена у ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Таким чином, плата за користування чужими грошовими коштами визначена договором позики № 1 від 10.04.2020 та складає 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день користування несвоєчасно сплаченою сумою грошових коштів.

Проценти за користування чужими грошовими коштами проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст.1048 ЦК України.

Проценти занеправомірне користуваннячужими грошовимикоштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Так, термін дії договору позики від 10.04.2020 становить з 10.04.2020 до 01.06.2020.

Відповідно до розрахунку заборгованості процентів за користування грошовими коштами проценти нараховані за період з 01.06.2020 до 01.11.2022, тобто поза межами строку договору позики (строку кредитування), а тому вимога про нарахування процентів як плати за користування чужими коштами поза межами строку позики не може бути задоволена, оскільки після спливу передбаченого договором строку кредитуванняправа та інтереси кредитодавця забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відтак, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за процентами у сумі 856228,25 грн.

Відповідно доч.1ст.13ЦПК Українисудрозглядає справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставі доказів, поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках.

Крім цього, як зазначалось судом вище, 10.04.2020між ОСОБА_4 та СФГ«Перспектива» вособі директораНалежитого А.Г.було укладенодоговір поруки№ 1/04/2020, згідно з яким сторони узгодили умови договору шляхом його підписання (а.с. 75 том 1).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Заперечуючи позовні вимоги до поручителя відповідач за первісним позовом вказує на те, що відповідно до п. 5.4.1 Договору поруки у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором кредитор має право протягом року звернутися до поручителя з вимогою про виконання грошових зобов`язань, а оскільки протягом року з 01.06.2020 (строку зазначеного у договорі) кредитор ніякої вимоги поручителю не висував, а тому у поручителя відсутній обов`язок сплати боргу за боржника.

Аналізуючи договір поруки № 1/04/2020 від 10.04.2020 в частині строку дії даного договору суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 3 Договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за основним договором в повному обсязі, в тому числі за сплату кредитором судових витрат у разі виникнення спору.

Згідно з п. 4.4.1. Договору при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за основним договором, поручитель зобов`язаний виконати за боржника зобов`язання у 10-денний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Відповідно до п. 5.4.1. Договору у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором кредитор має право протягом року звернутися до поручителя з вимогою про виконання грошових зобов`язань за основним договором позики.

Згідно з п. 6.3. Договору за порушення строків зазначених в п. 4.1.1. поручитель сплачує кредитору неустойку у розмірі 0,1% від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до розділу 7 строк дії договору та інші умови (п. 7.1.) договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту належного виконання та припинення дії основного договору, окрім випадків визначених ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові від ВС від 08.06.2021 у справі № 202/781/14-ц умова договорів поруки про їхню дію до повного виконання зобов`язань за кредитним договором та договором комісії не є строком, встановленим у договорі поруки, оскільки останній визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

З огляду на цей висновок слід застосувати припис, викладений у реченні 2 частини 4 статті 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Зазначений строк є преклюзивним, тобто його сплив є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові до поручителя. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати.

Таким чином, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у реченні 2 частини 4 статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Виконання сторонами зобов`язання - це здійснення ними дій з реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов`язання - це не зміст договору позики, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов`язки сторін договору позики.

Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом 3 років з моменту настання строку погашення боргу за основним зобов`язанням, оскільки за умовами договору позики ОСОБА_3 зобов`язаний погасити позику до 01.06.2020 , а до суду з позовом до поручителя СФГ «Перспектива» позивач за первісним позовом звернувся 16.09.2022, тобто в межах 3 річного строку, а тому суд вважає, що позивач за первісним позовом в межах строку звернувся до суду із даним позовом із вимогами до відповідача СФГ «Перспектива», а тому відсутні підстави для відмови у задоволенні первісного позову з даних підстав.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом ОСОБА_4 виконав свої зобов`язання перед відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 надав йому грошові кошти в позику, а ОСОБА_3 їх отримав, проте не виконав своїх зобов`язань в повному обсязі за договором позики щодо сплати позики, а відповідач за первісним позовом СФГ «Перспектива» є поручителем, суд оцінивши наявні у справі докази, вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованість у розмірі 480678,45 грн.

Згідно з п. 35 Постанови ВСС України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, а тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів за первісним позовом порівну.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Обґрунтованими суд вважає вимоги за первісним позовом в розмірі 480678,45 грн, що складає 35,95 %, а тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача за первісним позовом становить 4459,60 грн, а судовий збір у сумі 7945,40 грн суд злишає за позивачем ОСОБА_4 .

Відповідно доч.1ст.141ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,а томуоскільки взадоволенні зустрічнихпозовних вимог ОСОБА_3 та СФГ«Перспектива» відмовленоповністю,суд вважаєза необхіднесудовий збірзалишити запозивачами зазустрічними позовами.

На підставівикладеного такеруючись статтями 2-7,9-13,141,223,258,259,263-265, 268, 272,273,351, 352,354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,селянського фермерського господарства «Перспектива» про стягненнязаборгованості задоговором позики, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ,селянського фермерського господарства «Перспектива» на користь ОСОБА_4 за договором позики № 1 від 10.04.2020 грошову суму у розмірі 480678,45 (чотириста вісімдесят тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 45 коп.

В задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 856228,25 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн 80 коп.

Стягнути з селянського фермерського господарства «Перспектива» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн 80 коп.

В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3 , селянського фермерського господарства «Перспектива» до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «Аран - 2008» про визнання договору позики та договору поруки удаваними правочинами, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованемісце проживання: АДРЕСА_3 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач за первісним позовом: селянське фермерське господарство «Перспектива», місцезнаходження: вул. Шевченка,19 с. Княжа Криниця Уманського району Черкаської області, ЄДРПОУ 31887044.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «Аран - 2008», місцезнаходження: вул. Гетьмана Сагайдачного, 39 м. Черкаси, код ЄДРПОУ 36157231.

Повний текст рішення складено 15.03.2023.

Суддя Ю.М.Жежер