Постанова

від 09.03.2023 по справі 710/68/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/18/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №710/68/22 Категорія: 311000000 Симоненко О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Сіренка Ю.В., Новікова О.М.

За участі секретаря Любченко Т.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Заклад дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади»;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Шполянська міська рада об?єднаної територіальної громади Черкаської області, директор Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Пресліцька Н.В.;

особа, яка подає апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу в режимі відео конференції ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2022 року, постановлене під головуванням судді Симоненко О.В., 21.04.2022 року, повний текст рішення складений 25.04.2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області, директор Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Пресліцька Наталія Валентинівна про скасування наказу в частині відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час відсторонення, -

в с т а н о в и в :

31.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області, директор Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 про скасування наказу в частині відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час відсторонення, у якому просить скасувати наказ відповідача за № 39/к/тр від 08.11.2021 року в частині відсторонення позивача від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Стягнути із відповідача на її користь середній заробіток у розмірі 16614,64 грн. за час відсторонення від роботи з 08.11.2021 року по 31.12.2021 року, а також за період з 01.02.2022 року по день ухвалення судового рішення. Стягнути витрати на професійну юридичну допомогу у розмірі 4000,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що вона 29.12.2002 року була прийнята на роботу до Шполянського дитячого садку № 3, який у подальшому змінив назву на заклад дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ, на посаду інструктора з фізичного виховання.

28.10.2021 року відповідач, керуючись Наказом МОЗ від 04.10.2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», повідомив ОСОБА_1 про необхідність отримання обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19 та надання відповідного документу на підтвердження наявності вказаного щеплення, щоб і надалі мати можливість працювати на вказаній посаді, та повідомлено, що у випадку не надання такого документу, її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.

На підставі оскаржуваного наказу ОСОБА_1 відсторонили від роботи без збереження заробітної плати.

Позивач вважає, що винесення вказаного наказу лише на підставі повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення, є порушенням вимог ст. 12 Закону України « Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. 27 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», оскільки, відсторонивши позивача від роботи з порушенням вимог законодавства, відповідач порушив законне право позивача ОСОБА_1 на працю.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21.04.2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 15.07.1997 року Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави (назва отримувача: ГУК у Черкаській обл./ тг. м. Шпола/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, бюджетний рахунок: UA 828999980313121206000023659) судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник ОСОБА_1 посилається, що вказане рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки є ухваленим при неповному дослідженні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оспорюваному наказі не вказано фактичну причину для відсторонення працівника, що саме стало підставою того, що працівника не допустять до роботи, іншими словами, яке працівником допущено порушення в царині трудових відносин, що унеможливлює подальше здійснення працівником його трудових функцій, як того вимагає відповідний нормативно-правовий акт.

Також скаржник вважає, що поза увагою суду першої інстанції залишилися ті обставини, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, зокрема, про те, що, починаючи з 8 листопада 2021 року, тобто з дати набрання чинності нормативно-правовими актами про обов`язковість щеплення працівників закладів освіти від COVID-19, до моменту відсторонення від роботи, тобто до того ж таки 8 листопада 2021 року, у позивача ОСОБА_1 було достатньо часу для проходження такого щеплення, і остання у встановленому законом порядку відмовилася від цього обов`язкового профілактичного щеплення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21.04.2022 року у справі № 710/68/22 та ухвалити нове рішення, яким скасувати наказ закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області від 08.11.2021 року № 39/к/тр в частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Стягнути із Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 22548,44 грн. за час відсторонення від роботи з 08.11.2021 року по 28.02.2022 року (включно), та судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 4000 грн.

07 вересня 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від директора закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ Н. Пресліцької надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначається, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Позивачем ОСОБА_1 не заперечувалося, що нею не надано документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 чи довідку про наявність абсолютних протипоказань до проведення такого щеплення.

Тому бездіяльність ОСОБА_1 , яку завчасно попередили повідомленням № 28 від 28.10.2021 року про обов`язок проходження профілактичного щеплення проти COVID-19, слід розцінювати, як ухилення від щеплення.

У відзиві зазначається, що відповідач при відстороненні позивача від роботи, діяв на підставі чинних нормативно-правових актів та фактичних обставин. Підстав скасувати наказ директора ЗДО № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ від 08.11.2021 року за № 39 к/тр «Про відсторонення від роботи працівників ЗДО» немає.

Так, відповідно до правового висновку Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі № 205/4333/17 вбачається, що відсторонення від роботи це призупинення виконання працівником своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

При цьому, у відзиві зазначається, що, зважаючи на правомірність відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи, безпідставними є також вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час відсторонення.

У відзиві директор закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ Н. Пресліцька просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2022 року, а рішення залишити без змін.

Відзив від інших учасників справи на апеляційну скаргу позивача не надходив.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду справи, що підтверджується даними судових повісток про вручення, однак в суд апеляційної інстанції не з?явились.

Заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до апеляційного суду не надходило.

Від представника Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції, яке задоволено судом, та призначено відео конференцію.

Від представника відповідача надійшло клопотання від 06.03. 2023 року про розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника третьої особи, яка з?явилась у судове засідання апеляційного суду в режимі відео конференції, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об?єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, вказавши, що право позивача на працю у дошкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач ОСОБА_1 фактично відмовилася від обов`язкового щеплення та не надала довідку про медичні протипоказання.

ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона виконала умови для допуску її до праці. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що директор дошкільного закладу освіти «Зірочка», на якого покладено обов?язок забезпечення безпеки усіх учасників дошкільного освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняла рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями12,81 ЦПК Українипередбачено обов?язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов?язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_1 з 02.01.2003 року прийнята на посаду інструктора по фізичному вихованню Шполянського дитячого садку № 3, який у подальшому змінив назву на заклад дошкільної освіти №3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ (а. с. 15-20).

Із письмового повідомлення від 28.10.2021 року № 28 про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлена про те, що з 08.11.2021 року на період карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти.

На підставі наказу МОЗ « Про затвердження Переліку професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 року № 2153 запропоновано до 05.11.2021 року надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року № 959.

Отже, норми про відсторонення від роботи не стосуватимуться позивача ОСОБА_1 в тих випадках, якщо вона має абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти Covid-19.

Для подальшої роботи ОСОБА_1 необхідно було надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти Covid-19 або ж сертифікат про вакцинацію 05.11.2021 року.

Проінформовано, якщо до цієї дати позивач ОСОБА_1 не надає один із зазначених документів, то вона 08 листопада 2021 року буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-111( а. с. 10).

Відповідно запису, на вказаному наказі, ОСОБА_1 ознайомлена з наказом 28.10.2021 року.

Згідно з наказом директора ЗДО №3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ Пресліцької Н. «Про відсторонення від роботи працівників ЗДО» № 39/к/тр від 08.11.2021 року, ОСОБА_3 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID- 19 без збереження заробітної плати (а. с. 11).

І з відмітки на вказаному наказі вбачається, що із наказом ОСОБА_1 ознайомлена 08.11.2021 року.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 повідомлялась керівником дошкільного навчального закладу про намір відсторонення її від роботи у випадку ненадання нею документів про обов?язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до проведення таких щеплень в строк до 05 листопада 2021 року.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначені хвороби, проти яких профілактичні щеплення є обов?язковими: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов?язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров?я, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров?я.

Міністерство охорони здоров?я, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров?я, може встановити перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов?язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 року № 2153, який набув чинності 8.11.2021 року, затверджено перелік професій, працівники яких підлягають обов?язковим профілактичним щепленням проти COVID-19. Це працівники, зокрема, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема, спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

При цьому, вакцинації підлягають усі працівники вказаних установ і закладів згідно зі штатним розписом. Винятком є працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595. Протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем.

Із 8 листопада 2021 року набули чинності зміни до постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, внесені постановою КМУ від 20 жовтня 2021 року № 1096.

Зокрема, пункт 41-6 доповнено нормою щодо відсторонення працівників: «Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов?язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов?язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов?язковим профілактичним щеплення, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153; 2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов?язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком, та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов?язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП, частини 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров?я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини 1 статті 94 КЗпП, частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» (мінімальна зарплата); відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов?язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров?я» громадяни України зобов?язані, зокрема, піклуватись про своє здоров?я та здоров?я дітей, не шкодити здоров?ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках робити щеплення; виконувати інші обов?язки, передбачені законодавством про охорону здоров?я.

Згідно зі статтею 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов?язкових профілактичних щеплень працівників, які підпадають під обов?язкове щеплення, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Наказ МОЗ № 2153 від 4 жовтня 2021 року визнав обов?язковим щеплення від COVID-19 для певних професій, зокрема, і для професії позивача.

Держава, встановивши обов?язковість щеплень для певних категорій працівників, зокрема, працівників закладів загальної середньої освіти, реалізує свій обов?язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров?я всіх учасників освітнього процесу,в тому числі,і власне не щепленого працівника.

Оскільки, під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов?язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Законодавством не передбачено обов?язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв?язку з відмовою від ухилення від проведення обов?язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наказ № 39/к/тр директора Н.В. Пресліцької, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, діяла у межах своїх повноважень, відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказу МОЗ України від 04.10.2021 року № 2153, ст. 26 Закону України «Про освіту» та ст. 46 КЗпП України правомірно прийняла рішення про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення.

Керівник зобов?язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі, коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Можливість відсторонення від роботи у зв?язку з не проходженням щеплення також підтверджується висновками ЄСПЛ у подібних справах, а саме : у серпні 2021 року ЄСПЛ відхилив запит про вжиття тимчасових заходів, поданий 672 французькими пожежниками, щодо закону, який передбачає вимогу про обов?язкову вакцинацію для ряду професій, з подальшим відстороненням від роботи в разі її недотримання (Abgrall and 671 Others v. France, запит під заявою № 41950/21).

У вересні 2021 року ЄСПЛ розглянув два запити про вжиття тимчасових заходів, які подані медичними працівниками, щодо їхнього обов?язку вакцинації проти Covid-19 для того, щоб мати змогу продовжувати працювати. Згідно з правилом № 39 Регламенту Суду медики просили застосувати тимчасові заходи та негайно зупинити впровадження закону.

Проте, ЄСПЛ відхилив ці прохання, аргументуючи задоволення подібних запитів лише у тих випадках, якщо заявники можуть зіткнутися з реальним ризиком нанесення шкоди (Kakaletri and Others v. Greece, запит під заявою № 43375/21, Theofanopoulou and Others v. Greece, запит під заявою № 43910/21).

Крім того, у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 року у справі № 337/3087/17 висловив позицію про те, що завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. У спорі, що розглядався, індивідуальне право (інтерес) батьків дитини відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти, в тому числі, в дошкільних закладах, протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення перед направленням дитини для здобуття освіти в дошкільних закладах, з метою забезпечення загального блага у формі права на охорону здоров?я, що, крім іншого, гарантоване статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

У постанові від 17.04.2019 року у справі № 682/1692/17 Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про обов?язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров?я, а також здоров?я заінтересованих осіб є виправданою. Тобто, в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами, однак лише тоді, коли таке втручання має об?єктивні підстави, тобто є виправданим.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 відмовилася від проходження щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідних документів щодо протипоказань організму від такого щеплення роботодавцю не надала.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що наказ № 39/к/тр від 08.11.2021 року в частині відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати був винесений на момент набрання чинності наказу Міністерства охорони здоров?я України від 04.10.2021 року № 2153.

Таким чином, на дату винесення оскаржуваного наказу підзаконні нормативно-правові акти щодо обов?язкового щеплення від COVID-19 вже набрали чинності, а тому оспорюваний наказ є законним та таким, що не підлягає до скасування, на що вірно вказав суд першої інстанції та надав належну правову оцінку даному факту.

Так, маючи необхідність діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, заклад дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаноної територіальної громади Черкаської області ЗДО № 3 «Зірочка» вжив заходів у вигляді відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи для недопущення порушених вимог законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, провівши оцінку аргументів та доводів сторін, дійшла висновку, що наказ № 39/к/тр закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », який прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 щодо обов?язкового відсторонення ОСОБА_1 , як працівника закладу дошкільної освіти, з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати, не є протиправним та виданий відповідно до закону. Тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача та скасування оспорюваного наказу в судовому порядку.

Стосовно позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідних вимог від результатів вирішення матеріально-правових вимог про визнання незаконним і скасування відповідного наказу, то з огляду на безпідставність первісних вимог похідні вимоги відповідно судом не підлягають задоволенню.

В частині вирішення питання розподілу судових витрат, судове рішення також є правильним, відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Твердження позивача про порушення її конституційних прав з тих підстав, що вакцинація від COVID-19 для працівників є добровільною, суд вказує, що норми чинного законодавства України не містять норм щодо примусової вакцинації, тому діюче законодавство у разі відмови чи ухилення від обов?язкової вакцинації дозволяє відсторонювати таких працівників без виплати заробітної плати.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов?язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19).

Твердження скаржника стосовно того, що відповідачем не зазначено в оспорюваному наказі фактичну причину для відсторонення працівника, не знаходить свого відображення у відповідності до наявних матеріалів справи.

Так, в наказі № 39/к/тр закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області від 08.11.2021 року зазначена підстава, а саме: повідомлення «Про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19».

При цьому, дані твердження скаржника, суперечать самим позовним вимогам ОСОБА_1 , яка у позовній заяві сама вказала, що « з боку директора закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області було грубе порушення конституційного права на працю, яке полягало у зобов`язанні (вимаганні) на роботі мати медичну інформацію щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби Covid-19, або медичний висновок щодо протипоказання до вакцинації» (а. с. 1,2).

У позовній заяві вказується, що: - «28.10.2021 року відповідач особисто попередила про можливе відсторонення від роботи 08.11.2021 року, проінформувавши всіх працівників закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області про можливе відсторонення від роботи тих працівників у кого не буде проведено профілактичне щеплення від гострої респіраторної хвороби Covid-19».

Фактично доводи апеляційної скарги є аналогічними тим доводами, які були викладені сторонами в позовній заяві і запереченні та перевірялися судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду цього спору.

Колегія суддів апеляційного суду акцентує увагу на тому, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, провадження № 14-82цс22 зазначено, що відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведення до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З вищевикладеного не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нелюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох поглядів на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов?язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення згідно доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про відсутність підстав задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат, які покладаються на сторони.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області, директор Закладу дошкільної освіти № 3 «Зірочка» Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Пресліцька Наталія Валентинівна про скасування наказу в частині відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час відсторонення залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за особою, яка її подавала.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 14.03. 2023 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Ю.В. Сіренка

О.М. Новіков